Постанова

від 26.09.2023 по справі 607/1873/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/1873/21Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/837/23 Доповідач - Бершадська Г.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Бершадська Г.В.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

з участю секретаря - Іванюта О.М.

представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №607/1873/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник - адвокат Матвіяс Андрій Богданович на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 19.06.2023 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДГРАНДСІТІ», державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Бурко Сергія Івановича про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗИВБУД ПЛЮС», ОСОБА_4 з участю третіх осіб регіонального сервісного центру ГСЦМВ в Тернопільській області (філія ГСЦ МВС), ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір Івана Теодоровича, ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2023 року у справі №607/1873/21 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Матвіясом А. було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.05.2023 року якою було накладено арешт на частку у статутному капіталі ТОВ ПРОМІНВЕСТ-Т, в розмірі 47,12% - номінальною вартістю 5 959 700,00 грн., яка належить ОСОБА_7 та заборонено її відчуження будь-яким способом, заборонено державним реєстраторам та іншим посадовим особам, з відповідними повноваженнями здійснювати будь-які реєстраційні дії та вносити записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань стосовно частки в статутному капіталі ТОВ ПРОМІНВЕСТ-Т.

Обґрунтовуючи клопотання, посилався на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що ринкова вартість частки позивача у статутному капіталі ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-Т» (в якому він є засновником) становить 12 646 690,00 грн. Вважав, майно на яке було накладено арешт ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 03.11.2022 року, вартість якого становить 1 960 300,00 грн., повністю забезпечує позовні вимоги за зустрічним позовом.

Посилався на те, що рішення суду прийнято передчасно і воно порушує не лише його права, як засновника та керівника ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-Т», але й перешкоджає нормальній діяльності цього товариства з урахуванням того, що під час розгляду цієї цивільної справи ним було придбано й інше нерухоме майно, яке не є предметом спору, про що відомо відповідачці як співвласнику такого майна (набув права власності на 1/2 частки будівлі аптеки з офісними приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 301,2 м.кв. - вартість частки нежитлового приміщення становить - 5 910 985 грн.), однак для забезпечення позову вона вибрала саме частку позивача у статутному капіталі товариства, що впливає на права та законні інтереси такої юридичної особи.

Звертав увагу на те, що згідно рішення про створення, вклад позивача як єдиного учасника товариства до статутного капіталу складається з частини адміністративного будинку та гаража за адресою: АДРЕСА_2 , який оцінюється у 12 646 690, 00 грн., відтак вартість його частки як учасника товариства станом на 23.05.2023, тобто через 5 місяців господарської діяльності юридичної особи, не є тотожною грошовій оцінці його вкладу на момент заснування ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-Т», оскільки вважав, що вартість корпоративних прав (частки в статутному капіталі) необхідно розраховувати за такою формулою: необоротні активи + оборотні активи зобов`язання та вартість такої частки повинна визначатись відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та підтверджуватись звітом про оцінку майна (актом оцінки майна), як це передбачено статтею 12 цього Закону.

Звертав увагу, що в ухвалі про забезпечення позову від 03.11.2022 року зазначено, що загальна ринкова вартість такого майна на день ухвалення судового рішення становить 1 960 300 гривень, що відомо з висновків про вартість майна від 03.10.2022 року, складених ТОВ «ЗАХІД-ЕКСПЕРТ», проте зазначав, що всупереч визначених національних стандартів оцінки нерухомого майна представники (оцінювачі) ТОВ «ЗАХІД-ЕКСПЕРТ» огляд його об`єктів нерухомого майна не проводили, з будь-якими клопотаннями про допуск до таких об`єктів для огляду не звертались. Таким чином стверджував, що оцінка об`єктів нерухомості без проведення огляду майна є недійсною.

Вказував, що для встановлення ринкової вартості об`єктів нерухомого майна, на які суд наклав арешт, з дотриманням вимог закону позивач замовив у оцінювача фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 незалежну оцінку арештованого майна, згідно результатів якої загальна ринкова вартість нерухомого майна, на яке 03.11.2023 року було накладено арешт, становить 7 453 295 грн., що є достатньою для забезпечення зустрічного позову.

Після накладення арешту на частку у статутному капіталі ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-Т» фактично стали неможливими будь-які дії, пов`язані із його збільшенням за рахунок додаткових вкладів чи без таких, його зменшення тощо та було спричинено й матеріальні збитки, оскільки було втрачено дохід у вигляді орендної плати, яка встановлювалась в сумі 265 800 грн. на місяць, через те, що на виконання умов попереднього договору оренди ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-Т» письмово повідомило ТОВ «МАКСРЕМБУД-Т» про судове рішення з приводу накладення арешту на частку у статутному капіталі і як наслідок останнє товариство відмовилось від укладення основного договору.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.06.2023 року в задоволенні клопотання відмовлено.

Не погоджуючись із даним судовим рішенням ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою скасувати заходи забезпечення зустрічного позову, вжиті ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.05.2023 року.

Вважає, що оскільки до заяви про забезпечення позову представником ОСОБА_2 не було надано достовірної інформації про вартість частки у статутному капіталі станом на травень 2023 року (звіту про оцінку майна чи акту оцінки майна, передбачених ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні), висновок суду першої інстанції, про те що у даному випадку достатньо встановити номінальну вартість частки у статутному капіталі, яка визначалась самим учасником на момент створення юридичної особи, є неправильним, так як суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.09.2021 року в справі №920/831/20, згідно якої дійсна вартість статутного капіталу суб`єкта господарювання не може ототожнюватись з грошовою оцінкою вкладу на момент заснування юридичної особи.

Посилається на безпідставність твердження суду першої інстанції про те, що ухвала суду від 03.11.2022 року про вжиття заходів забезпечення позову оскаржувалась в апеляційному порядку та була залишена без змін, оскільки предметом апеляційного розгляду була безпідставність позовної вимоги, а не вартість майна, на яке накладено арешт.

Звертає увагу на те, що у клопотанні про скасування забезпечення позову, не оспорюючи законність заходів забезпечення позову, застосованих 03.11.2022 року, довів, що вартість майна, на яке було накладено арешт, повністю забезпечує позовні вимоги за зустрічним позовом, оскільки подав звіти про оцінку про оцінку вказаного майна, які були виконані у відповідності до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, тобто довів неспівмірність застосованого заходу забезпечення 23.05.2023 року позовним вимогам за зустрічним позовом.

Вказує на те, що 28.07.2023 року позивачу було повідомлено про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ ПРОМІНВЕСТ-Т щодо збільшення статутного капіталу, яка обґрунтовувалась тим, що в державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційних дій, оскільки накладений арешт на корпоративні права частку у статутному капіталі товариства у розмірі 47,12% номінальною вартістю 5 959 700, 00 грн., яка належить ОСОБА_10 . Таким чином, застосований захід забезпечення позову перешкоджає господарській діяльності ТОВ ПРОМІНВЕСТ-Т, відтак висновок суду першої інстанції про протилежне є необґрунтованим.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити з мотивів зазначених у ній. Додатково вказав, що ухвалами Тернопільського міськрайонного суду від 30.08.2023 року, зокрема, затверджено мирову угоду про поділ спільного майна подружжя, а також прийнято відмову позивача ОСОБА_11 від частини позовних вимог до ОСОБА_2 , ТОВ БУДГРАНДСІТІ, державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Бурко С.І про поділ спільного майна подружжя в даній цивільній справі та закрито провадження в частині цих позовних вимог, а також прийнято відмову відповідачки ОСОБА_2 від зустрічного позову до ОСОБА_3 , ТОВ ЕКСЛЮЗИВБУД ПЛЮС, ОСОБА_4 з участю третіх осіб регіонального сервісного центру ГСЦМВ в Тернопільській області, ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Жовнір Івана Теодоровича, ОСОБА_6 про проділ спільного майна подружжя в даній цивільній справі та закрито провадження за цим зустрічним позовом. Крім того, ухвалою суду від 30.08.2023 року були скасовані заходи забезпечення, що були вжиті у цій справі ухвалами суду від 11.08.2021 року, 15.02.2022 року, 01.07.2022 року, 03.11.2022 року та 23.05.2023 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги заперечив та пояснив, що застосовані судом заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.05.2023 року скасовані у зв`язку із закриттям провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Матвіяса А.Б. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.05.2023 у цивільній справі №607/1873/21, суд першої інстанції виходив із його безпідставності.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Як було встановлено в ході розгляду справи по суті Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у даній справі вжито заходів забезпечення позову згідно ухвали суду від 23.05.2023 у виді накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНВЕСТ-Т»» (код ЄДРПОУ 44931694, адреса 46008, Тернопільська область, Тернопільський район, місто Тернопіль, вулиця Старий Поділ, будинок 11), у розмірі 47,12 %, номінальною вартістю 5 959 700,00 грн., яка належить ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) та заборони її відчуження будь-яким способом, а також заборони державним реєстраторам та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати будь-які реєстраційні дії та вносити записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань стосовно частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНВЕСТ-Т» (код ЄДРПОУ 44931694, адреса: 46008, місто Тернопіль, вулиця Старий Поділ, будинок 11), у розмірі 47,12 %, номінальною вартістю 5 959 700,00 грн, яка належить ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Задовольняючи частково заяву про забезпечення зустрічного позову суд виходив з того, що 22.12.2022 року ОСОБА_13 одноосібно виступив засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНВЕСТ-Т», відтак вважав, що ринкова вартість частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-Т» становить 12 646 690 грн., що відповідає грошовій оцінці вкладу Позивача у негрошовій формі як єдиного учасника товариства. Оскільки ОСОБА_2 заявила зустрічний позов, у тому числі щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7 920 000 грн., з урахування що 03.11.2022 року для забезпечення позову накладено арешт на нерухоме майно позивача, (а саме:- 1/3 частину нежитлового приміщення, загальною площею 143,6 кв.м, за адресою АДРЕСА_4 ; - однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_5 ;- житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_6 ; -земельну ділянку, площею 0,05 га, кадастровий номер 6110100000:01:004:0145), вартість майна складає 1 960 300 грн., тому, незабезпеченою, суд першої інстанції вважав, позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_1 за зустрічним позовом коштів в сумі 5 959 700 грн., що становить різницю між позовною вимогою та вартістю майна, на яке накладено арешт (7920000 1960300 = 5959700), а тому заява про забезпечення позову була задоволена частково шляхом накладення арешту на частину статутного капіталу ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-Т», номінальною вартістю 5 959 700 грн., що становить 47,12 % від всього статутного капіталу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.05.2023 року.

Так, доводи апелянта про те, що вартість нерухомого майна, на яке було накладено арешт ухвалою суду від 03.11.2022 року, вартість якого згідно оцінки, проведеної з ініціативи ОСОБА_1 становить 7 453 295 грн., повністю забезпечує позовні вимоги за зустрічним позовом, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що ціна позовної вимоги 7 920 000 грн., тобто вартість нерухомого майна, на яке було накладено арешт ухвалою суду від 03.11.2022 року, не покриває повністю позовних вимог за зустрічним позовом, про що стверджує апелянт.

Посилання апелянта на те, що накладенням арешту на частку позивача ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-Т» в розмірі 47,12 % було спричинено шкоду господарській діяльності юридичної особи, оскільки 28.07.2023 року позивачу було повідомлено про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ ПРОМІНВЕСТ-Т щодо збільшення статутного капіталу, через відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційних дій, оскільки накладений арешт на корпоративні права частку у статутному капіталі товариства у розмірі 47,12%, колегія суддів до уваги не бере, оскільки ухвала суду не перешкоджає збільшенню статутного капіталу товариства та представником апелянта не подано жодного доказу на підтвердження факту оскарження зазначеної відмови державного реєстратора та задоволення таких вимог судом.

Крім цього, колегія суддів відзначає, що заходами забезпечення, вжитими ухвалою суду від 23.05.2023 не порушувались особисті права ОСОБА_1 як фізичної особи, обмежувались виключно права юридичної особи ТОВ ПРОМІНВЕСТ-Т.

Також апеляційний суд звертає увагу і на той факт, що, як було зазначено представником апелянта у судовому засіданні, ухвалами Тернопільського міськрайонного суду від 30.08.2023 року у даній справі, було, зокрема, затверджено мирову угоду про поділ спільного майна подружжя, а також прийнято відмову позивача ОСОБА_11 від частини позовних вимог до ОСОБА_2 , ТОВ БУДГРАНДСІТІ, державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Бурко С.І про поділ спільного майна подружжя в даній цивільній справі та закрито провадження в частині цих позовних вимог, а також прийнято відмову відповідачки ОСОБА_2 від зустрічного позову до ОСОБА_3 , ТОВ ЕКСЛЮЗИВБУД ПЛЮС, ОСОБА_4 з участю третіх осіб регіонального сервісного центру ГСЦМВ в Тернопільській області, ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Жовнір Івана Теодоровича, ОСОБА_6 про проділ спільного майна подружжя в даній цивільній справі та закрито провадження у справі. Крім того, ухвалою суду були скасовані заходи забезпечення, що були вжиті у даній справі ухвалами суду від 11.08.2021 року, 15.02.2022 року, 01.07.2022 року, 03.11.2022 року та 23.05.2023 року.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник - адвокат Матвіяс Андрій Богданович залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 06.2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2023 року.

Головуюча: Бершадська Г.В.

Судді: Костів О.З.

Хома М.В.