Ухвала
13 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 385/84/23
провадження № 61-15438ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
25 жовтня 2023 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 вересня 2023 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
Заявник не виконав у повному обсязі вимоги цивільного процесуального закону щодо зазначення та нормативно-правового обґрунтування підстав касаційного оскарження.
Згідно зі змістом положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Мотивувальна частина касаційної скарги не містить чітких посилань на підстави касаційного оскарження з переліку в частині другій статті 389 ЦПК України, водночас доводи заявника стосуються невідповідності результату розгляду справи судами попередніх інстанцій правовим висновкам Верховного Суду, що підпадає під визначення підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Суд наголошує на тому, що згідно з вимогами статей 389, 392 ЦПК України, посилаючись як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини другої статті 392 ЦПК України заявнику слід вказати норму (норми) права, з застосуванням якої (яких) судами попередніх інстанцій не погоджується заявник, та релевантні правові висновки Верховного Суду щодо застосування цієї (цих) норми (норм) права у подібних правовідносинах, які на його переконання не врахували суди попередніх інстанцій. Виконання таких вимог необхідне для належного виконання судом касаційної інстанції визначених статтею 409 ЦПК України повноважень та надання належної оцінки застосуванню судами попередніх інстанцій цієї норми права під час розгляду справи, а у разі необхідності - формулювання правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає касаційну скаргу.
З 18 жовтня 2023 року в дію введений Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».
Цим законом були внесені зміни до цивільного процесуального закону, згідно з якими відповідно до вимог частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Суд роз`яснює, що ОСОБА_1 відповідно до вимог вказаного закону може зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку, натомість його представник ОСОБА_2 - в обов`язковому порядку.
Для усунення вищевказаних недоліків заявнику слід надати до суду виправлену редакцію касаційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи з зазначенням підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування відповідно до вимог процесуального закону з врахуванням вимог цієї ухвали, також відомостей про реєстрацію електронного кабінету заявником та відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Крім того, касаційна скарга подана поза межами строку на касаційне оскарження.
Відповідно до положень статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відомості про дату складення повного тексту вказаного судового рішення відсутні. Процесуальний закон пов`язує початок обчислення строку на касаційне оскарження з днем складання повного тексту оскаржуваного судового рішення. Оскільки такі дані в постанові відсутні, то строк на касаційне оскарження слід обчислювати, починаючи з дня прийняття оскаржуваної постанови - з 13 вересня 2023 року. Таким чином, останній день строку на касаційне оскарження припав на 13 жовтня 2023 року. Касаційна скарга подана 25 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Заявник не надав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в зв`язку з чим у суд позбавлений можливості вирішувати питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Для усунення цього недоліку заявник має надати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій вказати причини пропуску строку та обґрунтувати їх належним чином доказами.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та в контексті вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 вересня 2023 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2023 |
Оприлюднено | 14.11.2023 |
Номер документу | 114848968 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Петров Євген Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні