Постанова

від 21.09.2023 по справі 916/3513/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3513/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

при секретарі судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача Чебан С.В.

від відповідача Никисла О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортех15»

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023, ухвалене суддею Желєзною С.П., м. Одеса, повний текст складено 10.05.2023

у справі № 916/3513/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортех15»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»

про визнання відсутнім права і кореспондуючого йому обов`язку позивача сплатити грошові кошти

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортех15» (далі ТОВ «Фортех15») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (далі ТОВ «Інфокс»), в якому просило суд визнати відсутність у відповідача права вимагати і кореспондуючого йому обов`язку позивача сплатити грошові кошти у розмірі 96 265,60 грн. за скид понаднормативно-стічних вод до міської каналізаційної системи на підставі рахунку від 07.11.2022 № 507256/85085.

Позов мотивований здійсненням відповідачем розрахунку за скид понаднормативно-стічних вод до міської каналізаційної системи з недотриманням умов укладеного між сторонами договору від 01.08.2016 № 30814 та положень чинного законодавства.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що показники води, яка була відібрана на об`єкті позивача, перевищують допустимі концентрації забруднюючих речовин, встановлені місцевими правилами, що стало підставою для виставлення позивачу рахунку за скид понаднормативно-стічних вод до міської каналізації. Крім того, позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушених прав.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі № 916/3513/22 у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд відхилив доводи та аргументи позивача, які викладенні в обґрунтування позовних вимог. Також зазначив, що з моменту пред`явлення відповідачем вимоги сплатити кошти до моменту звернення позивача до суду не сплинуло достатнього періоду часу, який може свідчити про існування правової невизначеності у спірних правовідносинах та, навпаки, про відсутність факту тривалості такої правової невизначеності. Це свідчить про недоведеність позивачем обрання саме ефективного способу захисту порушеного превентивного інтересу у спірних правовідносинах.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги зазначено наступне.

- відповідач, при здійснення розрахунку, безпідставно керувався параметрами гранично-допустимої концентрації (далі ГДК), викладені у додатку № 4 до рішення Виконкому Одеської міської ради від 26.12.2018 № 561 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Одеси», адже позивачу встановлені індивідуальні показники договором. Це призвело до безпідставного встановлення нібито перевищення ГДК по залізу, цинку, азоту.

- суд дійшов помилкового висновку про те, що при вирішенні питання про розміри ГДК у стоках, сторони мають керуватись виключно місцевими правилами приймання стічних вод;

- прийняття нових правил місцевого рівня не вносить автоматичних змін до укладеного між сторонами господарського договору;

- у відповідача були відсутні достеменні дані про обсяги спожитої води за спірний період, що взагалі унеможливлює здійснення коректного розрахунку;

- суд дійшов помилкового висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки розрахунок за скид понаднормативних-стічних вод до міської каналізаційної системи виконано із порушенням договору та приписів чинного законодавства, на підставі недостовірних відомостей, а тому інтерес позивача у правовій визначеності полягає захисту.

- суд в рішенні надав оцінку листам, які надані відповідачем з порушенням приписів ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/3513/22, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження вказаних матеріалів з суду першої інстанції.

12.06.2023 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Фортех15» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі № 916/3513/22 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України (до скарги не було додано доказів сплати судового збору), встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

27.06.2023 від ТОВ «Фортех15» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої було додано платіжну інструкцію № 537 від 01.06.2023 на суму 4026 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 за апеляційною скаргою ТОВ «Фортех15» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі № 916/3513/22 відкрито апеляційне провадження, встановлено ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» строк до 18.07.2023 для подання відзиву та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

14.07.2023 від ТОВ «Інфокс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, про помилковість доводів скаржника про те, що на нього не позповсюджуються дія рішення Виконкому Одеської міської ради від 26.12.2018 № 561 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Одеси». Крім того, пунктом 11.5. договору передбачено, що у всіх питаннях, які не врегульовані договором, сторони керуються нормами діючого законодавства. Також зазначено про безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника про те, що у відповідача ули відсутні достеменні дані про обсяги спожитої води за спірний період. При цьому, зазначаючи про невірний рохрахунок, скаржник не надає вірний та правильний на його погляд. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про обрання позивачем неналежного способу захисту.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, у розумний строк, призначено справу № 916/3513/22 до розгляду на 19.09.2023 о 13:15 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 21.09.2023 о 15:15 год.

В судове засідання 21.09.2023 з`явились учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 910/6803/22, предмет якої є подібним до цієї справи, зазначено наступне.

У частині 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 ГК України та статтею 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1 і 2 ст. 5 ГПК України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Предметом позову не може бути встановлення обставин.

Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Звертаючись до суду з вимогою «визнати у відповідача відсутнім права вимагати і кореспондуючого йому обов`язку позивача сплачувати кошти на підставі рахунку», позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження відсутності у відповідача права на одержання від нього плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

Водночас, колегія суддів зазначає, що заявлена позивачем у цій справі вимога не може самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, може бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №918/662/21).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до цієї норми провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість справи господарському суду (стаття 20 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що заявлена позивачем у цій справі вимога не може самостійно розглядатися в окремій справі, у зв`язку з чим провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 підлягає скасуванню, провадження у цій справі закриттю.

Керуючись статтями 231, 270, 275, 278, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортех15» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі № 916/3513/22 скасувати.

Провадження у справі № 916/3513/22 закрити.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.10.2023, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці відповідно до наказу голови суду від 22.09.2023 № 193-в.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська