Ухвала

від 10.02.2025 по справі 420/17633/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 лютого 2025 року

м. Київ

справа №420/17633/23

адміністративне провадження №К/990/2904/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "КАПЛОР 7"</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Великодний Дмитром в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність товариства з обмеженою відповідальністю "КАПЛОР 7"</a> щодо приведення у стан готовності захисної споруди №56968, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, Французький бульвар,10, з метою використання її за призначенням;

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "КАПЛОР 7"</a> вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди № 56968, що знаходиться за адресою: м.Одеса, Французький бульвар,10, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного стану, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 420/17633/23 адміністративний позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Каплор 7» щодо приведення у стан готовності захисної споруди № 56968, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10, з метою використання її за призначенням.

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Каплор 7» привести у стан, придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення) споруду цивільного захисту № 56968, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КАПЛОР 7"</a> задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 420/17633/23 скасовано.

Позовну заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "КАПЛОР 7"</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

22 січня 2025 року до Верховного Суд надійшла касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації, в якій скаржник просив скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та направити справу на новий апеляційний розгляд.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №820/4717/16 та у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №820/5164/15 та від 09 серпня 2019 року у справі № 520/2796/19 та у подібних правовідносинах щодо наявності у прокурора права на звернення до суду з позовами в інтересах держави саме в особі територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, як на підставу для перегляду оскаржуваних рішень за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Скаржник зазначає про невірне застосуванням норм матеріального права, зокрема статі 23 Закону України «Про прокуратуру», статей 17-1, 68 КЦЗ України (в редакції, чинній на час розгляду справи), статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», з порушенням норм процесуального права та залишенням позовної заяви прокурора без розгляду.

Водночас Верховний Суд у постановах від 30 січня 2025 року у справі № 420/22304/23, від 06 лютого 2025 року у справах № 320/11439/22, № 320/11439/22 вже надавав оцінку наявності у прокурора права на звернення до суду з позовами в інтересах держави саме в особі територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Суд звертає увагу скаржника, що формальне посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України не може вважатись належним виконанням вимог такого пункту щодо його обґрунтування.Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "КАПЛОР 7"</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії- залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання:

- уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду