Постанова

від 04.09.2024 по справі 752/14296/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/14296/16-ц Головуючий у суді І інстанції Чередніченко Н.П.

Провадження № 22-ц/824/99/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в порядку субсидіарної відповідальності учасників товариства,

в с т а н о в и в:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року задоволено позовні вимоги ТОВ «Полімершпагат» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на його користь кошти в сумі 7 603 766,10 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, за заявою старшого державного виконавця Голосіївського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Полінського В.А. замінено сторону у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 752/14296/16-ц, виданого 23 лютого 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Полімершпагат» коштів у розмірі 7 603 766,10 грн, а саме: боржника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника - ОСОБА_1 .

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року за нововиявленими обставинами, обґрунтовуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 , який за життя не знав ані про наявність судового рішення, ані про відкрите виконавче провадження про стягнення з нього грошових коштів.

Після смерті чоловіка вона з`ясувала, що на виконанні Голосіївського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 752/14296/16-ц від 23 лютого 2018 року про стягнення із ОСОБА_2 та інших осіб на користь ТОВ «Полімершпагат» 7 603 766,10 грн.

З огляду на те, що судовий розгляд справи відбувся без участі відповідача ОСОБА_2 , останній був позбавлений можливості подати докази на спростування позовних вимог.

Заявниця, будучи дружиною ОСОБА_2 , знала, що він працював в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта Ре» (далі - ТДВ «СТ «Дельта Ре»), проте не була обізнана щодо корпоративних прав чоловіка і не знала, що він не був засновником цього товариства.

Отримавши 17 листопада 2022 року копію Статуту ТДВ «СТ «Дельта Ре», заявниці стало відомо про те, що учасниками зазначеного товариства були ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 є лише кінцевим бенефіціаром ТОВ «Дельта СТ».

Таким чином, нововиявленою обставиною, на думку ОСОБА_1 , є факт того, що ОСОБА_2 не був учасником ТДВ «СТ «Дельта Ре», а тому не міг бути відповідачем у справі про солідарне стягнення заборгованості із учасників цього товариства. Документом, який підтверджує цю обставину, є Статут ТДВ «СТ «Дельта Ре».

Посилаючись на пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України, заявниця просила переглянути рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у справі № 752/14296/16-ц за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наведені заявницею обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України. Обставини, на які посилається правонаступник відповідача (боржника), як на нововиявлені, зводяться до її незгоди з ухваленим рішенням суду про стягнення коштів і не підпадають під вимоги статті 423 ЦПК України, тому відсутні підстави для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення, що набрало законної сили.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, заявниця звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та переглянути судове рішення від 23 січня 2018 року у справі № 752/14296/16-ц за нововиявленими обставинамиз врахуванням того, що відповідач ОСОБА_2 не є учасником ТДВ «СТ «Дельта Ре», а саме в частині стягнення коштів з ОСОБА_2 із виключенням його з осіб, з яких стягуються кошти.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок суду першої інстанції є незрозумілим і протиправним, оскільки фактично стягнення боргу ТДВ «СТ «Дельта Ре» покладено солідарно на особу, яка відповідно до статутних документів ТДВ «СТ «Дельта Ре»не мала жодного відношення до цієї юридичної особи. Тобто, не можна покласти відповідальність юридичної особи на фізичну особу, яка взагалі немає ніякого відношення до цієї юридичної особи.

У поданому позивачем витягу була хибна інформація щодо ОСОБА_2 , яка не відповідала положенням зареєстрованого в установленому порядку Статуту ТДВ «СТ «Дельта Ре». ОСОБА_2 не міг подати суду правильну інформацію через тривалу хворобу і через те, що він нічого не знав про судовий процес. Відтак, якби суду була відома ця нововиявлена обставина, то позовні вимоги в частині стягнення боргу з ОСОБА_2 беззаперечно були б залишені без задоволення, а отже по відношенню до ОСОБА_2 було б ухвалено інше рішення.

Обставини, зазначені заявницею, підпадають під вимоги статті 423 ЦПК України, оскільки вони не були їй відомі до моменту отримання інформації зі ЦНАПу.

Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України визначено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Отже, в ЦПК України не конкретизовано, якій саме особі має бути не відома істотна обставина. У цій справі є нестандартний випадок, коли із заявою звертається особа, яка є правонаступником відповідача (у зв`язку з його смертю).

Конструкція правової норми, визначеної в пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України, побудована таким чином, що зацікавлена особа, яка звертається із заявою, має повідомити істотну обставину, що не була відома суду та цій особі. Жодної конкретизації щодо процесуального статусу такої особи у правовій нормі немає (наприклад, що це може робити позивач чи/або відповідач).

Суду достеменно не було відомо інформацію щодо складу засновників ТДВ «СТ «Дельта РЕ», а досліджений судом безкоштовний витяг виявився недостовірним, оскільки містив помилкову інформацію про включення ОСОБА_2 до засновників. При цьому заявниця не була учасником справи на момент її розгляду, але набула такого права в результаті правонаступництва.

Отже, обставини, на які посилається заявниця, в повній мірі відповідають пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України і є нововиявленими обставинами, тому оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою, а висновки суду - помилковими.

Відзиви учасників справи на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшли.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник - адвокат Царенко Є.П. підтримали апеляційну скаргу та доводи, викладені в ній, просили скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що постановлена судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального й порушенням норм процесуального права, та задовольнити вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Інші учасники справи та/або їх представники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до апеляційного суду не повідомили, а тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторони заявника в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року було задоволено позовні вимоги ТОВ «Полімершпагат» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на його користь кошти в сумі 7 603 766,10 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Вказане судове рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили.

На виконання зазначеного рішення 23 лютого 2018 року Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 752/14296/16-ц, який починаючи з 06 квітня 2020 року перебуває на примусовому виконанні у Голосіївському ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

07 квітня 2021 року відповідач (боржник) ОСОБА_2 помер.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, за заявою старшого державного виконавця Полінського В.А. замінено сторону у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 752/14296/16-ц, виданого 23 лютого 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Полімершпагат» коштів у розмірі 7 603 766,10 грн, а саме: боржника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника - ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21), пункт 34.1.1).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункт 26).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункти 27, 28).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії», від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2).

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дає змогу зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-7звг22).

Так, вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами витлумачені в частині другій статті 423 ЦПК України.

Частиною другою вказаної статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справ; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Вказана норма чітко передбачає підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При цьому необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, а заявник не знав про неї та, відповідно, не міг надати суду дані про неї.

Подібного висновку щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 757/31348/15-ц та від 14 квітня 2021 року у справі № 569/14416/17.

Згідно зі частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з судового провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони у спірних правовідносинах, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 є процесуальним правонаступником відповідача ОСОБА_6 , оскільки прийняла спадщину після його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас вона не вступила у справу як новий її учасник, отже не має більше прав, ніж мав сам ОСОБА_6 на час ухвалення судового рішення від 23 січня 2018 року у справі № 752/14296/16-ц.

В якості нововиявлених обставин у даній справі заявниця посилається на те, що істотними обставинами для вирішення спору є той факт, що за життя ОСОБА_2 не був учасником ТДВ «СТ «Дельта Ре», а тому не міг бути належним відповідачем у справі про солідарне стягнення заборгованості із учасників цього товариства. При цьому зазначала, що їй про ці обставини не було відомо, а стало відомо лише з часу ознайомлення зі Статутом товариства 17 листопада 2022 року.

Проте, визначальним є не те, чи було відомо про зазначені обставини ОСОБА_1 , оскільки на час ухвалення Голосіївським районним судом м. Києва рішення від 23 січня 2018 року вона не була стороною у справі, а те, чи було це відомо самому відповідачу ОСОБА_6 .

Доказів того, що останньому не було і не могло бути відомо про те, що він не являється учасником ТДВ «СТ «Дельта Ре», а лише є кінцевим беніфенціаром ТОВ «Дельта СТ», як учасника вищевказаного товариства, заявниця суду не надала.

Отже, відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки наведені заявницею факти були відомі відповідачу ОСОБА_6 на час ухвалення рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Відтак, посилання заявниці на те, що її чоловік з поважних причин не був присутнім в судовому засіданні, а тому не міг заперечити проти позову і надати відповідні докази, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги, адже вчинення чи невчинення учасником справи процесуальних дій не може бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

У рішенні ЄСПЛвід 19 лютого 2009 року «Христов проти України», заява № 24465/04, Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

ЄСПЛ зазначив, що перегляд рішення, яке набрало законної сили, не повинне фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (Ponomaryov v. Ukraine, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Враховуючи викладене, суд першої інстанціїправильно визначився із характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню, у зв`язку з чим дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2018 року.

Доводи апеляційної скарги про те, щонорма пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачає, що будь-яка зацікавлена особа незалежно від її процесуального статусу має право звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення нововиявленими обставинами та повідомити істотну обставину, що не була відома суду та цій особі, є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

У пункті 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що заява про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами може бути подана сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами. У цьому разі особа має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження.

З аналізу змісту вказаних норм можна дійти висновку, що процесуальним правом на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами наділені виключно учасники справи та/або їх правонаступники, а особи, які не брали участі у справі, але вважають, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, не мають права на подання такої заяви. У цьому разі ці особи мають право звернутися до суду з апеляційною скаргою з відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку на оскарження.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 вересня 2018 року в справі № 215/6648/15-ц (8/215/2/17) (провадження № 61-36732св18).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі постановлена відповідно до вимог матеріального і процесуального законодавства та обґрунтованіпідстави для її скасування відсутні.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки заявниця була звільнена від сплати судового збору під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати у вигляді судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції згідно із статтями 141, 382 ЦПК України слід віднести в рахунок держави.

Керуючись статтями 367 - 369, 372, 375, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року у даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2024 року.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: Т.О. Писана

Д.О. Таргоній