Постанова

від 28.09.2023 по справі 420/7817/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/7817/23

Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 16.06.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Чорноморського об`єднаного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.04.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Чорноморського об`єднаного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення щодо призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 10.03.2023р. №15470008489 в частині: встановлення розміру відсотку щомісячного грошового утримання; встановлення розміру призначеного щомісячного довічного грошового утримання; дати призначення виплати щомісячного довічного грошового утримання; неврахування до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, проходження ним строкової військової служби з 23.10.1978р. по 11.11.1980р. та стаж роботи на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради депутатів з 01.04.1987р. по 01.11.1989р.; зобов`язання провести перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 22.02.2023р. у розмірі 84% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Одеського апеляційного суду від 22.02.2023р. №06-29/8/2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на час звільнення позивача з посади судді його загальний трудовий стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 37 роки 9 місяців 21 день, а тому згідно ч.ч.3, 4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розмір щомісячного довічного грошового утримання має становити 84% від щомісячної суддівської винагороди, а не 76% як обраховано відповідачем.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2023р. позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування під час прийняття рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоду проходження строкової військової служби з 23.10.1978р. по 11.11.1980р. та стажу роботи на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради депутатів з 01.04.1987р. по 01.11.1989р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження строкової військової служби з 23.10.1978р. по 11.11.1980р. та стаж роботи на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради депутатів з 01.04.1987р. по 01.11.1989р., та здійснити відповідний перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням висновків суду щодо зарахування вказаного стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 03.03.2023р. у розмірі 84% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Одеського апеляційного суду від 22.02.2023р. №06-29/8/2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з врахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що у пенсійного органу відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 84% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки у нього відсутній необхідних стаж роботи на посаді судді.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.11.1989р. 10 сесією Одеської обласної ради народних депутатів 20 скликання ОСОБА_1 обраний народним суддею Приморського районного народного суду із 07.12.1989р., про що видано наказ управління юстиції виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 08.12.1989р. №44 л/с.

Указами Президента України від 04.09.1995р. №816/95, від 20.08.2001р. №642/2001 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Одеського обласного суду, з 20.08.2001р. судді апеляційного суду Одеської області.

Постановою Верховної Ради України від 08.07.2005р. №2788-IV обраний суддею цього суду безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 28.12.2018р. № 4066/0/15-18 ОСОБА_1 переведений до Одеського апеляційного суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023р. №96/0/15-23, у відповідності до ст.ст.126,131 Конституції України, ст.ст.3,30,34,55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», звільнено ОСОБА_1 з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Одеського апеляційного суду від 01.03.2023р. №38-ос, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.02.2023р. №96/0/15-23, ст.24 «Про відпустки», п.1 ст.143 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відраховано ОСОБА_1 зі штату суду 02.03.2023 у відставку. /а.с.15/

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Рішенням від 10.03.2023р. №154750008489 призначено з 03.03.2023р. ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 76% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. /а.с.19/

Рішенням від 12.04.2023р. №154750008489 перераховано з 03.03.2023р. ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 76% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. /а.с.58/

Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу від 10.03.2023р. №154750008489 про нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 76% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позову виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст.126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України

На час звільнення ОСОБА_1 з посади судді діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII (надалі - Закон України №1402- VIII).

Відповідно до ч.1 ст.69 Закон України №1402-VIII на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Частинами 1, 3 ст.116 Закон України №1402-VIII встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до ст.137 цього закону, має право подати заяву про відставку.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

Так, рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023р. №96/0/15-23 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Статтею 137 Закону України №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Абзацом 4 п.34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

При цьому, на час призначення позивача на посаду судді суду України (26.11.2002р.) діяв Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 р. №2862-ХІІ (надалі Закон України №2862-ХІІ).

Так, станом на 04.09.1995р. (дата призначення ОСОБА_1 на посаду судді суду України) частиною 1 ст.7 Закону України №2862-ХІІ передбачено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Також, згідно ч.2 ст.137 Закону України №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до ч.4 ст.43 Закону України №2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

У постанові від 30.05.2019р. у справі №9901/805/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що вказану норму потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.

При цьому, абз.2 ч.4 ст.43 Закону України №2862-XII у питанні обрахунку стажу роботи, що дає право отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, зводиться до того, що невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, роботи на робота на посадах підвідомчих Міністерству юстиції України органах на місцях і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Таким чином, до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді беззаперечно має бути зараховано період професійної діяльності на посаді, безпосередньо пов`язаної з керівництвом та контролем за діяльністю судів, а саме на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради депутатів з 01.04.1987р. по 01.11.1989р., а саме 2 роки 7 місяців 1 день.

Крім того, на час призначення позивача на посаду діяв Указ Президента «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10.07.1995 р. № 584/95, п.1 якого визначав, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Отже, на час призначення позивача на посаду до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання зараховувався період проходження строкової військової служби, а тому при обліку суддівського стажу ОСОБА_1 має бути зарахований період строкової військової служби в лавах Радянської Армії з 23.10.1978р. по 11.11.1980р., а саме 2 роки 20 днів.

Враховуючи вищевикладене, загальний стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 37 років 9 місяців 21 день.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019р. у справі №9901/805/18; від 20.04.2021р. у справі №344/5707/19.

Відповідно до ст. 142 Закону України №1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року (ч. 1).

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч. 2).

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч. 3).

Отже, ОСОБА_1 повинен отримувати щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 84 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці Одеського апеляційного суду від 22.02.2023р. №06-29/8/2023, оскільки його стаж роботи на посаді судді складає 37 повних років.

Тобто, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування під час прийняття рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоду проходження строкової військової служби з 23.10.1978р. по 11.11.1980р. та стажу роботи на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції виконкому Одеської обласної Ради депутатів з 01.04.1987р. по 01.11.1989р.; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати відповідний стаж та здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 03.03.2023р. у розмірі 84% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Одеського апеляційного суду від 22.02.2023р. №06-29/8/2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з врахуванням раніше виплачених сум.

Слід зазначити, що оскільки наказом Одеського апеляційного суду від 01.03.2023р. №38-ос, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.02.2023р. №96/0/15-23, ст.24 «Про відпустки», п.1 ст.143 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відраховано ОСОБА_1 зі штату суду 02.03.2023 у відставку, тому у відповідності до вимог чинного законодавства рішенням відповідача від 10.03.2023р. №154750008489 правомірно призначено ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання, саме з 03.03.2023р. /а.с.19/

Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв