СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/10685/22
пр. № 2-др/759/141/23
29 вересня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» - адвоката Оплачко В.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна, Міністерство юстиції України, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна, Міністерство юстиції України, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності.
18.09.2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» - адвоката Оплачко В.О. про ухвалення додаткового рішення, в якому представник відповідача просить стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» судові витрати у вигляді правової допомоги у розмірі 26 000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.09.2023 року визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 вересня 2023 року відкрито провадження за заявою та призначено її розгляд без участі сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що розгляд заяви проводиться без участі сторін за наявними матеріалами справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна, Міністерство юстиції України, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності.
Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» - адвокат Оплачко В.О. скористався правом на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, направивши до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у встановлений законодавством строк.
Крім того, у відзиві на позовну заяву представником відповідача був вказаний орієнтовний розрахунок суми судових витрат у розмірі 25 000 грн.
Як вбачається з положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Конституція України у статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просить суд стягнути з позивача на користь відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Локо» судові витрати у вигляді правової допомоги в розмірі 26 000 грн.
На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду під час розгляду справи було надано:
- належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №АП/ФКЛО-0822 від 27 вересня 2022 року, укладеного між адвокатом Оплачко В.О. та ТОВ «Фінансова компанія «Локо» в особі директора, що діє на підставі статуту;
- ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1285807 від 28 вересня 2022 року з якого вбачається, що правом представляти ТОВ «Фінансова компанія «Локо» у Святошинському районному суді м. Києва наділений адвокат Оплачко В.О.;
- детальний опис наданих послуг від 13.10.2022 року;
- копію платіжного доручення №93 від 29 вересня 2022 року, з якого вбачається, що ТОВ «ФК «ЛОКО» здійснило платіж на рахунок ОСОБА_3 у сумі 8 000,00 грн. із призначенням платежу «оплата згідно договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №АП/ФКЛО-0822 від 27.09.2022 та рахунку №39 від 28.09.2022. Без ПДВ»;
- детальний опис наданих послуг від 14.09.2023 року до Договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №АП/ФКЛО-0822 від 27.09.2022 року, з якого вбачається, що загальна вартість наданих послуг за договором склала 26 000 грн.
Правовий статус Оплачко В.О., як адвоката, підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2213/10 від 27.03.2003 року, а повноваження процесуального представника - ордером серії АІ №1285807 від 28 вересня 2022 року.
Стороною позивача не подавалось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
У справі № 910/906/18 Верховний Суд погодився з наявністю підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, оскільки їх розмір був обґрунтований, а відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
П. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи викладене, те, що у задоволенні позовної заяви було відмовлено, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що пропорційною даній категорії справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, буде відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 гривень.
Отже, з огляду на складність справи та виконану адвокатом роботу, суд вважає, що заявлена до стягнення з позивача на користь відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 13 000,00 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки при ухваленні рішення Святошинським районним судом м. Києва 07 вересня 2023 року не вирішено питання про судові витрати, саме стосовно витрат на професійну правничу допомогу, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна, Міністерство юстиції України, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності.
Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» - адвоката Оплачко В.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна, Міністерство юстиції України, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» (ЄДРПОУ 39827930) понесені судові витрати у вигляді правової допомоги в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.О. Горбенко
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2023 |
Оприлюднено | 02.10.2023 |
Номер документу | 113831921 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Горбенко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні