Постанова

від 19.09.2023 по справі 715/199/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

м. Чернівці

справа № 715/199/23

провадження №22-ц/822/646/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Кулянди М.І.

секретаря Паучек І.І.

з участю представника позивача Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області Тімофті Анатолія Васильовича

учасники справи:

позивач Глибоцька селищна рада Чернівецького району Чернівецької області

відповідачі Чернівецька міська рада, ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко Марина Олександрівна

апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2023 року,головуючий упершій інстанції Маковійчук Ю.В.

ВСТАНОВИВ

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Глибоцька селищнарада Чернівецькогорайону Чернівецькоїобласті усічні 2023року звернуласядо судуз позовомдо відділуз державноїреєстрації речовихправ нанерухоме майноюридичного управлінняЧернівецької області, ОСОБА_1 з участютретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М.О. про визнання рішення протиправним та скасування державної реєстрації права власності.

Зазначала, що державним реєстратором Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф. 28 січня 2019 року здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 .

Також державним реєстратором Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 (з закриттям розділу), індексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1753398873210.

Після чого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М.О. прийнято рішення індексний номер 46007111 від 18 березня 2019 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

На підставі рішення Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області від 16 липня 2021 року №685-9/21 «Про прийняття земель державної власності у комунальну власність» здійснено реєстрацію права комунальної власності за Глибоцькою селищною радою Чернівецького району Чернівецької області на земельну ділянку площею 17,66 га кадастровий номер 7321081800:02:001:0026.

Глибоцькій селищній раді Чернівецького району Чернівецької області стало відомо про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із зверненням ОСОБА_1 з заявою про передачу земельної ділянки водного фонду в оренду 17 листопада 2021 року.

Посилалась на протиправність здійснення державної реєстрації права на нерухоме майно, оскільки земельна ділянка є власністю Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області.

Вважає, що у державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г.Ф. були відсутні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна індексний номер 4527415 від 30 січня 2019 року за відсутності документів про право власності чи права користування ОСОБА_2 на гідроспоруди (№1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск), відсутності рішення Опришенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про присвоєння поштової адреси.

Просила скасувати державну реєстрацію об`єкту нерухомого майна від 28 січня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1753398873210).

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 (з закриттям розділу), індексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року, прийняте державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф.

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 квітня 2023 року замінено відповідача відділ з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької області на належного відповідача Чернівецьку міську раду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2023 року позов Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області задоволено.

Скасовано державну реєстрацію об`єкту нерухомого майна від 28 січня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1753398873210).

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 (з закриттям розділу), індексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року, прийняте державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Глибоцького районного Чернівецької області від 25 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області відмовити.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на необгрунтованість рішення суду першої інстанції в частині не належності гідротехнічної споруди до нерухомого майна, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Зазначає, що батько ОСОБА_2 за життя набув право власності на гідроспоруди, тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 не може бути самостійною вимогою, реєстрація права власності є похідною вимогою від виникнення такого права.

Вважає, що висновки суду першої інстанції про перебування гідроспоруди частково на земельній ділянці кадастровий номер 7321081800:02:001:0026, частково на несформованій земельній ділянці не відповідають обставинам справи. З матеріалів справи вбачається, що гідроспоруда перебуває на несформованій земельній ділянці, право власності на яку не зареєстровано.

Посилається на не залучення до участі у справі державного реєстратора відповідачем.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві Чернівецька міська рада просить ухвалити судове рішення згідно чинного законодавства України.

Мотивувальна частина

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовГлибоцької селищноїради Чернівецькогорайону Чернівецькоїобласті до ОСОБА_1 ,Чернівецької міськоїради зучастю третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, приватногонотаріуса Чернівецькогоміського нотаріальногоокругу Чернівецькоїобласті ХоменкоМ.О.про визнаннярішення протиправнимта скасуваннядержавної реєстраціїправа власності,суд першоїінстанції дійшоввисновку пронаявність підставдля захиступрава власності Глибоцькоїселищної радиЧернівецького районуЧернівецької областіна земельнуділянку успосіб скасування державної реєстрації об`єкту нерухомого майна від 28 січня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1753398873210) та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо наведеного об`єкту нерухомого майна індексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року, прийняте державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф.

На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на протиправність здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, оскільки земельна ділянка, на якій розміщено гідроспоруду, є власністю Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області.

Водночас суд першої інстанції вважав встановленим, що об`єкт, право власності на який зареєстровано, знаходиться частково на земельній ділянці кадастровий номер 7321081800:02:001:0026, частково на земельній ділянці, яка не сформована, належать до земель комунальної власності.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що гідротехнічні споруди (дамба і монарх) підпірна гребля та скид-водовипуск не наділені всіма тими технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Разом зтим судом першої інстанції не застосовано позовну давність.

Відповідно до частин 1, 2, 5ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає в частині.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Встановлено, що рішенням Опришенської сільської Ради народних депутатів Глибоцького району Чернівецької області від 2 червня 1999 року №4 ОСОБА_2 надано у постійне користування землю площею 17,66 гектарів для вирощування товарної риби.

Опришенською сільською радою народних депутатів Глибоцького району Чернівецької області видано підприємцю ОСОБА_2 . Державний акт на право постійного користування землею 29 червня 1999 року 1-ЧВ №000576, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №123.

Державним реєстратором Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф. 28 січня 2019 року здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 .

Також державним реєстратором Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 (з закриттям розділу), індексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1753398873210.

Після чого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46007111 від 18 березня 2019 року про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

На підставі рішення Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області від 16 липня 2021 року №685-9/21 «Про прийняття земель державної власності у комунальну власність» здійснено реєстрацію права комунальної власності за Глибоцькою селищною радою Чернівецького району Чернівецької області на земельну ділянку площею 17,66 га кадастровий номер 7321081800:02:001:0026.

Згідно звіту суб`єкту оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_3 про незалежну оцінку вартості інженерної споруди (дамби) штучного водосховища в с.Опришени Глибоцького району Чернівецької області від 22 лютого 2011 року оцінювач рекомендує залишкову вартість заміщення інженерних споруд водоспуску та дамби водосховища, яке знаходиться в користуванні ОСОБА_4 з місцерозташуванням в с.Опришени Глибоцького району Чернівецької області станом на 8 лютого 2011 року визначити в сумі 74837 грн без врахування невід`ємних поліпшень користувача.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/1853/18 (провадження № 61-4205св21) вказано, що «відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду у п.3постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень статей10і11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

За змістом статей43та49 ЦПК Українипозивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову

При цьому згідно зіп.5 ч.3ст.175 ЦПК Українипідставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Предметом позовуГлибоцької селищноїради Чернівецькогорайону Чернівецькоїобласті,тобто матеріально-правовоювимогою,стосовно якоїостання просилаухвалити судоверішення,є скасуваннядержавної реєстраціїоб`єкту нерухомогомайна від 28 січня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 від 28 січня 2019 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 (з закриттям розділу), індексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року, прийняте державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф.

Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, Глибоцькою селищною радою Чернівецького району Чернівецької області зазначалося порушення прававласності наземельну ділянку державною реєстрацією права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 та рішенням державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна індексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1753398873210, заперечення права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна.

Встановлено,що рішенням Опришенської сільської Ради народних депутатів Глибоцького району Чернівецької області від 2 червня 1999 року №4 ОСОБА_2 надано у постійне користування землю площею 17,66 гектарів для вирощування товарної риби.

Опришенською сільською радою народних депутатів Глибоцького району Чернівецької області видано підприємцю ОСОБА_2 . Державний акт на право постійного користування землею 29 червня 1999 року 1-ЧВ №000576, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №123.

З матеріалівсправи вбачається,що земельнійділянці площею 17,66 гектарів цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, яка розташована в адміністративних межах Глибоцької територіальної громади за межами с.Опришени Чернівецького району Чернівецької області присвоєно кадастровий номер 7321081800:02:001:0026.

Відповідно до частини першоїстатті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 391 Цивільного кодексу Українивизначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Приписами статті 92 ЗК України унормовано, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом «г» частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

У редакції пункту 6розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, яка діяладо 22 вер6есня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте,рішенням Конституційний Суд України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005визнав таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним) положення пункту 6розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу Українищодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Це положення втратило чинність 22 вересня 2005 року. Це означає, що громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, можуть використовувати ці ділянки без обов`язкового переоформлення права постійного користування у право власності на землю чи право оренди землі. Однак, за бажанням, і громадяни, і юридичні особи (крім державних і комунальних), які отримали у постійне користування земельні ділянки до 01 січня 2002 ркоу, можуть здійснювати таке переоформлення.

У матеріалах справи відсутні докази переоформлення ОСОБА_2 права користування земельною ділянкою чи отримання її у власність.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина 11 вересня 2018 року.

За довідкою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М.О. від 23 січня 2019 року №127/01-16 згідно матеріалів спадкової справи до майна ОСОБА_2 спадкоємцем, який прийняв спадщину, є ОСОБА_1 .

Разом з тим, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №908/799/17, від 13 серпня 2019 року зі справи №908/1393/18, Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 у справі №6-2329цс16, від 23 листопада 2016 року у справі №6-3113цс-16.

На підставістатті 116Земельного кодексуУкраїни громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною першою статті 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Частиною 2 зазначено статті встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Аналогічне положення закріплене в ч.2 ст.102-1ЗК України.

Таким чином, відповідно до частини другоїстатті 407 ЦК Українита частини другої статті102-1ЗК Україниправо користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може передаватися у порядку спадкування.

Разом з тим, частиною третьою статті102-1Земельного кодексу Українита частиною 3статті 407 Цивільного кодексу Українипередбачено, що право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Відповідно достатті 1216 Цивільного кодексу Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідностатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Приписами частини 1статті 1225 цього ж Кодексувизначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Підстав спадкування права постійного користування земельною ділянкою згадана стаття не містить.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право постійного користування земельною ділянкою, що виникло у особи на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

У постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-2329цс16 зроблено висновок, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, і не входить до складу спадщини.

Аналогічний висновок зроблено в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 376/2038/14-ц.

З огляду на наведене право користування земельною ділянкою, що виникло в ОСОБА_2 на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припинилося зі смертю ОСОБА_2 .

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 23 листопада 2016 року у справі № 657/731/14-ц, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

На підставі рішення Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області від 16 липня 2021 року №685-9/21 «Про прийняття земель державної власності у комунальну власність» здійснено реєстрацію права комунальної власності за Глибоцькою селищною радою Чернівецького району Чернівецької області на земельну ділянку площею 17,66 га кадастровий номер 7321081800:02:001:0026.

Відповідно до частини 4 пункту 58 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року уЗемельному кодексіУкраїни урозділі X"Перехідні положення" доповненопунктом 24такого змісту: «Здня набраннячинності цимпунктом землямикомунальної власностітериторіальних громадвважаються всіземлі державноївласності,розташовані замежами населенихпунктів умежах такихтериторіальних громад,крім земель: а)що використовуютьсяорганами державноївлади,державними підприємствами,установами,організаціями направі постійногокористування (утому числіземельних ділянок,що перебуваютьу постійномукористуванні державнихлісогосподарських підприємств,та земельводного фонду,що перебуваютьу постійномукористуванні державнихводогосподарських підприємств,установ,організацій,Національної академіїнаук України,національних галузевихакадемій наук); б)оборони; в)природно-заповідногота іншогоприродоохоронного призначенняв межахоб`єктів ітериторій природно-заповідногофонду загальнодержавногозначення,лісогосподарського призначення; г)зони відчуженнята зонибезумовного (обов`язкового)відселення території,що зазналарадіоактивного забрудненнявнаслідок Чорнобильськоїкатастрофи; ґ)під будівлями,спорудами,іншими об`єктаминерухомого майнадержавної власності; д)під об`єктамиінженерної інфраструктуризагальнодержавних таміжгосподарських меліоративнихсистем державноївласності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.»

Отже, землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення»ЗК України, тобто з 27 травня 2021 року.

З матеріалівсправи вбачається,що об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться частково на земельній ділянці кадастровий номер 7321081800:02:001:0026, частково на земельній ділянці, яка не сформована.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розташування об`єкту нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 на землях Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області.

Відповідно до частини другоїстатті 120 ЗК Україниякщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналіз змісту нормстатті 120 ЗК Україниу їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Згідно зічастиною другою статті 377 ЦК Україниякщо житловий будинок, будівля, споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

На підставі частини другої статті 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Ураховуючи, що до набувача права власності на споруду переходить право користування земельною ділянкою, на якій вона розміщена, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення права власності Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області на земельну ділянку державною реєстрацією права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 та рішенням державного реєстратора про державнуреєстрацію правта їхобтяжень індексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1753398873210.

Не можна погодитися з доводами ОСОБА_1 , на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо набуття спадкодавцем ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 .

Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 щодо об`єкту нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 індексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року, на підставі довідки виконавчого комітету Опришенської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 9 лютого 2011 року №47, за якою внаслідок стихійного лиха та інтенсивного танення снігу були зруйновані дамба та монах гідроспоруди (ставка), який знаходиться в с.Опришени Глибоцького району Чернівецької області, яким користувався приватний підприємець ОСОБА_2 . З дозволу Опришенської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області приватний підприємець ОСОБА_2 за власні кошти здійснив будівництво дамби та монаху на даній гідроспоруді (ставку).

Також за довідкою фізичної особи підприємця ОСОБА_5 від 10 січня 2019 року №56 ОСОБА_2 в період з 2008 по 2010 роки відновив гідротехнічну споруду (дамбу і монах), які знаходяться на території земельної ділянки, наданої в постійне користування ОСОБА_2 .

У матеріалах справи відсутні докази набуття ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 , здійснення приватним підприємцем ОСОБА_2 нового будівництва.

Згідно звіту суб`єкту оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_3 про незалежну оцінку вартості інженерної споруди (дамби) штучного водосховища в с.Опришени Глибоцького району Чернівецької області від 22 лютого 2011 року оцінювач рекомендує залишкову вартість заміщення інженерних споруд водоспуску та дамби водосховища, яке знаходиться в користуванні ОСОБА_4 з місцерозташуванням в с.Опришени Глибоцького району Чернівецької області станом на 8 лютого 2011 року визначити в сумі 74837 грн без врахування невід`ємних поліпшень користувача.

Наведений звіт виконаний на замовлення користувача штучного водоймища з місцерозташуванням в с.Опришени Глибоцького району Чернівецької області ОСОБА_2 .

Отже, самим ОСОБА_2 визнавались обставини здійснення поліпшення інженерних споруд водоспуску та дамби водосховища з місцерозташуванням в с.Опришени Глибоцького району Чернівецької області, залишкової вартості заміщення інженерних споруд без врахування невід`ємних поліпшень користувача.

Крім того, зі звіту суб`єкту оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_3 про незалежну оцінку вартості інженерної споруди (дамби) штучного водосховища в с.Опришени Глибоцького району Чернівецької області від 22 лютого 2011 року вбачається, що розпорядником є районна державна адміністрація, користувачем за власні кошти проведено капітальний ремонт водоскидної споруди, влаштовано бетонну підпірну стіну водоскиду, підсипано дамбу.

У такому разі обставини здійснення приватним підприємцем ОСОБА_2 за власні кошти будівництва дамби та монаху за довідкою виконавчого комітету Опришенської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 9 лютого 2011 року №47, та відновлення гідротехнічної споруди (дамби і монах) за довідкою фізичної особи підприємця ОСОБА_5 від 10 січня 2019 року №56 не дають підстав для набуття приватним підприємцем ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на необгрунтованість рішення суду першої інстанції в частині не належності гідротехнічної споруди до нерухомого майна, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Статтею 2 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьвстановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно достатті 5 вказаного Законуу державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина 1).

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані (частина 3).

Нормами ч.1ст.182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно абз.1 ч.1ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 183 ЦК Українивстановлено, що подільною є річ, яку можнаподілити без втрати її цільового призначення, а неподільною, відповідно, яку не можна поділити без втрати такого призначення.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року №507, під спорудами розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

За визначенням статті 1 Закону України,,Про аквакультурувід 18 вересня 2012 року №5293-VI гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди)об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19 грудня 1995 року № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 року за №466/1002, гідротехнічні спорудице споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендаціях стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України за № 3 від 11 грудня 2012 року,до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належатьспоруди(інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Тому такий об`єкт як дамба є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею та її переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення.

З огляду на наведене гідротехнічна споруда (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: АДРЕСА_1 підлягає державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першоїстатті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3).

В абзаці третьому частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Чинне нині положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Обов`язок суду скасовувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав (обтяжень) слід розуміти як обов`язок суду вирішити наявний спір про право.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами).

До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

З матеріалів справи вбачається, що право власності на гідротехнічну споруду (дамба і монарх), №1 підпірна гребля, №2 водоскид-водовипуск за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район (колишній Глибоцький район), с.Опришени не зареєстровано відповідно до законодавства, таке право не виникло.

Позовні вимоги Глибоцької селищної радиЧернівецького районуЧернівецької області про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію правіндексний номер45274145від 30січня 2019року,державної реєстраціїоб`єкту нерухомогомайна спрямованіна оспоренняправа власності ОСОБА_2 на об`єктнерухомого майна,внаслідок якого переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна.

Зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області з позовом, для захисту порушеного права власності Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області необхідно відновити становище, яке існувало до порушення, що відповідаєспособу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 16 ЦК України.

Оскільки порушення права власності Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області відбулось у результаті державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди(дамбаі монарх),№1підпірна гребля,№2водоскид-водовипускза адресою: АДРЕСА_1 , рішення державного реєстратора про державнуреєстрацію правта їхобтяжень індексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1753398873210, заявлені позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію правіндексний номер 45274145 від 30 січня 2019 року, державної реєстрації об`єкту нерухомого майна опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи обставини справи, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та державної реєстрації прав на нерухоме майно не може бути визнана неналежним способом захисту, оскільки Глибоцька селищна рада Чернівецького району Чернівецької області не має правових підстав для витребування майна, право власності на яке не оформлено, а скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно надасть їй право захистити порушене право на земельну ділянку, на якій знаходиться майно.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про не залучення до участі у справі державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацької Г.Ф., рішення якого оскаржується.

Спір про скасування рішення, державної реєстрації права власності на майно, яке знаходиться на земельній ділянці має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано право власності на майно, яке знаходиться на цій земельній ділянці.

Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права власності на майно, яке знаходиться на земельній ділянці, за іншою особою є захистом прав Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області на земельну ділянку від їх порушення особою, за якою зареєстровано право власності на нерухоме майно.

Тому належному способу захисту права відповідає вимога про захист цього права від цієї особи.

Що стосується суб`єктного складу сторін у справі за позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, то в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 344/2112/20 (провадження № 61-13834св21), від 26 травня 2022 року у справі № 462/4050/19 (провадження №61-18177св21), від 27 липня 2022 року у справі № 447/2851/19 (провадження № 61-785св22) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження №11-377апп18) зазначено, щоналежним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

В постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження№ 14-397цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, щопозовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивач визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

На підставі частини 4 статті 267 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ОСОБА_6 зроблено заяву про застосування строку позовної давності у відзиві на позов.

Відповідно до частини 1статті 256ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

На підставі ч.4 ст.267ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав, при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне.

Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Ураховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, необхідно дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

На підставі частини 1статті 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першоюстатті 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 907/50/16 зазначено, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті15,16,20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться встатті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Відповідно до абз.1.2 п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першоїстатті 261 ЦК Українипозовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18зроблено висновок, що перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеногоКонституцією Україниправа на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Апеляційний суд проігнорував те, що 17 березня 2022 року набув чинностіЗакон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану», яким було внесені зміни доЦК України, а самерозділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії».

Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану,продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

24 лютого 2022року Указом Президента України № 64/2022в Україні було введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023 воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено, включно до 18 серпня 2023 року.

Ураховуючи, що станом на час звернення Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області до суду діяв в Україні правовий режим воєнного стану, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для вирішення питання про застосування позовної давності.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першоїінстанції посуті правильновирішив спірпроте дійшовпомилкового висновкущодо мотивівзадоволення позовнихвимог Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області.

Згідно із п.4 ч.1ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З оглядуна наведенерішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2023 року підлягає зміні з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 27 вересня 2023 року.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді Н. К. Височанська

М. І. Кулянда