Постанова

від 20.09.2023 по справі 905/9027/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. Справа№ 905/9027/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст"

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2023,

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.07.2023,

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2023

у справі №905/9027/13 (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Державного підприємства "Селидіввугілля"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст"

за участю Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про заміну товару та стягнення 21 756,00 грн,

без участі представників учасників справи, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Селидіввугілля" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (далі - Товариство) про зобов`язання замінити неякісні сигналізатори метану суміщених з головним світильником з двома порогами СМГ.1.1. у кількості 70 одиниць на нові, поставлені за договором від 03.10.2012 №Т-1/112-2012, а також про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 21 756,00 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі №905/9027/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014, позов Підприємства задоволено повністю, зобов`язано Товариство замінити неякісний товар на новий, а також стягнуто з відповідача 21 756,00 грн штрафу та 2 867,50 грн витрат по сплаті судового збору.

03.03.2014 на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі № 905/9027/13 видано відповідні накази.

12.06.2023 до місцевого господарського суду надійшла скарга відповідача від 06.06.2023 №48-01/06-06, в якій останній просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Германчук Валерії Юріївни Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ДВС) щодо безпідставного надсилання вимоги від 22.05.2023 №18.6-31/2004 аналогічної двом попереднім вимогам та зобов`язати державного виконавця утриматись від таких неправомірних дій; визнати неправомірною вимогу державного виконавця Відділу ДВС від 22.05.2023 №18.6-31/2004 як таку, що безпідставно повторює дві попередні аналогічні вимоги; визнати неправомірним ігнорування державним виконавцем Відділу ДВС інформації, неодноразово наведеної скаржником в листах від 05.05.2023 №48-01/05-05, від 24.05.2023 №48-02/24-05, якими є відповіді на вимоги державного виконавця Відділу ДВС.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.06.2023 у справі №905/9027/13 відмовлено у задоволенні вищезазначеної скарги Товариства.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з недоведеності та безпідставності доводів відповідача про те, що дії державного виконавця Відділу ДВС не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон); державним виконавцем Відділу ДВС вчинялись дії для забезпечення виконання судового рішення зобов`язального (немайнового) характеру, які передбачені Законом; скаржником не наведено конкретних порушень, що вчинені державним виконавцем, не надано доказів виконання рішення суду, яким зобов`язано саме боржника (а не стягувача чи інших осіб) замінити неякісний товар.

29.05.2023 до суду першої інстанції надійшла скарга Товариства від 26.05.2023 №48-01/26-05, в якій відповідач просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу ДВС щодо прийняття постанови від 19.05.23 ВП №45964069 про накладення штрафу з порушенням строків, передбачених пунктом 1 резолютивної частини вимоги від 16.05-23 №18.6-31/18502; визнати неправомірною постанову державного виконавця Відділу ДВС від 19.05.23 ВП №45964069 про накладення штрафу в сумі 5 100,00 грн та зобов`язати Відділ ДВС повернути вказану суму коштів.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.07.2023 у справі №905/9027/13 відмовлено у задоволенні вищезазначеної скарги Товариства.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець Відділу ДВС мав право ухвалювати постанову від 19.05.2023 ВП №45964069 за наслідками розгляду вимоги від 25.04.2023; зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що штраф накладено саме за невиконання чи неналежне виконання другої вимоги від 16.05.2023; станом на 05.05.2023 та на час розгляду судом першої інстанції вказаної скарги відповідачем не надано інформації про повне виконання рішення, та/або про обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; рішенням Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі №905/9027/13 не може бути виконано без участі Товариства; державним виконавцем Відділу ДВС вчинялись дії для забезпечення виконання судового рішення зобов`язального (немайнового) характеру, які передбачені Законом; скаржником не наведено конкретних порушень, що вчинені державним виконавцем, не надано доказів виконання рішення суду, яким зобов`язано саме боржника (а не стягувача чи інших осіб) замінити неякісний товар.

17.07.2023 до суду першої інстанції надійшла скарга Товариства №48-01/14-07 від 14.07.2023, в якій відповідач просив суд визнати неправомірною постанову державного виконавця Відділу ДВС про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн від 28.06.2023 у ВП №45964069 та зобов`язати Відділ ДВС повернути вказану суму коштів.

27.07.2023 до суду першої інстанції надійшла скарга Товариства №48-01/25-07 від 25.07.2023, в якій останній просив суд визнати неправомірною постанову державного виконавця Відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження від 12.07.2023 ВП №45964069 та зобов`язати останнього прийняти рішення за виконавчим документом від 03.03.2014 №905/9027/13 з урахуванням правової оцінки наданої судом.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.08.2023 у справі №905/9027/13 відмовлено у задоволенні вищезазначених скарг Товариства.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець Відділу ДВС мав право ухвалювати постанову від 28.06.2023 ВП №45964069, оскільки останнім вчинялися дії з примусового виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі №905/9027/13 й відповідачем не надано інформації про повне виконання рішення та/або про обставини, що ускладнюють виконання зазначеного рішення або роблять його неможливим; постанова про закінчення виконавчого провадження від 12.07.2023 ВП №45964069 винесене згідно з вимогами частини 3 статті 63 Закону.

Не погодившись із ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.06.2023 у справі №905/9027/13, 04.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга відповідача, в якій останній просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову - про задоволення скарги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Товариство вказало на те, що зазначена ухвала суду першої інстанції є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 апеляційну скаргу Товариства на ухвалу суду від 20.06.2023 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., ОСОБА_1

Враховуючи, що суддя Чорногуз М.Г. перебував у відпустці 10.07.2023, питання щодо подальшого руху даної апеляційної скарги вирішувалося після виходу судді ОСОБА_1 з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 апеляційну скаргу Товариства на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2023 у справі №905/9027/13 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

18.07.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Службовою запискою головуючого судді та розпорядженням виконуючого обов`язки керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 13.07.2023 №708/0/15-23 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/9027/13.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 апеляційну скаргу у справі № 905/9027/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Не погодившись із ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.07.2023 у справі №905/9027/13, 18.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга відповідача, в якій останній просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову - про задоволення скарги.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Товариство вказало на те, що скарга від 26.05.2023 №48-01/26-05 була розглянута без участі відповідача, який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування ухвали.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 вказану апеляційну скаргу Товариства передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2023 апеляційну скаргу Товариства на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.07.2023 у справі №905/9027/13 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2023 у справі № 905/9027/13 та призначено її розгляд на 06.09.2023; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 14.08.2023; витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №905/9027/13.

24.07.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 06.07.2023, в яких відповідач зазначив, що постанова державного виконавця Відділу ДВС від 19.05.2023 є передчасною, оскільки Товариство своєчасно надало інформацію про стан виконавчого провадження.

31.07.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача на виконання вимог ухвали від 11.07.2023 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 20.06.2023.

03.08.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача на виконання вимог ухвали від 21.07.2023 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 06.07.2023.

28.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/9027/13.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.07.2023 у справі №905/9027/13; спільний розгляд апеляційних скарг Товариства на ухвали Господарського суду Сумської області від 20.06.2023 та від 06.07.2023 у справі №905/9027/13 призначено на 06.09.2023; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 04.09.2023.

Не погодившись із ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.08.2023 у справі №905/9027/13, 29.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга відповідача, в якій останній просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Обґрунтування даної апеляційної скарги є аналогічним двом попереднім апеляційним скаргам.

ДВС скористалося правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та 31.08.2023 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційні скарги Товариства, в якому просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційних скарг, ДВС зауважив, що виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі №905/9027/13 покладено саме на Товариство, яке є боржником у виконавчому провадженні №45964069, а не на позивача; виконання зазначеного рішення здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону, оскільки передбачає особисте вчинення дії - заміну неякісного товару на новий, однак, наразі, рішення залишається невиконаним відповідачем.

31.08.2023 на електронну пошту та через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ДВС надійшли два аналогічні за змістом клопотання про відкладення розгляду справи №905/9027/13, обґрунтовані перебуванням державного виконавця, який приймає участь у справі, у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2023 у справі №905/9027/13; спільний розгляд апеляційних скарг Товариства на ухвали Господарського суду Сумської області від 20.06.2023, від 06.07.2023 та від 15.08.2023 у справі №905/9027/13 призначено на 06.09.2023; встановлено строк для подання відзивів на апеляційні скарги до 21.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 розгляд апеляційних скарг Товариства на ухвали Господарського суду Сумської області від 20.06.2023, від 06.07.2023, від 15.08.2023 у справі №905/9027/13 відкладено на 20.09.2023.

Підприємство не скористалося правом, наданим статтею 263 ГПК України на подання відзивів на апеляційні скарги.

Разом із цим, відсутність відзивів на апеляційні скарги не перешкоджає перегляду ухвал суду першої інстанції (частина 3 статті 263 ГПК України).

У судове засідання 20.09.2023 позивач, відповідач та ДВС явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляли.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що суд повідомляв позивача, відповідача та ДВС про розгляд апеляційних скарг на електронні адреси, зазначені представниками учасників.

Таким чином, апеляційний суд виконав обов`язок щодо повідомлення сторін та ДВС про розгляд апеляційних скарг.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц, провадження №61-3069св21.

Частиною 2 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача, відповідача та ДВС, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що останні про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції не повідомляли та не заявляли клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення скарг у даній справі без заслуховування пояснень позивача, відповідача та ДВС, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги без участі вказаних осіб.

Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 326 ГПК України).

Частиною 1 статті 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 2 Закону однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 74 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження наділені правом у відповідності до статті 339 ГПК України звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як зазначалось вище, відповідач звернувся до Господарського суду Сумської області зі скаргою (від 06.06.2023 №48-01/06-06), в якій просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу ДВС щодо безпідставного надсилання вимоги від 22.05.2023 №18.6-31/2004 аналогічної двом попереднім вимогам та зобов`язати державного виконавця утриматись від таких неправомірних дій; визнати неправомірною вимогу державного виконавця Відділу ДВС від 22.05.2023 №18.6-31/2004 як таку, що безпідставно повторює дві попередні аналогічні вимоги; визнати неправомірним ігнорування державним виконавцем Відділу ДВС інформації, неодноразово наведеної скаржником в листах від 05.05.2023 №48-01/05-05, від 24.05.2023 №48-02/24-05, які за своїм змістом є відповідями на вимоги державного виконавця Відділу ДВС.

Скарга Товариства обґрунтована тим, що вимога від 22.05.2023 №18.6-31/2004 є неправомірною, оскільки безпідставно повторює попередні вимоги, відповіді на які вже були надані; вказана вимога порушує права відповідача стосовно співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог, які гарантовані пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону.

Розглянувши доводи зазначеної скарги Товариства, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на виконанні у Відділі ДВС перебував наказ №905/9027/13, виданий 03.03.2014 Господарським судом Сумської області щодо зобов`язання змінити неякісний товар, поставлений за договором від 03.10.2012 №Т-1/112-2012, а саме сигналізатори метану суміщених з головним світильником з двома порогами СМГ.1.1 у кількості 70 одиниць, на нові (АСВП 45964069). Боржник: Товариство, стягувач: Підприємство.

12.01.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Номер виконавчого провадження в автоматизованій системі 45964069.

14.01.2015 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 12 частини 1 статті 37 Закону (у редакції, чинній на момент винесення постанови) у зв`язку із зверненням до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником.

30.04.2021 винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

08.06.2021 винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 22.06.2021.

26.04.2023 державний виконавець Відділу ДВС направив відповідачу вимогу від 25.04.2023 №18.6-31/14272 про надання протягом 5-ти робочих днів інформації про стан виконання наказу №905/9027/13, яка була отримана відповідачем 28.04.2023.

Листом від 05.05.2023 №48-01/05-05 Товариство надіслало відповідь про те, що відповідний товар буде замінено за умови повернення Підприємством Товариству виробів, які підлягають заміні на нові згідно рішення суду.

17.05.2023 державний виконавець Відділу ДВС направив відповідачу наступну вимогу від 16.05.2023 №18.6-31/18502 про надання протягом 3-х робочих днів інформації про стан виконання наказу №905/9027/13, яка була отримана відповідачем 23.05.2023.

Листом від 24.05.2023 № 48-02/24-05 відповідач повідомив державного виконавця про те, що відповідний товар буде замінено невідкладно у разі повернення стягувачем виробів, які підлягають заміні на нові згідно рішення суду, оскільки заміна товару передбачає необхідність повернення неякісних виробів. Водночас відповідач повідомив, що неякісний товар для заміни на новий від Підприємства на адресу Товариства не надходив.

23.05.2023 державний виконавець Відділу ДВС направив відповідачу чергову вимогу від 22.05.2023 №18.6-31/20014 про надання протягом 3-х робочих днів інформації про стан виконання наказу №905/9027/13, яка була отримана відповідачем 31.05.2023.

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі статтею 1 цього ж Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За частиною 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії (пункт 9 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) далі - Інструкція).

Відповідно до частин 2, 3 статті 5 Закону за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 Закону).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників-юридичних осіб або боржників-фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (пункт 18 частини 3 статті 18 Закону).

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Боржник зобов`язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (пункт 6 частини 5 статті 19 Закону).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надіслання вищезазначених вимог свідчить про вчинення державним виконавцем Відділу ДВС дій для забезпечення виконання судового рішення зобов`язального (немайнового) характеру, яке так і не було виконано останнім, та не є порушенням принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги Товариства від 06.06.2023 №48-01/06-06.

Окрім вказаної скарги, до суду першої інстанції надійшла скарга Товариства від 26.05.2023 №48-01/26-05, в якій відповідач просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу ДВС щодо прийняття постанови від 19.05.23 ВП №45964069 про накладення штрафу з порушенням строків, передбачених пунктом 1 резолютивної частини вимоги від 16.05-23 №18.6-31/18502; визнати неправомірною постанову державного виконавця Відділу ДВС від 19.05.23 ВП №45964069 про накладення штрафу в сумі 5 100,00 грн та зобов`язати Відділ ДВС повернути вказану суму коштів.

Скарга Товариства обґрунтована тим, що державним виконавцем відділу ДВС було передчасно прийнято постанову 19.05.2023 з порушенням строків, передбачених першим пунктом резолютивної частини вимоги від 16.05.2023 №18.6-30/18502. Від відповідача вимагалось протягом 3-х робочих днів з дня отримання вимоги, надати на адресу ДВС інформацію про стан виконання наказу № 905/9027/13. Оскільки зазначену вимогу скаржником отримано 23.05.2023, тому встановлений вимогою строк для надання відповіді закінчувався 26.05.2023.

Розглянувши доводи зазначеної скарги Товариства, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 17.05.2023 державний виконавець Відділу ДВС направив відповідачу вимогу від 16.05.2023 №18.6-31/18502 про надання протягом 3-х робочих днів інформації про стан виконання наказу №905/9027/13, яка була отримана відповідачем 23.05.2023.

За інформацією державного виконавця, 18.05.2023 стягувачем було надано відповідь на вимогу від 16.05.2023 про те, що рішення суду не виконано, а з його боку вчинено всі необхідні дії для виконання зазначеного наказу.

Однак, 19.05.2023 державним виконавцем Відділу ДВС було винесено постанову про накладання на відповідача за невиконання вимог виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Сумської області №905/9027/13 від 03.03.2014, штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 100,00 грн. У даній постанові також була зазначена вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено відповідача про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Листом від 24.05.2023 № 48-02/24-05 відповідач повідомив державного виконавця про те, що відповідний товар буде замінено невідкладно у разі повернення стягувачем виробів, які підлягають заміні на нові згідно рішення суду, оскільки заміна товару передбачає необхідність повернення неякісних виробів, які на момент надання відповіді стягувачем не повернуті.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позову та резолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі №905/9027/13, позовна вимога про зобов`язання замінити неякісний товар, яка була повністю задоволена судом, має немайновий характер.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону (у редакції від 30.12.2014) державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 26 Закону (у редакції, чинній на момент вчинення оскаржуваних дій) за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 63 Закону).

За частиною 2 статті 63 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що після спливу строку, визначеного у частині 6 статті 26 Закону та відсутності поважних причин невиконання боржником рішення, виконавець має право виносити постанову про накладення на боржника штрафу.

Як було раніше зазначено, виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 03.03.2014 у справі №905/9027/13 було відкрито 12.01.2015.

14.01.2015 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 12 частини 1 статті 37 Закону (у редакції, чинній на момент винесення постанови) у зв`язку із зверненням до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником.

30.04.2021 винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять ані доказів виконання рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2014 у справі №905/9027/13 щодо заміни неякісного товару, ані доказів поважності причин невиконання зазначеного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність у державного виконавця Відділу ДВС підстав для винесення постанови від 19.05.2023 у рамках виконавчого провадження №45964069.

Також колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови державного виконавця Відділу ДВС від 19.05.2023 вбачається, що штраф на відповідача накладено саме за невиконання наказу від 03.03.2014 про примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі №905/9027/13 про заміну неякісного товару, а не за несвоєчасне надання відповіді на вимогу державного виконавця від 16.05.2023 №18.6-31/18502.

Таким чином, доводи апелянта про передчасність винесення державним виконавцем постанови від 19.05.2023 у рамках виконавчого провадження №45964069 є необґрунтованими.

У своїй скарзі відповідач наголошував на відсутності його вини в незаміні продукції, оскільки неякісний товар згідно рішення суду від 19.02.2014 у справі №905/9027/13 не був повернутий позивачем, що виключає відповідальність Товариства і свідчить про незаконність оскаржуваної постанови.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими аргументами відповідача, з огляду на наступне.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання рішення суду, яке набрало законної сили, для досягнення реального результату щодо захисту порушених прав позивача.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, а боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як було раніше зазначено, рішенням Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі №905/9027/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014, позов Підприємства задоволено повністю та зобов`язано Товариство замінити неякісний товар на новий.

Питання щодо відсутності вини відповідача у невиконанні умов договору є предметом дослідження під час розгляду справи у суді, а не на стадії примусового виконання рішення.

Судовим рішенням у справі №905/9027/13 встановлено правомірність та обґрунтованість позову Підприємства та покладено саме на Товариство обов`язок по заміні неякісного товару, відтак відповідачем не доведено відсутність своєї вини у порушенні зобов`язань за договором.

У зв`язку з цим 03.03.2014 на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі № 905/9027/13 видано наказ, боржником за яким є Товариство, а тому обов`язок по заміні товару покладено виключно на Товариство.

У своїй апеляційній скарзі відповідач вказав на допущене судом першої інстанції процесуальне порушення його прав, зазначаючи, що скарга від 26.05.2023 №48-01/26-05 була розглянута без його участі, оскільки останнього не було повідомлено належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 23.06.2023 розгляд зазначеної скарги було призначено в судовому засіданні на 03.07.2023.

23.06.2023 копія вказаної ухвали була доставлена до електронного кабінету представника скаржника Тукмана Євгена Григоровича, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т. 8, а.с. 81) та визнається самим апелянтом у поданій скарзі.

Ухвалою суду від 03.07.2023 оголошено перерву у розгляді скарги до 06.07.2023.

Копія вказаної ухвали суду від 03.07.2023 у справі №905/9027/13 також була доставлена до електронного кабінету представника скаржника, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т. 8, а.с. 116).

Таким чином, суд першої інстанції виконав обов`язок щодо повідомлення сторін та ДВС про розгляд вказаної скарги.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц, провадження №61-3069св21.

Також колегія суддів зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua) з огляду на приписи частини 1 статті 9 ГПК України, частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, у даному випадку такий обов`язок покладено, зокрема на скаржника, як особи, яка звернулася до суду із відповідною процесуальною заявою та впершу чергу зацікавлена у її розгляді.

Враховуючи визначений частиною 1 статті 342 ГПК України присічний строк розгляду скарги, доставлення копії ухвали суду від 03.07.2023 у справі №905/9027/13 до електронного кабінету вказаного представника Товариства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів апелянта про неналежне повідомлення його про розгляд скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги Товариства (від 26.05.2023 №48-01/26-05).

Також, відповідач звернувся до Господарського суду Сумської області зі скаргою від 14.07.2023 №48-01/14-07, в якій просив суд визнати неправомірною постанову державного виконавця Відділу ДВС про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн від 28.06.2023 ВП №45964069 та зобов`язати Відділ ДВС повернути вказану суму коштів.

Вказана скарга, на думку відповідача, є необґрунтованою, оскільки ним своєчасно листом від 24.05.2023 №48-02/24-05 повідомлено державного виконавця про готовність невідкладно замінити неякісний товар за умови повернення стягувачем виробів, які підлягають заміні на нові згідно з рішенням суду, оскільки заміна товару передбачає необхідність повернення боржнику неякісних виробів. Також ним було повідомлено державного виконавця, що від стягувача неякісний товар для заміни на новий на адресу Товариства не надходив, доказів на підтвердження протилежного немає.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону).

Розглянувши доводи зазначеної скарги Товариства, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як було раніше зазначено, рішення Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі №905/9027/13 про зобов`язання замінити неякісний товар має немайновий характер та не може бути виконано без участі боржника.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 75 Закону у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

19.05.2023 державним виконавцем Відділу ДВС було винесено постанову про накладання на відповідача за невиконання вимог виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Сумської області №905/9027/13 від 03.03.2014, штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 100,00 грн. У даній постанові також була зазначена вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

Листом від 24.05.2023 № 48-02/24-05 відповідач повідомив державного виконавця про те, що відповідний товар буде замінено невідкладно у разі повернення стягувачем виробів, які підлягають заміні на нові згідно рішення суду, оскільки заміна товару передбачає необхідність повернення неякісних виробів.

28.06.2023 державним виконавцем Відділу ДВС було винесено постанову про накладання на відповідача за невиконання вимог виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Сумської області №905/9027/13 від 03.03.2014, штрафу у розмірі 10 200,00 грн. У даній постанові також була зазначена вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи №905/9027/13 не містять ані доказів виконання рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2014 у справі №905/9027/13 щодо заміни неякісного товару, ані доказів поважності причин невиконання зазначеного рішення суду.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що саме він є боржником за наказом від 03.03.2014, виданим на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі № 905/9027/13, а тому обов`язок по заміні товару покладено виключно на Товариство.

Неповернення неякісного товару не може слугувати поважною причиною для нездійснення заміни його на якісну продукцію та не випливає з рішення суду першої інстанції, як це помилково трактує відповідач.

Ненадання відповідей Підприємством на листи Товариства про повернення неякісної продукції не є поважною причиною невиконання рішення суду у примусовому порядку.

Крім цього, у випадку неповернення такого товару відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з окремим позовом та реалізувати своє право на захист.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги Товариства (№48-01/14-07 від 14.07.2023).

Крім цього, Товариство подало до місцевого господарського суду скаргу (№ 48-01/25-07 від 25.07.2023), в якій просить суд визнати неправомірною постанову Відділу ДВС від 12.07.2023 ВП №45964069 та зобов`язати останнього прийняти рішення за виконавчим документом від 03.03.2014 № 905/9027/13 з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Ця скарга обґрунтована тим, що попередні скарги від 26.05.2023 №48-01/26-05, від 06.06.2023 №48-01/06-06 та від 14.07.2023 №48-01/14-07 оскаржені Товариством у встановленому порядку до суду, а тому державним виконавцем передчасно прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №45964069.

Розглянувши доводи зазначеної скарги Товариства, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 75 Закону у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Пунктом 11 частини 1 статті 39 Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною 3 статті 63 цього Закону.

12.07.2023 державним виконавцем Відділу ДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №45964069 щодо примусового виконання наказу від 03.03.2014 №905/9027/13.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, немайновий характер рішення Господарського суду Сумської області від 19.02.2014 у справі №905/9027/13 щодо повернення неякісного товару та відсутність доказів його виконання, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги № 48-01/25-07 від 25.07.2023.

Разом із цим, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на оскарження у судовому порядку попередніх скарг від 26.05.2023 №48-01/26-05, від 06.06.2023 №48-01/06-06 та від 14.07.2023 №48-01/14-07, оскільки дана обставина не слугує підставою для зупинення виконавчих дій чи виконавчого провадження на підставі статей 34, 38 Закону.

Крім цього, станом на момент постановлення спірної ухвали про закінчення виконавчого провадження, ухвалами суду першої інстанції від 20.06.2023 та від 06.07.2023 було відмовлено у задоволенні скарг відповідача від 26.05.2023 №48-01/26-05 та від 06.06.2023 №48-01/06-06.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статтями 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частин 1, 2 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

При цьому, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційних скаргах, не беруться судом до уваги, оскільки не впливають на правильність вирішення скарг на дії ДВС.

Згідно зі статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваних ухвал не вбачається, відповідно, апеляційні скарги Товариства мають бути залишені без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційних скарг у зв`язку з відмовою в їх задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись статтями 253-254, 269, 275-284, 339-344 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" на ухвали Господарського суду Сумської області від 20.06.2023, 06.07.2023, 15.08.2023 у справі №905/9027/13 залишити без задоволення.

2. Ухвали Господарського суду Сумської області від 20.06.2023, 06.07.2023, 15.08.2023 у справі №905/9027/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №905/9027/13 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.09.2023.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова