Постанова

від 27.09.2023 по справі 707/1056/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

Справа № 707/1056/23Провадження № 22-ц/821/1404/23категорія: 304010000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

секретаря - Ярошенка Б. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватне підприємство «Райагробудсервіс», товариство з обмеженою відповідальністю «Центр комісійної торгівлі»,

третя особа яка не заявляє самостійних вимог - регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Райагробудсервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комісійної торгівлі», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області, про визнання права власності на автомобіль, витребування автомобіля із чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити певні дії, у складі головуючого судді Суходольського О. М., повний текст рішення складено 23 червня 2023 року,

в с т а н о в и в :

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПП «Райагробудсервіс», ТОВ «Центр комісійної торгівлі», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області, про визнання права власності на автомобіль, витребування автомобіля із чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником автомобіля «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску, № шассі НОМЕР_2 та передав його в тимчасове користування гр. ОСОБА_2 , з яким позивач перебував в дружніх стосунках, а також працювали разом в ПП «Райагробудсервіс» власником та засновником якого є гр. ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що в жовтні 2022 року йому стало відомо, що вищезазначений автомобіль зареєстрований за ПП «Райагробудсервіс».

Згідно наданої регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЦ МВС) довідки від 17.10.2022, автомобіль який був зареєстрований та належав ОСОБА_1 перереєстровано на ПП «Райагробудсервіс» під тим сам номерним знаком. Перереєстрацію проведено 06.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі».

Зазначає, що вказаний договір він не здійснював та переконаний, що це міг зробити шляхом обману гр. ОСОБА_2 , а отже належний автомобіль вибув з законного володіння позивача не з його волі, ніяких документів на перереєстрацію чи купівлю-продаж автомобіля позивач не надавав.

Також зазначає, що не писав заяви про зняття з обліку автомобіля, проведення його оцінки та не підписував будь-яких документів, що можуть підтвердити ту обставину якою б виражалася воля позивача на відчуження автомобіля.

Вказує, що не мав жодного відношення до самого правочину, жодним чином не бажав настання наслідків у вигляді переходу права власності на транспортний засіб до іншої особи та не мав волі до укладання договору купівлі-продажу, довідки-рахунку, як власник транспортного засобу, а тому при укладенні даного договору, довідки-рахунку автомобіля, який належав позивачеві були грубо порушенні вимоги ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України.

В результаті, договір купівлі-продажу укладено, довідку-рахунок видано за відсутності волевиявлення позивача, як власника автомобіля, а тому форма договору на відчуження транспортного засобу не дотримана, тож цей договір є недійсним.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 в описовій частині своєї позовної заяви просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі», щодо автомобіля марки «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску № шассі НОМЕР_2 , визнати недійсним свідоцтва про реєстрацію 06.12.2018 на ім`я ПП «Райагробудсервіс» під тим самим номерним знаком та визнати право власності за ОСОБА_1 .

Вважає, що хоча з моменту перереєстрації автомобіля ОСОБА_1 марки «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску № шассі НОМЕР_2 на іншу особу пройшло більше 3-х років, проте термін позовної давності не пропущений, оскільки ОСОБА_1 , маючи раніше з гр. ОСОБА_2 , який є засновником і власником ПП «Райагробудсервіс», дуже дружні відносини, є кумом позивача з яким вони працювали разом і позивач надав йому свій автомобіль для тимчасового користування, який протягом тривалого часу бачив вищезазначений автомобіль на території ПП «Райагробудсервіс», він їздив містом під тими самими номерними знаками, а тому навіть і не міг передбачити, що автомобіль без його відома і згоди може бути відчужений на іншу особу чи підприємство.

Крім того, ні в торгову організацію, ні в сервісний центр щодо оцінки та продажу ТЗ позивач або інша особа за його дорученням не зверталися. Про відчуження автомобіля і про те, що ОСОБА_1 вже не є власником даного ТЗ, позивач дізнався випадково, коли звернувся в Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області в жовтні 2022 року та отримав відповідну довідку про те, що гр. ОСОБА_2 фактично незаконно ним заволодів.

Просив суд визнати право власності на автомобіль марки «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску № шассі НОМЕР_2 , який був зареєстрований та належав ОСОБА_1 і перереєстровано на ПП «Райагробудсервіс» під тим же самим номерним знаком на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі».

Витребувати з чужого незаконного володіння автомобіль марки «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску № шассі НОМЕР_2 , що зареєстрований 06.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі» та зареєстровано на ПП «Райагробудсервіс», засновником якого є ОСОБА_2 .

Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області зареєструвати автомобіль марки «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску № шассі НОМЕР_2 на ОСОБА_1 .

Стягнути з ПП «Райагробудсервіс» на користь ОСОБА_1 15200 грн за надання правової допомоги та судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 12586,80 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивач не надав жодних доказів того, що автомобіль передавався гр. ОСОБА_2 та зазначив, що автомобіль марки «КАМАЗ 53229» було перереєстровано 06.12.2018 на нового власника на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018.

Судом констатовано, що у прохальній частині позову позивач не заявив позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля від 06.12.2018 № цк 704. Про необхідність визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля від 06.12.2018 № цк 704 зазначено лише в описовій частині позову.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і недоведеними, не підтвердженими належними доказами, тому не підлягають до задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 червня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску № шассі НОМЕР_2 , який був зареєстрованим та належав ОСОБА_1 і перереєстрований на ПП «Райагробудсервіс» 06.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі».

Визнати право власності на автомобіль марки «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску № шассі НОМЕР_2 , який був зареєстрований та належав ОСОБА_1 і перереєстровано на ПП «Райагробудсервіс» під тим же самим номерним знаком на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі».

Витребувати з чужого незаконного володіння автомобіль марки «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску № шассі НОМЕР_2 , що зареєстрований 06.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі» та зареєстровано на ПП «Райагробудсервіс», засновником якого є ОСОБА_2 .

Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області зареєструвати автомобіль марки «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску № шассі НОМЕР_2 на ОСОБА_1 .

Стягнути із ПП «Райагробудсервіс» судові витрати на користь ОСОБА_1 по сплаті судового збору при подачі позову 12586,80 грн та апеляційної скарги в сумі 19160,20 грн, а всього 31747 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при розгляді даної справи грубо порушив норми матеріального права, фактично усунувся від дослідження доказів по справі.

Зазначає, що при проведенні підготовчого засідання по справі 04.05.2023 він заявив клопотання про залучення ОСОБА_2 , який є засновником і власником ПП «Райагробудсервіс», в якості співвідповідача. Також він просив суд витребувати у відповідача ТОВ «Центр комісійної торгівлі» документи на підставі яких останній затвердив угоду купівлі-продажу спірного автомобіля, а саме: оригінали заяви про прийняття транспортного засобу до комісійної торгівлі, договору купівлі-продажу, акту оцінки, акту приймання-передачі транспортного засобу, біржову угоду, акт технічного огляду транспортного засобу, копії документів правочину, мотивуючи тим, що неодноразово намагався їх отримати у відповідача, але не міг цього зробити.

Проте суд проявив явну неувагу до заявленого клопотання, оскільки не витребувавши вказані докази, суд сам фактично позбавив можливості об`єктивно, повно та всебічно розглянути вказану справу по суті.

На думку скаржника суд в рішенні робить суперечливі висновки, адже зазначив, щ позивач в прохальній частині не зазначив про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, але тут же зазначив, що провадження відкрито у справі про визнання договору купівлі-продажу автомобіля незаконним та витребування автомобіля із чужого незаконного володіння.

Вважає, що в прохальній частині чітко зазначено, що він просить суд визнати його право власності, витребувати майно з чужого незаконного володіння, визнати правочин купівлі-продажу недійсним та задовольнити позовні вимоги.

25 серпня 2023 року від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якій просили суд прийняти постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 червня 2023 року без змін.

Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Зазначає, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області не є відповідачем по справі, тому суд першої інстанції прийшов, зокрема, до вірного висновку про безпідставність позовної вимоги до третьої особи.

04 вересня 2023 року від представника ПП «Райагробудсервіс» - адвоката Мисана В. М. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просили суд відмовити повністю в задоволенні апеляційної скарги.

Вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Зазначає, що витребування майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання віндикаційного позову, по якому повинно бути підтверджено його право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння та наявність майна у незаконному володінні відповідача.

Проте жодних доказів, крім копії відповіді регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Черкаській області від 17.10.2022, що автомобіль який був зареєстрований та належав позивачеві перереєстровано на ПП «Райагробудсервіс», суду не надано.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19); від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-84гс20) та інших)).

Отже, зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Звертаючись в суд з даним позовом, ОСОБА_1 , посилаючись на ст. 387 ЦК України, зазначав, що його автомобіль «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску, № шассі НОМЕР_2 , вибув із його законного володіння на підставі договору-купівлі продажу від 06.12.2018 № цк 704 ПП «Райагробудсервіс», що міг бути здійснений обманним шляхом громадянином ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України також закріплено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 388 ЦК України.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом

Право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном набувачем без правових підстав, тобто недобросовісним набувачем, передбачено ст. 387 ЦК України, а право власника витребувати своє майно від добросовісного набувача передбачено у ст. 388 ЦК України і є обмеженим.

Правила ч. 1 ст. 388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У частині третій цієї ж статті передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

За змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. п. 28, п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18).

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», у разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами ст. ст. 387, 388 ЦК України. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України.

Крім того, п. 23 постанови передбачає, що відповідно до ст. 387 ЦК України та ч. 3 ст. 10 ЦПК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з відповіддю регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЦ МВС) від 17.10.2022, автомобіль який був зареєстрований та належав позивачеві ОСОБА_1 перереєстровано на ПП «Райагробудсервіс» на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі» (а.с. 5).

При цьому, РСЦ вказав, що надати копії матеріалів, що стали підставою для вищезазначеної перереєстрації немає можливості, у зв`язку з закінченням терміну зберігання справ (3 роки).

Отже, ОСОБА_1 був власником автомобіля «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску, № шассі НОМЕР_2 до 06.12.2018.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 не надав будь-яких договорів, довіреностей про використання спірного автомобіля між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Судом першої інстанції вірно зауважено про відсутність будь-яких доказів того, що позивач письмово звертався до ПП «Райагробудсервіс» чи до ОСОБА_2 з приводу використання/повернення автомобіля. Позивачем не доведено факт усних його звернень до ОСОБА_2 з приводу спірного автомобіля. Згідно пояснень позивача встановлено, що до правоохоронних органів позивач не звертався з приводу незаконного заволодіння його автомобілем.

При цьому, дійсність та правомірність договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі», в судовому порядку не спростована, що в свою чергу свідчить про недоведеність позивачем факту вибуття спірного автомобіля поза волею ОСОБА_1 .

Крім того, апеляційний суд зауважує, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 складена вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля марки «КАМАЗ 53229» державний номерний знак НОМЕР_1 2007 року випуску № шассі НОМЕР_2 , який був зареєстрованим та належав ОСОБА_1 і перереєстрований на ПП «Райагробудсервіс» 06.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі».

Проте, дослідивши матеріали даної справи, зокрема вимоги позовної заяви, апеляційним судом встановлена відсутність пред`явлення такої вимоги позивачем в суді першої інстанції, а тому у відповідності до положень ч. 6 ст. 367 ЦПК України, така вимога не може бути прийнятою і не розглядається.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів (принцип диспозитивності). Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Доводи скаржника відносно не законної відмови у витребуванні доказів та залучення співвідповідача апеляційний суд також відхиляє, адже подаючи клопотання про витребування доказів позивач не обґрунтував неможливість подати їх самостійно, про те, що він вживав якісь дії для отримання доказів, звертався до відповідних осіб із заявами про отримання доказів, що йому було відмовлено у наданні доказів, тощо. Судом також вірно зазначено, що клопотання про витребування доказів було неконкретизованим: позивачем не зазначено у кого саме та відносно якого саме транспортного засобу необхідно витребувати документи.

Інші доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2023 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко