Ухвала

від 04.08.2023 по справі 234/968/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

04.08.2023 Єдиний унікальний номер 234/968/22

Провадження номер 2-з/205/487/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2023 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Курбанова Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 ,інтереси якогопредставляє ОСОБА_2 ,про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

04.08.2023 року із Краматорського міського суду Донецької області до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали цивільної справи позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним.

Одночасно з позовом позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом: заборони приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Лупіновій Наталі Євгенівні (87500, м.Маріуполь, пр.Миру, б.18/20 офіс 20А) видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , була відкрита приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лупіновою Н.Є. Однак до дати видачі йому свідоцтва про право на спадщину, йому стало відомо, що існує заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Донцького міського нотаріального округу Качур Г.В. 01.02.2006 р., який нібито складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , яка нібито була його дружиною на підставі оспорюваного шлюбу. Таким чином, існує реальна небезпека 6 місячного строку з дати смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправного отримання ОСОБА_3 відповідного свідоцтва про право на спадщину та продажу всього спадкового майна, яке за життя належало спадкодавцю.

Дослідивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, суд вважає її не обґрунтованою та такою, що не ідлягає задоволенню.

Відповідно до частини другоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позовудопускається набудь-якійстадії розглядусправи,якщо невжиттятаких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Положеннямистатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову. До яких серед інших належить заборона вчиняти певні дії, тощо.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Предметом спору є визнання недійсним шлюбу між померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вимог щодо спору про спадкове майно заявником суду не заявлено, заповіт залишений померлим ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заявником не оскаржується, тому дана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, бо заявлені вимоги не є достатніми та співмірними заходами забезпечення і такими, що прийняті з урахуванням співвідношення прав (інтересів) сторін.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 р. № 75 (з наступними змінами) затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.09.2022 р., до цього переліку включені територіальні громади Маріупольського району Донецької області, зокрема Маріупольської міської територіальної громади, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваженням.

Таким чином, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Лупінова Наталія Євгенівна за адресою: 87500, м.Маріуполь, пр.Миру, б.18/20 офіс 20А, не може здійснювати свою діяльність, так як на тимчасово окупованих територіях України не діють державні реєстри України, будь-яких інших даних щодо здійснення діяльності на підконтрольній території України даним приватним нотаріусом заявник не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 ,інтереси якогопредставляє ОСОБА_2 , про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-151 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 ,інтереси якогопредставляє ОСОБА_2 ,про забезпечення позову - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Курбанова Н.М.

.