Ухвала

від 29.09.2023 по справі 522/15567/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

29.09.2023

Справа № 522/15567/23

Провадження по справі № 1-кп/522/56/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси № 106, в режимі відеоконференцзв`язку, кримінальне провадження №12020165500000430 від 02.08.2020 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Республіки Молдова, м. Тираспіль, громадянки Республіки Молдови, з вищою освітою, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 , (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів через ВКЗ),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження №12020165500000430 від 02.08.2020 року стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 31.07.2020 року, приблизно о 20 год. 00 хв., перебувала в приміщенні салону краси «Марамакс інститут Керастас», за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 9, де працює адміністратором.

Далі, перебуваючи за вищевказаною адресою, в той же час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання вона визначила грошові кошти в розмірі 7300 НБУ, які знаходились в середині касового апарату.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що її дії непомітні для оточуючих та носять таємний характер, розуміючи наслідки свого діяння, а також бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення ОСОБА_3 , підійшла до касового апарату та відчинила його, звідки таємно викрала грошові кошти в розмірі 7300 гривень.

Виконавши всі дії, які вважала за необхідні, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, ОСОБА_6 залишила місце вчинення нею кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Вказаним кримінальним проступком ТОВ «МАРАМАКС ГРУП», в особі представника потерпіого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було спричинено матеріальний збиток на суму 7300 гривень НБУ.

Згідно обвинувального акту дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Захисником обвинуваченої ОСОБА_3 ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020165500000430 від 02.08.2020 року стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила звільнити її від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження стосовно неї, на підставі ст. 49 КК України. Обвинувачена зазначила, що наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав їй зрозумілі та на закритті кримінального провадження вона наполягає.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання захисника обвинуваченої про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , на підставі ст. 49 КК України.

Представник потерпілої особи, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась. Захисником обвинуваченої в судовому засіданні були наданні докази про направлення потерпілій стороні копії вказаного клопотання про закриття кримінального провадження, на підставі ст. 49 КК України, з описом-вкладенням та накладною.

Заслухавши думку учасників судового провадження, розглянувши клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 червня 2020 року (справа №127/26665/16-к; провадження № 51-1066км20), положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Тобто, встановивши обставини, що дають підстави для закриття провадження, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Наведені норми закону вказують на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Суд, установивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд провадження судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284288 КПК України).

Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення містить ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Зокрема, пунктом 2 частиною 1 статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до проступків.

Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Як встановлено судом ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, що згідно обвинувального акту мало місце 31 липня 2020 року.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що строки давності розгляду даного кримінального провадження за вказаною вище статтею КК України станом на дату подання клопотання стороною захисту закінчились.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів того, що передбачені частинами 2, 3 ст. 49 КК України строки давності у даному кримінальному провадженні переривалися чи були зупинені.

На час розгляду клопотання судом не встановлено та сторонами провадження не надано інформації про ухилення обвинуваченої від слідства, вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а так само і відомостей про переривання чи зупинення строків, згідно ч. 2 ст. 49 КК України.

Згідно наданої прокурором вимоги щодо наявності чи відсутності судимостей, станом на 02.10.2023 року ОСОБА_3 , до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Крім цього, судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності, безумовної можливості продовження судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, і остання не заперечувала проти закриття провадження з відповідних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Суд приходить до висновку про те, що обвинувачена, розуміючи зміст процесуальних дій, що відбувались під час судового засідання, маючи безумовне та гарантоване законодавством право на судовий розгляд провадження та перевірку судом обґрунтованості обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення, таким правом не скористалась та не заперечувала проти закриття провадження за нереабілітуючих підстав.

Додатково, слід зазначити, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності, є обов`язковим.

Передбачений ст. 49 КК України інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні злочину.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи із цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а отже, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Саме таку позицію висловив Верховний суд у своїй постанові від 26.03.2020 року (судова справа №730/67/16).

Враховуючи наведене, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, рівності перед законом і судом, перевіривши законність заявленого клопотання, згоду обвинуваченої ОСОБА_3 на звільнення її від кримінальної відповідальності, на підставі вимог ст. 49 КК України, роз`яснивши учасникам провадження наслідки такого звільнення, кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується остання, є проступком, та з моменту його вчинення минуло більше трьох років; перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченої та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України і, відповідно, закриття кримінального провадження стосовно неї за ч. 1 ст. 185 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішується відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 5, 49, 185 КК України, ст. 284, 285, 286, 288, 369, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020165500000430 від 02.08.2020 року, за ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 49 КК України, задовольнити.

Обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020165500000430 від 02.08.2020 року стосовно ОСОБА_3 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 1.ч. 2 ст. 284 КПК України.

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про призначення судово-економічної експертизи залишити без розгляду.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся. Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Речові докази, отримані в ході проведення процесуальних дій, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси ОСОБА_8