Рішення

від 27.09.2023 по справі 910/9299/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2023Справа № 910/9299/23Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ» (22860, Вінницька обл., Немирівський р-н, село Мельниківці, ВУЛИЦЯ ПРОЛЕТАРСЬКА, будинок 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 38064322) до за участю проНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вул.Бродських Сім`ї, будинок 19, Ідентифікаційний код юридичної особи 39369133) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27). відшкодування шкоди у розмірі 560 019 грн. 07 коп.Представники:

від Позивача: Савченко О.В. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: Балабан Д.О. (представник в порядку самопредставництва);

від Третьої особи: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди у розмірі 560 019 грн. 07 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для відшкодування шкоди внаслідок прийняття Відповідачем пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП №641 від 26.04.2019 року, затверджених постановою НКРЕКП №46 від 15.01.2021 року, в частині викладення у новій редакції п.9.3 глави 9 Порядку, який встановлює нову формулу розрахунку обсягу небалансу Гарантованого покупця, що підлягає відшкодуванню продавцем за «зеленим» тарифом, й подальшого визнання протиправним та нечинним у справі №640/4069/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 року відкрито провадження у справі № 910/9299/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Державне підприємство «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27), витребувано від Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» дані по справі.

04.07.2023 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ» про розгляд справи №910/9299/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

05.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

05.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

06.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли пояснення щодо витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2023 року постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.07.2023 року.

10.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

11.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли пояснення по суті спору.

21.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення.

У підготовче судове засідання 26.07.2023 року з`явились представники відповідача та третьої особи; представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, визнано явку Позивача в судові засідання обов`язковою, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2023 року.

28.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення висновку експерта.

30.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів.

У судове засідання 30.08.2023 року з`явились представники позивача та третьої особи; представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, докази Позивача долучено до матеріалів справи, оскільки Позивачем було повідомлено про намір подати нові докази ще на стадії підготовчого провадження, оголошено перерву в судовому засіданні до 27.09.2023 року.

22.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли пояснення щодо висновку експерта.

26.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Третьої особи.

В судовому засіданні 27 вересня 2023 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник Третьої особи не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 04.09.2023 року уповноваженій особі підприємства ухвали суду. Представник Третьої особи подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Третьої особи, яке Судом розглянуто та задоволено.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Третя особа про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Приймаючи до уваги, що Третя особа була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 27 вересня 2023 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України,в судовому засіданні складено протокол судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

20.12.2019 року між Державним підприємством «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ» (виробник за "зеленим" тарифом) було укладено Договір №1401/01, відповідно до умов якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок). (т.1 а.с.85-91)

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами п.2.4, 2.5 Договору сторонами погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Пунктом 4.5 Договору унормовано, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.

Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку, гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом (п.4.6 Договору).

Якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії і регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030). (п.7.4 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №1401/01 від 20.12.2019 року Позивач продав, а Державне підприємство «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» в свою чергу купило всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, що підтверджується Актами приймання - передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за січень 2021 року від 31.01.2021 року на суму 9125 грн. 52 коп., за лютий 2021 року від 28.02.2021 року на суму 29 898 грн. 72 коп., за березень 2021 року від 31.03.2021 року на суму 44 109 грн. 90 коп., за квітень 2021 року від 30.04.2021 року на суму 123 523 грн. 01 коп., за травень 2021 року від 16.06.2021 року на суму 189 184 грн. 26 коп., за червень 2021 року від 16.07.2021 року на суму 242 231 грн. 44 коп., за липень 2021 року від 31.07.2021 року на суму 49 553 грн. 03 коп., за серпень 2021 року від 16.09.2021 року на суму 68 343 грн. 46 коп., за вересень 2021 року від 30.09.2021 року на суму 46 484 грн. 14 коп., за жовтень 2021 року від 16.11.2021 року на суму 54 397 грн. 52 коп., за листопад 2021 року від 16.12.2021 року на суму 33 043 грн. 54 коп., за грудень 2021 року від 31.12.2021 року на суму 8 525 грн. 38 коп., за січень 2022 року від 16.02.2022 року на суму 110 986 грн. 52 коп., за лютий 2022 року від 16.03.2022 року на суму 283 212 грн. 19 коп., за квітень 2022 року від 24.05.2022 року на суму 639 335 грн. 17 коп., за березень 2022 року від 10.06.2022 року на суму 498 234 грн. 84 коп., за травень 2022 року від 04.07.2022 року на суму 375 964 грн. 92 коп., за червень 2022 року від 19.07.2022 року на суму 386 616 грн. 84 коп., за липень 2022 року від 16.08.2022 року на суму 715 948 грн. 42 коп., за серпень 2022 року від 30.09.2022 року на суму 516 274 грн. 56 коп., за вересень 2022 року від 21.10.2022 року на суму 115 379 грн. 39 коп. з урахуванням Актів коригування за період лютий 2021 року - серпень 2022 року (т.1 а.с.96-139) та Позивач здійснив оплату частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії на загальну суму в розмірі 1 102 350 грн. 71 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень. (т.1 а.с.140-156)

15.01.2021 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 46 «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641», а саме затверджено Зміни до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «Зеленим» тарифом» (далі - «Зміни»).

Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку НКРЕКП пункти 9.2-9.4 замінено п`ятьма новими пунктами, зокрема, за пунктом 9.2 Порядку продавцями та споживачами за «зеленим» тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.

Відповідно до пункту 9.3 Порядку, в редакції станом на 16.01.2021 року, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB (далі - відшкодування), у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою (далі Формула).

Складові Формули включають 1) формули по визначенню витрат , пов`язаних з врегулюванням небалансу продавця та споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z з урахуванням коефіцієнта допустимого відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від погодинного графіка відпуску електричної енергії для типу генеруючої одиниці продавця або споживача за «зеленим» тарифом та частки відшкодування гарантованому покупцю генеруючою одиницею продавця або споживача за «зеленим» тарифом вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця, визначених відповідно до Закону, які враховують коефіцієнт ціни небалансу - , ціну небалансу електричної енергії в розрахунковому періоді t торгової зони -; визначену на торгах на РДН ціну купівлі-продажу електричної енергії в торговій зоні z для розрахункового періоду - ; величину врахованого відхилення фактичного обсягу відпуску/споживання електричної енергії генеруючими одиницями e продавця або споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, від його прогнозного погодинного графіка відпуску електричної енергії (позитивне/негативне значення) з урахуванням обсягів не відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями продавців у результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження продавців у розрахунковому періоді t торгової зони z, що розраховується за окремою формулою; 2) формули по визначенню витрат , пов`язаних з врегулюванням небалансу продавця та споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, що розраховуються, які враховують фактичний обсяг відпуску/споживання електричної енергії генеруючою одиницею e продавця або споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, визначений згідно з главою 8 цього Порядку - ;обсяг відпуску електричної енергії генеруючою одиницею e продавця або споживача за «зеленим» тарифом p (позитивне/негативне значення), що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, що був спрогнозований продавцем або споживачем за «зеленим» тарифом p (позитивне/негативне значення) та наданий гарантованому покупцю у порядку, визначеному пунктами 4.1 та 4.3 глави 4 цього Порядку та пунктами 3.1 та 3.3 глави 3 Порядку продажу споживачами - ; обсяг не відпущеної електричної енергії генеруючою одиницею e продавця p (позитивне значення), що входить до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z в результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження, що визначається відповідно до пункту 9.5 Порядку - ; визначену на торгах на РДН ціну купівлі-продажу електричної енергії в торговій зоні z для розрахункового періоду - ; ціну небалансу електричної енергії в розрахунковому періоді t торгової зони -; 3) формули по визначенню списання/нарахування, пов`язані з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, за розрахунковий період t в торговій зоні z, та залежать від значень небалансу електричної енергії, пов`язаного з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, за розрахунковий період t в торговій зоні z, що визначається за окремою формулою

Визначення значення небалансу електричної енергії, пов`язаного з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом , включає в формулі - сумарний обсяг не відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями e продавців p (позитивне значення), що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z в результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження, що визначається за окремою формулою; - виміряну позиція продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, для розрахункового періоду t в торговій зоні z, що розраховується за окремою формулою;- сальдовану позицію гарантованого покупця за результатами купівлі-продажу електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, для розрахункового періоду t у торговій зоні z, що розраховується за окремою формулою. Сальдована позиція розраховуються як сума сумарного обсягу (позитивне значення) проданої гарантованим покупцем електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, відповідно до законтрактованих (у тому числі акцептованих) обсягів продажу на РДН та/або ВДР, та/або за двосторонніми договорами в розрахунковому періоді t у торговій зоні z та + сумарного обсягу (негативне значення) купленої гарантованим покупцем електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, відповідно до законтрактованих (у тому числі акцептованих) обсягів купівлі за двосторонніми договорами та/або на РДН, та/або ВДР у розрахунковому періоді t в торговій зоні z. Згідно з абзацом 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку у редакції станом на 16.01.2021 року, у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 року по справі №640/4069/21 позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2022 року по справі №640/4069/21 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 року № 46, не створює жодних юридичних наслідків з дати його прийняття і під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП «Гарантований покупець», яка відшкодовувалась продавцями за «зеленим» тарифом за період з 16.01.2021 року по 09.09.2022 року, не підлягала застосуванню. Проте, Державного підприємством «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» нараховано Позивачу суму відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період січень 2021 року - січень 2022 року у розмірі 1 131 497 грн. 50 коп. на підставі п.9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, яка була сплачена Позивачем у розмірі 1102350 грн. 71 коп. Такими діями Відповідач завдав шкоди правам та законним інтересам Позивача у вигляді різниці між небалансами, вирахуваними за формулою, що діяла до 15.01.2021 р., та небалансами, фактично сплаченими за протиправною формулою. За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з Держави України в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 560 019 грн. 07 коп. шкоди.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначав, що пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 року № 46, втратив чинність з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 року по справі №640/4069/21, а саме з 08.09.2022 року, а тому за період з 16.01.2021 р. по 08.09.2022 р. вказаний підпункт діяв та застосувався до Позивача. Крім того, Позивачем не доведено складу цивільного правопорушення для відшкодування шкоди.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, 20.12.2019 року між Державним підприємством «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ» (виробник за "зеленим" тарифом) було укладено Договір №1401/01, відповідно до умов якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок). (т.1 а.с.85-91)

Відповідно до пп.3 пункту 4.5 Договору гарантований покупець зобов`язаний нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, визначає:

1) порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено «зелений» тариф;

2) правила функціонування балансуючої групи виробників за «зеленим» тарифом;

3) розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється гарантованим покупцем;

4) порядок затвердження Регулятором розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел;

5) розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється постачальником універсальних послуг;

6) порядок здійснення купівлі-продажу електричної енергії гарантованим покупцем з метою виконання спеціальних обов`язків на перехідний період.

Порядок поширюється на виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом і кандидатів у такі виробники, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП), адміністратора комерційного обліку та суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на атомних електростанціях. (п.1.2 Порядку)

Відповідно до пункту 9.2 глави 9 Порядку, в редакції станом на 15.01.2021 року, продавцями та споживачами за «зеленим» тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу відповідно до Закону та цього Порядку.

Пунктом 9.3 глави 9 Порядку в редакції, яка діяла станом на 15.01.2021 року, обсяг відшкодування продавцем або споживачами за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу в розрахунковому періоді розраховується за формулами

якщо , та · ,то · - t)· , грн,якщо , та · , (3)то · - t)· , грн,в іншому випадку

· = 0 грн.

де -· сума відхилень фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії всіх продавців гарантованому покупцю та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, в розрахунковому періоді, МВ·год, що розраховується за формулою

· , МВт·год, (4)

де -· величина відхилення фактичного обсягу відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця або споживача за «зеленим» тарифом від його прогнозного погодинного графіка відпуску електричної енергії в розрахунковому періоді, МВт·год, що визначається за формулою

· , МВт·год, (5)

де -· фактичний обсяг відпуску електричної енергії генеруючою одиницею продавця або споживача за «зеленим» тарифом в розрахунковому періоді, визначений відповідно до глави 8 цього Порядку, МВт·год; -· обсяг відпуску електричної енергії генеруючою одиницею продавця або споживача за «зеленим» тарифом у розрахунковому періоді, що був спрогнозований продавцем або споживачем за «зеленим» тарифом та наданий гарантованому покупцю відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 глави 4 цього Порядку та пунктів 3.1 та 3.3 глави 3 Порядку продажу споживачами, МВт·год; -· величина врахованого відхилення фактичного обсягу відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця гарантованому покупцю або споживача за «зеленим» тарифом від його прогнозного погодинного графіка відпуску електричної енергії в розрахунковому періоді, що розраховується за формулою

· , МВт·год, (6)

де -· урахована величина відхилення фактичного обсягу відпуску електричної енергії генеруючої одиниці продавця гарантованому покупцю або споживача за «зеленим» тарифом у розрахунковому періоді від його погодинного графіка відпуску електричної енергії, що визначається за формулами

якщо та то = ( · , МВт·год, (7)в іншому випадку, якщо МВт·год, та ,то · , (8)

де -· допустиме відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від погодинного графіка відпуску електричної енергії для типу генеруючої одиниці продавця або споживача за «зеленим» тарифом відповідно до Закону, %; -· частка відшкодування гарантованому покупцю генеруючою одиницею продавця або споживача за «зеленим» тарифом вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця, що визначається відповідно до Закону; -· ціна небалансу електричної енергії в розрахунковому періоді, грн/МВт·год; -· ціна електричної енергії в розрахунковому періоді на РДН, грн/МВт·год.15.01.2021 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 46 «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641», а саме затверджено Зміни до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «Зеленим» тарифом» (далі - «Зміни»).

Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку НКРЕКП пункти 9.2-9.4 замінено п`ятьма новими пунктами, зокрема, за пунктом 9.2 Порядку продавцями та споживачами за «зеленим» тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.

Відповідно до пункту 9.3 Порядку, в редакції станом на 16.01.2021 року, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB (далі - відшкодування), у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою (далі Формула).

Складові Формули включають 1) формули по визначенню витрат , пов`язаних з врегулюванням небалансу продавця та споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z з урахуванням коефіцієнта допустимого відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від погодинного графіка відпуску електричної енергії для типу генеруючої одиниці продавця або споживача за «зеленим» тарифом та частки відшкодування гарантованому покупцю генеруючою одиницею продавця або споживача за «зеленим» тарифом вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця, визначених відповідно до Закону, які враховують коефіцієнт ціни небалансу - , ціну небалансу електричної енергії в розрахунковому періоді t торгової зони -; визначену на торгах на РДН ціну купівлі-продажу електричної енергії в торговій зоні z для розрахункового періоду - ; величину врахованого відхилення фактичного обсягу відпуску/споживання електричної енергії генеруючими одиницями e продавця або споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, від його прогнозного погодинного графіка відпуску електричної енергії (позитивне/негативне значення) з урахуванням обсягів не відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями продавців у результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження продавців у розрахунковому періоді t торгової зони z, що розраховується за окремою формулою; 2) формули по визначенню витрат , пов`язаних з врегулюванням небалансу продавця та споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, що розраховуються, які враховують фактичний обсяг відпуску/споживання електричної енергії генеруючою одиницею e продавця або споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, визначений згідно з главою 8 цього Порядку - ;обсяг відпуску електричної енергії генеруючою одиницею e продавця або споживача за «зеленим» тарифом p (позитивне/негативне значення), що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, що був спрогнозований продавцем або споживачем за «зеленим» тарифом p (позитивне/негативне значення) та наданий гарантованому покупцю у порядку, визначеному пунктами 4.1 та 4.3 глави 4 цього Порядку та пунктами 3.1 та 3.3 глави 3 Порядку продажу споживачами - ; обсяг не відпущеної електричної енергії генеруючою одиницею e продавця p (позитивне значення), що входить до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z в результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження, що визначається відповідно до пункту 9.5 Порядку - ; визначену на торгах на РДН ціну купівлі-продажу електричної енергії в торговій зоні z для розрахункового періоду - ; ціну небалансу електричної енергії в розрахунковому періоді t торгової зони -; 3) формули по визначенню списання/нарахування, пов`язані з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, за розрахунковий період t в торговій зоні z, та залежать від значень небалансу електричної енергії, пов`язаного з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, за розрахунковий період t в торговій зоні z, що визначається за окремою формулою

Визначення значення небалансу електричної енергії, пов`язаного з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом , включає в формулі - сумарний обсяг не відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями e продавців p (позитивне значення), що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z в результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження, що визначається за окремою формулою; - виміряну позиція продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, для розрахункового періоду t в торговій зоні z, що розраховується за окремою формулою;- сальдовану позицію гарантованого покупця за результатами купівлі-продажу електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, для розрахункового періоду t у торговій зоні z, що розраховується за окремою формулою. Сальдована позиція розраховуються як сума сумарного обсягу (позитивне значення) проданої гарантованим покупцем електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, відповідно до законтрактованих (у тому числі акцептованих) обсягів продажу на РДН та/або ВДР, та/або за двосторонніми договорами в розрахунковому періоді t у торговій зоні z та + сумарного обсягу (негативне значення) купленої гарантованим покупцем електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, відповідно до законтрактованих (у тому числі акцептованих) обсягів купівлі за двосторонніми договорами та/або на РДН, та/або ВДР у розрахунковому періоді t в торговій зоні z. Згідно з абзацом 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку у редакції станом на 16.01.2021 року, у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 року по справі №640/4069/21 позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2022 року по справі №640/4069/21 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року.

У вказаній постанові касаційного суду зазначено, що враховуючи положення частини 6 статті 71, пункту 11 розділу XVII Закону №2019-VIII, Верховний Суд доходить висновку про те, що покладення додаткової відповідальності на виробників, яким встановлено «зелений» тариф та на виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, і входять до балансуючої групи гарантованого покупця, у вигляді відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця є протиправним.

Отже Верховний Суд вважає правильним аналогічний висновок суду першої інстанції, оскільки виробники не повинні нести відповідальність за торгову діяльність гарантованого покупця та не повинні мати обов`язку по відшкодуванню частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця. Відповідальність таких виробників перед гарантованим покупцем повинна бути в межах фактично понесених ними витрат, пов`язаних із врегулюванням небалансів електричної енергії, які гарантований покупець зазнав у результаті відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від погодинних графіків відпуску електричної енергії відповідно до пункту 11 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення Закону №2019-VIII.

Верховний Суд констатує, що з системного аналізу змісту підпункту 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку в оскаржуваній частині вбачається, що НКРЕКП фактично установлено інші умови для отримання ДП «Гарантований покупець» від виробників яким встановлено «зелений» тариф та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, та входять до балансуючої групи гарантованого покупця, відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця ніж ті, що визначені в Законі №2019-VIII.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 року № 46, не створює жодних юридичних наслідків з дати його прийняття і під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП «Гарантований покупець», яка відшкодовувалась продавцями за «зеленим» тарифом за період з 16.01.2021 року по 09.09.2022 року, не підлягала застосуванню.

Судом встановлено, що в межах справи №640/4069/21 09.09.2022 ДП «Гарантований покупець» звернулось до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, а саме:

1) яка редакція п. 9.2. (на момент прийняття рішення судом першої інстанції - п.9.3.) Порядку №641 підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за правовідносинами серпня та вересня 2022, що виникли до набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 законної сили?

2) яка редакція п.9.2. (на момент прийняття рішення судом першої інстанції - п.9.3.) Порядку №641 з наведенням відповідної формули та її складових підлягає застосуванню Гарантованим покупцем при здійсненні розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця після набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21?

3) чи підлягає до моменту набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21, тобто до 08.09.2022, використанню формула, за якою визначається обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, в редакції пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46?

4) чи є необхідним здійснення перерахунку вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця за періоди до набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21?

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року заяву про роз`яснення судового рішення задоволено частково, роз`яснено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 року у справі № 640/4069/21 наступним чином: підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року №641, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.01.2021 року №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, визнаний судом протиправним з моменту його прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не створював юридичних наслідків під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП «Гарантований покупець», яка відшкодовувалася продавцями за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» за відповідні періоди.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року про роз`яснення судового рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року відмовлено.

У вказаній постанові апеляційного суду зазначено, що в силу ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, норми законодавства прямо визначають порядок втрати чинності нормативно-правового акта чи його частини у разі визнання його протиправним та нечинним судовим рішенням, зокрема, що вони втрачають чинність виключно з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 набрало законної сили 08.09.2022.

Отже, оскаржувана ухвала про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, не відповідає вимогам ст.264, 265 КАС України, які чітко визначають порядок визнання протиправним нормативно-правового акту та момент, з якого він втрачає чинність, у разі визнання його протиправним та нечинним в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20, в якій суд зазначив, що визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови Нацкомісії є порушенням вимог ч.2 ст.265 КАС України та виходом за межі повноважень суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсекоенерго» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі №640/4069/21.

Отже, Суд зазначає, що в межах розгляду справи №640/4069/21 у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року було визначено момент втрати чинності підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, а саме відповідно до ч.2 ст.265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, тобто рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 набрало законної сили 08.09.2022. А тому Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо втрати чинності підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, з моменту його прийняття 15.01.2021 року.

У позовній заяві Позивач посилався на постанову Верховного Суду від 08 лютого 2022 року по справі № 1540/3828/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, за участю третіх осіб: ТОВ «Комунсервіс», Громадська організація «Громада Совіньйону за права» про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 180 від 17.07.2018 «Про встановлення тарифу на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються ТОВ «Комунсервіс», в якій зазначено, що частина друга статті 265 КАС, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним. Проте, наголошено на неможливості зобов`язання виконати положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу Держави Україна на ту обставину, що дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання в права особи повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а вручання - пропорційним.Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). Враховуючи викладене, визнання протиправним і нечинним у судовому порядку нормативно-правового акта унеможливлює його застосування саме з моменту його прийняття. Суд зазначив, що застосування до фізичних/юридичних осіб нормативно-правових актів, які є протиправними, у будь-якому випадку є незаконним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правовий висновок визначення подібності правовідносин,.

Так, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини» - на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як такі, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини» таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Суд зазначає, що у справі №1540/3828/18 предметом спору було визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 180 від 17.07.2018 «Про встановлення тарифу на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються ТОВ «Комунсервіс», тобто рішення органу місцевого самоврядування, а не суб`єкту владних повноважень. Відповідачем був виконавчий комітет Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, а підставою позову слугувало порушення порядку прийняття рішення щодо зміни тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Натомість у справі №640/4069/21 спір виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання протиправним та нечинним підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Таким чином, Суд зазначає, що справи №640/4069/21 та №1540/3828/18 не є подібними за предметом і підставами позову та матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин.

Верховний Суд України у постанові від 08.12.2009 (справа 21-1573во09) зробив правовий висновок, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Така правова позиція була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.09.2019 (справа №520/12022/17), та Верховним Судом у постановах від 31.08.2018 (справа №822/1815/16), від 21.08.2018 (805/2339/16-а).

З огляду на наведене, підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджений постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, втратив чинність з 08.09.2022 року (дати набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21), і саме з цього періоду його застосування є нечинним.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив суд стягнути з Держави України в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 560 019 грн. 07 коп. шкоди.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

г) вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Причому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В спірних деліктних правовідносинах саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної виконавчої служби та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.

За приписами статті 1173 Цивільного кодексу України відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. У разі наявності лише незаконної бездіяльності державного органу без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави для її відшкодування.

Згідно зі ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Дії (бездіяльність) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (статті 11 ЦК України).

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження неправомірності дій Відповідача в частині нарахування Позивачу суми відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період січень 2021 року - січень 2022 року у розмірі 1 131 497 грн. 50 коп. на підставі п.9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Так, Суд зазначає, що між Позивачем та Відповідачем відсутні будь - які договірні правовідносини з приводу нараховування плати за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку. Вказані правовідносини регулюються умовами Договору №1401/01 від 20.12.2019 року, укладеного між Державним підприємством «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ». Суд звертає увагу, що грошові кошти у загальному розмірі 1102350 грн. 71 коп. були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ» на виконання умов вищезазначеного Договору, а тому відсутні підстави вважати вказані грошові кошти надмірно або помилково сплаченими Позивачем на користь Третьої особи.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними, вина заподіювача шкоди) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди. Так, Суд звертає увагу, що в період з 16.01.2021 року по 08.09.2022 року діяла редакція підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджена постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, а тому доводи Позивача в цій частині не заслуговують на увагу. При цьому, Суд зазначає, що оскільки Позивачем не доведено наявності всіх елементів складу правопорушення, Судом не перевіряється обґрунтованість заявленої до стягнення суми відшкодування, зокрема, з посиланням на висновок експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи на звернення адвоката Савченко О.В., складеного судовим експертом Перепелюк С.М. №39 від 23.08.2023 року.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відшкодування шкоди у розмірі 560 019 грн. 07 коп. є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Що стосується розподілу судових витрат відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Таким чином, Суд приходить до висновку, що судовий збір за подання вказаної позовної заяви не покладається на Відповідача та не справляється взагалі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відшкодування шкоди у розмірі 560 019 грн. 07 коп. - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29 вересня 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин