Постанова

від 28.09.2023 по справі 500/1051/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/1051/23 пров. № А/857/12572/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Василюк В.Б.

за участю представників:

позивача Кіндратів С.І.

відповідача Сеньків А.М.

третя особа Галушка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року (головуючий суддя Братичак У.В., м. Львів) у справі № 500/1051/23 за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньківа Андрія Михайловича, начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойника Романа Петровича, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

27.03.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньківа Андрія Михайловича, начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойника Романа Петровича, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферозіт», в якому просив: визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.03.2023 №20611, винесене заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньківим Андрієм Михайловичем; визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.11.2022; визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про зупинення вчиненням виконавчих дій від 02.01.2023; визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 05.12.2022; визнати протиправною та скасувати постанову Про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про поновлення вчинення виконавчих дій 08.03.2023; визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про стягнення виконавчого збору 11.11.2022; визнати протиправною та скасувати постанову про перевірку виконавчого провадження в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649.

Позов обгрунтовує тим, що 08.03.2023 начальником відділу винесено постанову про перевірку виконавчого провадження на підставі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», скасовано усі постанови, винесені державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №813/2654/18, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. 08.03.2023 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Інспекція вважає, що прийняті начальником та заступником начальника відділу постанови та повідомлення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про примусове виконання виконавчого листа №813/2654/18 надійшла на адресу відповідачів ще 10.11.2022, однак заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньківим А.М. було видано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання лише 08.03.2023, тобто за межами триденного терміну, визначеного ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Окрім цього, позивач також зазначає, що перелік підстав для повернення виконавчого листа чітко передбачено ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у якій немає пункту, яким керувався державний виконавець, повертаючи виконавчий лист у справі 813/2654/18.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, апелянт вказує, що при винесенні постанови про перевірку виконавчого провадження в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 08.03.2023, начальник відділу Савойник Р.П., скористався правом скасувати своєю постановою процесуальні документи, винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, але не врахував, що це правомірно здійснити лише у випадку якщо такі суперечать вимогам закону. У постанові про перевірку виконавчого провадження в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 08.03.2023 та інших оскаржуваних документах немає жодного посилання на те, якій саме нормі закону суперечили процесуальні документи, що були скасовані. Відповідачем протиправно було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2022, хоча законні підстави примусового виконання рішення, як існували на момент відкриття так і продовжують існувати станом на сьогодні. Рішення суду про демонтаж самочинного будівництва набрало законної сили, та підлягає виконанню. Попри наявність у джерелах з відкритим доступом інформації про ліцензію на будівництво та рід діяльності ТзОВ «Ферозіт» відповідачами було прийняте рішення про відкладення вчинення виконавчих дій. Тоді, як ТзОВ «Ферозіт» навмисно затягували проведення виконавчих дій, до моменту отримання постанови (якою скасоване виправлення описки), посадові особи виконавчої служби всебічно сприяли такому перебігу обставин. Мотивуючи скасування всіх процесуальних документів спливом терміну пред`явлення до виконання виконавчого листа в справі 813/2654/18, фактично відповідачі дали можливість ТзОВ «Ферозіт» і надалі ухилятись від виконання рішення, яке винесене судом не на їх користь. На зацікавленість відповідачів у тому, щоб виконавчі дії не здійснились, наштовхує також те, що механізми закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа стягувачу без виконання, які чітко передбачені законом України «Про виконавче провадження», були проігноровані при винесенні оскаржуваних рішень.

21.09.2023 третьою особою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» до суду подано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві ТОВ зазначає, що заявником не наведено об`єктивних причин та обставин, що перешкоджали стягувачу своєчасно пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строку встановленого законом, починаючи з дати набрання рішенням законної сили - 17 травня 2021 року до 18 серпня 2021 року. Крім того, звертає увагу суду апеляційної інстанції, що отримавши виконавчий лист 10.09.2021, заявник звернувся із заявою про виправлення описки лише 20.09.2022, тобто, більше ніж через рік, а пред`явив виконавчий лист до виконання - 10.11.2022. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.

Предствникк відповідачів заперечує доводи апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення.

Представник третьої особи вважає апеляційну скаргу необгрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

10.11.2022 на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про примусове виконання виконавчого листа №813/2654/18 від 10.09.2021, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом про забов?язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» привести об?єкт - «Багатоквартирний житловий будинок на вул. Варшавській, 112 зі знесенням існуючої будівлі Шевченківського району м. Львова» у відповідність до містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом департаменту містобудування від 28.04.2015 за №143, шляхом демонтажу 5-го поверху об?єкта будівництва з компенсацією витрат, пов?язаних із демонтажем 5-го поверху об?єкта за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт».

До зазначеної вище заяви позивачем додано ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду, від 27.09.2022 у справі №813/2654/18, якою виправлено помилку у виконавчому листі від 10.09.2021 у справі №813/2654/18, зазначивши замість невірного строку пред?явлення до виконання - 18.08.2021, вірний - 18.05.2024.

11.11.2022 державним виконавцем Сеньківом А.М. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №70307649, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору.

05.12.2022 державним виконавцем Сеньківом А.М. винесено постанову №70307649 про відкладення проведення виконавчих дій до 19.12.2022.

02.01.2023 державним виконавцем Сеньківом А.М. винесено постанову №70307649 про зупинення виконавчого провадження на підставі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».

21.02.2023 на адресу Відділу надійшло клопотання ТзОВ «Ферозіт» про долучення до матеріалів виконавчого провадження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №813/2654/18 від 31.01.2023.

Вказаною вище постановою, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» задоволено, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №813/2654/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові про виправлення помилки у виконавчому листі - відмовлено.

Враховуючи постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №813/2654/18 від 31.01.2023, начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойник Р.П. виніс постанову від 08.03.2023 №70307649 про перевірку виконавчого провадження в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», якою постановлено: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2022 ВП №70307649; скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.11.2022 ВП №70307649; скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 11.11.2022 ВП №70307649; скасувати постанову про відкладення проведення виконавчих дій від 05.12.2022 ВП №70307649; скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 02.01.2023 ВП №70307649; зобов?язати заступника начальника вчинити виконавчі дії, передбачені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідного висновку начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дійшов у зв`язку з пропущенням позивачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На виконання зазначеної вище постанови про перевірку виконавчого провадження, 08.03.2023 начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойник Р.П. виніс постанови ВП №70307649 про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2022; про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.11.2022; про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про зупинення вчиненням виконавчих дій від 02.01.2023; про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 05.12.2022; про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про поновлення вчинення виконавчих дій 08.03.2023; про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про стягнення виконавчого збору 11.11.2022.

08.03.2023 державним виконавцем Сеньківом А.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Позивач, вважаючи вказані вище постанови про перевірку виконавчого провадження та про скасування процесуальних документів, а також повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання протиправними, звернувся з позовом до суду першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, довели ті обставини, на яких ґрунтуються їхні заперечення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Водночас, виконавчий документ повинен відповідати вимогам, які визначені у ст.4 Закону №1404-VIII. Так, відповідно до ч.1 вказаної статті, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу визначені у ч.4 ст. 4 Закону №1404. Так, відповідно до ч.4 ст.4 цього Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньківим А.М. було видано Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання 08.03.2023. Дане повідомлення вмотивоване тим, що стягувачем пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів вказує, що саме 10.11.2022 на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про примусове виконання виконавчого листа №813/2654/18, отже виконавчий документ було повернуто стягувачу, за межами терміну визначеного ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII, що вже свідчить незаконність прийняття такого рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону №1404-VIII будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Поновлення таких строків внаслідок скасування керівником постанов у виконавчому провадженні Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до ст. 32 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Апеляційний суд зазначає, що 10.11.2022 Інспекцією було подано заяву про примусове виконання виконавчого листа №813/2654/18. Разом з тим, 25.11.2022 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 112 та встановлено, що за даною адресою боржника ТзОВ «Ферозіт» не виявлено. Рішення суду боржником не виконано, демонтаж 5-го поверху об`єкта будівництва не здійснено, про що складено акт державного виконавця. Крім того, 01.12.2022 на адресу Відділу надійшла заява від ТзОВ «Ферозіт» про відкладення проведення виконавчих дій. Заява обгрунтована тим, що у боржника відсутні матеріальні та трудові ресурси необхідні для виконання рішення у передбачений законодавством строк та порядку.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що ТзОВ «Ферозіт» має ліцензію, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 26.05.2015 серія АЕ №640492 на будівництво житлових і нежитлових будівель, що передбачає наявність у боржника необхідної будівельної техніки та досвіду у здійсненні робіт, для виконання рішення суду. Не виконання рішення суду щодо зобов`язання вчинити дії з демонтажу та клопотання про відкладення можуть свідчити про ухиляння боржника від його законного обов`язку, а протиправні дії виконавчої служби тільки сприяють такій ситуації.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

З супровідним листом від 08.03.202/В-2 №20611 до Інспекції було направлено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, що видане 08.03.2023 заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньківим А.М. Дане повідомлення вмотивоване тим, що стягувачем пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Однак, перелік підстав для повернення виконавчого листа чітко передбачено Законом України «Про виконавче провадження», та не містить пункту, яким керувався державний виконавець, повертаючи виконавчий лист у справі 813/2654/18. Прийняття начальником та заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції оскаржуваних постанов про скасування процесуальних документів та повідомлення потягнуло за собою настання таких правових наслідків для Інспекції, що є ідентичними до тих, які б настали при закінченні виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України; якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили; списання згідно з пунктами 23, 24 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа; списання згідно з пунктом 9'15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа; прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку-боржника; якщо відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню незалежно від дати укладення такої угоди; врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили; врегулювання (погашення, списання) оператором газорозподільної системи заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", якщо таке виконавче провадження розпочато за рішенням про зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільної системи економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.

Враховуючи вищенаведене, для колегії суддів стає очевидним те, що не було жодних законних підстав для закриття виконавчого провадження, як і для скасування процесуальних документів у виконавчому провадженні по справі 813/2654/18. У постанові про перевірку виконавчого провадження в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 08.03.2023, якою вирішено скасувати процесуальні документи у виконавчому провадженні по справі 813/2654/18, начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції мотивує своє рішення постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі 813/2654/18 від 31.01.2023. Як зазначалось вище, цією постановою ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року у справі №813/2654/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про виправлення помилки у виконавчому листі відмовлено. Звідси випливає, що в період з 27.09.2022 до 31.01.2023, (а саме - на час подання Інспекцією 10.11.2022 заяви про примусове виконання виконавчого листа) виконавчий лист було правомірно звернено до виконання, так, як строк його пред`явлення до виконання був до 18.05.2024. А отже, оскаржувані постанови та повідомлення є протиправними та підлягають скасуванню

Відповідно до ч.3 ст.74 Закону №1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Апеляційний суд зазначає, що при винесенні постанови про перевірку виконавчого провадження в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 08.03.2023, начальник відділу Савойник Р.П., скористався правом скасувати своєю постановою процесуальні документи, винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, але не врахував, що це правомірно здійснити лише у випадку якщо, такі суперечать вимогам закону. У постанові про перевірку виконавчого провадження в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 08.03.2023 та інших оскаржуваних документах немає жодного посилання на те, якій саме нормі закону суперечили процесуальні документи, що були скасовані. На думку колегії суддів, відповідачем протиправно було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2022, хоча законні підстави примусового виконання рішення, які існували на момент відкриття так і продовжують існувати станом на сьогодні. Рішення суду про демонтаж самочинного будівництва набрало законної сили, та підлягає виконанню. Мотивуючи скасування всіх процесуальних документів спливом терміну пред`явлення до виконання виконавчого листа в справі 813/2654/18, фактично відповідачі дали можливість ТзОВ «Ферозіт» і надалі ухилятись від виконання рішення, яке винесене судом не на їх користь.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувані процесуальні документи винесені відповідачами без врахування вимог чинного законодавства. Вказані обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року у справі № 500/1051/23 скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.03.2023 №20611, винесене заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сеньківим Андрієм Михайловичем.

Визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.11.2022.

Визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про зупинення вчиненням виконавчих дій від 02.01.2023.

Визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 05.12.2022.

Визнати протиправною та скасувати постанову Про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про поновлення вчинення виконавчих дій 08.03.2023.

Визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа від 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649, якою скасовано постанову про стягнення виконавчого збору 11.11.2022.

Визнати протиправною та скасувати постанову про перевірку виконавчого провадження в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» 08.03.2023, винесену начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойником Романом Петровичем у виконавчому провадженні №70307649.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 28.09.2023