Постанова

від 28.09.2023 по справі 924/926/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року Справа № 924/926/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Петухов М.Г.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Ярмолинецької селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року у справі №924/926/22 (суддя Вибодовський О.Д.)

за позовом АТ "Укртелеком"

до відповідача Ярмолинецької селищної ради

про стягнення 8680,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

АТ "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Ярмолинецької селищної ради про стягнення 8 680,91 грн. заборгованості з оплати послуг зв`язку пільговим категоріям населення Ярмолинецької територіальної громади.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року у справі №924/926/22 задоволено позов АТ "Укртелеком" до Ярмолинецької селищної ради про стягнення 8 680,91 грн.

Присуджено до стягнення з Ярмолинецької селищної ради (32100, смт.Ярмолинці, Хмельницького району, Хмельницької області, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, код ЄДРПОУ 05399248) на користь АТ "Укртелеком", (01601, м.Київ бул.Т.Шевченка, 18, код: 21560766) - 8680,91 грн. (вісім тисяч шість сот вісімдесят гривень 91 коп.) - заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги та 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що за відповідачем нормативно визначено обов`язок щомісячно, на підставі відповідних щомісячних звітів, здійснювати з позивачем розрахунки з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян. Суд дійшов висновку, що саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній законодавством категорії населення на території Ярмолинецької териториальної громади у період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2022 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Ярмолинецька селищна рада звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року у справі №924/926/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що витрати на надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення Ярмолинецької селищної територіальної громади дійсно можуть бути відшкодовані за рахунок місцевого бюджету, як вважає позивач. Водночас, у матеріалах позовної заяви відсутні відомості щодо дійсності перебування осіб, що визначені у списках тих, кому було надано послуги, у статусі пільговиків. Апелянт зауважує, що Реєстри обліку пільговиків селищній раді уповноваженим органом не передавалися, радою не велися та не ведуться. Таким чином, оскільки, Ярмолинецька селищна рада не є розпорядником коштів призначених для відшкодування витрат пільгових категорій осіб на послуги зв`язку, не має доступу до реєстру пільговиків, ці повноваження не відносяться до повноважень ради, тому селищна рада не має змоги перевірити дійсність заявлених вимог щодо оплати телекомунікаційних послуг.

Скаржник стверджує, що відшкодування витрат здійснюється селищною радою не в силу обов`язку, покладеного законом, а з власної ініціативи, оскільки селищна рада не є уповноваженим органом у розумінні Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №117.

Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09 червня 2023 року у справі №916/3938/21.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/926/22 у складі: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р., суддя Петухов М.Г.

Листом №924/926/22/4495/23 від 10 липня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

21 липня 2023 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/926/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 липня 2023 року у справі №924/926/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача Ярмолинецької селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року у справі №924/926/22. Постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження в строк, передбачений нормою частини 1 статті 273 ГПК України.

14 серпня 2023 року від АТ "Укртелеком" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2023 року, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді по справі №924/926/22 Маціщук А.В. у період з 14 серпня 2023 року по 14 вересня 2023 року включно, перебування у відпустці з 15 вересня 2023 року по 04 жовтня 2023 року включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №924/926/22.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/926/22 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2023 року у справі №924/926/22 апеляційну скаргу Ярмолинецької селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року у справі №924/926/22 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частини 10 статті 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Ярмолинецької селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року у справі №924/926/22 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського слід скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

АТ "Укртелеком" є оператором електронних комунікацій, який надає електронні комунікаційні (телекомунікаційні) послуги споживачам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Хмельницької області" від 12 червня 2020 року №727-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Хмельницької області.

До Ярмолинецької територіальної громади увійшли наступні територіальні громади (населені пункти): Ярмолинецька, Антоновецька, Баранівська, Боднарівська, Буйволовецька, Вербецька, Вербецько-Мурована, Жилинецька, Кадиївська, Косогірська, Москалівська, Пасічнянська, Правдівська, Савинецька, Соколівська, Соснівська, Сутковецька, Томашівська, Шарівська, Ясенівська.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сформована Ярмолинецька територіальна громада (сільська рада) є правонаступником усього майна та обов`язків сільських рад.

Фінансування витрат, пов`язаних з наданням пільг здійснюється за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів, що передбачено статтею 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", статтями 89-91 Бюджетного кодексу України, статтею 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", положеннями статті 17 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", преамбули Закону України "Про охорону дитинства".

Спеціальною нормою законодавства щодо джерел фінансування для відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, є підпункт 20 статті 91 Бюджетного кодексу України, в якому зазначено, що видатки на пільги з послуг зв`язку належать до видатків місцевих бюджетів. Згідно статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування самостійно затверджують і виконують місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Фінансування пільг з оплати послуг зв`язку за рахунок місцевих бюджетів передбачено, також, наказом Міністерства соціальної політики України від 14 травня 2018 року №688 "Про затвердження Типового переліку бюджетних програм і результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі "Соціальний захист та соціальне забезпечення".

З метою забезпечення соціальних програм, гарантом яких є держава, підприємство надсилало на електронну адресу Ярмолинецької селищної ради "Розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг" (форма "2-пільга"). До позовної заяви додаються дублікати роздруківок текстового файлу форми "2-пільга" та розрахунку видатків.

Позивачем направлялись відповідачу два примірники актів звіряння розрахунків за формою "3-пільга", які згідно з пунктом 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 28 березня 2003 року №83 "Про затвердження форми №3 пільга" мали складатися відповідачем. Однак, оскільки відповідач не виконував обов`язку щодо складання актів звіряння, вони складались і надсилались до уповноваженого органу позивачем протягом всього спірного періоду.

Відповідач надіслані акти не підписував і не повертав примірник позивачу.

В додатках до позову містяться докази (Додатки 3-21) про надсилання документів на поштову адресу відповідача щодо заборгованості, яка утворилась з 01 січня 2021 року по 30 червня 2022 року.

Як стверджує позивач, в спірний період Хмельницькою філією АТ "Укртелеком" абонентам, які включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги і перелічені у формі "2-пільга", надані послуги зв`язку на суму 8 680,91 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2022 року, станом на 01 липня 2022 року, який доданий до позовної заяви.

Несплата відповідачем позивачу коштів за надані телекомунікаційні послуги стала підставою звернення з цим позовом до суду.

Враховуючи викладені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки за відповідачем нормативно визначено обов`язок щомісячно, на підставі відповідних щомісячних звітів, здійснювати з позивачем розрахунки з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян. Суд виснував, що саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній законодавством категорії населення на території Ярмолинецької териториальної громади у період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2022 року.

Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як вже зазначалось, АТ "Укртелеком" є оператором електронних комунікацій, який надає електронні комунікаційні (телекомунікаційні) послуги споживачам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Метою діяльності позивача, як учасника господарських відносин, є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку від провадження підприємницької діяльності згідно із частиною другою статті 3 Господарського кодексу України.

Таким чином, у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у держави (її відповідного органу) як замовника послуг - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги.

Саме такий висновок щодо характеру правовідносин, які виникають між державою як замовником послуг на пільгових умовах відповідній категорії споживачів з метою забезпечення державних соціальних гарантій та особою, яка надає такі послуги, викладений у численних постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 10 квітня 2018 року у справі №927/291/17, від 17 квітня 2018 року у справі №906/621/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №911/1924/18 та ін. (у справах щодо відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів).

Заявляючи вимоги про стягнення витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню Ярмолинецької селищної ради послуг зв`язку на пільгових умовах, позивач, з яким погодився й суд першої інстанції, вважав, що їх відшкодування за рахунок видатків з місцевого бюджету повинна здійснити Ярмолинецька селищна рада (відповідач), яка є представницьким органом Ярмолинецької ОТГ.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковим з огляду на таке.

Засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначає Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", відповідно до статті 1 якого державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму

Статтею 17 цього Закону внормовано, що основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки (стаття 18 Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Стаття 19 цього Закону розділяє соціальні гарантії на обов`язкові та додаткові.

Відповідно частини третьої цієї статті державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Водночас частина третя вказаної статті визначає, що органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Згідно з частиною першою статті 20 Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Пільги з оплати користування послугами зв`язку та комунікаційними послугами передбачено низкою законодавчих актів України. Так, перелік категорій громадян, яким державою встановлені державні соціальні гарантії у вигляді пільг, встановлено, зокрема, Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно з частиною першою статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до Конституції України (стаття 143) та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (стаття 16) повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні (самоврядні) та делеговані, тобто повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.

Здійснення зазначених соціальних виплат відносяться саме до делегованих і мають супроводжуватись відповідним фінансуванням з боку держави, як того вимагають положення частини третьої статті 142 Конституції України, відповідно до якої держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення (пункт "а" частини першої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Тобто, встановлення органами місцевого самоврядування додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення є власними повноваженнями, які мають фінансуватися виключно з місцевого бюджету.

Зазначене повністю відповідає положенням частини третьої статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" щодо права органів місцевого самоврядування встановлювати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Водночас відповідно до підпункту "є" пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Наразі такий перелік не затверджений, що, однак, не змінює фактичного існування програм в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, та не звільняє державу від здійснення видатків для забезпечення реалізації таких програм.

Положення пункту 6 статті 92 Конституції України та вищенаведених статей Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" у сукупності свідчить про те, що покладання обов`язків з відшкодування спірних витрат на послуги зв`язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи.

Належним представником держави у спірних правовідносинах є той суб`єкт, який визначений законом про державний бюджет головним розпорядником бюджетних коштів, прийнятим законодавцем у році, що відповідає спірному періоду, за який понесені позивачем витрати за надання послуг зв`язку пільговим категоріям громадян підлягають компенсації.

Якщо держава не визначила законом такого головного розпорядника видатків, у такому випадку саме Кабінет Міністрів України слід вважати органом, в особі якого держава виступає відповідачем, адже відповідно до пункту 6 статті 116 Конституції України саме Кабінет Міністрів України розробляє проєкт закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.

Відповідна правова позиція з питань встановлення соціальних пільг і гарантій та суб`єктів, які зобов`язані фінансувати таки пільги, наведена в численних постановах Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі №904/138/21, від 01 лютого 2022 року у справі №904/141/20, від 27 липня 2022 року у справі №904/7875/21, від 09 червня 2023 року у справі №916/3938/21, та зводиться до того, що пільги, введені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету з огляду на їх введення органом державної влади, і саме держава, як замовник послуг, є боржником у цих правовідносинах.

Отже, стороною зобов`язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян є держава, а тому Ярмолинецька селищна рада не може бути боржником за таким зобов`язанням.

Задоволення позову за рахунок видатків місцевих бюджетів було б можливим лише за наявності субвенцій із державного бюджету місцевому бюджету на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, хто прийняв рішення щодо введення відповідних пільг, тоді як це має вирішальне значення для вирішення питання, за рахунок якого бюджету (державного чи місцевого) повинно здійснюватися їх відшкодування, а також позивачем не надано доказів того, чи мало місце надання відповідних субвенцій з державного бюджету місцевому бюджету, а тому місцевий суд прийшов до помилкового висновку про можливість здійснити відшкодування витрат позивача за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян за рахунок місцевого бюджету Ярмолинецької селищної ради.

З огляд на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що визначений позивачем відповідач (Ярмолинецька селищна рада) є неналежним відповідачем у даному спорі, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2023 року у справі №922/1418/22.

Відповідно до частини 1 статті 74, частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи. Наведені в апеляційній скарзі аргументи є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на правильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Ярмолинецької селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року у справі №924/926/22.

Судові витрати розподіляються у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ярмолинецької селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року у справі №924/926/22 задовольнити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року у справі №924/926/22 скасувати. Прийняти нове рішення. У позові відмовити.

Стягнути з АТ "Укртелеком" (01601, м.Київ, бул.Т.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Ярмолинецької селищної ради (32100, смт.Ярмолинці, Хмельницького району, Хмельницької області, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, код ЄДРПОУ 05399248) 3721,50 грн. судового збору.

Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №924/926/22 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "28" вересня 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Петухов М.Г.