Постанова

від 13.09.2023 по справі 385/84/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2023 року м. Кропивницький

справа № 385/84/23

провадження № 22-ц/4809/842/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Дуковський О.Л., Письменний О.А.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Фермерське господарство «Олена»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Олена» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року (суддя Гришак А.М.),-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Любченко Володимир Михайлович звернувся з позовом до ФГ «Олена» з вимогою про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом скасування додаткової угоди до договору оренди землі.

В обґрунтування позову вказано, що позивачу згідно Державного акту про право приватної власності на землю серії ЯЗ №427358 від 28.09.2009 року, належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0074, площею 2,8541 га, що розташована на території Гайворонської міської ради, Кіровоградської області.

04.01.2012 року між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» укладено договір оренди землі який було зареєстровано 30.11.2012, строком на 10 років, тобто до 30.11.2022 року.

Починаючи з осені 2022 року власник неодноразово звертався до відповідача з повідомленням про небажання подальшої співпраці, та просив повернути належну йому земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди, на дані звернення голова ФГ «Олена» відповів, що договір оренди буде зберігати свою чинність.

14.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора з заявою про надання інформаційної довідки по належній йому земельній ділянці, яка є предметом розгляду даної справи.

Отримавши інформаційну довідку № 317673697 від 14.12.2022 року, позивачу стало відомо, що 28.11.2022 року Державним реєстратором Корсун Віталіною Станіславівною Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду б/н від 22.11.2022 року до договору оренди від 04.01.2012, якою продовжено строк дії договору оренди до 30.11.2032 року з автоматичним продовженням дії договору.

Позивач стверджує, що не підписував жодних додаткових угод з відповідачем по справі, не бажав та не бажає подальшої співпраці з ним. Всі ці обставини грубо порушують його права як власника земельної ділянки, тому він вимушений звернутись до суду для захисту своїх порушених прав, оскільки належна йому земельна ділянка використовуються без законних на те підстав.

В зв`язку з викладеним, просить суд зобов`язати Фермерське господарство «Олена» усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим 3521110100:02:000:0074, площею 2,8541 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 22.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена» 30.11.2012 року, зареєстрованої 28.11.2022 року номер запису про інше речове право № 48569364.

У відзиві на позов представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказано, що ОСОБА_1 жодного разу не звертався до ФГ «Олена» із заявою про бажання припинити договір у зв`язку із закінченням строку його дії, або не бажанням співпрацювати з відповідачем. Крім того, позивач отримує орендну плату за весь період дії договору (а.с.29-30).

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено; зобов`язано Фермерське господарство «Олена» усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 3521110100:02:000:0074, площею 2,8541 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 22 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем 30 листопада 2012 року, зареєстрованої 28 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право № 48569364; здійснено розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд дійшов висновку, що порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ФГ «Олена» на підставі додаткової угоди, яка позивачем не укладалась, заявлені ним позовні вимоги про скасування державної реєстрації такої угоди опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення права позивача.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Згідно поданої апеляційної скарги просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування мотивів оскарження вказує, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Олена».

29 червня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в суді апеляційної інстанції на 23 серпня 2023 року, про що апеляційним судом постановлено відповідну ухвалу.

Учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с.111-112).

Ухвалою суду від 21 серпня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Дяченко М.І. про участь в судовому засіданні, призначеному на 23 серпня 2023 року в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

23 серпня 2023 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 13 вересня 2023 року.

Відповідно до вимог процесуального закону учасники справи належним чином повідомлені, що апеляційний розгляд даної справи відбудеться 13 вересня 2023 року об 11 год. 30 хв. (а.с. 143-144).

На підставі розпорядження керівника апарату Кропивницького апеляційного суду від 13 вересня 2023 року №151 здійснено автоматизований розподіл даної справи між суддями, за результатами якого членів колегії з розгляду даної справи суддів Голованя А.М. та Чельник О.І. замінено суддями Дуковським О.Л. та Письменним О.А.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступного.

Обставини справи, встановлені судами

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку cерії ЯЗ № 427358 від 28.09.2009 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8541 га. Земельна ділянка № НОМЕР_1 розташована на території Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0074 (а.с. 9).

04.01.2012 року між ОСОБА_1 та ФГ Олена» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Договір зареєстровано в книзі 4 відділу Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.11.2012 р. Об`єкт оренди - земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 2,8541 гектара ріллі, кадастровий номер якої 3521110100:02:000:0074 (п. 2.1 Договору) (а.с. 12-15). Про що сторонами договору складено Акт прийому передачі земельної ділянки від 04.01.2012 року (а.с. 16).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8541 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0074. Номер запису про інше речове право: 48569364; дата та час державної реєстрації - 28.11.2022; підстава для державної реєстрації: додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2022, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 ; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2012, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65624191 від 30.11.2022, ОСОБА_2 , Благовіщенська міська рада, Кіровоградська обл.. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с. 10-11).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до ч.ч. 1-2, 4-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України не в повній мірі відповідає.

Спір між сторонами виник з приводу державної реєстрації 28.11.2022р права оренди земельної ділянки на підставі додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 22.11.2022 між орендарем ФГ «Олена» та власником землі орендодавцем ОСОБА_1 , договір оренди землі від 04.01.2012р державна реєстрація 30.11.2012, дія якого закінчилася 30.11.2022 р. Позивач, власник землі стверджує, що додаткова угода ним не укладалась, не підписувалась, не бажав подальшої співпраці з відповідачем.

Суд першої інстанції дослідивши обставини справи, пояснення сторін, перевіривши їх, дійшов висновку, що доказів укладення власником землі додаткової угоди, а відтак волевиявлення учасника правочину, не було. Тому порушене право позивача має бути відновлено у спосіб, визначений стороною.

Суд апеляційної інстанції погодившись з підставами позову, дійшов висновку, що обраний стороною спосіб захисту не відповідає положенням законодавства, не сприяє відновленню порушеного права власника. Суд, правильно визначившись з характером спірних правовідносин, встановивши відсутність волевиявлення сторони на укладання правочину, помилково виходив із того, що задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб шляхом зобов`язання Фермерське господарство «Олена» усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 3521110100:02:000:0074, площею 2,8541 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частинами першою-третьою, п`ятою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд першої інстанції виснував, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача з приводу не підписання додаткової угоди № б/н від 22.11.2022 року до договору оренди від 04.01.2012 року. Перевірку доводів сторони у спосіб передбачений законом, для підтвердження чи спростування підпису власника землі, а відтак волевиявлення, відповідач оригінал правочину (додаткової угоди) не надав, позивач стверджує про відсутність в нього документу, так як договір не укладав.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді. Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 ЗК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним зазначеною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 травня 2022 року у справі № 372/4154/18 (провадження № 61-666св21), від 18 травня 2022 року у справі № 469/649/17 (провадження № 61-1467св21), які прийняті у зв`язку з обов`язковим врахуванням наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду, а також правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) врегульовано, що в такій категорії справ задоволення порушеного права може бути захищено у спосіб пред`явлення позову, зокрема, вимога про повернення земельної ділянки. Також право орендодавця підлягає судовому захисту за його позовом про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а не шляхом скасування державної реєстрації договору оренди земельних ділянок або скасування запису про державну реєстрацію речового права, з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 р у справі № 914/2350/18 (914/608/20), від 19 жовтня 2022 р у справі № 910/14224/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 р у справі № 126/2200/20, від 30 листопада 2022 р. у справі № 656/241/19-ц,

Велика Палата ВС неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Ця позиція відображена в низці судових постанов, які стосуються способу захисту порушеного права. У постановах ВП ВС містяться висновки про те, що застосування судом того чи іншого способу захисту порушеного права у підсумку має приводити до повного відновлення або захисту порушеного права чи інтересу позивача, не потребувати повторного звернення до суду; таке судове рішення має бути виконуваним і відповідати принципу процесуальної економії.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

При розгляді справи суд має з`ясувати чи передбачений спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом чи договором ефективний спосіб захисту порушеного праву/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем ефективним для захисту порушеного його права/інтересу. Якщо суд дійде висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, то вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Стороною заявлена вимога про зобов`язання ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належної позивачеві землі, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди від 22.11.2022р до договору оренди землі від 04.01.2012р, який зареєстрований 30.11.2012.

Статтею 152 Земельного кодексу передбачений спосіб захисту прав на землю. За яким держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених даним Закону. Так, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

Враховуюче викладене та висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення заявленої вимоги не може призвести до захисту/відновлення порушеного права позивача, зокрема повернення у його володіння або користування спірної земельної ділянки.

Застосовані судом першої інстанції в порядку ч.4 ст. 263 ЦПК висновки Верховного Суду, відповідають спірним правовідносинам, однак здійснене невірне трактування судом в розумінні відповідності обраного стороною способу захисту.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В порядку ст. 141 ЦПК підлягають розподілу судові витрати, за наслідком апеляційного перегляду, задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олена» - задовольнити.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення в справі, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Олена» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 610,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О.Л. Дуковський О.А. Письменний