Рішення

від 29.09.2023 по справі 440/1530/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/1530/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості, відповідно до якої просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.03.2023):

- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2006 по 31.12.2006 у Споживчому товаристві "МАГІЯ" та одночасно приватним підприємцем до страхового стажу;

- з обов`язати Пенсійний фонд в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2006 у Споживчому товаристві "МАГІЯ" та одночасно приватним підприємцем до страхового стажу;

- зобов`язати Полтавську міську філію Полтавського обласного центру зайнятості надати клопотання до Пенсійного фонду України про достроковий вихід на пенсію ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Пенсійний фонд України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 09.02.2023. з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2006, оскільки вона в цей час працювала на посаді бухгалтера Споживчого товариства «Магія», що підтверджується записами у трудовій книжці, а також була приватним підприємцем та сплачувала податок. Зазначає, що з невідомих їй підстав до даних персоніфікованого обліку Пенсійний фонд не вніс відрахування до Пенсійного фонду із сплаченого нею протягом 2006 року єдиного податку. Оскільки вона одночасно працювала і в Споживчому товаристві «Магія» пенсійний фонд не зарахував стаж внаслідок невиконання товариством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду, що є неприпустимим.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

28.02.2023 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Полтавський обласний центр зайнятості в особі Полтавської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених до нього позовних вимог заперечує. Зазначає, що діяв згідно чинного законодавства та в межах посадових повноважень. Щодо надання клопотання до Пенсійного фонду України про достроковий вихід на пенсію ОСОБА_1 зазначає, що Центром було зроблено офіційний запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про вік та набуття права на пенсію гр. ОСОБА_1 та підтвердити наявний трудовий стаж, згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області страховий стаж позивача становить 29 років 1 місяць 9 днів, разом з тим відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідний для дострокового призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі для жінок 30 років. Таким чином необхідний страховий стаж пенсійним органом не підтверджений.

До суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог заявлених щодо пенсійного органу. Зазначає, що рішенням від 16.02.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років. Зазначає, що при опрацюванні наданих позивачкою документів по обчисленню стажу для призначення пенсії за віком, розраховано стаж, який склав 29 років 1 місяць 9 днів.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

12.01.2023 ОСОБА_1 звернулася до Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітної з призначенням виплати допомоги по безробіттю.

12.01.2023 ОСОБА_1 надано статус безробітної.

03.02.2023 ОСОБА_1 звернулася до Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості з заявою про припинення реєстрації в центрі зайнятості та видати клопотання до пенсійного органу про достроковий вихід на пенсію.

13.02.2023 Полтавською міськрайонною філією Полтавського обласного центру зайнятості надано позивачу відповідь №16/46/182-23, відповідно до якої припинено реєстрацію 06.02.2023, також повідомлено, що за результатами звірки шляхом обміну інформацією між Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Пенсійним фондом України дата настання права на пенсію по персональній картці позивача становить 10.07.2027, повідомлено, що 06.02.2023 Філією направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, на даний час підстави для видання клопотання до Пенсійного фонду України щодо дострокового виходу на пенсію відсутні.

09.02.2023 ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 16.02.2023 №163750021689 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. Зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 29 років 1 місяць 9 днів / а.с.98/.

Позивач не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 16.02.2023 №163750021689, вважаючи що пенсійний орган безпідставно не зарахував період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2006 у Споживчому товаристві "МАГІЯ" та одночасно приватним підприємцем, звернулася до суду з цим позовом.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2006 до страхового стажу не зараховувався, про що свідчить протокол розрахунку стажу від 17.02.2023 форми РС-право / а.с.99/.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне

повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право па соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі - Закон №1058) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону №1058- ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону № 1058- ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою ст. 5 Закону №1058 - виключно цим Законом визначаються, зокрема: умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Розділом XIV Закону 1058 врегульовано питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян.

Так, відповідно до п. 6 ст. 115 Закону 1058, особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством перс профілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої дія них роботи якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону - мають право на призначення дострокової пенсії за віком.

У частині 1 статті 26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - не менше 25 років, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - не менше 26 років; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - не менше 27 років; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років, з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років.

Судом встановлено, що пенсійним органом не зараховано страховий стаж роботи позивача у Споживчому товаристві за 2005 та 2006 роки, з підстав не сплати товариством страхових внесків за особу у 2005 та 2006 роках.

Разом з тим, позивач при зверненні до пенсійного органу надав трудову книжку, відповідно до якої ОСОБА_1 прийнята 07.03.2021 на посаду бухгалтера Споживчого товариства «Мрія», 15.06.2020 звільнена ( записи у трудовій книжці 11,12).

Таким чином, пенсійним органом безпідставно не зараховано, період роботи позивача починаючи з 07.03.2021 по 15.06.2020 у повному обсязі, тільки на підставі даних, що місятяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд наголошує, що Відповідно до статті 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, в якому працює позивач, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Поряд з цим позивач надала суду докази того, що у період з 01.01.2006 по 31.12.2006 здійснювала підприємницьку діяльність, сплачувала страхові внески / а.с.15- 20/.

Відповідно до пункту 4 Порядку №637, час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності зі застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі зі застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

На підтвердження сплати страхових внесків у період з 01.01.2006 по 31.12.2006 позивач надала суду свідоцтво про сплату єдиного податку Серії Г №148265 від 15 грудня 2005 року з терміном дії з 01.01.2006 по 31.12.2006 / а.с. 17/, квитанції про оплату єдиного податку / а.с. 20/.

Таким чином позивач довела, що будучи фізичною особою-підприємцем, за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 перебувала на спрощеній системі оподаткування та сплачувала страхові внески.

Також суд вважає, що стаж роботи позивача на посаді бухгалтера Споживчого товариства «Мрія» у спірний період з 01.01.2006 по 31.012.2006 має бути зарахований до її страхового стажу.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.01.2006 по 31.12.2006, тому слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 16.02.2023 №163750021689 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, позовні вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2023 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до її страхового стажу період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2006 є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Полтавської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості надати клопотання до Пенсійного фонду України про достроковий вихід на пенсію ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Частиною 1статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Таким чином, відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні можуть бути врегульовані також іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів про пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь-якими обставинами, включаючи наявність інших доходів.

Достроковий вихід на пенсію регламентований статтею 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» в редакції, яка діяла до 01.01.2015.

Так, вказана стаття 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» передбачала, що особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров`я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також особлива гарантія для окремих категорій безробітних, які втратили роботу у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці була передбачена статтею 49 Закону України «Про зайнятість населення», в редакції, яка діяла до 01.01.2015.

Так, вказана стаття 49 Закону України «Про зайнятість населення» передбачала умову, за якої особам гарантувалося право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Такою умовою була реєстрація особи, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи роботодавця у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, та військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв`язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, яким на день вивільнення залишилося не більше півтора року до встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або віку, що дає право на призначення пенсії.

При цьому, пунктом 26 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198б уло передбачено, що клопотання про достроковий вихід на пенсію безробітного до управління Пенсійного фонду України надається центром зайнятості безробітному за його особистою заявою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 №334 «Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» розділ «Достроковий вихід на пенсію безробітних» було виключено із Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, в тому числі і вищезазначений пункт 26.

Крім того, постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-2 «Про затвердження Змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключено пункт 6 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким передбачалось, що до заяви про призначення пенсії за віком додається клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію (для призначення пенсії відповідно до статті 49 Закону України «Про зайнятість населення»).

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, а саме: підпунктом 3 пункту 12 розділу І виключено статтю 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та підпунктом 2 пункту 39 розділуІ виключено статтю 49 Закону України «Про зайнятість населення», у зв`язку із чим особи похилого віку та ветерани праці позбавлялися права призначення дострокової пенсії за віком на підставі статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Крім того, аналогічні зміни були внесенні до підзаконних нормативно-правових актів, якими врегульовувались спірні правовідносини.

Водночас рішенням Конституційного Суду України N 5-р/2018 від 22.05.2018 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 N76-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 3 пункту 12 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 N 76-VIII.

Конституційний Суд України в пункті 4 рішення N 5-р/2018 від 22.05.2018 зазначив, що до внесення змін Законом №76 статтею 21 Закону №3721було передбачено, що особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров`я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина перша); виплата пенсій особам, звільненим у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров`я, зазначеним у частині першій цієї статті, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного віку (частина друга).

Відповідно до статті 10 Закону №3721 громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 листопада 2013 року №11-рп/2013 зауважив, що право на пенсію за віком особа набуває не лише після досягнення загально визначеного пенсійного віку чи пенсійного віку, встановленого спеціальним законодавством, а також у разі дострокового виходу на пенсію за певних обставин (перше речення абзацу п`ятого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

Дослідження положень, які згідно з підпунктом 3 пункту 12розділу I Закону №76 були виключені з Закону №3721, дає підстави для висновку, що до такого їх виключення Держава гарантувала право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до досягнення пенсійного віку громадянам похилого віку, трудовий договір з якими розірвано з причин, які не залежали від їх волі та не були наслідком дій цих осіб. Негативними наслідками настання таких обставин є втрата цими особами заробітку або інших передбачених законодавством доходів як засобів для існування та неможливість на рівних умовах конкурувати на ринку праці через похилий вік цієї категорії осіб, що і зумовлювало потребу в їх захисті з боку держави. Конституційний Суд України вважає, що гарантування Державою права на достроковий вихід на пенсію громадянам похилого віку було спрямоване на убезпечення цих громадян від такого соціального ризику, як безробіття з незалежних від них обставин, і забезпечення сприятливих умов для їх повноцінного та гідного життя у старості.

Як наслідок, Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на достроковий вихід на пенсію, яке мали громадяни похилого віку на підставі статті 21 Закону №3721 до внесення змін Законом №76, було гарантією ефективної реалізації конституційних прав громадян, закріплених у статтях 46, 48 Основного Закону України.

Враховуючи викладене, призначення достроково пенсії за віком має здійснюватися на умовах, визначених відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», з огляду на рішення Конституційного Суду України №5-р/2018 від 22.05.2018 та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права, усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Отже, оскільки стаття 49 Закону України «Про зайнятість населення» була виключена внаслідок прийняття Закону №76-VIII, а тому призначення пенсії позивачу на підставі статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» є можливим без обов`язкового подання клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Центральна площа,3, м. Чернівці, 58002, код ЄРДПОУ 40329345), Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості (вул. Небесної Сотні, 91, м. Полтава, 36022, код ЄРДПОУ 41464314) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 16.02.2023 №163750021689 щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2006 по 31.12.2006 у Споживчому товаристві "МАГІЯ" та одночасно приватним підприємцем до страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2023 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до її страхового стажу період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2006 у Споживчому товаристві "МАГІЯ" та одночасно приватним підприємцем, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко