Постанова

від 16.11.2007 по справі 20-12/225-9/106

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/225-9/106

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

12 листопада 2007 року   Справа № 20-12/225-9/106

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової Ю.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Сотула В.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Дрібной Юрій Вікторович, довіреність №  11/62   від 27.08.07,  Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз";

представник відповідача, Сахацка Світлана Олександрівна, довіреність №  16-2677 від 25.10.07,  Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації "Севастопольгаз";

розглянувши апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 13.09.2007 року у справі № 20-12/225-9/106

за позовом           Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пров.Совнаркомовський, 52/1,Сімферополь,95000)

до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Севастопольгаз" (вул. Гідрографічна, 1,Севастополь,99003)

про стягнення заборгованості у розмірі 2401077,78 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»звернулося до суду з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Севастопольгаз»про стягнення заборгованості за перевищення ліміту споживання природного газу у розмірі 2401077,78 грн., вимоги якого обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови договору № 2-ТГ-2004 на надання послуг з транспортування природного газу від 20.02.2004.

В порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач протягом розгляду спору по суті змінив підстави заявленого позову, вважаючи, що відповідач заподіяв йому шкоду у розмірі 2401077,78 грн. Обґрунтування викладено в уточненнях позовних вимог від 25.04.2007 № 11-1404.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 вересня 2005 року у справі № 20-12/225 (суддя Харченко І.А.) відмовлено у задоволенні позовних вимог державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз".  

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.11.2005 рішення господарського суду міста Севастополя від 01 вересня 2005 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2006 рішення господарського суду м. Севастополя від 01.09.2005 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2005 у справі № 20-12/225 скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя в іншому складі суду.

За результатами нового судового розгляду рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 13.09.2007 року у справі № 20-12/225-9/106 відмовлено у задоволенні позову Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" про стягнення  з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Севастопольгаз" суми заподіяної шкоди у розмірі 2401077,78 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом неналежним чином вивчені обставини справи та надані сторонами докази.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 12.11.2007, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі у складі колегії було замінено суддю Черткову І.В на суддю Сотула В.В.

В судовому засіданні, яке відбулося 21.11.2007, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги й наполягав на скасуванні судового рішення.

Представник відповідача просила залишити оскаржуване рішення без змін як таке, що прийняте у повній відповідності до норм чинного законодавства.

          При повторному розгляді справи в порядку й на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 20.02.2004 між ДАТ "Чорноморнафтогаз" (виконавець) та ВАТ «Севастопольгаз»(споживач) був укладений договір № 2-ТГ-2004 з надання послуг з транспортування природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого (розділ 1) ДАТ "Чорноморнафтогаз" в 2004 році транспортує в газові мережі ВАТ "Севастопольгаз", а ВАТ "Севастопольгаз" приймає природний газ, який купується ВАТ "Севастопольгаз" для населення, на виробничо-технологічні та власні потреби ВАТ "Севастопольгаз", приймає природний газ, який купується ним для бюджетних установ та організацій, які утримуються за рахунок бюджетів усіх рівнів, підприємств комунальної теплоенергетики та котельних промислових підприємств, приймає природний газ, який купується споживачами за прямими договорами з ДАТ "Чорноморнафтогаз" та іншими постачальниками, та сплачує за надані послуги з транспортування газу населенню та виробничо-технологічні та власні потреби ВАТ "Севастопольгаз".

Встановлено, що пунктами 2.2.3, 2.2.4, 3,4 договору, передбачений обов'язок відповідача здійснювати диспетчерські функції з контролю, регулюванню й розподілу природного газу відповідно до укладеного договору, обмежувати, припиняти подачу газу споживачам, що мають заборгованість, або не мають лімітів, а ДАТ "Чорноморнафтогаз" зобов'язано сплатити вартість витрат, пов'язаних з відключенням від газопостачання зазначених підприємств.

У відповідності до листа товариства "Чорноморнафтогаз" № 4537-04/1 від 05 листопада 2004, надісланого на адресу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Севастопольгаз", відповідачем здійснений відбір природного газу понад встановлені ліміти споживання природного газу.

Як було встановлено судом першої інстанції, в період з 01.11.2004 по 30.11.2004 позивачем за умовами Договору відповідачу надано послуги з транспортування природного газу, що підтверджується актами прийому - передачі транспортування газу № 11 від 01.12.2004.

За твердженнями позивача, відповідач протягом листопаду 2004 року здійснив позадоговірний відбір газу з газотранспортної системи в розмірі 6113,346 тис. куб.м., наполягаючи, що йому, як власнику газу, заподіяна шкода в розмірі 24010770,78 грн. (виходячи з вартості 1 куб.м газу - 392,76 грн.), яку він просив стягнути з відповідача.

Обгрунтування таких вимог полягає в тому, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань по введенню середньодобового споживання та відключенню споживачів - боржників або споживачів, які не мають лімітів чи договорів. Для підтримки безаварійного функціонування газотранспортної системи та для транспортування природного газу споживачам міста Севастополя державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" було змушено проводити поставку природного газу із власних ресурсів, що підтверджується такими документами, як баланс руху природного газу по газотранспортній системі державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", реєстр реалізації природного газу у листопаді 2004 року промисловим споживачам, реєстр реалізації природного газу протягом листопаду 2004 року населенню, бюджетним організаціям, підприємствам теплоенергетики.          

Пунктом 3.4. договору сторонами закріплено, що відповідач обмежує, припиняє подачу газу споживачам за дорученням (лист, телеграма, факс) позивача, відповідно до стандарту НАК "Нафтогаз України" про "Порядок пооб'єктного відключення (відновлення) газопостачання споживачів, які не мають договорів або не здійснюють плату за спожитий природний газ та послуги з його транспортування" (надалі Порядок).

Цим Порядком, а також у пункті 5.2 Договору, зазначено, що у разі невиконання споживачем вимог постачальника щодо припинення споживання газу, останній, не менш як за 5 діб, звертається до газорозподільної організації, до мереж якої підключений споживач, з письмовим дорученням (додаток Б) з вимогою примусового відключення від газопостачання споживача. Згідно затвердженого  Порядку, додаток "Б" є обов'язковим.

Таким чином, позивач вважає, що ненадання постачальниками природного газу лімітів та не завантаження їх до газотранспортної системи ДАТ "Чорноморнафтогаз" для транспортування до газорозподільних мереж міста Севастополя, а також бездіяльність ВАТ "Севастопольгаз" по обмеженню споживання газу містом призвели до спричинення шкоди у розмірі 2401077,78 грн.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання законної сили Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ними законної сили.

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому при розгляді спору суд цілком правомірно керувався Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Дійсно, статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" та роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до норм Цивільного кодексу України шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України за загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається к на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено, за Договором № 2-ТГ-2004 від 20.02.2004 відповідач виступав в якості двох осіб: транспортувальника природного газу до споживачів та споживача природного газу.

Порядком забезпечення споживачів природним газом, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 "Про забезпечення споживачів природним газом" встановлено, що газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, які мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу:

виконують диспетчерські функції з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу;

ведуть облік газу, протранспортованого та реалізованого споживачам;

обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому порядку у разі неповного проведення розрахунків за спожитий природний газ та надані послуги з його транспортування та розподілу, або для яких постачальником не виділено планових обсягів поставки газу. При цьому відповідальність за наслідки дій з припинення подачі газу несе сторона, яка не виконала умов укладених договорів;

У разі невиконання доручень постачальників природного газу щодо обмеження або відключення від газопостачання споживачів-боржників газотранспортні підприємства НАК "Нафтогаз України", суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, уповноважені органи з питань ефективного використання енергоносіїв та енергозбереження несуть відповідальність згідно з договорами.

Господарським судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачем не було надано доказів, як це передбачено статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, що понадлімітний відбір газу здійснений ВАТ "Севастопольгаз", і що шкода заподіяна йому саме відповідачем, а також, що існує причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди позивачеві.

З такими висновками погоджується судова колегія, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і наявним в матеріалах справи доказам.

Так, встановлено, що в газотранспортну систему ВАТ "Севастопольгаз" протягом листопада 2004 року поступило понад встановленого ліміту 6113,346 тис.куб.м. газу.

З наданих на запит суду документів об'єднаного диспетчерського управління ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" вбачається, що протягом листопаду 2004 року ТОВ "СГС Плюс" було спожито 7505,318 тис. куб.м. газу, з яких тільки 1391,972 оформлено поставкою з ресурсів газу ДК "Газ України", решта залишаються неоформленими актами з постачальниками.

Згідно інформації, яка надана об'єднаним диспетчерським управлінням ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на запит суду (лист № 64-1683/1 від 14.08.2007), єдиним постачальником, у якого є залишок неоформлених ресурсів газу в зазначених обсягах є ДАТ "Чорноморнафтогаз".

Дійсно, як зазначено у судовому рішенні, вбачається, що особою, яка отримала неоформлений з постачальниками природний газ в заявленому ДАТ "Чорноморнафтогаз" розмірі 6113,346 тис. куб.м є не ВАТ "Севастопольгаз", а інший споживач.

Судова колегія визнає безпідставними посилання позивача, що шкода спричинена йому бездіяльністю ВАТ "Севастопольгаз", який не обмежив місто споживанням газом.

Порядком забезпечення споживачів природним газом, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 передбачено, що газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому порядку у разі неповного проведення розрахунків за спожитий природний газ та надані послуги з його транспортування та розподілу, або для яких постачальником не виділено планових обсягів поставки газу.

Порядок обмеження або припинення газопостачання на той період (листопад 2004 року) був визначений Положенням про порядок пооб'єктного припинення газопостачання споживачам, крім населення, які не здійснюють плату за спожитий природний газ, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1998 року № 506 (далі - Положення).

Положенням визначено, що припинення подачі природного газу споживачам здійснюється постачальником природного газу, газозбутовою, нафтогазовидобувною організацією чи газотранспортним підприємством або за їх дорученням Державною інспекцією з енергозбереження на вхідній засувній арматурі газопроводів, що перебувають на балансі відповідних споживачів природного газу.

Про припинення газопостачання постачальник природного газу не менш як за п'ять діб надсилає споживачеві письмове повідомлення, в якому зазначає підстави, дату і час, з якого споживач повинен самостійно припинити споживання природного газу. Одночасно про термін припинення газопостачання постачальник природного газу інформує місцеві органи виконавчої влади.

У разі невиконання споживачем вимог постачальника природного газу про припинення безоплатного споживання природного газу постачальник звертається до газозбутової, нафтогазовидобувної організації чи газотранспортного підприємства, до мереж яких підключені споживачі, та до Державної інспекції з енергозбереження з вимогою відключити споживачів, що заборгували за спожитий природний газ, на вхідній засувній арматурі чи газоспоживному обладнанні.

Робота з відключення газопостачання виконується газозбутовою, нафтогазовидобувною організацією, газотранспортним підприємством чи Державною інспекцією з енергозбереження на підставі договору між ними і постачальником природного газу.

Обов'язок відповідача обмежувати та припиняти подачу газу споживачам за дорученням позивача крім вищезазначених норм встановлений також у пунктах 2.2.4, 3.4 Договору № 2-ТГ-2004 від 20.02.2004.

Таким чином, відключення або обмеження газопостачання ВАТ "Севастопольгаз" може бути здійснено тільки на виконання доручень постачальників природного газу, в тому числі ДАТ "Чорноморнафтогаз". В підтвердження того, що такі доручення щодо відключення або обмеження споживачів газу ВАТ "Севастопольгаз" протягом листопаду 2004 року, позивач суду не надав.

Крім того, пунктом 3.9 Договору № 2-ТГ-2004 від 20.02.2004 позивачеві надано право при допущенні ВАТ "Севастопольгаз" понадлімітної витрати газу примусово обмежувати подачу газу до встановленої середньодобової норми по закінченні 24 годин з моменту попередження. Однак, позивач даним правом не скористався, замість цього збільшив обсяг газу за рахунок власних резервів.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ВАТ "Севастопольгаз" не є особою, яка винна у спричиненні ДАТ "Чорноморнафтогаз" шкоди. Натомість, обставини справи об'єктивно свідчать про відсутність безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та заподіянням шкоди позивачеві, відсутність вини відповідача у спричиненні шкоди позивачеві, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду прийнято у повній відповідності до норм діючого законодавства, у зв'язку з чим підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" залишити без задоволення.

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 13.09.2007 року у справі № 20-12/225-9/106 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Борисова

Судді                                                                                В.С. Голик

                                                                                В.В.Сотула