Рішення

від 13.09.2023 по справі 489/2602/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

13.09.2023

Справа № 489/2602/20

Провадження №2/489/66/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Назаровою С.Д.,

за участю: представника позивача - Кочман К.П., відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультистор" до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих розголошенням відомостей, що становлять комерційну таємницю та неправомірними конкурентними діями колишнього працівника

встановив.

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача матеріальні збитки, упущену вигоду та штраф у загальному розмірі 250000 грн. 00 коп., завдані порушенням Угоди про обмеження конкурентних дій колишнього працівника, укладеної 24 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультистор" та ОСОБА_1 та порушенням умов Договору про нерозголошення комерційної таємниці, укладеного 24 січня 2018 року між вищевказаними сторонами. Мотивуючи свої вимоги тим, що 24 січня 2018 року між позивачем та відповідачем укладено трудовий договір № 8, за умовами якого ОСОБА_1 приймається до штату ТОВ "Мультистор" на посаду завідувача аптеки № 4, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Того ж дня між ТОВ "Мультистор" та ОСОБА_2 укладено Договір про нерозголошення комерційної таємниці. Строк дії вказаного договору становить 3 роки від дати розірвання або припинення трудового договору. Крім того, 24 січня 2018 року між ТОВ "Мультистор" та ОСОБА_2 укладено Угоду про обмеження конкурентних дій колишнього працівника. 04 січня 2019 року ОСОБА_2 звільнено з займаної посади на підставі його заяви, за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП. В березні 2020 року їм стало відомо про заснування 08 січня 2019 року ТОВ "Фарм-Ін", яке зареєстровано за адресою: м. Херсон, пр-т Ушакова, 57, основним видом діяльності є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. Керівником даного товариства є безпосередньо відповідач. Аптеки ТОВ "Фарм-Ін" розташовані та здійснюють свою діяльність в межах Миколаївської та Херсонської областей. Позивачу відомо, що ТОВ "Фарм-Ін" у своїй діяльності використовує аналогічні з його діяльністю тип, структуру, особливості бізнес процесів та здійснює закупівлю фармацевтичних товарів у тих самих постачальників та співпрацює з його клієнтами. Тобто, відповідач у своїй діяльності використовує конфіденційну інформацію, яку дізнався під час роботи завідуючим аптеки позивача. Тобто, в порушення умов Угоди та Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", після розірвання договору, очолює підприємство, яке здійснює господарську діяльність, що пов`язана із роздрібною та оптовою торгівлею лікарськими засобами, медичними виробами, тощо. Крім того, відповідач залучив до співпраці колишнього працівника позивача, ОСОБА_3 , яка працювала фармацевтом Аптеки № 4 та була звільнена 15 серпня 2019 року. Як вбачається з оборотно-сальдової відомості, обороти Аптеки № 4 до звільнення відповідача були значно більшими ніж після звільнення відповідача та очолення ним ТОВ "Фарм-Ін".

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що на думку позивача, його протиправна поведінка полягає в тому, що наразі він працює директором ТОВ «ФАРМ-ІН», яке використовує у своїй діяльності аналогічні з діяльністю ТОВ «Мультистор» тип, структуру, особливості бізнес процесів та здійснює закупівлю фармацевтичних товарів у тих самих постачальників та співпрацює з його клієнтами. Крім того, позивач вважає, що він нібито використовує у своїй діяльності конфіденційну інформацію, яку дізнався під час роботи завідувачем аптеки позивача. Проте, будь-яких доказів розголошення ним комерційної таємниці ТОВ «Мультистор» позивач не надає, доводи позивача в цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях. Між тим, він працює у сфері торгівлі фармацевтичними товарами з січня 2008 року, має добру ділову репутацію та великий досвід роботи у зазначеній сфері діяльності. Щодо наявності збитків, зазначає, що в підтвердження завданих матеріальних збитків позивач надає оборотно-сальдову відомість по рахунку 36р за січень 2018 року грудень 2019 року, в якій зазначено обороти аптеки № 4 у м. Миколаєві та аптеки № 5 у м. Херсоні, власниками яких є позивач. З наданих відомостей вбачається, що у серпні листопаді 2019 року, тобто після його звільнення, порівняно з серпнем груднем 2018 року обороти по рахунку аптеки № 4 м. Миколаєва та аптеки № 5 в м. Херсоні зменшились. Проте, зниження оборотів по рахунку не є доказом завданням ОСОБА_2 збитків позивачу. Останнім не надається доказів причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача на настання у нього збитків. Таке зниження може бути викликано, наприклад, некомпетентністю працівників зазначених аптек. На зменшення доходної частини прибутку позивача безпосередньо впливає відкликання у ТОВ «Мультистор» ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами б/н від 07.12.2017 року. Надана ТОВ «Мультистор» відомість взагалі не є належним доказом, оскільки у нього є докази неналежного ведення позивачем бухгалтерського обліку. Намагаючись довести факт завдання матеріальних збитків, позивач навіть не визначив їх розмір. Також позивачем не доведено наявність збитків у вигляді упущеної вигоди та не визначено їх розмір, у зв`язку з чим не встановлює вини ОСОБА_2 у понесенні ТОВ «Мультистор» таких збитків. ТОВ «Мультистор», зазначаючи у позові загальні фрази, не наводить відомостей та не надає доказів, кому і в якій формі ОСОБА_2 було допущено розголошення конфіденційної інформації позивача і яку саме інформацію було розголошено. Фактично позивач перелічує умови договорів, укладених між ТОВ «Мультистор» та ОСОБА_1 , проте, не зазначає, які саме дії відповідача свідчать про порушення ним укладених з ТОВ «Мультистор» угод, та не надає відповідні докази таких порушень. Позивачем не надано доказів залучення ним на роботу до ТОВ «Фарм-Ін» ОСОБА_3 .

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що як вже зазначалось позивачем, між роботодавцем та працівником було укладено Угоду про обмеження конкурентних дій колишнього працівника від 24.01.2018. Відповідно до умов угоди, працівник запевняє та гарантує, що ознайомився із текстом цієї угоди і жодне із положень цієї угоди не може і не буде витлумачене працівником у майбутньому як таке, що обмежує повністю або частково його дієздатність до вчинення певних дій. Після оголення відповідачем керівної посади в ТОВ «Фарм-Ін», він залучив до співпраці колишнього працівника позивача, ОСОБА_3 , яка працювала фармацевтом аптеки № 4 разом з відповідачем та була звільнена 15 серпня 2019 року із займаної посади за згодою сторін, згідно наказу № 298-К від 15 серпня 2019 року. Відповідач, в порушення умов Угоди, після звільнення з ТОВ «Мультистор» зайнявши посаду директора ТОВ «Фарм-Ін», спілкувався з працівником позивача заради отримання інформації, яка отримана в доступі та має статус комерційної таємниці, для того, щоб втілити її у роботу ТОВ «Фарм-Ін», а в подальшому здійснив дії спрямовані на переманювання працівника ОСОБА_3 на роботу ТОВ «Фарм-Ін». Щодо посилань відповідача на наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками № 1025 від 02 серпня 2019 року, яким ТОВ «Мультистор» анульовано ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами б/н від 07.12.2017 року, як підставу зменшення доходної частини прибутку, зазначає, що 30 липня 2019 року в аптеках № 3 та № 9, де свою господарську діяльність провадить ТОВ «Мультистор» відбулися позапланові перевірки Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та складено Акти порушень. 02 серпня 2019 року Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками прийнято наказ, яким затверджено Рішення про анулювання ліцензії ТОВ «Мультистор» б/н від 07 грудня 2017 року на провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, зупинено дію Наказу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками № 1025 від 02 серпня 2019 року в частині анулювання ліцензії ТОВ «Мультистор» б/н від 07 грудня 2017 року на провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами до набрання законної сили рішення суду по справі № 420/4983/19. Зазначену ухвалу суду було скасовано постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 14 листопада 2019 року, тобто ТОВ «Мультистор» повноцінно функціонувало в період з серпня по листопад 2019 року, що знову ж таки підтверджується наданою позивачем оборотно сальдовою відомістю по рахунку 36р за січень 2018 року грудень 2019 року, в якій прослідковуються обороти аптеки № 4 у м. Миколаєві та аптеки № 5 у м. Херсоні. Тому послання відповідача на цю обставину, як підставу зменшення доходів позивача є необґрунтованими та не спростовують доказу завдання ним збитків позивачу. Не заслуговують послання відповідача на наявність кримінального провадження у відношенні позивача, оскільки на час розгляду дійсної справи, по вказаному кримінальному провадженню не прийнято остаточного рішення.

Ухвалою суду від 22.06.2020, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 27.07.2020, цивільну справу призначено до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.10.2020 відкладено розгляд справи та призначено проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 10.02.2021, відкладено розгляд справи та призначено проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 05.04.2021, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.10.2022, призначено судове засідання в режимі відео конференції.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

24 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мультистор" (далі - роботодавець) та ОСОБА_1 (далі - працівник) укладено Трудовий договір № 8, за умовами якого ОСОБА_1 приймається до штату ТОВ "Мультистор" на посаду завідувача аптеки № 4, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 15/2.

Згідно п. 1.4 Трудового договору, працівник, за умовами цього договору, зобов`язується виконувати трудові обов`язки (роботу), викладені в цьому договорі, у посадовій інструкції, у договорі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, у договорі про повну колективну матеріальну відповідальність, а також у інших внутрішніх нормативних актах роботодавця.

Відповідно до п. 3.1.4 Трудового договору, працівник зобов`язується, зокрема, дотримуватися вимог щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, в тому числі конфіденційної інформації та комерційної таємниці роботодавця (далі йменується як "конфіденційна інформація"), що стала відома працівнику у ході виконання ним своїх посадових обов`язків, а також вживати усіх необхідних та розумних заходів для недопущення розголошення такої інформації третім особам. З цією метою між працівником та роботодавцем укладається Додатковий Договір про нерозголошення конфіденційної інформації.

24 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мультистор" (далі - роботодавець) та ОСОБА_1 (далі - працівник) укладено Договір про нерозголошення комерційної таємниці.

Згідно розділу 1 вищевказаного договору, сторонами погоджено, що наступна інформація, отримана працівником впродовж виконання своїх посадових обов`язків у зв`язку з укладенням договору, є конфіденційною, зокрема:

-інформація щодо балансу рахунків Роботодавця, відкритих у банківських/фінансових установах на території України та/або за кордоном, щодо рівня доходів та витрат, наявності боргових зобов`язань та ступеня їх погашення, щодо клієнтів, споживачів та інших контрагентів, щодо конкурентів роботодавця, яка не міститься у відкритих джерелах інфрмації, щодо типу структури та особливості бізнесу, щодо рівня доходу, прибутків та/або успішності ведення бізнесу, вартості всіх та/або його окремих активів, та/або;

- інформація щодо контактних даних контрагентів, постачальників, клієнтів, з якими співпрацює роботодавець у ході здійснення своєї господарської діяльності, включаючи, але не обмежуючись, контактні дані лікарняних закладів, амбулаторно - поліклінічних закладів, закладів переливання крові, закладів екстреної медичної допомоги, фармацевтичних (аптечних) закладів, а також окремих лікарів та фармацевтів, які працюють у вказаних закладах (далі спільно йменуються як "контрагенти"). Перелік контрагентів та їх контактних даних, викладено у спеціальному внутрішньому положенні роботодавця "Про перелік персональних та контактних даних" у форматі Ехеl, доступ в електронному вигляді до якого надається працівнику у перший робочий день та/або;

- інформація щодо асортименту та властивостей лікарських засобів та медичних виробів, які закуповує, рекламує, продає (оптом чи у роздріб), реалізує, розповсюджує роботодавець у ході здійснення своєї господарської діяльності серед контрагентів та/або через аптечні заклади чи склади, які належать роботодавцю, а також інформація щодо нових (або які знаходяться у процесі розробки) лікарських засобів та медичних виробів, про які працівнику стало відомо у ходів виконання своїх трудових обов`язків за Трудовим договором та/або від контрагентів.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору, цей договір набирає чинності в дату підписання Трудового договору між працівником та роботодавцем, та діє впродовж всього строку працевлаштування працівника на посаді у роботодавця і впродовж наступних трьох календарних років від дати розірвання або припинення такого Трудового договору.

У випадку розголошення, роботодавець має право застосувати до працівника один або декілька заходів відповідальності: застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення у вигляді догани або звільнення; стягнення з працівника штрафу у розмірі 250000 грн. за рішенням Директора роботодавця; відшкодування роботодавцю в повному обсязі документально підтверджених прямих збитків, завданих таким розголошенням (п. 4.1 Договору про нерозголошення комерційної таємниці).

24 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мультистор" (далі - роботодавець) та ОСОБА_1 (далі - працівник) укладено Угоду про обмеження конкурентних дій колишнього працівника.

Відповідно до п. 2.3 вищевказаної Угоди, працівнику забороняється впродовж одного року від дати розірвання Трудового договору залучати клієнтів або інших працівників до спільної співпраці, включаючи, проте не обмежуючи (далі дії спільно або окремо іменується як "заборона на залучення").

Згідно п. 2.5 Угоди про обмеження конкурентних дій колишнього працівника, працівникові забороняється займатися недобросовісною конкурентною діяльністю з роботодавцем, зокрема: бути учасником, засновником, інвестором, бенефіціаром (кінцевим вигодонабувачем) або іншим власником бізнесу, здійснюваного у формі індивідуального підприємства або юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми, інкорпорованої на території України або за її межами, яка надає товари та/або послуги, які є аналогічними або схожими з основними послугами/товарами роботодавця; відповідати на телефонні дзвінки, електронні або інші види повідомлень, отриманих від інших працівників та/або клієнтів, які стосуються прямо або опосередковано трудових обов`язків або компетенції працівника по попередньо розірваному Трудовому договору; здійснювати недобросовісну конкуренцію, пов`язану з незаконним отриманням, використанням, розголошенням інформації, що становить комерційну або іншу охоронювану законом таємницю роботодавця; здійснювати недобросовісну конкуренцію, пов`язану з використанням об`єктів інтелектуальної власності (а) власником, автором та/або винахідником яких є роботодавець і виключні майнові права на які належать роботодавцю; та/або (б) інформація, про які стала відома працівнику у зв`язку з виконанням обов`язків за Трудовим договором; та/або (в) які перебували в процесі розробки, обговорення роботодавцем до дати розірвання Трудового договору; здійснювати будь-які інші дії/ бездіяльність, які в розумінні Закону України "Про захист економічної конкуренції" відносяться до недобросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 2.6 вищевказаної Угоди, заборона на недобросовісну конкуренцію продовжує діяти впродовж одного року від дати розірвання Трудового договору.

Згідно п. 2.9 вказаної Угоди, у разі порушення працівником обмежень і приписів, встановлених у тексті цієї Угоди, роботодавець має право залучити працівника до відповідальності, прямо передбаченої цією Угодою та чинними нормами Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також вимагати відшкодування матеріальних збитків в повному обсязі, якщо такі виникли у роботодавця, а також упущеної вигоди у розмірі 250000 грн. При цьому тягар доказування тієї обставини, що працівник не виконав повністю або в певному обсязі всіх приписів та обмежень, а також тягар документального підтвердження завданих матеріальних збитків, покладається на роботодавця.

21 грудня 2018 року на ім`я директора ТОВ "Мультистор" від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення останнього з займаної посади з 04 січня 2019 року за власним бажанням.

На підставі наказу № 203-К від 04 січня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача аптеки ТОВ "Мультистор" з 04 січня 2019 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Позивач зазначає, що йому відомо, що ТОВ "Фарм-Ін" у своїй діяльності використовує аналогічні з його діяльністю тип, структуру, особливості бізнес процесів та здійснює закупівлю фармацевтичних товарів у тих самих постачальників та співпрацює з його клієнтами. Тобто, відповідач у своїй діяльності використовує конфіденційну інформацію, яку дізнався під час роботи завідуючим аптеки позивача. Тобто, в порушення умов Угоди та Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", після розірвання договору, очолює підприємство, яке здійснює господарську діяльність, що пов`язана із роздрібною та оптовою торгівлею лікарськими засобами, медичними виробами, тощо.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ТОВ "Фарм-Ін", юридична адреса якого: АДРЕСА_2 , засновником якого є - ОСОБА_4 . Види діяльності, зокрема: оптова торгівля фармацевтичними товарами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (основний); роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах. Керівник якого є ОСОБА_1 .

Позивач в своєму позові вказує, що з оборотно-сальдової відомості, вбачаються обороти Аптеки № 4 до звільнення відповідача були значно більшими ніж після звільнення відповідача та очолення ним ТОВ "Фарм-Ін".

Згідно оборотно-сальдової відомості за січень 2018 року по грудень 2019 року ТОВ "Мультистор" Аптека № 4 в м. Миколаєві, обороти склали: за серпень 2018 року - 1177937,72 грн.; вересень 2018 року - 902872,19 грн.; жовтень 2018 року - 1135645,44 грн.; листопад 2018 року - 1096826,76 грн.; грудень 2018 року - 951430,94 грн.; за січень 2019 року - 861224,05 грн.; лютий 2019 року - 936335,58 грн.; березень 2019 року - 1000555,97 грн.; квітень 2019 року - 838034,15 грн.; травень 2019 року - 854436, 24 грн.; червень 2019 року - 658333,49 грн.; липень 2019 року - 836281,86 грн.; серпень 2019 року - 615932,31 грн.; вересень 2019 року - 615104,32 грн.; жовтень 2019 року - 590187,21 грн.; листопад 2019 року - 487615,63 грн.

В той же час оборотно-сальдової відомості за січень 2018 року по грудень 2019 року Аптека № 5 в м. Херсоні, обороти склали: за березень 2018 року - 104610,38 грн.; квітень 2018 року - 112119,85 грн.; травень 2018 року - 189088,55 грн.; червень 2018 року - 401856,19 грн.; липень 2018 року - 163836,54 грн.; серпень 2018 року - 569727,52 грн.; вересень 2018 року - 518646,94 грн.; жовтень 2018 року - 722609,30 грн.; листопад 2018 року - 758290,55 грн.; грудень 2018 року - 725653,74 грн.; січень 2019 року - 728101,36 грн.; лютий 2019 року - 736900,36 грн.; березень 2019 року - 851548,15 грн.; квітень 2019 року - 710703,22 грн.; травень 2019 року - 668684,00 грн.; червень 2019 року - 577058,50 грн.; липень 2019 року - 655836,13 грн.; серпень 2019 року - 520015,11 грн.; вересень 2019 року - 550874,73 грн.; жовтень 2019 року - 519735,12 грн.; листопад 2019 року - 399649,96 грн.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію», інформацiя з обмеженим доступом за своїм правовим режимом подiляється на конфiденцiальну i таємну. Конфiденцiальна iнформацiя - це вiдомостi, якi знаходяться у володiннi, користуваннi або розпорядженнi окремих фiзичних чи юридичних осiб i поширюються за їх бажанням вiдповiдно до передбачених ними умов. Громадяни, юридичнi особи, якi володiють iнформацiєю професійного, ділового, виробничого, банківського, комерцiйного та iншого характеру, одержаною на власнi кошти, або такою, яка є предметом їх професiйного, дiлового, виробничого, банкiвського, комерцiйного та iншого iнтересу i не порушує передбаченої законом таємницi, самостiйно визначають режим доступу до неї, включаючи належнiсть її до категорiї конфiденцiальної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", неправомірним збиранням комерційної таємниці вважається добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб`єкту господарювання.

Згідно зі ст. 17 даного закону розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без дозволу особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв`язку з виконанням відповідних обов`язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб`єкту господарювання.

Статтею 19 даного закону визначено, що неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення господарської діяльності без дозволу уповноваженої на те особи відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.

Відповідно до ст. 24 цього ж закону особи, яким завдано шкоду внаслідок вчинення дій, визначених цим законом як недобросовісна конкуренція, можуть звернутися до суду з позовом про її відшкодування.

Стаття 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частина перша, друга статті 614 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) зроблено висновок, що «відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблено висновок, що «збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 704/962/17 (провадження № 61-47536св18) зроблено висновок по застосуванню статей 22, 614, 623 ЦК України та вказано, що «презумпція вини особи має бути спростована тільки за умови, якщо буде встановлено, що саме внаслідок дій або бездіяльності конкретної особи завдано збитків. Тому тільки за умови встановлення конкретної особи, яка завдала збитків, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність збитків та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини».

Оборотно - сальдова відомість по рахунку 36р за січень 2018 року по грудень 2019 року, надана позивачем, в якій зазначені обороти аптеки № 4 у м. Миколаєві та аптеки № 5 у м. Херсоні, не має будь-яких достовірних даних щодо оборотів ТОВ "Фавм-Ін".

Крім того, судом встановлено, що 30 липня 2019 року в Аптеках №3 (м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 68) та №9 (м. Одеса, пров. Маяковського, 9), де свою господарську діяльність провадить ТОВ «Мультистор» відбулись позапланові перевірки Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та складено Акти порушень за №№88-Р, 88/1-Р та Акт перевірки дотримання суб`єктом господарської діяльності вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів від 30 липня 2019 року.

02 серпня 2019 року Держлікслужбою було прийнято Наказ №1025, яким анульовано ліцензію позивача б/н від 07 грудня 2017 року, видану на підставі наказу Держлікслужби №1142 від 07 грудня 2017 року на провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, зупинено дію Наказу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №1025 від 02 серпня 2019 року, в частині анулювання ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю «Мультистор» б/н від 07 грудня 2017 року, виданої на підставі Наказу Держлікслужби №1142 від 07 грудня 2017 року на провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, до набрання законної сили рішенням по справі №420/4983/19. Заборонено Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками вчиняти дії щодо виконання Наказу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №1025 від 02 серпня 2019 року, в частині анулювання ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю «Мультистор» б/н від 07 грудня 2017 року, виданої на підставі Наказу Держлікслужби №1142 від 07 грудня 2017 року на провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, зокрема, але не обмежуючись - внесенням відповідних записів до Єдиного ліцензійного реєстру, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до набрання законної сили рішенням по справі №420/4983/19.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року скасувано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультистор» про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультистор» до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Мультистор» до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу №1025 від 02.08.2019 року в частині анулювання ліцензії від 07.12.2017 року відмовлено.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність збитків у вигляді упущеної вигоди, не визначено їх розмір та не надано суду доказів встановлення вини ОСОБА_1 у понесені ТОВ «Мультистор» таких збитків.

Щодо підстав стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за порушення умов Договору про нерозголошення комерційної таємниці, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2.3 розділу 2 Угоди про обмеження конкурентних дій колишнього працівника від 24.01.2018 року, працівнику забороняється впродовж 1 (одного) року від дати розірвання Трудового договору залучати клієнтів або інших працівників до спільної співпраці, включаючи, проте не обмежуючи (далі дії спільно або окремо іменуються як «Заборона на залучення»), зокрема, залучати інших працівників до працевлаштування у працівника, в разі створення та/або реєстрації будь-якої компанії/фірми або іншої юридичної особи на території України або за її межами таким працівником, на підставі окремо укладених цивільно-правових угод, трудових договорів, трудових контрактів, а також для виконання сезонних або проектних робіт.

В своєму позові позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов Угоди, після звільнення з ТОВ «Мультистор», зайнявши посаду директора ТОВ «Фарм-Ін», спілкувався з працівником позивача заради отримання інформації, яка обмежена в доступі та має статус комерційної таємниці, для того щоб втілити її у роботу ТОВ «Фарм-Ін», а в подальшому залучив до співпраці колишнього працівника позивача, ОСОБА_3 , яка працювала фармацевтом Аптеки № 4 та була звільнена 15 серпня 2019 року, прийнявши її на роботу до ТОВ «Фарм-Ін».

Згідно наказу № 298-К від 15.08.2019 року, ОСОБА_3 , фармацевта аптеки № 4 звільнено 15 серпня 2019 року із займаної посади за угодою сторін, згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України.

Позивачем не надано відомостей щодо подальшого працевлаштування ОСОБА_3 , представник позивача заявляв клопотання про виклик останньої якості свідка, однак її явку у судове засідання не забезпечив так само як і не надав доказів щодо передачі конференційної інформації, для подальшого її використання в інтересах відповідача.

Правове регулювання комерційної таємниці та її інтелектуальної власності ґрунтується на положеннях глави 46 Цивільного кодексу України та Законі України «Про інформацію».

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв`язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.

Відповідно до ст. 505 ЦК України, комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Законодавство передбачає право власника комерційної інформації, що є конфіденційною, на вжиття заходів щодо захисту такої інформації.

Не може бути віднесена до комерційної таємниці інформація, яка згідно з Законом України "Про інформацію" підпадає під режим таємної (державна таємниця) або, навпаки, відкритої інформації. Так само не можуть становити комерційної таємниці відомості, які підлягають обов`язковому опублікуванню, наданню на запит необмеженого кола заінтересованих осіб, а також відомості, щодо яких в законодавстві міститься пряма заборона на поширення на них режиму обмеженого доступу.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не містить жодного факту на підтвердження розголошення та неправомірного використання інформації, що становить комерційну таємницю ТОВ «Мультистор» та інформації що є конфіденційною, а лише припущення позивача що дане розголошення мало місце. Як на підставу свого позову позивач посилається лише на зменшення прибутку двох аптек, пов`язуючи це порушенням ОСОБА_1 умов відповідних угоди та договору, не надаючи при цьому жодного належного та достатнього доказу на вчинення таких дій відповідачем.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультистор" до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих розголошенням відомостей, що становлять комерційну таємницю та неправомірними конкурентними діями колишнього працівника відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультистор", ЄДРПОУ 41723692, юридична адреса: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Першотравневе, вул. Київська, 3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено «02» жовтня 2023.

Суддя Н.О. Рум`янцева