Ухвала

від 25.09.2023 по справі 461/6841/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/6841/23

Провадження № 1-кп/461/640/23

УХВАЛА

25.09.2023 м. Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140000000011 від 18.01.2022 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тлумач, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, військовозобов`язаного, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 , 2016р.н., з вищою освітою, директора Приватного підприємства «ІНТЕР-БУД-ІНВЕСТ», адвоката, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, військовозобов`язаного, неодруженого, з вищою освітою, головного інженера Приватного підприємства «ІНТЕР-БУД-ІНВЕСТ», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

28.08.2023 в провадження Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140000000011 від 18.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Прокурор разом із обвинувальним актом подав позовну заяву в інтересах держави в особі потерпілого Львівської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків в сумі 824210,93 грн., завданих кримінальним правопорушенням.

Ухвалою суду від 04.09.2023 в даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 08.09.2023.

В підготовче судове засідання 08.09.2023, прокурор та представник потерпілого ОСОБА_8 , не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, від прокурора надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Підготовче судове засідання відкладено на 25.09.2023.

В підготовче судове засідання призначене на 25.09.2023 повторно не з`явився представник потерпілого у кримінальному провадженні Львівської обласної державної (військової)адміністрації ОСОБА_8 ,причини неявкисуду неповідомив,хоча якпредставник,так ісама Львівська обласна державна (військова) адміністрація були належним чином повідомлені про час та місце проведення підготовчого судового засідання, що стверджується наявними в матеріалах справи телефонограмами та повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 2ст. 314 КПК Українипідготовче судове засідання відбувається, зокрема, за участю потерпілого. Відповідно дост. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які вважають за доцільне проведення підготовчого судового засідання без представника потерпілого, який без поважних причин повторно не з`явився в підготовче судове засідання, вважає за можливе проведення підготовчого засідання без представника потерпілого.

Ухвалою суду від 25.09.2023 в підготовчому судовому засіданні відмовлено в задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_9 про скасування арешту майна обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Також, ухвалою суду від 25.09.2023 в підготовчому судовому засіданні відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_7 про повернення застави, внесеної за обвинувачених.

Крім цього, в підготовчому судовому засіданні 25.09.2023 захисником обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_7 заявлено клопотання про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні у зв`язку з його не відповідністю вимогам КПК України.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що в обвинувальному акті, який розглядається, виокремлено лише виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Будь-яких тверджень про обвинувачення обвинувачених у вчиненні якихось дій в обвинувальному акті не вказано, отже в ньому не зазначено формулювання обвинувачення - один з обов`язкових окремих його складників. З урахуванням вище вказаних обставин, не зазначення в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за кожним з інкримінованих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 діянь (епізодів), без дослідження відповідних доказів, є неможливим вирішення питання територіальної підсудності цього кримінального провадження. Формулювання прокурора в обвинувальному акті «у точно не встановлений час, місці» є істотним порушенням кримінального процесуального законодавства. Повідомила, що у сторони обвинувачення немає і не може бути відомостей про точно встановлений час і місце вчинення дій, які ОСОБА_3 та ОСОБА_5 інкримінуються, та змісту розмов, оскільки усі НСРД почали проводитись з 21.01.2022, що підтверджується реєстром матеріалів досудових розслідувань. Вказане порушує право обвинувачених на захист, а саме право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення їх обвинувачують.

Крім цього, захисником обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_7 заявлено клопотання про повернення прокурору цивільного позову у кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що разом з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140000000011 від 18.01.2022, прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 подано позовну заяву в інтересах Львівської обласної державної (військової) адміністрації в порядку ст.128 КПК України. Вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а саме: в позовній заяві не зазначено поштовий індекс обох відповідачів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відсутні відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів; в позовній заяві не зазначено обґрунтований розрахунок суми, що стягується; в позовній заяві не зазначено докази, якими позивач обґрунтовує викладені ним обставини, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відсутній перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Разом з тим, у позовній заяві прокурор стверджує, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, становить 824210,93 грн., що захисник вважає необґрунтованим, оскільки згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23.01.2023 №70/22 порушень в актах приймання виконаних будівельних робіт на об`єкті будівництва «ВелоБескиди: розвиток пішохідно-трекінгової та велосипедної інфраструктури та будівництво оглядової вежі на території регіону Трускавець-Орів-Борислав-Східниця» ДК 021:2015:45220000-5: Інженерні та будівельні роботи не виявлено, а тому матеріальні збитки відсутні. Зазначила, що в даній позовній заяві прокурор не обґрунтував у чому саме полягає порушення інтересів держави. Також прокурор не обґрунтував і не довів суду факту бездіяльності компетентного органу, а саме невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку, після того як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а також не вказав причини того, чому компетентний орган не звернувся самостійно до суду з позовом в інтересах держави чи не міг звернутися.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 клопотання захисника про повернення обвинувального акту та цивільного позову прокурору підтримали, просили такі задоволити.

Інших клопотань,заяв підчас підготовкидо судовогорозгляду відучасників судовогопровадження не надходило.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 проти клопотань захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту та цивільного позову прокурору заперечив, оскільки їхні доводи є безпідставними. Вважає, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог закону, такий відповідає вимогам ст.291 КПК України та містить всі необхідні дані для розуміння обвинувачення по суті. Так визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора. Вважає, що формулювання обвинувачення є зрозумілим, чітким та визначеним для здійснення належного правового захисту обвинувачених. Позовну заяву про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди просить розглядати разом з обвинувальним актом. Зазначив, що ч.4 ст.185 ЦПК України містить вичерпний перелік випадків, коли цивільний позов повертається позивачу. Так, п. 4 ч. 4 зазначеної статті (відсутність підстав для звернення) не може бути застосовано. У даному випадку прокурор уповноважений здійснювати представництво органу державної виконавчої влади - Львівської обласної державної (військової) адміністрації, який власне його не здійснює (ч.3 ст.23 ЗУ«Про прокуратуру»). При цьому закон не вимагає обґрунтування причин такої бездіяльності. Звертає увагу суду, що інкримінованим обвинуваченим кримінальним правопорушенням державі заподіяно матеріальної шкоди в розмірі 824210,93 грн., Львівську обласну державну (військову) адміністрацію визнано потерпілим у кримінальному провадженні, її повідомлено про заподіяні збитки, вона знає про порушення інтересів держави, але будучи належним чином повідомленою з відповідним позовом у розумний строк не зверталася, в підготовче судове засідання вдруге явку уповноваженого представника не забезпечила. А відтак, має місце бездіяльність компетентного органу, про що також зазначено у поданій позовній заяві. Вважає, що підстав для повернення цивільного позову, відповідно до положень ч. 4 ст. 185 ЦПК України, стороною захисту не наведено. Формальні ж вимоги до змісту позовної заяви, визначені ЦПК України, повинні застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства. Просив відмовити у задоволенні клопотань захисника та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вказуючи, що по кримінальному провадженню під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акта, дотримані всі вимоги, передбаченні ст.ст.32,291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч. 3ст. 314 КПК України, відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши обвинувальний акт та долучені до такого матеріали, суд приходить до такого висновку.

Щодо клопотання про повернення обвинувального акту.

Пунктом 3 частини 3статті 314 КПК Українипередбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамКПК України. При цьому необхідно звернути увагу, що законодавець встановлює не обов`язок суду, а саме право повернути обвинувальний акт (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

За змістом вищевказаної норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні в обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогамиКПК України. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Дослідивши поданий у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022140000000011 від 18.01.2022 містить відомості, які передбачені ч. 2ст. 291 КПК України, він підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Оцінюючи доводи захисника ОСОБА_11 в частині аргументів про те, що в обвинувальному акті не зазначеноформулювання обвинувачення та сам зміст пред`явленого обвинувачення є незрозумілим стороні захисту, суд вважає за потрібне звернути увагу на таке.

Як вбачається із змісту пункту 5 частини другої статті 291 згаданого Кодексу, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, які прокурор вважає встановленими.

Відповідно до ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п.2 Постанови Верховного Суду від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16).

До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати чи не вказувати ті обставини, які були чи не були відповідно нею встановлені. Суд виходить з того, що формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі своєї компетенції у підготовчому судовому засіданні, під час якого фактичні обставини справи судом не досліджуються.

Судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується виключно питання щодо відповідності обвинувального акта вимогам закону і відповідно щодо можливості або неможливості призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.

КПК України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором формулювання обвинувачення, зобов`язувати його змінювати це формулювання, оскільки, як вже зазначалося вище, визначення форми та обсягу обвинувачення належить виключно до повноважень прокурора, який згідно з ч.1 ст.36 КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

У відповідності з положеннями ч.1 ст.337 КПК України питання змісту обвинувачення та його повноти, допустимості доказів є предметом судового розгляду.

Вдаючись на стадії підготовчого судового засідання до оцінки викладених у обвинувальному акті фактичних обставин, суд вийде за межі положень ст.ст.314-317 КПК України та порушить вимоги кримінального процесуального закону.

Вказана позиція відповідає правовій позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03 липня 2019 року по справі№ 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18). Відповідно до названої позиції кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Як попередньо зазначалося, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочинів в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в достатній мірі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки позиції сторони захисту.

Про обізнаність обвинуваченого із суттю обвинувачення повинні свідчити не лише наявність у тексті обвинувального акта правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а й фактичні обставини вчинення злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказане є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що здатність розуміти суть обвинувачення залежить від індивідуальних особливостей сприйняття інформації певної особи. Саме тому одні й ті самі фактичні обставини та/або формулювання обвинувачення, викладені прокурором в обвинувальному акті, різними людьми можуть сприйматися та осмислюватися по-різному, але це не може свідчити про факт неконкретності обвинувачення або його незрозумілості.

За наслідками ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №42022140000000011 від 18.01.2022, суд дійшов до переконання, що він у достатній мірі інформує обвинувачених як про причину обвинувачення, так і про його характер. В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор(а не суд чи сторона захисту) вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які, як стверджує сторона обвинувачення, були вчинені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Встановлення ж судом відсутності в діянні обвинувачених об`єктивних та/або суб`єктивних ознак кримінального правопорушення є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1ст. 373 КПК України).

Таким чином, на думку суду, обвинувальний акт складено повністю згідно із нормами КПК України, а доводи захисника жодним чином не перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, та розгляду кримінального провадження по суті.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити.

Щодо клопотання про повернення цивільного позову.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (частина 2 статті 127 КПК).

Відповідно до положень ч. 3 ст.128 КПК цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. На органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (ст. 131-1 Конституції України).

Згідно зі ст.23Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

За таких обставин, визначальним є обґрунтування прокурором підстав для його звернення із позовом в інтересах відповідного органу державної влади у цьому кримінальному провадженні Львівської обласної (військової) адміністрації, а також належність перевірки та підтвердження судом цих підстав із наведенням відповідного обґрунтування.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив в чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Як зазначено прокурором, підставою для звернення з позовом в інтересах держави в особі Львівської обласноїдержавної (військової)адміністрації про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, стало невиконання органом державної влади повноважень щодо захисту інтересів держави, які полягають у своєчасному, шляхом подання цивільного позову в межах кримінального провадження, вжитті заходів щодо стягнення до бюджету 824210,93 грн. з осіб, які обвинувачуються у розтраті державного майна шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Львівську обласну державну (військову) адміністрацію визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні постановою слідчого від 19.07.2023, залучено представником потерпілого начальника юридичного управління апарату Львівської обласної (військової) адміністрації ОСОБА_8 , останні були належним чином повідомлені про час та місце проведення підготовчого судового засідання 08.09.2023 та 25.09.2023, що стверджується телефонограмою та повідомленням про вручення поштового відправлення, однак в підготовче судове засідання не з`явились, із цивільним позовом у цьому кримінальному провадженні не зверталася, що може вказувати на неналежне здійснення органом державної влади своїх повноважень щодо захисту інтересів держави. Разом з тим, закон не вимагає обґрунтування причин такої бездіяльності.

Отже, твердження захисника про те, що відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Львівської обласної державної (військової) адміністрації, що має наслідком повернення позовної заяви, відповідно до п. 4.ч. 4. ст. 185 ЦПК України, суд вважає необґрунтованим.

Окрім цього, перевірка судом зазначених прокурором підстав для звернення із позовом в інтересах Львівської обласноїдержавної (військової)адміністрації та підтвердження судом цих підстав із наведенням відповідного обґрунтування або їх спростування може бути здійснено лише за наслідками судового розгляду, з урахуванням висновків суду щодо висунутого обвинувачення.

Щодо покликань захисника обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_7 на невідповідність поданого прокурором цивільного позову вимогам статті 175 ЦПК України, зокрема не зазначення поштового індексу відповідачів, їх реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номера і серії паспорта, номерів засобів зв`язку, електронної адреси та адреси електронної пошти, обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, доказів, якими позивач обґрунтовує викладені ним обставини, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також щодо не згоди з розміром заподіяної шкоди, слід зазначити наступне.

Частиною 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) встановлено низку вимог до змісту позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху або її повернення згідно із статтею 185 ЦПК.

Проте такі вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства.

Одночасний розгляд судом обвинувального акту й цивільного позову, для мети доказування має ряд особливостей, які посилюють захист прав громадян, юридичних осіб та законних інтересів держави, що зазнали шкоди від кримінального правопорушення, й сприяють більш швидкому та повному її відшкодуванню.

Статтею 91 КПК визначено, що, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид та розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди є обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні доказування вищезазначених обставин, покладається на слідчого та прокурора (частина 1 статті 92 КПК), які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення, на відміну від цивільного судочинства, де обов`язок доведення обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на кожну сторону (частина 1 статті 81 ЦПК).

Одночасний розгляд судом обвинувального акту та цивільного позову призводить до ситуації, за якої обставини, які доказуються, містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, зібраних стороною обвинувачення, та надаються суду, який розглядає такий обвинувальний акт.

Статтею 129 КПК визначено такий процесуальний порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні: 1. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.2. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.3. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною 1 статті 326 цього кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Тобто КПК передбачає процесуальну можливість вирішення цивільного позову винятково у складі ухваленого вироку за результатами судового розгляду щодо встановлення винуватості або невинуватості обвинуваченого, та не передбачає такої можливості під час підготовчого судового провадження за змістом статей 314-316 КПК. При цьому винуватість чи ні тієї чи іншої особи не може бути достеменно встановлена на момент безпосереднього звернення з цивільним позовом.

Тобто вимоги статті 175 ЦПК щодо форми та змісту позовної заяви в кримінальному провадженні застосовуються в обмеженому вигляді з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, змісту предметів доказування у кримінальному та цивільному провадженні за позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином. Відтак, дотримання вимог щодо форми і змісту цивільного позову у кримінальному провадженні має формальний характер.

Правові наслідки недотримання вказаних вимог, передбачені статтею 185 ЦПК, у вигляді залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, можуть бути застосовані судом у кримінальному провадженні лише у разі, якщо такі недоліки унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті із прийняттям одного з рішень, передбачених статтею 129 КПК.

Дослідивши поданий прокурором цивільний позов в інтересах держави в особі Львівської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що такий не містить таких недоліків, які б унеможливлювали або суттєво перешкоджали розгляду цивільного позову по суті із прийняттям одного з рішень, передбачених статтею 129 КПК України.

З огляду на вищенаведене, суд вважає необґрунтованим клопотання про повернення цивільного позову, та приймає його до розгляду у даному кримінальному провадженні.

Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Угод про визнання винуватості чи про примирення в порядку ст.ст.468-475КПКУкраїни до суду не надходило. Підстав, передбачених ст.284 КПК України, для закриття провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. При його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.

Згідно положень ч.1 ст.32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Згідно обвинувального акту, більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, вчинене обвинуваченими по вулиці Винниченка, 18 у м. Львові, що відноситься до Галицького району м. Львова. Таким чином, кримінальне провадження підсудне Галицькому районному суду м. Львова.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено. Проти відкритого судового розгляду учасники підготовчого провадження не заперечили.

Відповідно до ч. 2ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.

Водночас, клопотань від учасників судового провадження про здійснення колегіального судового розгляду на підставі даного обвинувального акта не надійшло, а відтак кримінальне провадження має здійснюватися одноособово.

З`ясовано питання про склад учасників даного судового провадження, а саме відповідно до частини 2 статті 318 КПК, судовий розгляд у даному кримінальному провадженні належить здійснювати за участю прокурора, представника потерпілого, захисника та обвинувачених.

Запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вигляді заставизалишити слід залишити без змін.

Цивільний позовпрокурора в інтересах держави в особі Львівської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, слід прийняти до розгляду разом із кримінальним провадженням.

Згідно зіст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Враховуючи наведену правову кваліфікацію діянь та змістст.12 КК Українипідстав для застосування нормист. 314-1 КПК Україний складання досудової доповіді судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.ст.314-316 КПК України завершити підготовку до судового розгляду та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню.

Керуючись 128,314-317,376ч.2КПК України, суд -,

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140000000011 від 18.01.2022, про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, у відкритому судовому засіданні суддею одноособово на 05.10.2023 року на 14.00 год.

В судове засідання на вищевказаний час викликати учасників процесу.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вигляді застави -залишити без змін.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення цивільного позову прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140000000011 від 18.01.2022, про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України - відмовити.

Цивільний позовпрокурора в інтересах потерпілого Львівської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, прийняти до розгляду разом із кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140000000011 від 18.01.2022, про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Копію ухвали разом із цивільним позовом надати учасникам кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 28.09.2023.

Суддя ОСОБА_1