Рішення

від 14.09.2023 по справі 671/278/22

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 671/278/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2023 року

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

в складі головуючої судді Ніколової С.В.

при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську в порядку загального позовного провадження справу за позовом акціонерного товариства Хмельницькобленерго в особі Волочиського району електричних мереж до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про стягнення збитків кредитором спадкодавця,

встановив:

У лютому 2022 року АТ Хмельницькобленерго в особі Волочиського району електричних мереж звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків кредитором спадкодавця. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 23.04.2020 року при обстеженні електроустановки ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: здійснено самовільне безоблікове підключення електропроводки мереж АТ Хмельницькобленерго поза приладом обліку шляхом накиду електропроводки на ізолятори трубостійки. Про виявлене порушення працівниками позивача в присутності ОСОБА_4 було складено акт про порушення №В000212 від 23.04.2020 року, з яким він погодився та підписав його. 25 травня 2020 року комісією Волочиського РЕМ АТ Хмельницькобленерго по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії розглядався акт № В000212 від 23.04.2020 року, за результатами якого прийнято рішення здійснити розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно п. 8.4.8.2. ПРРЕЕ за період з 23.10.2019 року по 22.04.2020 року, тобто, за 183 дні. Сума збитків внаслідок вказаного порушення становить 11451 грн. 55 коп. Позивач 17.05.2021 року направив ОСОБА_4 претензію з пропозицією відшкодувати заподіянні збитки, яка ним не отримана, оскільки повернена з відміткою про смерть адресата. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Сарнів Волочиського району Хмельницької області, про що позивачу стало відомо з листа Волочиського відділу ДРАЦС за №559/23.3.4-36 від 04.06.2021 року. Позивачем 16 червня 2021 року до Волочиської державної нотаріальної контори було направлено претензію кредитора № 604, яку державний нотаріус долучила до спадкової справи № 48/2021, заведеної після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_2 , спадкоємцю ОСОБА_4 , 16.06.2021 року також було направлено претензію кредитора № 605, на яку відповіді не надійшло, збитки добровільно не відшкодовано. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на його користь збитки в розмірі 11451 грн. 55 коп., 1749 грн. 26 коп. збитків від інфляції, 602 грн. 69 коп. 3% річних, 38 грн. 50 коп. поштових витрат, всього 13842 грн. 00 коп.

В подальшому за клопотанням позивача ухвалою суду від 08.08.2022 року замінено неналежних відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на належного відповідача спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 . Згідно з поданою позивачем заявою, позивач просив стягнути з спадкоємця ОСОБА_4 ОСОБА_1 на свою користь збитки в розмірі 11451 грн. 55 коп., 3848 грн. 69 коп. збитків від інфляції, 743 грн. 88 коп. 3% річних, 17 грн. 00 коп. поштових витрат, всього 16061 грн. 12 коп. (а.с. 107-111).

За заявою представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_5 ухвалою суду від 03.11.2022 року здійснено перехід розгляду справи з порядку спрощеного провадження на розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 .

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача подав до суду письмову заяву, в якій проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, просить проводити розгляд справи у його відсутності.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на вимоги ст.1282 ЦК України, відповідно до якої кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вказав, що він як спадкоємць за заповітом успадкував земельну ділянку сільськогосподарського призначення вартістю 110045 грн. 43 коп., що становить 45,67 % від вартості всього спадкового майна, оскільки до складу спадкового майна якого входить також житловий будинок по АДРЕСА_1 колишнього Волочиського району вартістю 130898 грн. 00 коп. Зазначає, що в іншій частині боргових зобов`язань мають нести відповідальність спадкоємці першої черги за законом дружина ОСОБА_4 ОСОБА_3 та його син ОСОБА_2 , які прийняли спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, тому до них перейшли і боргові зобов`язання спадкодавця ОСОБА_4 перед його кредитором. Крім того, вважає, що не підлягають стягненню збитки від інфляції, 3% річних, оскільки у нього не існувало прострочених грошових зобов`язань.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України Про ринок електричної енергії в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 3 статті 58 Закону передбачено, що споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Відповідно до статті 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, що визначені Правилами.

Відповідно до п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії, зокрема, зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до ч. ч. 1- 2 ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 був споживачем електричної енергії, він приєднаний до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та на його ім`я було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

23 квітня 2020 року при обстеженні електроустановки ОСОБА_4 за вказаною адресою було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: здійснено самовільне безоблікове підключення електропроводки мереж АТ Хмельницькобленерго поза приладом обліку шляхом накиду електропроводки на ізолятори трубостійки. Було складено акт про порушення №В000212 від 23.04.2020 року, який ОСОБА_4 підписав без зауважень.

25 травня 2020 року комісією Волочиського РЕМ АТ Хмельницькобленерго по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії було розглянуто цей акт, проведено розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно п. 8.4.8.2. ПРРЕЕ за період з 23.10.2019 року по 22.04.2020 року, тобто, за 183 дні, нараховано збитків в розмірі 11451 грн. 55 коп.

Зазначені обставини не заперечується відповідачем та підтверджуються письмовими доказами, зокрема: договором на користування електричною енергією (а.с. 9-10), актом про порушення №В000212 від 23.04.2020 року та додатком до акту- схемою №1 (а.с.11, 12); протоколом засідання комісії по розгляду актів порушення ПРРЕЕ від 25.05.2020 року та додатком до нього - розрахунком величини вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії п. 5.5.5. (а.с. 13, 14); претензією АТ Хмельницькобленерго Волочиського РЕМ № 496 від 17.05.2021 року (а.с. 15, 16, 29); відомостями Сарнівського старостинського округу Війтовецької селищної ради Хмельницької області № 57 від 09.06.2021 року (а.с. 17-20).

Отже, оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що неправомірними діями ОСОБА_4 позивачу заподіяно шкоду безобліковим використанням електроенергії у розмірі 11451 грн. 55 коп.

17 травня 2021 року позивач направив ОСОБА_4 претензію з пропозицією відшкодувати заподіянні збитки, яка була повернута оператором поштового зв`язку без вручення з відміткою про смерть адресата (а.с. 15-16 зворот).

Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сарнів Волочиського району Хмельницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідно до відомостей, наданих Сарнівським старостинським округом Війтовецької селищної ради Хмельницької області № 57 від 09.06.2021 року, на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу його сім`ї входили: колишня дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (не родич), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 являвся власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , загальною площею 52 кв.м., про що свідчать дані облікової картки погосподарського обліку на 2016-2020 роки (а.с. 17-20).

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 14.12.2012 року (а.с. 22)

Позивач отримав відомості про про смерть ОСОБА_4 14.06.2021 року із відповіді Волочиського відділу ДРАЦС у Хмельницькому районі Хмельницької області, після чого позивач 16.06.2021 року направив на адресу Волочиської державної нотаріальної контори претензію кредитора, а також направив претензію кредитора синові ОСОБА_4 ОСОБА_2 , що свідчить про те, що позивачем не пропущено строк передбачений ст. 1281 ЦК України.

Після смерті ОСОБА_4 державним нотаріусом Волочиської державної нотаріальної контори була заведена спадкова справа № 48/2021. (а.с. 70-97)

Із матеріалів даної спадкової справи вбачається, що 12.03.2018 року ОСОБА_4 вчинив заповіт, яким заповів належну йому земельну ділянку площею 2,3042 га, кадастровий номер 6820987200:04:020:0407, що розташована на території Сарнівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , який прийняв спадщину шляхом подання у шестимісячний строк відповідної заяви до нотаріуса. В заяві про прийняття спадщини ОСОБА_1 повідомив нотаріуса про наявність спадкоємця по закону після смерті ОСОБА_4 - сина ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 як спадкоємць за заповітом оформив свої спадкові права на належну спадкодавцеві земельну ділянку, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 18.03.2021 року.

Предметом позову у цій справі є вимога до спадкоємця про стягнення шкоди, завданої спадкодавцем.

У частині першій статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Тлумачення частини першої статті 1231 ЦК України свідчить, що законодавець не деталізує того, обов`язки в яких зобов`язаннях переходять в порядку спадкування - договірних чи недоговірних. Будь-які передумови для обмеження законодавцем переходу в порядку спадкового правонаступництва обов`язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) в договірних чи недоговірних зобов`язаннях відсутні.

Згідно з частиною першою статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Законодавством визначено, що у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки первісного боржника на нового боржника.

Наведене дає підстави для висновку, що у ЦК України визнається право кредитора на вимогу до спадкоємців.

У Цивільному законодавстві серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначено справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину, та у розмірі, що відповідає його тчастці у спадщині, зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України.

Отже, правовідносини, що виникли між позикодавцем і позичальником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між позикодавцем та спадкоємцями позичальника і вирішуються у порядку, передбаченому положеннями статті 1282 ЦК України.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного суду від 18 вересня 2019 року (справа № 640/6274/16-ц), від 29 січня 2020 року (справа N 496/4363/15-ц), від 15 липня 2020 року (справа N 645/1566/16-ц), від 24 листопада 2021 року (справа N 615/473/20)

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно ч. ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що син спадкодавця ОСОБА_4 . ОСОБА_2 був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, (а.с.17, 43) заяву про відмову від прийняття спадщини не подавав, тому в силу вимог ч. 3 статті 1268 ЦК України вважається такими, що прийняв спадщину.

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що не отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Судом встановлено, що строк, передбачений ст. 1281 ЦК України позивачем не пропущений і ці обставини не оспорюються відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Так, одним із основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Відповідач на підтвердження обсягу та вартості спадкового майна, що не охоплене заповітом, надав суду звіт про оцінку майна № 029/22 від 29.09.2022 року, що виконаний 28.09.2022 року оцінювачем ПОГ Довіра ГО ВО СОІУ Ткачуком І.І.

Згідно із даним звітом, ринкова вартість успадкованого спадкоємцем за законом ОСОБА_2 житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 68,00 кв.м., який побудований в 1964 році, становить 130898 грн. 00 коп. (а.с. 131). Ні позивач, ні ОСОБА_2 (третя особа) не спростували встановлену звітом вартість спадкового будинку, а тому суд приймає даний доказ.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок вартість успадкованої відповідачем як спадкоємцем за заповітом земельної ділянки кадастровий номер 6820987200:04:020:0407 становить 110045 грн. 43 коп.

Отже, до складу спадщини входить майно загальною вартістю 240943 грн. 43 коп. (130898 грн. 00 коп.+110045 грн. 43 коп.) і частка відповідача становить 45,67 % вартості всього спадкового майна.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1282 ЦК України суд дійшов до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача збитків, що заподіянні позивачу спадкодавцем ОСОБА_4 внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, підлягає задоволенню частково в межах вартості майна, одержаного в спадщину у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, а саме на суму 5229 грн. 67 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3848 грн. 69 коп. збитків від інфляції, 743 грн. 88 коп. 3% річних, нарахованих за період з 01.05.2020 року по 30.06.2022 року, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що у правових висновках, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 19.06.2019 року у справі № 646/14523/15-ц зазначено, що за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Стаття 625 ЦК України зазначена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди.

В силу частин 1, 4 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини. Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки.

Верховний Суд в своїй постанові від 25.04.2018 року у справі № 645/3265/13-ц роз`яснив, що стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Вимога може бути заявлена кредитором як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281 ЦК України, приймає вимоги кредиторів спадкодавця.

В матеріалах спадкової справи № 48/2021 міститься претензія позивача як кредитора від 16.06.2021 року № 604 до спадкоємця майна померлого ОСОБА_4 про виконання зобов`язання з відшкодування збитків на суму 11451 грн. 55 коп. (а.с. 92).

Таким чином, встановивши наявність грошового зобов`язання відповідача перед позивачем, а також те, що відповідач не виконував грошове зобов`язання перед позивачем, суд вважає, що наявні правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України та стягнення 3% річних та інфляційних втрат зі спадкоємця боржника.

Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення боргу кредитором спадкодавця, то обов`язок боржника сплатити грошове зобов`язання виникає з 16.06.2021 року, тобто з моменту направлення позивачем до Волочиської державної нотаріальної контори претензії кредитора № 604 від 16.06.2021 року.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що із відповідача підлягає стягненню на користь позивача збитки від інфляції та 3% річних за період з 16.06.2021 року по 30.06.2022 року, з врахуванням того, що обов`язок повернення боргу спадкодавця у відповідача виник саме з дня пред`явлення відповідної вимоги кредитора.

Отже, з відповідача на користь позивача слід підлягає стягненню 1121 грн. 83 коп. збитків від інфляції, які розраховані за формулою: (5229 грн. 67 коп. (сума боргу) х 121,451% (сукупний індекс інфляції за період з 16.06.2021 по 30.06.2022 року) / 100% - 5229 грн. 67 коп. (сума боргу) = 1121 грн. 83 коп.) та 163 грн. 34 коп. 3% річних, які розраховані за формулою: за період з 16.06.2021 по 31.12.2021 року (5229 грн. 67 коп. (сума боргу) х 3% (процентна ставка) / 100% х 199 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 85 грн. 54 коп.); за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 року (5229 грн. 67 коп. (сума боргу) х 3% (процентна ставка) / 100% х 181 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 77 грн. 80 коп.).

Вимога про стягнення з відповідача поштових витрат у сумі 17 грн. 00 коп., які були витрачені на листування, задоволенню не підлягає, адже є витратами на ведення позивачем претензійної роботи, яка здійснюється підприємством на власний розсуд.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позов було заявлено на суму 16061 грн. 12 коп., а судом задоволено в розмірі 6514 грн. 84 коп., тобто на 40,56 %, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1006 грн. 29 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 95, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Хмельницькобленерго в особі Волочиського району електричних мереж збитки в розмірі 5229 грн. 67 коп., 1121 грн. 83 коп. збитків від інфляції, 163 грн. 34 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 1006 грн. 29 коп.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи: позивач: акціонерне товариство Хмельницькобленерго, місце знаходження: вул. Храновського, 11а, м. Хмельницький, 29000, Волочиський район електричних мереж, вул. Копачівська, 2, м. Волочиськ, 31200, код ЄДРПОУ 22764755, відповідач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Рішення складено 14 вересня 2023 року.

Суддя: