Постанова

від 02.10.2023 по справі 947/12843/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6111/23

Справа № 947/12843/23

Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури у справі за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Петренка В.С. 28 квітня 2023 року у м. Одеса, -

встановила:

У квітні 2023 року Херсонська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулась до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову по даній справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, яка знаходиться на території Новотроїцької селищної територіальної громади (Подівської сільської ради) Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області та заборонити ОСОБА_1 (паспорт громадянина Російської Федерації номер НОМЕР_1 , виданий Територіальним пунктом УФМС Росії по Липецькій області в Становлянському районі, 23.12.2009) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 з іншими земельними ділянками.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2023 року заяву Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про забезпечення позову було повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури у справі за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що визначена ч. 3 ст. 154 ЦПК України обов`язковість зустрічного забезпечення має вичерпний характер та правовідносини сторін, які виникли у даній справі, до вказаного переліку не відносяться.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду не надходив, що не заважає розгляду справи у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури у справі за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно доч.2ст.369ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені впунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п.п.1,3ч.1ст.379ЦПК України,підставами дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє: неповнез`ясування судомобставин,що маютьзначення длясправи; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалюючи судове рішення про повернення Херсонській обласній прокуратурі в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказана заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, що є імперативними нормами ЦПК України.

Однак, колегія суддів не може погодитись зі вказаним висновком суду, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів.

За приписами частини шостої статті 154 ЦПК України. питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

У постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року в справі № 569/13105/18 (провадження № 61-46461св18) вказано, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав:

1)якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України;

2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України.

Суд першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні зазначив, що заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, тобто не відповідає вимогам пункту 6 частини першої статті 151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 10ст.153ЦПК України.

Однак колегія суддів зауважує, що порядок застосування інституту зустрічного забезпечення врегульовано приписами статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Виходячи із зазначених вимог цивільного процесуального законодавства, застосування заходів зустрічного забезпечення позову за зверненням особи, якою подано заяву про забезпечення позову, є правом суду.

Відповідно розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не може вважатись порушенням норм статей 151, 154 ЦПК України.

Також колегією суддів встановлено, що у заяві про забезпечення позову Херсонська обласна прокуратура просила суд не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки вважала, що відсутні підстави для його застосування.

При вказаних обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився із характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, у зв`язку із чим ухвала Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2023 року підлягає скасуванню, а цивільна справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, ч. 2 ст. 369, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2023 року скасувати.

Цивільну справу за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2 «а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2023 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе