Ухвала

від 20.09.2023 по справі 752/14296/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 752/14296/16-ц

провадження № 61-2518св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник - старший державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Полінський Вячеслав Андрійович,

заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат», товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта СТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року в складі судді Чередніченко Н. П. та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року в складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року старший державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Полінський В. А. звернувся до суду із заявою

про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» (далі -

ТОВ «Полімершпагат») до ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта СТ» (далі - ТОВ «Дельта СТ»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в порядку субсидіарної відповідальності.

Заява мотивована тим, що у виконавчій службі на виконанні перебуває виконавчий лист № 752/14296/16-ц, виданий 23 лютого 2018 року Голосіївським районним судом міста Києва, про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Полімершпагат», коштів у розмірі 7 603 766,10 грн (виконавче провадження № НОМЕР_1).

На запит державного виконавця від 26 січня 2022 року приватний нотаріус повідомив, що дружина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини, проте свідоцтво про право на спадщину не видано.

На підставі викладеного старший державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Полінський В. А.

просив замінити боржника - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника - ОСОБА_3 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року заяву задоволено.

Замінено сторону у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 752/14296/16-ц, виданого 23 лютого

2018 року Голосіївським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_4 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Полімершпагат» коштів у розмірі 7 603 766,10 грн, а саме: боржника - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника - ОСОБА_3 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наявні правові підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника у зобов`язанні.

Обов`язок спадкодавця ОСОБА_4 щодо сплати заборгованості за договором позики, присудженої судом кредиторові із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців у межах успадкованого майна. Установивши, що ОСОБА_3 відповідно до порядку, визначеного нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) прийняла спадщину, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

Доводи правонаступника боржника щодо порушення судом першої інстанції статей 1281 та 1282 ЦК України, якими визначено спеціальний порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора, на висновок суду не впливають. Приписи зазначених норм закону на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник по боргам спадкодавця.

Відсутність в ухвалі суду посилання на межі відповідальності нового боржника перед кредитором не змінює порядок виконання судового рішення, враховуючи статтю 1282 ЦК України, і при вирішенні процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження відповідно до статті 442 ЦПК України суд з`ясовує наявність матеріальних і процесуальних підстав правонаступництва, а межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем при виконанні судового рішення згідно з вимогами ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Оскільки після прийняття спадщини, що підтверджується зверненням ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, то відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника, тому ОСОБА_3 не може отримати свідоцтво про право на спадщину та виконати вимоги статті 1282 ЦК України. Стаття 39 Закону № 1404-VIII не допускає заміну сторони виконавчого провадження до часу прийняття спадщини спадкоємцем боржника.

Лише після набуття спадкоємцем права на спадщину (отримання свідоцтва про право на спадщину) виконавець або заінтересовані особи можуть звернутися до суду із заявою про заміну сторони (особи, яка померла) її правонаступником. Заміна сторони виконавчого провадження (боржника) до отримання ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину (на майно боржника) є упередженим, оскільки все майно померлого ОСОБА_4 є арештованим і спадкоємець не може реалізувати право на спадщину.

Оскільки спадкоємець не успадкував майно у зв`язку з наявними заборонами, а стягнення не може перевищувати вартість успадкованого майна, то з нього не можна стягувати заборгованість на користь кредитора. Боржник помер, а ОСОБА_3 не отримала свідоцтво на спадщину, тому виконавче провадження щодо ОСОБА_4 необхідно закрити. Водночас після прийняття спадщини в установленому порядку (отримання відповідного свідоцтва) виконавче провадження підлягає відновленню. Отримання свідоцтва про право на спадщину має вирішальне значення в процесі наступного здійснення виконавчого провадження, оскільки такий документ визначає обсяг успадкованого майна, відтак і межу вартості майна, одержаного у спадщину.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Провадження у суді касаційної інстанції

21 лютого 2023 року ОСОБА_3 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 28 квітня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, витребував справу із суду першої інстанції, зупинив дію постанови Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року до закінчення касаційного провадження.

12 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 15 вересня 2023 року справу призначено до розгляду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується

з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року справу № 523/2357/20 (за заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вона містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

При вирішенні справи № 523/2357/20 перед колегією Касаційного цивільного суду виникли питання стосовно застосування статей 1281, 1282 ЦК України на стадії примусового виконання рішення суду (чи можливе процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника, чи застосовуються положення статей 1281 та 1282 ЦК України на стадії примусового виконання рішення суду, який порядок застосування

статті 1282 ЦК України щодо визначення меж відповідальності спадкоємців та порядку задоволення вимог стягувача на стадії примусового виконання рішення суду).

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що з 05 жовтня 2016 року (набранням чинності Закону № 1404-VIII) процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника не допускається, а відповідне виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII).

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду вказувала, що застосування положень

статей 1281 та 1282 ЦК України на стадії примусового виконання рішення суду є неможливим ні в порядку вирішення судом процесуального питання заміни боржника у виконавчому провадженні, ні в межах виконавчого провадження у разі проведення такої заміни, оскільки Закон № 1404-VIII не передбачає повноважень виконавця змінювати зміст виконавчого документу, зокрема визначати суму, яка підлягає стягненню з боржника (з`ясовувати обсяг одержаного у спадщину майна, його вартість, розміри часток спадкоємців у спадковому майні тощо).

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року по справі № 523/2357/20 також зазначено, що аналіз практики застосування норм права у подібних правовідносинах свідчить, що Верховний Суд у складі різних колегій та палат по різному їх тлумачить та застосовує при вирішенні питань процесуального правонаступництва у виконавчому провадженні у разі смерті боржника.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2022 року прийнято до розгляду справу № 523/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду вважала, що для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у справах про заміну сторони виконавчого провадження у разі смерті боржника та застосування при цьому положень статей 1281 та 1282 ЦК України, а також вирішення питання можливості такої заміни з урахуванням змін до законодавства про виконавче провадження за Законом № 1404-VIII, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, відповідно до яких положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника викладене як імперативне (пункт 3 частини першої

статті 39 Закону № 1404-VIII). Велика Палата Верховного Суду вказувала, що справа № 523/2357/20 містить виключну правову проблему.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість підстав передачі справи № 523/2357/20 на її розгляд відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 403 ЦПК України.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі)

у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження

у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Судові рішення у справі, яка є предметом перегляду, та судові рішення, які передані на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження

у справі № 752/14296/16-ц до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 523/2357/20.

Керуючись статтями 252, 253, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі за заявою старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Полінського Вячеслава Андрійовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» до ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта СТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в порядку субсидіарної відповідальності, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду

від 17 січня 2023 року, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 523/2357/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді А. І. Грушицький

В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк