Рішення

від 28.09.2023 по справі 420/17633/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17633/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «Каплор 7»</a>, третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 13 липня 2023 року надійшла позовна заява заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській, Одеської обласної військової адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «Каплор 7»</a>, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Каплор 7»</a> щодо приведення у стан готовності захисної споруди № 56968, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10, з метою використання її за призначенням;

2. Зобов`язати товариство обмеженою відповідальністю «Каплор 7» вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди № 56968, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Позовні вимоги заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси обґрунтовує тим, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України та введенням на всій території України воєнного стану Приморською окружною прокуратурою міста Одеси здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд). Встановлено, що на території Приморського району м. Одеси розташована захисна споруда цивільного захисту сховище (протирадіаційне укриття) № 56968. Згідно з технічним паспортом на захисну споруду цивільного захисту № 56968 від 21.09.2021, сховище (протирадіаційне укриття), загальною площею 196 кв.м, знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Французький бульвар, 10. Дане укриття у разі наявної загрози розраховане на утримання у ньому 200 осіб. Відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях № 10-10-01690 від 28.04.2023, товариство з обмеженою відповідальністю «Каплор 7»</a> є переможцем електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації Цілісний майновий комплекс «Одесавинпром», за результатами якого 12.10.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ТОВ «Каплор 7» укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації за результатами аукціону № 4321 від 12.10.2021. Предметом даного договору, відповідно до п. 1.1. є цілісний майновий комплекс «Одесавинпром», розташований, крім іншого, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10. Пунктом 1.4. Договору встановлено, що частину підвалу, а саме нежитлове приміщення, загальною площею 196,0 кв. м в будівлі Совхозвинтрест (ПРУ, літ. К) за вказаною адресою, займає захисна споруда цивільного захисту «Протирадіаційне укриття № 56968», що не входить до складу об`єкта приватизації. Відповідно до акту приймання-передачі державного майна № 670 від 19.11.2021 Продавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській Миколаївській областях передав покупцю та ТОВ «Каплор 7» у власність зазначений об`єкт малої приватизації, розташований, крім іншого, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10. Звертає увагу, що п. 7.6. Договору передбачено обов`язок покупця, а саме ТОВ «Каплор 7», забезпечити утримання об`єкта вбудованого приміщення в будівлі совхозвинтресту літ. К (ПРУ), який є об`єктом цивільної оборони протирадіаційного укриття за обліковим номером 56968, у готовності до використання за призначенням за рахунок власних коштів відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10, зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Каплор 7» 22.11.2021, на підставі договору купівлі-продажу № 4321 від 12.10.2021. Таким чином, з 22.11.2021 обов`язок утримувати в належному стані захисну споруду цивільного захисту № 56968, відповідно до п. 7.6. Договору, покладається на ТОВ «Каплор 7». Вказує, що рішенням суду від 16.11.2022 №420/15220/22 було встановлено, що станом на дату граничного строку усунення порушень, встановлених в акті перевірки 10.11.2021, приміщення в будівлі Совхозвинтрест (ПРУ, літ.К) перебувало у власності ТОВ «Каплор 7». Таким чином, обов`язок по забезпеченню утримання об`єкта протирадіаційного укриття за обліковим № 56968, станом на дату граничного строку усунення порушень, встановлених в акті перевірки -10.11.2021, було покладено на ТОВ «Каплор 7». Приморською окружною прокуратурою м. Одеси, за результатами проведеної в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» перевірки стосовно дотримання уповноваженими суб`єктами законодавства України у сфері цивільного захисту населення, встановлені ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, а саме невжиття заходів реагування з боку невстановлених посадових осіб органів державного контролю щодо утримання захисних споруд цивільного захисту на території Приморського району м. Одеси внесені відомості до та Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023163030000043 від 29.06.2023. В рамках кримінального провадження № 42023163030000043 від 29.06.2023 окружною прокуратурою 30.06.2023 проведено огляд місця події за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10, результати якого зафіксовано в протоколі. В ході огляду місця події встановлено протирадіаційне укриття № 56698, яке знаходиться в незадовільному стані. Укриття має декілька входів, однак через аварійний стан сходів, які ведуть на другий рівень приміщення, здійснити огляд укриття через вхід з тильного боку будівлі не можливий, тому надалі огляд проводився через інший вхід. Встановлено, що захисна споруда представляє собою систему кімнат, з`єднаних коридорами. Наявні двох`ярусні місця для розміщення людей. Світло відсутнє, металеві сходи в аварійному стані, приміщення захаращені, перебувають в аварійному стані, на підлозі наявна рідина. Покажчики відсутні. Система вентиляції, водопостачання не знайдені. Протирадіаційне укриття № 56698 повністю непридатне для розміщення людей. Вказані дані також підтверджуються актом оперативного огляду об`єкта щодо можливого його використання для укриття населення від 30.06.2023 складеного Головним інспектором відділу запобігання НС по Приморському району ОМТГ Одеського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області підполковником служби цивільного захисту Володимиром Возним. З огляду на викладене, протирадіаційне укриття № 56698, розташоване за адресою: м. Одеса, вулиця Французький бульвар, 10 непридатне для укриття населення. Необхідно зазначити, що відповідач ТОВ «Каплор 7» порушує положення чинного законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту тривалий час, оскільки з 22.11.2021 обов`язок утримувати в належному стані захисну споруду цивільного захисту № 56968, відповідно до п. 7.6. Договору № 4321 від 12.10.2021, покладається на ТОВ «Каплор 7». Однак, як встановлено уповноваженими суб`єктами органів державної влади, що також підтверджується складеними за результатами актом від 30.06.2023, протоколом огляду місця події та фототаблицею, вказана захисна споруда є непридатною для укриття населення. Отже, бездіяльність відповідача щодо утримання протирадіаційного укриття у належному стані не може бути залишено без відповідного реагування, оскільки створюється загроза для життя та здоров`я цивільного (мирного) населення через неможливість їх укриття у разі військової (терористичної), а також радіаційної небезпеки

Ухвалою судді від 18.07.2023 ухвалено прийняти до розгляду позовну заяву; відкрити провадження у адміністративній справі; розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.08.2023 до суду (вх.№27158/23) від Фонду державного майна України надійшли пояснення третьої особи щодо позову у якому вказує, що у Фонду відсутні документи щодо підтвердження фактичного виконання ТОВ «КАПЛОР 7» умов Договору.

01.09.2023 до суду (вх.№29724/23) надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві вказано, що відповідно до п.7.6 Договору визначено обов`язок забезпечити утримання об`єкта вбудованого приміщення в будівлі совхозвинтресту Літ.К (ПРУ), який є об`єктом цивільної оборони протирадіаційного укриття за обліковим номером №569168 у готовності до використання за призначенням за рахунок власних коштів відповідно до чинного законодавства України, при цьому наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 чітко розмежовано поняття утримання захисних споруд цивільного захисту від інших суміжних обов`язків щодо експлуатації захисних споруд, зокрема, проведення ремонтів та технічного обслуговування. Підкреслює, що у матеріалах справи відсутні докази того, що стан захисної споруди №56968 погіршився через дії чи бездіяльність відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7»</a> зазначає, що відповідно до договору №1 оренди майна ним передано, у т.ч. нерухоме майно за адресою: Одеська область, м.Одеса, бульвар Французький, будинок 10 передано ПАТ «Одесавинпром», крім того, 25.05.2022 та 15.11.2022 передано у спільне безоплатне користування частину цілісного майнового комплексу за вказаною адресою третім особам, які використовують за призначенням усі без винятку підвальні приміщення у тому числі захисну споруду №56968, а відтак у позивача відсутній доступ до приміщень.

Відповідач зазначає, що обставини встановлені судовими рішення ми по справі №420/15220/22 не є преюдиційними, оскільки він не брав участь у даній справі.

Зазначає, що акт огляду об`єкта від 30.06.2023 є доказом, який одержаний з порушенням порядку, встановленого законом з огляду на те, що у посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області відсутні повноваження щодо вжиття заходів державного контролю.

Підкреслює, що у заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси відсутні права звернення до суду з даним позовом.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою суду від 18.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.09.2023 продовжено розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.26-35), нежитлові будівлі, серед іншого й загальною площею 18450,5 кв.м. за адресою: Одеська область, м.Одеса, бульвар Французький, будинок 10 на праві власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7»</a> з 22.11.2021 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 4321, виданий 12.10.2021.

Матеріали справи містять технічний паспорт захисної споруди цивільного захисту за адресою: Одеська область, Одеський район, Одеська територіальна громада, м.Одеса (станом на 01.01.2021), бульвар Французький, 6, 10, кв./оф. 101 №56968 станом на 17.09.2021 (а.с.36-43); витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо протирадіаційного укриття №56968 (а.с.44-46); паспорт сховища (протирадіаційного укриття №56968 (а.с.47-47-48) та його технічну характеристику (а.с.49-50).

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Миколаївських областях (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7» (Покупець) 12.10.2021 укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації за результатами аукціону (далі - Договір) (а.с.53-65, 83-111), відповідно до частини 1 якого предметом договору зобов`язання Продавця передати у власність Покупця об`єкт малої приватизації, а саме Цілісний майновий комплекс «Одесавинпром», який розташований за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_2 ; Одеська область, місто Одеса, вул.Наливна, 2; Одеська область, місто Одеса, Головатого отамана, 151 (Об`єкти приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти вказані об`єкти, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в цьому Договорі умови.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що частина підвалу, а саме нежитлове приміщення, загальною площею 196,0 кв.м будівлі Совхозвинтрест (ПРУ, літ.К) за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, приміщення 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2464150951100), займає захисна споруда цивільного захисту «Протирадіаційне укриття №56968», що не входить до складу Об`єкта приватизації, станом на 31.07.2021 перебуває на балансі ПрАТ «Одесавинпром» та залишається у державній власності згідно статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Розділом 7 Договору визначено обов`язки Покупця, відповідно до пункту 7.6. якого визначено обов`язок забезпечити утримання об`єкта вбудованого приміщення в будівлі совхозвинтресту Літ.К (ПРУ), який є об`єктом цивільної оборони протирадіаційного укриття за обліковим номером №569168 у готовності до використання за призначенням за рахунок власних коштів відповідно до чинного законодавства України.

Строк виконання зобов`язань Покупця, визначених у розділі 7 Договору, щодо яких Договором не визначено іншого строку їх виконання, крім мобілізаційних завдань, становить п`ять років з дати переходу права власності на Об`єкт приватизації.

Сторонами підписано акт №670 від 19.11.2021 (а.с.113) приймання-передачі державного майна (Об`єктів приватизації) на виконання умов Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7»</a> скерувало на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Миколаївських областях лист від 07.06.2022 №07-06-01 (а.с.114) у якому, окрім іншого, зазначило, що підприємством повністю виконуються умови Договору щодо утримання об`єкта цивільної оборони протирадіаційного укриття за обліковим №569168 у готовності до використання за призначенням. Розміщення майна третіх осіб не впливає на виконання умов розділу 7 Договору.

Матеріали справи містять копію договору №1 оренди майна від 24.11.2021 (а.с.201-214), який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7» (Орендодавець) та ПрАТ «Одесавинпром» (Орендар), об`єктом оренди якого є передання в оренду майна, що належить Орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації за результатами аукціону від 12.10.2021.

Також, матеріали справи містять акт прийому-передачі від 27.05.2022 (а.с.216) та від 25.05.2022 (а.с.217), відповідно до яких товариство з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7»</a> передає третім особам у тимчасове безоплатне користування частину цілісного майнового комплексу, що розташована за адресою місто Одеса, бульвар Французький, 10, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7»</a> на праві приватної власності.

11.07.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7»</a> звернулось до особи, якій передано приміщення із листом у якому просило надати інформацію щодо використання підвальних приміщень ТА протирадіаційного укриття №96968 за адресою місто Одеса, бульвар Французький, 10 (а.с.222) та отримало лист від 15.07.2023 (а.с.221) у якому зазначається, що використовуються усі без винятку підвальні приміщення.

Головним інспектором відділу запобігання НС по Приморському району ОМТГ Одеського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області складено акт оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення від 30.06.2023 (а.с.66-67), відповідно до якого проведено огляд укриття (сховища, протирадіаційне укриття, найпростіше укриття, споруди подвійного призначення): «ПРУ №56968, м.Одеса, Французький бульвар, 10» ТОВ «КАПЛОР 7».

За результатами проведеного огляду встановлено:

« 1.Загальна характеристика об`єкта (споруди, будівлі, приміщення) не приведено в готовність.

2.Загальний стан об`єкта та приміщень та забезпечення його маркуванням, технічний стан незадовільний, захаращений, сирі з ознаками підтоплення, аварійне, санітарний стан незадовільний, показники руху відсутні.

3.Забезпечення маркуванням / та покажниками не забезпечено.

4.Забезпечення цілодобового доступу, відповідальні особа не забезпечено, аварійні приміщення.

Висновок про можливість використання об`єкта для укриття населення: не придатне для укриття населення».

Акт від 30.06.2023 підписаний особою, що здійснювала оперативний огляд та охоронцем Сукуренко.

Приморська окружна прокуратура міста Одеси звернулась до Головного управління ДСНС України в Одеській області із листом від 04.07.2023 №52-6802ВИХ-23 (а.с.68-71) у якому просила надати інформацію стосовно того, чи зверталось ГУ ДСНС України в Одеській області до суду з позовом до ТОВ «КАПЛОР 7» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії на який отримало відповідь від 07.07.2023 №6001.3-4819/6009/1 (а.с.72-73) у якій Головне управління ДСНС України в Одеській області зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та вказує, що акт оперативного нагляду об`єкта не є підставою для вжиття заходів реагування.

Також Головне управління ДСНС України в Одеській області повідомило Приморську окружну прокуратуру міста Одеси листом від 10.07.2023 №6001.3-4862/6009/1 (а.с.74) про те, що воно не зверталось до суду з позовом щодо застосування заходів реагування стосовно ТОВ «КАПЛОР 7», розташованого за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 10.

Приморська окружна прокуратура міста Одеси звернулась до Одеської обласної державної (військової) адміністрації із листом від 04.07.2023 №52-6804ВИХ-23 (а.с.75-79) у якому просила надати інформацію стосовно того, чи звертався адресат до суду з позовом до ТОВ «КАПЛОР 7» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії на який отримала відповідь від 11.07.2023 №6581/2/01-46/6944/2-23 (а.с.) у якій зазначено, що на адресу адміністрації не надходила інформація щодо обстеження та оцінки стану готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) обліковий номер 56698, розташованого за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 10, балансоутримувач ТОВ «КАПЛОР 7», відповідно заходи за результатами перевірки, у тому числі в судовому порядку не вживалися.

11.07.2023 Приморська окружна прокуратура міста Одеси скерувала повідомлення до Головного управління ДСНС України в Одеській області (а.с.81-82) та до Одеської обласної державної (військової) адміністрації (а.с.83-84) повідомлення про те, що Приморською окружною прокуратурою міста Одеси підготовлено позовну заяву до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «Каплор 7»</a>, третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття захисної споруди №56968.

Приморська окружна прокуратура міста Одеси, вважаючи інтереси Держави порушеними, звернулась до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.

Цивільний захист України - є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Організація цивільного захисту в Україні безпосередньо пов`язана з національною безпекою і обороною держави.

На підставі Женевських конвенцій 1949 року щодо захисту жертв війни, військовополонених і населення на територіях бойових дій, Положення про єдину державну систему цивільного захисту, Кодексу цивільного захисту України створена система цивільної оборони України, яка є важливою складовою системи національної безпеки.

Основною метою функціонування єдиної державної системи цивільного захисту є забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період. Основним завданнями єдиної державної системи цивільного захисту є, зокрема, захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій (техногенного, природного, соціального, воєнного характеру).

Пунктом 5 Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» наказано Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №14 від 09.01.2014, визначено, що в особливий період єдина державна система цивільного захисту функціонує відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законами України «Про правовий режим воєнного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також іншими нормативно-правовими актами (п. 24).

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя х здоров я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Щодо наявності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд зазначає наступне.

Так, спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».

Приписами ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999р. за №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999р. за №3-рп/99).

Зазначені міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.23 ЗУ «Про прокуратуру».

Отже, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі за №806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі за №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі за №569/4123/16-а.

Положеннями п.4 ч.2 ст.129 Конституції України встановлено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.

Отже, відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

За правилами ч.4 ст.53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст.169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст.53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У даній справі, прокурор в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації, у зв`язку із не вжиттям ними, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану на період воєнного стану, введеного Указом Президента України No64 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні», державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, не здійснюється.

Так, у зв`язку із веденням воєнного стану існують об`єктивні причини неможливістю виконання підрозділами ДСНС своїх функцій.

В той же час, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» №2655-ІХ від 06.10.2022 (набрав чинності 29.10.2022) внесено зміни до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту та розширено повноваження органів ДСНС щодо звернення до адміністративного суду з позовом.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на висновок, що викладений Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 у справі №260/4120/22 з огляду на те, що обставини у цій справі не є тотожними спірним правовідносинам, оскільки у наведеній справі прокурор звертався до суду в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Закарпатській області до набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» №2655-ІХ від 06.10.2022.

Згідно з п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення).

У відповідності до п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1052 від 16.12.2015, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Аналізуючи вказане, суд зазначає, що Головне управління ДСНС України в Одеській області є уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту.

У даному випадку прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави в зв`язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я в умовах збройної агресії російської федерації.

Вказане свідчить, що бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом, оскільки позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом якщо звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому судова колегія доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Як вбачається із матеріалів справи, що Головним управлінням ДСНС України в Одеській області після складення акту від 30.06.2023 не вжито заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача привести захисну споруду (сховище) №56968 у стан, придатний для використання та захисту населення.

У постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі за №927/491/19, зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Що стосується самого позову та встановлених порушень, суд зазначає наступне.

Положеннями ч.4 ст.32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 за №138 (надалі - Порядок №138), фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Згідно з п.12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями, до яких відноситься й Одеська обласна військова адміністрація.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, згідно акту від 30.06.2023 оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту: сховища № 56968, сховище № 56968 оцінюється як «Не придатне» до використання за призначенням.

На час розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда цивільного захисту - сховище №56968 приведена у готовність до використання за призначенням, та здатна забезпечити захист цивільного населення.

Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Приписами ст.3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оборону України», оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оборону України», підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу цивільного захисту України, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України, громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Пунктом 3 Порядку № 138 визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку №138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

У відповідності до п. 3 Порядку №138, балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно пункту 10 Порядку №138, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно пункту 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 за №579 (далі - Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

У відповідності до пп.1 п.2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Так, з обставин справи та наведених правовідносин вбачається, у даній справі не є спірним питання щодо невідповідності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №56968 до використання за призначенням. Спірним є питання щодо належності відповідача до особи, яка повинна вжити заходів, необхідних для приведення захисної споруди (сховища) № 56968 у стан, придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).

Відповідач посилається на договір №1 оренди майна від 24.11.2021 (а.с.201-214), який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7» (Орендодавець) та ПрАТ «Одесавинпром» (Орендар), при цьому, об`єктом оренди за вказаним договором є передання в оренду майна, що належить Орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації за результатами аукціону від 12.10.2021.

Як встановлено судом пунктом 1.4 Договору визначено, що частина підвалу, а саме нежитлове приміщення, загальною площею 196,0 кв.м будівлі Совхозвинтрест (ПРУ, літ.К) за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, приміщення 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2464150951100), займає захисна споруда цивільного захисту «Протирадіаційне укриття №56968», яка не входить до складу Об`єкта приватизації та залишається у державній власності згідно статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Отже, суд відхиляє посилання товариства з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7»</a> на договір №1 оренди майна від 24.11.2021, як на підставу визначення належної особи, яка повинна утримувати захисну споруду, оскільки за цим договором в оренду передається майно, що належить Орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації за результатами аукціону від 12.10.2021 до складу якого не входить захисна споруда цивільного захисту «Протирадіаційне укриття №56968».

З тих самих підстав суд відхиляє й посилання відповідача на передання третім особам захисної споруди, оскільки відповідно до актів прийому-передачі від 27.05.2022 (а.с.216) та від 25.05.2022 (а.с.217), товариство з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7»</a> передає третій особі у тимчасове безоплатне користування частину цілісного майнового комплексу, що розташована за адресою місто Одеса, бульвар Французький, 10, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7»</a> на праві приватної власності, до яких не належить протирадіаційне укриття №56968.

Посилання відповідача на те, що за п. 7.6. Договору виникає обов`язок забезпечити саме утримання об`єкта вбудованого приміщення в будівлі совхозвинтресту Літ.К (ПРУ), який є об`єктом цивільної оборони протирадіаційного укриття за обліковим номером №569168, а не здійснити суміжні обов`язки щодо експлуатації захисних споруд, зокрема, проведення ремонтів та технічного обслуговування суд оцінює критично, оскільки цим пунктом договору визначено обов`язок утримання укриття у готовності до використання за призначенням за рахунок власних коштів відповідно до чинного законодавства України.

На користь вказаного висновку виступають й приписи ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та пункту 9 Порядку.

При цьому, суд враховує те, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Суд вважає, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію викладену Верховним Судом у справі за №826/12192/16 (постанова від 3.10.2018) та у справі за №820/5164/15 (постанова від 25.07.2019).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Суд врахував, що даний позов спрямований на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі військової агресії.

Таким чином позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

В свою чергу, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, похідну позовну вимогу суд задовольняє шляхом зобов`язання товариство з обмеженою відповідальністю «КАПЛОР 7»</a> привести у стан, придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення) споруду цивільного захисту № 56968, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10.

Суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача вжити заходів, необхідних для приведення захисної споруди (сховища) № 56968, у стан, придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення) є належним способом захисту інтересів держави у цій сфері.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 по справі № 820/4717/16.

Відповідно до частин 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не залучались свідки та не проводились експертизи, а тому відсутні судові витрати, які підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «Каплор 7»</a>, третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Каплор 7»</a> щодо приведення у стан готовності захисної споруди № 56968, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10, з метою використання її за призначенням;

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Каплор 7»</a> привести у стан, придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення) споруду цивільного захисту № 56968, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6, код ЄДРПОУ 38643633), Одеської обласної військової адміністрації (650032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 00022585);

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Каплор 7»</a> (65044, м. Одеса, Французький бульвар, 10, код ЄДРПОУ 41087030);

Третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА