Постанова

від 22.11.2007 по справі 16/637/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/637/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2007 р. Справа № 16/637/07

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Л.В. Поліщук

Суддів: Л.І. Бандура, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –О.М. Буравльовій,

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився

від відповідача –Л.П. Годза,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства ДГ „Реконструкція” Селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення

на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.09.2007р.

у справі № 16/637/07

за позовом ТОВ „Джема”, м. Миколаїв

до Державного підприємства ДГ „Реконструкція” Селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення

про стягнення 24147,66грн,

встановив:

ТОВ „Джема” звернулося до господарського суду з позовом та уточненням до нього про стягнення з ДП ДГ „Реконструкція” Селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення 24147,66 грн., які затрачені на проведення примусового виконання судового рішення про стягнення боргу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.09.2007р. (суддя В.Д. Фролов) позов задоволено частково на суму 22978,58грн.. Рішення мотивовано тим, що від підрозділу примусового виконання судового рішення відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Миколаївській області надійшов лист, у якому підтверджений факт, що при примусовому виконанні рішення суду про стягнення боргу з відповідача необхідно було втручання ТОВ „Джема”, і без цих дій було неможливим виконання рішення. В підтвердження витрачених 1170,00грн. на проведення примусового виконання судового рішення про стягнення боргу (холостий пробіг автомобілів) позивачем доказів не надано, в зв'язку з чим суд в задоволенні цих позовних вимог відмовив.

ДП ДГ „Реконструкція” Селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати і припинити провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неправомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення безпідставно здійснених витрат, які не базуються на дорученнях державного виконавця та нормах Закону України „Про виконавче провадження”, ст. 11 ЦК України, ст. 174 ГК України.

В судовому засіданні представник скаржника уточнив вимоги і просив скасувати рішення суду і відмовити в позові.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правомірність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Позивач заявив вимоги про стягнення боргу в сумі 24147,66грн. на підставі ст. 1166 ЦК України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, основними умовами для відшкодування шкоди є наявність шкоди, противоправність дій або бездіяльності боржника і причинно-наслідковий зв'язок між шкодою у стягувача та противоправною поведінкою боржника, що привела до виникнення цієї шкоди.

27.07.2005р. господарським судом Миколаївської області прийнято рішення по справі 12/127, котрим стягнуто з ДП ДГ „Реконструкція” Селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на користь ТОВ „Джема” 163,19 тонни насіння соняшнику, вартістю 97914,00грн. та 1097,14грн. судових витрат. 05.10.2005р. постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 12/128 скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 27.07.2005р., позов задоволений, стягнуто з ДП ДГ „Реконструкція” Селекційно - генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на корить ТОВ „Джема” 179182,62грн. штрафних санкції та 2759,83грн. судових витрат. 24.10.2005р. підрозділом примусового виконання судових рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Миколаївської області було відкрито виконавче провадження про стягнення з ДП ДГ „Реконструкція” Селекційно - генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на корить ТОВ „Джема” 163,19 тонн насіння соняшника та 183039,59грн. боргу та судових витрат. Вказане виконавче провадження було об'єднано зі зведеним виконавчим провадженням, згідно якого виконавчі дії проводяться з 2004р. по примусовому виконанню рішень судів про стягнення з відповідача сум боргу.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача стосовно того, що проводячи виконавчі дії по стягненню боргу, державними виконавцями за рахунок позивача проводилась охорона арештованого майна. Це підтверджується договором № 16 від 15.12.2005р. про охорону, квитанцією № 11 від 16.03.2006р. на суму 2780,00грн., квитанцією  № 10 від 24.10.2006р. на суму 2500,00грн. Також в січні 2006р. позивачем були сплачені суми за перевезення автомобілями арештованого майна та завантаженні зерна. Всього було позивачем затрачено 16339,66грн. Доказами, що підтверджують це, є квитанція № 14/18 від 21.01.2006р. на суму 15193,20грн., квитанція № б/н від 16.01.2006р. на суму 1146,46грн. В березні 2006р. для завантаження арештованого насіння соняшника, на вимогу державного виконавця, було наняти 8 вантажників. За виконання цих робіт позивач сплатив 1358,92грн., що підтверджується квитанцією № б/н                     від 03.03.2006р.

Такий висновок суд зробив на підставі листа Підрозділу примусового виконання рішень № 09-4096 від 18.09.2007р., в якому зазначено, що                 ТОВ „Джема” понесені відповідні витрати при виконанні рішень суду (а.с. 69).

Між тим, апеляційна інстанція вважає такий висновок суду помилковим, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про держану виконавчу службу” та ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до ст. 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Згідно ст. 45 Закону України „Про виконавчу службу” і п. 4.15, 4.18 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мінюсту України № 74/5 від 15.12.1999р. із подальшими змінами (далі –Інструкція           № 74/5) витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок Держбюджету України та коштів виконавчого провадження, які складаються із коштів виконавчого збору, авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій та стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій. До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на перевезення, зберігання і реалізацію майна.

Про суми витрат на проведення виконавчих дій  державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та провадженням виконавчих дій про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, може бути оскаржена сторонами до суду у 10-денний строк.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про виконавче провадження” і            п. 4.18 Інструкції № 74/5 з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. При завершенні виконавчих дій авансовий внесок повністю повертається стягувачеві, якщо інше не передбачено цим Законом.

Пунктами 5.8.1, 5.8.2 Інструкції № 74/5 передбачено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в пункті 5.6.4 цієї Інструкції, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігач), під розписку в акті опису і арешту майна. Копія акта опису і арешту майна видається боржникові та стягувачу, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві. Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, має право на одержання за зберігання майна винагороду або прибуток від зберігання майна, розмір яких установлюється за угодою зберігача з державним виконавцем, укладеною відповідно до вимог глави 66 Цивільного кодексу України.

Отже, законодавець чітко визначив правила отримання і витрачення коштів на організацію та проведення виконавчих дій, а тому надані                  ТОВ „Джема” в обґрунтування позову договір № 16 від 15.12.2005р. на охорону полів, укладений з Березнеговатським РОУМВД в Миколаївській області, договір на перевезення зернових № 11 від 04.01.2006р., квитанції про сплату коштів за цими договорами і лист підрозділу примусового виконання рішень № 09-4096 від 18.09.2007р. не є доказами, що підтверджують витрати виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо стягнення з відповідача боргу за рахунок позивача.

З урахуванням викладеного апеляційна інстанція дійшла висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 ГПК України, колегія суддів –

постановила:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 27.09.2007р. у справі № 16/637/07 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з р/р ТОВ „Джема” на користь Державного підприємства                ДГ „Реконструкція” Селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги у сумі 114,90грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                                      Л.В. Поліщук

Суддя                                                                                          Л.І. Бандура

       Суддя                                                                                          В.Б. Туренко