Рішення

від 15.09.2023 по справі 466/2898/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2898/23

Провадження № 2/466/1287/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Донченко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Сирватка Н.В.

Справа №466/2898/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК Білий шоколад» про захист прав споживачів,

за участі представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Золотухіна О.О. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК Білий шоколад» про стягнення на його користь пені за порушення свого зобов`язання що становить 47218,49 (сорок сім тисяч двісті вісімнадцять гривень) 49 копійок та стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язання (будівництва квартири) в розмірі 3% ціни договору за кожен день затримки (за квартиру проектний номер АДРЕСА_1 ) починаючи з 01.07.2021 року і до 07.06.2022 року що становить 5 589 648 (п"ять мільйонів п"ятсот вісімдесят дев"ять тисяч шістсот сорок вісім гривень ) 00 копійок, а також просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 04 березня 2020 року між ТОВ "ЖК Білий шоколад" та позивачем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Відповідно до п. 2.2. Договору, Договором є квартира, розташована в Об`єкті будівництва з наступними характеристиками: квартира, будівельний номер 31, загальна площа 45,4 M2, поверх 7, секція 6. Відповідно до п. 2.4. Договору, запланований термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію Об`єкта будівництва - II квартал 2021 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушення умов цього Договору. Відповідно до п. 5.3. Договору, продавець зобов`язується: 5.3.1 Своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання за цим Договором та виконувати інші функції і обов`язки; 5.3.4. Передати квартиру покупцю за актом приймання-передачі в строки, в порядку та на умовах визначених цим договором; 5.3.7. повідомляти покупця про всі обставини, що роблять неможливими виконання даного Договору. Відповідно до 7.2. Договору, продавець несе відповідальність за неналежне виконання прийнятих зобов`язань в порядку, встановленому чинним законодавством України. У разі недотримання строків будівництва та прийняття в експлуатацію завершеного об`єкта будівництва понад строк 3 (три) місяці від орієнтовного строку прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію, Продавець сплачує пеню Покупцю у розмірі облікової ставки, встановленої НБУ за кожен день порушення свого зобов`язання. Відповідно до п. 12.1 Договору, будь-які повідомлення, що повинні направлятися Сторонам відповідно до умов цього Договору, повинні бути здійснені у письмовій формі, і надіслані іншій Стороні поштовим відправленням у вигляді листів з описом вкладення повідомленням про вручення, за адресою, зазначеною у цьому Договорі, або просто вручені особисто представнику Сторони. Зазначає, що відповідно до 13.5. цей Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру укладений на виконання статті 656 Цивільного кодексу України, і не передбачає надання Продавцем Покупцю будь-яких фінансових послуг (зокрема послуг щодо правління, залучення коштів). Сторони погоджуються, що цей Договір не передбачає здійснення інвестиційної діяльності, а є цивільно-правовим договором купівлі-продажу між споживачем (Покупцем) та Продавцем. Наголошує, що ОСОБА_1 , як сторона договору виконав взяті на себе зобов`язання та вчасно і в повному обсязі сплатив усі суми забезпечувального платежу. Натомість, ТОВ "ЖК Білий шоколад" взяті на себе зобов`язання вчасно не виконала, жодних нових умов договору щодо терміну введення будинку в експлуатацію з ОСОБА_1 не узгоджувала. Перше і єдине повідомлення про завершення будівництва та необхідність оглянути квартиру ОСОБА_1 отримав 07 червня 2022 року листом №7903300243148.

Зазначає, що, зважаючи на те, що умовами договору передбачено завершення будівництва II квартал 2021 року (30.06.2021 року), Продавець всупереч п. 12.1. Договору не повідомляв про необхідність продовження строку виконання робіт на три місяці, а повідомлення про завершення виконання робіт і необхідність їх прийняття, надійшло лише 07.06.2022 року, вважає, що період, за який має бути сплачена пеня та неустойка є: з 01.07.2021 року по 07.06.2022 року. У зв`язку з чим звернулися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023 р. вищезазначену справу передано до розгляду судді Донченко Ю.В.

Ухвалою судді від 24.04.2023 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та справу призначено до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.

На адресу суду від представника відповідача ТОВ "ЖК Білий шоколад" - Богачонок С.В. 15.05.2023 року надходив відзив на позовну заяву, згідно якого вказував про те, що позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Також зазначав, що позивач неправомірно ототожнює два абсолютно різних за своєю правовою природою типу договорів, та, як наслідок, неправомірно намагається застосувати норми відповідальності, що передбачені ч. 5 ст. 10. «Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)» ЗУ «Про захист прав споживачів» до іншого типу договорів, ніж ті, що фактично склалися між позивачем та відповідачем. Звернув увагу на те, що згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Оскільки 04 березня 2020 року, між відповідачем та позивачем, укладено Договір №.31/3/6 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, то ототожнення договірних відносини, що склалися між відповідачем та позивачем за Договором №31 /3/6 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04 березня 2020 року із договором про надання послуг чи договору підряду з будівництва (виконання робіт), не відповідає правовідносинам, що склалися між сторонами та дійсним обставинам справи. Договір №31/3/6 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, укладений між позивачем та відповідачем містить у собі усі істотні умови встановлені діючим законодавством України, саме для договорів купівлі-продажу. Наголосив, що позивач у позовній вимогі, помилково вказує про те, що «Відповідно до п. 2.2 Договору, Договором є квартира, розташована в Об`єкті будівництва з наступними характеристиками: квартира, будівельний номер 31, загальна площа 45,4 M2, поверх 7, секція 6». Натомість п. 2.2. Договору встановлено «Сторони домовилися, що Об`єктом нерухомості, Майнові права на який передаються за цим Договором, є квартира, розташована в Об`єкті будівництва з наступними, характеристиками: Квартира, будівельний номер 31, загальна площа 45,4 M2, поверх 7, секція 6». При цьому позивач не вказує, що згідно п. 2.1. Договору Розділу. 2 предмет договорувизначається як: «2.1. Продавець продає, а Покупець купує Майнові права на Об`єкт нерухомості у порядку і на умовах, передбачених цим Договором та відповідно до норм Цивільного кодексу України, які визначають загальні положення про купівлю- продаж». Звертав увагу на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року у справі №369/10006/17 (провадження № 61-35777св18) зроблено висновок по застосуванню частини п`ятої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" та вказано: «Встановивши, що між позивачами та ТОВ «Барселона Ю Ей» укладено договір купівлі-продажу майнових прав, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування положень частини п 'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин, оскільки сторони на власний розсуд погодили і обрали спосіб забезпечення зобов`язання - неустойку у вигляді штрафу. Крім того, позивачі не зверталися до суду з вимогами про стягнення неустойки (штрафу), відповідно до умов договору». У зв`язку з наведеним, вважав, що позовні вимоги позивача в частині стягнені неустойки за прострочення виконання зобов`язання (будівництва квартири) в розмірі ціни договору за кожен день затримки (за квартиру проектний номер 31) починаючи з 01.07.2021 року і до 07.06.2022 року що становить: 5 589 648 грн. - є безпідставним необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також зазначив, щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі облікової ставки, встановленої НБУ за кожен день порушення свого зобов`язання (за квартиру проектний номер 31) починаючи з 01.07.2021 року і до 07.06.2022 року що становить 47 218,49 грн., що відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання має забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, виконання. Згідно із ст, 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до положень ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те правопорушення. Оскільки Позивачем заявлені до Відповідача одночасно дві позовні вимоги про стягнення неустойки (одного виду) у вигляді пені, підставою стягнення однієї вимоги Позивач вказує Договір, іншої закон, що прямо суперечить положенням ст. 61 ЦК України. Зважаючи на те, що сторони в договірному порядку встановили вид та розмір відповідальності за порушення зобов`язання, відповідальність за аналогічне правопорушення такого зобов`язання, що встановлена законом - не може застосовуватися, що є додатковою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, встановленій ч.5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».

26.05.2023 стороною позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки договір купівлі-продажу майнових права передбачає в подальшому набуття їх покупцем права власності на квартиру, яку буде здано в експлуатацію у певний термін, а отже, на такі правовідносини поширюється дія вказаного закону. Посилається на постанову Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі №524/8390/20, а також від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/3509/18 (провадження № 61-17721 св19).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 15.08.2023 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився. Представник позивача - адвокат Золотухін О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених в позові та запереченні на відзив на позовну заяву, просив не відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача- адвокат Богачонок С.В. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, становленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що 11 квітня 2019 р. між, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖК «Білий Шоколад» код ЄДРПОУ 41129211 04 березня 2020 року укладено Договір №31/3/6 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, розташовану в Об`єкті будівництва з наступними характеристиками: квартира, будівельний номер 31, загальна площа 45,4 M2, поверх 7, секція 6» (а.с.9 ).

Відповідно до п. 2.4. Договору, запланований термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію Об`єкта будівництва - II квартал 2021 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору (а.с.9 зворот).

27.07.2022 р. за Вих. №.27/07/2022-27 ТОВ «ЖК «Білий Шоколад» видано ОСОБА_1 довідку про те, що він за Договором №31/3/6 купівлі продажу майнових прав на квартиру від 04 березня 2020 р. здійснив розрахунки в сумі, визначеній в п.4.1 Договору, а саме в розмірі 544 800,00 гривень (п`ятсот сорок чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок) (а.с.13).

Позивач просить стягнути пеню на підставі ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у зв`язку з тим, що відповідачем не виконанні умови вище вказаного Договору, оскільки умовами договору передбачено завершення будівництва II квартал 2021 року (30.06.2021 року), а продавець всупереч п.12.1 Договору не повідомляв про необхідність продовження строку виконання робіт на три місяці, а повідомлення про завершення виконання робіт і необхідність їх прийняття надійшло лише 07.06.2022 року. Саме за цей період, з 01.07.2021 по 07.06.2022 року позивач просить сплатити йому пеню та неустойку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч.1 ст. 655, ч.1, 2 ст.656 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Положеннями ч.1, 2 ст.662, ч.1 ст.663 ЦК України передбачено зобов`язання продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як встановлено в судовому засіданні, 04 березня 2020 року, між Відповідачем та Позивачем, -укладено Договір №.31/3/6 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, який містить у собі усі істотні умови, встановлені діючим законодавством України, саме для договорів купівлі- продажу.

Згідно п.2.2 Договору встановлено «Сторони домовилися, що Об`ктом нерухомості Майнові права, на який передаються за цим Договором, є квартира, розташована в Об`єкті будівництва з наступними, характеристиками: квартира, будівельний номер 31, загальна площа 45,4 M2, поверх 7, секція 6».Водночас із договору купівлі-продажу майнових прав вбачається два різних зобов`язання: перше - купівля-продаж майнових прав в порядку та на умовах Договору та друге - зобов`язання Відповідача забезпечити будівництво Об`єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію.

Отже, фактично позивач придбав право на оформлення права власності на визначений Об`єкт нерухомості після введення його в експлуатацію.

Відповідно до статей 526, 527, 530 - 532 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно до правової позиції рішення ВСУ по справі № 6-1858цс15 від 18.11.2015 року - «майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому», «позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно».

Тобто Верховний Суд України прийняв постанову, згідно з якою інвестор, який придбав нерухоме майно у забудовника на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, «отримав лише право на Набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно» та фактично відмежував купівлю-продаж майнових прав та купівлю-продаж об`єкту нерухомості.. У цьому судовому рішенні прямо вказано на те, що у особи, яка придбала нерухоме майно у забудовника на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, (Позивач) право власності на такий об`єкт нерухомості не виникло.

То ж купівля-продаж майнового права - не тотожно з купівлею - продажом Об`єкту нерухомості (квартири), це є дві абсолютно різні юридичні дії. В той час як Позивач помилково вважає, що ці поняття є однаковими між собою.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Разом з тим, частина 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Згідно із преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Положеннями статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція (пункт 7); споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Верховний Суд у постанові від 17.05.2023 року справа №591/19/20 зробив висновок, що положення частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» про стягнення пені не поширюються на правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору інвестування у будівництві житла (купівлі-продажу майнових прав).

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК Білий шоколад» про захист прав споживачів, а саме, стягнення пені та неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Керуючись ч.1 ст. 76, ч.ч. 1,2 ст. 77, ч.ч. 1,5 ст. 81, ст.ст. 263 - 265, 273, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК Білий шоколад» про стягнення з ТОВ «ЖК Білий шоколад» (код ЄДРПОУ: 41129211) на користь ОСОБА_1 пені у розмірі облікової ставки, встановленої НБУ за кожен день порушення свого зобов`язання, (за квартиру проектний номер АДРЕСА_1 ) починаючи з 01.07.2021 року і до 07.06.2022 року, що становить 47218,49 (сорок сім тисяч двісті вісімнадцять гривень) 49 копійок та стягнення з ТОВ «ЖК Білий шоколад» (код ЄДРПОУ: 41129211) на користь ОСОБА_1 неустойки за прострочення виконання зобов`язання (будівництва квартири) в розмірі 3% ціни договору за кожен день затримки (за квартиру проектний номер АДРЕСА_1 ) починаючи з 01.07.2021 року і до 07.06.2022 року що становить 5 589 648 (п"ять мільйонів п"ятсот вісімдесят дев"ять тисяч шістсот сорок вісім гривень ) 00 копійок - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК Білий шоколад», адреса: м.Львів, вул.Шевченка, 78, код ЄДРПОУ: 41129211.

Суддя Ю. В. Донченко