Справа №:755/12604/23
Провадження №: 2/755/5930/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву представника відповідача про поновлення процесуального строку та розгляд цивільної справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автомат-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
у с т а н о в и в:
24.08.2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу «Автомат-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Ухвалою суду від 05.09.2023 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
20.09.2023 року представник відповідача через засоби поштового зв`язку звернувся до суду із відповідною заявою, у якій просить поновити строк подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вирішити питання про заміну правил розгляду справи і слухати справу за правилами загального позовного провадження.
Вимоги заяви мотивовано тим, що відповідачка отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі ввечері 14.09.2023 року і в силу свого похилого віку та стану здоров`я (ІІ група інвалідності) не змогла одразу ознайомитись з ухвалою та прочитала її текст лише 15.09.2023 року. Прочитавши резолютивну частину ухвали відповідачка вирішила, що це її не обходить і вона взагалі до цього не має ніякого відношення. Однак, 18.09.2023 року відповідачка все ж таки вирішила звернутись за правовою допомогою. За таких обставин представник вважає, що строк подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження пропущено з поважних причин. Враховуючи предмет спору (заборгованість), не правильне визначення відповідачів (господарів житлового приміщення двоє, проте визначений один відповідач), характер спірних правовідносин та з огляду на той факт, що справа не належить до категорії малозначних справ, представник заперечує проти слухання справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Вивчивши заяву представника відповідача, додатки до неї та матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що відповідна заява підлягає до часткового задоволення, а саме, стороні відповідача слід продовжити строк на подання до суду заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, однак по суті її розгляду слід відмовити у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на наступне.
Частина 4 ст. 187 ЦПК України встановлює, що в ухвалі про відкриття провадження у справі суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п`яти днів з дня вручення ухвали.
В ухвалі про відкриття провадження у справі від 05.09.2023 року суд зазначив, що відповідач має право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у строк не більше ніж 5 днів з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі 13.09.2023 року, а із заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження представник відповідача звернувся до суду через засоби поштового зв`язку 20.09.2023 року.
Отже, стороною відповідача пропущений встановлений судом процесуальний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно положень ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Поряд із цим, ст. 127 ЦПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Із матеріалів справи вбачається, що доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги датоване 19.09.2023 року. Крім того, суд ураховує посилання представника відповідача на похилий вік та стан здоров`я відповідача, а також приймає до уваги, що в резолютивній частині ухвали суду про відкриття провадження у справі містяться описки, тож відповідач дійсно міг не зрозуміти тексту ухвали та чи відноситься справа до самої відповідачки.
Відтак пропущений строк має бути продовжений по час звернення представника відповідача із заявою щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, чинним процесуальним законодавством України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ, до яких відносяться справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позовна заява надійшла до суду 24.08.2023 року.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року визначений у розмірі 2684,00 грн.
Таким чином, сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 268400,00 грн., а справи з ціною позову менше вказаної суми є малозначними.
За змістом ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Згідно ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які згідно положень цивільного процесуального законодавства є малозначними, тобто малозначність встановлена законом, а не визнана судом з урахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 274 ЦПК України, передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки ціна позову у справі про стягнення заборгованості становить 13925,52 грн., і на такий спір не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 274 ЦПК України, така справа є малозначною у відповідності до вимог закону, а тому має розглядатись лише за правилами спрощеного позовного провадження, і за таких умов відсутні правові підстави для задоволення заяви представника відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Слід зазначити, що спрощене позовне провадження, так само як і загальне позовне провадження спрямовані на повний, об`єктивний та своєчасний розгляд справи, і сторони не позбавлені можливості доведення своєї правової позиції перед судом, подання доказів, заяв по суті справи та з процесуальних питань і в повній мірі користуються всіма правами, передбаченими положеннями ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 126, 127, 187, 274, 277, 353 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Продовжити стороні відповідача встановлений судом п`ятиденний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до 20.09.2023 року включно.
Заяву представника відповідача про розгляд цивільної справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автомат-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 29.09.2023 року.
Суддя -
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2023 |
Оприлюднено | 02.10.2023 |
Номер документу | 113830896 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Марфіна Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні