Постанова

від 28.12.2023 по справі 489/2602/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

28.12.23

22-ц/812/1315/23

Провадження № 22-ц/812/1315/23

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 грудня 2023 року м. Миколаїв

справа № 489/2602/20

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем Богуславською О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю « Мультистор»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 13 вересня 2023 року суддею Рум`янцевою Н.О. в приміщенні цього ж суду, (повний текст складено 02 жовтня 2023 року), у цивільній справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Мультистор»

до ОСОБА_1

про стягнення збитків, завданих розголошенням відомостей, що становлять комерційну таємницю та неправомірними конкурентними діями колишнього працівника,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У червні 2020 року ТОВ «Мультистор» звернулося до ОСОБА_1 з вказаним вище позовом.

Позивач зазначав, що з 24 січня 2018 року ОСОБА_1 працював завідувачем аптеки № 4 по вул. Миколаївській, 15/2 в м. Миколаєві, що належить ТОВ «Мультистор». У день прийняття на посаду між ТОВ "Мультистор" та ОСОБА_2 укладено договір про нерозголошення комерційної таємниці та угоду про обмеження конкурентних дій колишнього працівника. 04 січня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням.

У березні 2020 року ТОВ «Мультистор» довідалося про те, що відповідач працює керівником ТОВ "Фарм-Ін", основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, тобто у своїй діяльності використовує аналогічні з діяльністю ТОВ «Мультистор» тип, структуру, особливості бізнес-процесів, здійснює закупівлю фармацевтичних товарів у тих самих постачальників та співпрацює з тими ж клієнтами. Аптеки ТОВ "Фарм-Ін" розташовані та здійснюють свою діяльність в межах Миколаївської та Херсонської областей. Крім того, відповідач залучив до співпраці колишнього працівника позивача, ОСОБА_3 , яка працювала фармацевтом Аптеки № 4 та була звільнена 15 серпня 2019 року. Зазначало, що така діяльність відповідача призвела до зменшення обсягів доходів ТОВ «Мультистор».

Посилаючись на те, що строк дії договору про нерозголошення комерційної таємниці складає 3 роки від дати розірвання або припинення трудового договору, а робота відповідача на керівній посаді ТОВ Фарм-Ін» суперечить умовам Угоди та Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", позивач просив стягнути з відповідача 250000 грн матеріальних збитків, упущеної вигоди та штрафу.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність та вважав, що вони ґрунтуються виключно на припущеннях. Зокрема вказував на те, що причиною зменшення обсягів доходів позивача можуть бути негаразди у його господарській діяльності, до якої відповідач відношення не має.

Позивач у запереченнях на відзив вказував на безпідставність доводів відповідача про проблеми в господарській діяльності товариства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю доказів розголошення та неправомірного використання ОСОБА_1 інформації, що становить комерційну таємницю ТОВ «Мультистор» та інформації що є конфіденційною, а лише припущення позивача що дане розголошення мало місце.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Мультистор», посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що у судовому засіданні відповідач визнав, що ОСОБА_3 дійсно прийнята на роботу в ТОВ «Фарм-Ін» під час дії угоди про обмеження конкурентних дій колишнього працівника; не врахування судом оборотно-сальдових відомостей аптеки № 4 в м. Миколаєві та № 5 в м. Херсоні, які підтверджують збитки у вигляді упущеної вигоди позивача; безпідставним застосуванням судом висновків Верховного Суду у справа № 704/962/17, 920/715/17, 750/8676/15, оскільки правовідносини, що виникли у тих справах, не є подібними.

Узагальнені доводи інших учасників

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 не скористався.

2.Мотивувальна частина

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

24 січня 2018 року ОСОБА_1 був прийнятий до штату ТОВ «Мультистор» на посаду завідувача аптеки № 4, яка розташована по вул. Миколаївській 15/2 в м. Миколаєві.

Цього ж дня між ТОВ «Мультистор» та ОСОБА_1 укладено трудовий договір. За умовами цього договору працівник зобов`язується виконувати трудові обов`язки (роботу), викладені в цьому договорі, у посадовій інструкції, у договорі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, у договорі про повну колективну матеріальну відповідальність, а також у інших внутрішніх нормативних актах роботодавця (пункт 1.4).

Згідно пункту 3.1.4 договору працівник зобов`язується, зокрема, дотримуватися вимог щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, в тому числі конфіденційної інформації та комерційної таємниці роботодавця (далі йменується як "конфіденційна інформація"), що стала відома працівнику у ході виконання ним своїх посадових обов`язків, а також вживати усіх необхідних та розумних заходів для недопущення розголошення такої інформації третім особам. З цією метою між працівником та роботодавцем укладається Додатковий Договір про нерозголошення конфіденційної інформації.

Цього ж дня між ТОВ «Мультистор» та ОСОБА_5 укладено договір про нерозголошення комерційної таємниці, розділом першим якого погоджено, що інформація, отримана працівником впродовж виконання своїх посадових обов`язків у зв`язку з укладенням договору, є конфіденційною, зокрема: - інформація щодо балансу рахунків Роботодавця, відкритих у банківських/фінансових установах на території України та/або за кордоном, щодо рівня доходів та витрат, наявності боргових зобов`язань та ступеня їх погашення, щодо клієнтів, споживачів та інших контрагентів, щодо конкурентів роботодавця, яка не міститься у відкритих джерелах інфрмації, щодо типу структури та особливості бізнесу, щодо рівня доходу, прибутків та/або успішності ведення бізнесу, вартості всіх та/або його окремих активів; - інформація щодо контактних даних контрагентів, постачальників, клієнтів, з якими співпрацює роботодавець у ході здійснення своєї господарської діяльності, включаючи, але не обмежуючись, контактними даними лікарняних закладів, амбулаторно - поліклінічних закладів, закладів переливання крові, закладів екстреної медичної допомоги, фармацевтичних (аптечних) закладів, а також окремих лікарів та фармацевтів, які працюють у вказаних закладах (далі спільно йменуються як "контрагенти"). Перелік контрагентів та їх контактних даних, викладено у спеціальному внутрішньому положенні роботодавця "Про перелік персональних та контактних даних" у форматі Ехеl, доступ в електронному вигляді до якого надається працівнику у перший робочий день та/або; - інформація щодо асортименту та властивостей лікарських засобів та медичних виробів, які закуповує, рекламує, продає (оптом чи у роздріб), реалізує, розповсюджує роботодавець у ході здійснення своєї господарської діяльності серед контрагентів та/або через аптечні заклади чи склади, які належать роботодавцю, а також інформація щодо нових (або які знаходяться у процесі розробки) лікарських засобів та медичних виробів, про які працівнику стало відомо у ходів виконання своїх трудових обов`язків за трудовим договором та/або від контрагентів.

Відповідно до пункту 3.1 цього договору, він набирає чинності в день підписання трудового договору та діє впродовж всього строку працевлаштування працівника на посаді у роботодавця і впродовж наступних трьох календарних років від дати розірвання або припинення трудового договору.

Згідно пункту 4.1 договору у випадку розголошення комерційної таємниці роботодавець має право застосувати до працівника один або декілька заходів відповідальності: - застосувати заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани або звільнення; - стягнути з працівника 250 000 грн штрафу; зобов`язати відшкодувати роботодавцю документально підтверджені прямі збитки, що були завдані таким розголошенням.

Також 24 січня 2018 року між ТОВ «Мультистор» та ОСОБА_1 укладено Угоду про обмеження конкурентних дій колишнього працівника.

Відповідно до пункту 2.3 Угоди працівнику забороняється впродовж одного року від дати розірвання трудового договору залучати клієнтів або інших працівників до спільної співпраці, включаючи, проте не обмежуючи (далі дії спільно або окремо іменується як "заборона на залучення"):

1)надавати товари/послуго клієнтам, які є аналогічними чи схожими з

товарами/послугами роботодавця, та/ або

2) укладати будь-які договори про співпрацю, включаючи договір про

надання послуг, договір поставки, договір купівлі-продажу, договір про спільну діяльність та інші цивільно-правові договори, предметом яких є зобов`язання працівника надавати товари/послуги клієнтам, які є аналогічними або схожими з товарами/послугами роботодавця; та/або

3)здійснювати рекламну діяльність або промоцію товару серед клієнтів,

які є аналогічними або схожими товарами/послугами роботодавця; та/або

4)залучати інших працівників до працевлаштування у працівника, в разі

створення та/або реєстрації будь-якої компанії/фірми або іншої юридичної особина території України або за її межами таким працівником, на підставі окремо укладених правових угод, трудових договорів, трудових контрактів, а також для виконання сезонних або проектних робіт.

Дане обмеження поширюється виключно на інших працівників, які відповідають наступним критеріям: (а) були працевлаштовані у штат роботодавця до дати розірвання трудового договору, (б) з якими працівник працював в цілому не менше, ніж два місяці до дати розірвання трудового договору, (в) які працевлаштовані на наступних посадах: завідуючий аптеки, фармацевт, провізор, касир, консультант, кур`єр, експедитор.

Згідно пункту 2.5 цієї угоди працівникові забороняється займатися недобросовісною конкурентною діяльністю з роботодавцем, зокрема: бути учасником, засновником, інвестором, бенефіціаром (кінцевим вигодонабувачем) або іншим власником бізнесу, здійснюваного у формі індивідуального підприємства або юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми, інкорпорованої на території України або за її межами, яка надає товари та/або послуги, які є аналогічними або схожими з основними послугами/товарами роботодавця; відповідати на телефонні дзвінки, електронні або інші види повідомлень, отриманих від інших працівників та/або клієнтів, які стосуються прямо або опосередковано трудових обов`язків або компетенції працівника по попередньо розірваному трудовому договору; здійснювати недобросовісну конкуренцію, пов`язану з незаконним отриманням, використанням, розголошенням інформації, що становить комерційну або іншу охоронювану законом таємницю роботодавця; здійснювати недобросовісну конкуренцію, пов`язану з використанням об`єктів інтелектуальної власності (а) власником, автором та/або винахідником яких є роботодавець і виключні майнові права на які належать роботодавцю; та/або (б) інформація, про які стала відома працівнику у зв`язку з виконанням обов`язків за Трудовим договором; та/або (в) які перебували в процесі розробки, обговорення роботодавцем до дати розірвання трудового договору; здійснювати будь-які інші дії/ бездіяльність, які в розумінні Закону України "Про захист економічної конкуренції" відносяться до недобросовісної конкуренції.

Згідно пункту 2.6 угоди заборона на недобросовісну конкуренцію продовжує діяти впродовж одного року від дати розірвання трудового договору.

За правилом пункту 2.9 вказаної угоди, у разі порушення працівником обмежень і приписів, встановлених в її тексті, роботодавець має право залучити працівника до прямо передбаченої нею відповідальності, та за чинними нормами Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також вимагати відшкодування матеріальних збитків в повному обсязі, якщо такі виникли у роботодавця, а також упущеної вигоди у розмірі 250 000 грн. При цьому тягар доказування тієї обставини, що працівник не виконав повністю або в певному обсязі всіх приписів та обмежень, а також тягар документального підтвердження завданих матеріальних збитків, покладається на роботодавця.

Наказом № 203-К від 04 січня 2019 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи, посади завідувача аптеки ТОВ "Мультистор" з 04 січня 2019 року на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням, відповідно до його заяви від 21 грудня 2018 року.

Крім цього, у своєму позові ТОВ «Мультистор» зазначає, що на підставі наказу № 298-К від 15 серпня 2019 року з посади фармацевта належної товариству аптеки № 4 звільнено ОСОБА_3 . Проте, під час її роботи у ТОВ «Мультистор» відповідач ОСОБА_1 , зайнявши посаду директора ТОВ «Фарм-Ін», у порушення умов угоди, спілкувався з нею задля отримання інформації, яка обмежена в доступі та має статус комерційної таємниці, з метою застосувати її у роботі ТОВ «Фарм-Ін». У подальшому ОСОБА_1 залучив ОСОБА_3 до співпраці, прийнявши її на роботу до ТОВ «Фарм-Ін».

Також у своїй позовній заяві ТОВ «Мультистор» вказувало на те, що неправомірні дії відповідача ОСОБА_1 призвели до збитків, яких зазнало товариство. Зокрема, позивач зазначав, що на це вказують дані оборотно-сальдових відомостей товариства з період з січня 2018 року по грудень 2019 року. Так обороти аптека № 4 в м. Миколаєві склали: у серпні 2018 року

1177 937, 72 грн, у вересні 2018 року 902 872, 19 грн, у жовтні 2018 року 1135 645, 44 грн, у листопаді 2018 року 1096 826, 76 грн; у грудні 2018 року 951430, 94 грн, у січні 2019 року 861 224, 05 грн; у лютому 2019 року

936 335, 58 грн, у березні 2019 року 1000 555, 97 грн, у квітні 2019 року

838 034, 15 грн, у травні 2019 року 854 436, 24 грн, у червні 2019 року

658 333, 49 грн, у липні 2019 року 836 281, 86 грн, у серпні 2019 року 615 932, 31 грн, у вересні 2019 року 615 104, 32 грн, у жовтні 2019 року

590 187, 21 грн та у листопаді 2019 року 487 615, 63 грн.

У той же час, згідно оборотно-сальдової відомості за період січень 2018 року - грудень 2019 року, в аптеці № 5 м. Херсона, де працював відповідач ОСОБА_1 , обороти склали: березень 2018 року 104 610,38 грн, квітень 2018 року 112 119, 85 грн, травень 2018 року 189 088, 55 грн, червень 2018 року 401 856,19 грн, липень 2018 року 163 836, 54 грн, серпень 2018 року 569 727, 52 грн, вересень 2018 року 518 646, 94 грн, жовтень 2018 року

722 609, 30 грн, листопад 2018 року 758 290, 55 грн, грудень 2018 року

725 653, 74 грн, січень 2019 року 728 101, 36 грн, лютий 2019 року 736 900, 36 грн, березень 2019 року 851 548, 15 грн, квітень 2019 року 710 703, 22 грн, травень 2019 року 668 684 грн, червень 2019 року 577 058, 50 грн, липень 2019 року 655 836, 13 грн, серпень 2019 року 520 015, 11 грн, вересень 2019 року 550 874, 73 грн, жовтень 2019 року 519 735,12 грн, листопад 2019 року 399 649, 96 грн.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 4 статті 129Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки стаття 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Відповідно до статті 1Закону України"Проінформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно статті 21Закону України"Проінформацію" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Частиною першою статті 505ЦК України визначено, що комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (частина друга статті 505 ЦК України).

Відповідно до статті 17Закону України"Прозахист віднедобросовісної конкуренції" розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без дозволу особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв`язку з виконанням відповідних обов`язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб`єкту господарювання.

У Постанові Верховного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 910/1759/19 зазначено, що визначення ''комерційна таємниця'' включає в себе тільки відомості та інформацію, яка не є легкодоступною для певних категорій осіб. Дані ознаки комерційної таємниці є істотними, необхідними та невіддільними. Конфіденційність комерційної таємниці полягає в тому, що інформація, яка становить комерційну таємницю, в цілому чи в певній формі та сукупності її складових має бути невідомою та не бути легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з позивачем, і ним було підписано угоду про нерозголошення комерційної таємниці.

У подальшому ОСОБА_1 працевлаштувався у ТОВ «Фарм-Ін», яка у своїй діяльності використовує аналогічні з діяльністю позивача, тип, структуру, особливості бізнес-процесів, здійснює закупівлю фармацевтичних товарів у тих самих постачальників та співпрацює з його клієнтами.

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що будучи спеціалістом в області фармакології, відповідач ОСОБА_1 використовував у своїй роботі інформацію та навички, здобуті саме під час роботи у ТОВ «Мультистор».

Крім цього, позивачем не доведено, що працюючи у ТОВ «Фарм-Ін», саме він визначав тип, структуру та особливості бізнес-процесів ТОВ «Фарм-Ін». Також позивачем не надано жодних доказів того, що саме ОСОБА_1 , працюючи у ТОВ «Фарм-Ін» здійснював закупівлю фармацевтичних товарів у тих самих постачальників, що і позивач та співпрацював з тими ж клієнтами.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

За загальними положеннями статті 22ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов`язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує її інтереси як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення - причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Жодних доказів спричинення ОСОБА_1 збитків позивачу матеріали справи не містять.

Посилання позивача на оборотно-сальдові відомості щодо прибутку аптек № 4 в м. Миколаєві та № 5 в м. Херсоні за період з січня 2018 року по грудень 2019 року, правового значення не мають.

З вказаних відомостей дійсно вбачається, що у вказаний вище період прибуток аптеки № 4 м. Миколаєва, належної позивачу, систематично зменшується, а прибуток аптеки № 5 в м. Херсоні, належної ТОВ «Фарм-Ін», поступово збільшується.

Проте, жодного доказу того, що вказана тенденція є наслідком будь-яких дій саме ОСОБА_1 , позивачем не надано.

Крім зазначеного вище, колегія суддів вважає за необхідне окремо зазначити, що у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_4 пояснив, що стягненню з відповідача ОСОБА_1 підлягає 250000 грн, саме за пунктом 2.9 угоди про обмеження конкурентних дій колишнього працівника.

Цим пунктом угоди визначено, що у разі порушення працівником обмежень і приписів, встановлених в тексті угоди, роботодавець має право залучити працівника до відповідальності, прямо передбаченої цією угодою, за чинними нормами Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також вимагати відшкодування матеріальних збитків в повному обсязі, якщо такі виникли у роботодавця, а також упущеної вигоди у розмірі 250 000 грн. При цьому тягар доказування тієї обставини, що працівник не виконав повністю або в певному обсязі всіх приписів та обмежень, а також тягар документального підтвердження завданих матеріальних збитків, покладається на роботодавця.

Проте, кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли на підставі прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України).

Згідно частини четвертої статті 623ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися відомості, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання винагороди, якби зобов`язання було виконано боржником у належний спосіб. Дохід не може бути абстрактним, адже для відшкодування упущеної вигоди повинні враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для його отримання (Постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №908/2261/17).

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Cтягнення збитків вимагає наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Муьтистор» не довело, що у періоду часу з січня 2018 року по грудень 2019 року, воно могло реальну можливість отримувати той же дохід, який отримувало раніше, і що причиною відсутності такого обсягу доходів є неправомірна поведінка ОСОБА_1 ,наявність шкоди;причинний зв`язокміж протиправноюповедінкою ташкодою. Тобто позивач не довів реальну можливість отримання того ж прибутку, який мав раніше.

Відповідно до статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 77, 78ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на зазначене, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З огляду на викладене апеляційний суд зазначає, що долучені до позову докази не містять жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог.

Долучені до позову оборотно-сальдові відомості щодо прибутку аптек №4 в м. Миколаєві та № 5 в м. Херсоні у 2018 2019 роках суд не може розцінити як доказ зловживання ОСОБА_5 конфіденційною інформацією, отриманою під час роботи у ТОВ «Мультистор», оскільки ці відомості жодним чином на це не вказують.

Таким чином, наведені у позові доводи про те, що відповідач порушив комерційну таємницю ТОВ «Мультистор» та завдав такими діями збитків, не підтверджені матеріалами справи.

Отже, суд зазначає, що позивач належними, допустимими та достатніми доказами не підтвердив ті доводи, на яких ґрунтується його позов.

Зібрані по справі докази, оцінені судом першої інстанції належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, що дало суду можливість прийти до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення підлягає залишенню без зміни відповідно до положень статті 375 ЦПК України.

Згідно зі статтею 141 ЦПК між сторонами підлягають розподіленню судові витрати, сплачені позивачем при подачі позовної заяви та при подачі сторонами апеляційних скарг.

Проте, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, витрати апелянта, понесені при подання апеляційної скарги, залишаються за його рахунок.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мультистор» залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова

---------------------------------

Повну постанову складено 28 грудня 2023 року