Постанова

від 14.11.2023 по справі 947/12843/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6957/23

Справа № 947/12843/23

Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури у справі за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Петренка В.С. 19 червня 2023 року у м. Одеса, -

встановила:

У квітні 2023 року Херсонська обласна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки.

Одночасно звернулась до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову по даній справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, яка знаходиться на території Новотроїцької селищної територіальної громади (Подівської сільської ради) Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області та заборонити ОСОБА_1 (паспорт громадянина Російської Федерації номер НОМЕР_1 , виданий Територіальним пунктом УФМС Росії по Липецькій області в Становлянському районі, 23.12.2009) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 з іншими земельними ділянками.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2023 року заяву Херсонської обласної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по даній цивільній справі, а також зобов`язано Херсонську обласну прокуратуру надати належним чином завірений переклад на російську мову копії позовної заяви та доданих до неї документів до першого підготовчого засідання.

У зв`язку із ненаданням Херсонською обласною прокуратурою належним чином завіреного перекладу на російську мову копій позовної заяви та доданих до неї документів до першого підготовчого засідання, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2023 року позовну заяву Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області було залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури у справі за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судочинство та діловодство в судах України, зокрема цивільне, здійснюється державною мовою; особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому процесуальним законом; іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою.

Крім того, Законом України від 01 грудня 2022 року № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР. Одночасно вказаним законом постановлено вийти з Конвенції та Протоколу до Конвенції. Закон № 2783-ІХ набрав чинності 29 грудня 2022 року.

Таким чином, на думку апелянта, оскільки вчинення РФ з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, Держава Україна зупинила у відносинах з Російською Федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, а тому висновок суду про необхідність направлення позовної заяви та доданих до неї документи до посольства та інших компетентних органів цієї країни є помилковим.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду не надходив, що не заважає розгляду справи у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Сторони про розгляд справи на14 листопада 2023 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання з`явився представник Херсонської обласної прокуратури.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Згідно п.п.1,3ч.1ст.379ЦПК України,підставами дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє: неповнез`ясування судомобставин,що маютьзначення длясправи; неправильне застосування судом норм процесуального права; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалюючи судове рішення про залишення без розгляду позовної заяви Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з обізнаності позивача про наявний обов`язок з виконання ухвали суду від 12 травня 2023 року, а саме надання до суду належним чином завірений переклад на російську мову копії позовної заяви та доданих до неї документів до першого підготовчого засідання, на підставі чого суд вважав наявним факт ухилення позивача від виконання ухвали суду від 12 травня 2023 року та покладеного на нього обов`язку судом з надання доказів.

Однак, колегія суддів не може погодитись зі вказаним висновком суду, з наступних підстав.

Так, системне тлумачення п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК свідчить, що його слід застосовувати у взаємозв`язку з положеннями ч.ч. 7-10 ст. 84 ЦПК, а залишення позову без розгляду можливе лише у випадку неподання позивачем витребуваних доказів без поважних причин, тобто коли позивач володіє певними доказами, які необхідні для повного і всебічного з`ясування обставин справи, але свідомо ухиляється від надання їх суду. В іншому випадку суд, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, зобов`язаний розглянути справу по суті на підставі тих доказів, які надані учасниками справи.

Також положення ч. 10 ст. 84 ЦПК містять альтернативні варіанти дій суду першої інстанції в разі ухилення від виконання учасником справи вимог щодо надання доказів. Залишення позову без розгляду є лише одним з них і може застосовуватися тільки в разі неможливості здійснення судом розгляду справи за відсутності таких доказів.

У даному випадку, суд першої інстанції залишив без розгляду позовну заяву Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області за п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України по причині неподання доказів, що не відповідає дійсності, оскільки підстава, за якою позов був залишений без розгляду - відсутність завіреного перекладу на російську мову копій позовної заяви та доданих до неї документів, не може вважатися доказом в сенсі п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвали про витребування доказів матеріали справи не містять, що унеможливлює залишення позову без розгляду з цієї підстави.

Крім того, колегія суддів враховує, що у разі необхідності здійснення перекладу відповідних документів на іноземну мову, суд першої інстанції був не позбавлений процесуальних повноважень надати відповідне доручення перекладачу.

Згідно частини першої статті 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (частина четверта статті 9 ЦПК України).

Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду (частина друга статті 75 ЦПК України.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з підстав ненадання позивачем витребуваних доказів не відповідає вимогам ч.ч. 7 та 8 ст. 84 ЦПК, оскільки відсутність завіреного перекладу на російську мову копій позовної заяви та доданих до неї документів не може вважатися доказом в сенсі вищевказаних положень ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятою статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з частиною четвертої статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття (розгляду) позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

У справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року зазначено, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року (пункт 65), у справі «Кудла проти Польщі» від 26 жовтня 2000 року (пункт 122) зазначено, що однієї із гарантій 6 Конвенції є право на забезпечення ефективного доступу до суду для того, щоб учасники судового процесу могли одержати рішення, яке стосується їх «прав та обов`язків».

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і перешкодило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, у даній справі суд першої інстанції, всупереч вимогам наведених норм процесуального права, а також стст.263, 264 ЦПК щодо законності та обґрунтованості рішення, не вирішив спір по суті, необґрунтовано залишивши позовну заяву Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області без розгляду.

При вказаних обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився із характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, у зв`язку із чим ухвала Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2023 року підлягає скасуванню, а цивільна справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст .ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2023 року скасувати.

Цивільну справу за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ) про конфіскацію земельної ділянки направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 28 листопада 2023 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе