Рішення

від 14.05.2024 по справі 947/12843/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/12843/23

Провадження № 2/947/1769/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.М.,

за участю:

прокурора Кубатко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Херсонської обласної прокуратури яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2023 року заступник керівникаХерсонської обласноїпрокуратури вінтересах державив особіГоловного управлінняДержгеокадастру уХерсонській області,звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , в якій просить суд припинити громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новотроїцької селищної територіальної громади (Подівської сільської ради) Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.09.2021 року за номером 44085820 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 60507117 від 22.09.2021 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги заступник керівникаХерсонської обласноїпрокуратури вінтересах державив особіГоловного управлінняДержгеокадастру уХерсонській областізазначає, що 20.09.2021 року державним реєстратором Новотроїцької селищної ради Херсонської області Демків І.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровано право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га за ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер НОМЕР_1 , виданого 26.12.2002 року Подівською сільською радою Новотроїцького району Херсонської області, яка знаходиться на території Подівської сільської ради Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області.

В подальшому 19.09.2021 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 передав земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га за договором оренди землі б/н в оренду ОСОБА_2 , строком на 7 років, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.03.2023 року та договором оренди земельної ділянки б/н від 19.09.2021 року.

Разом з цим, обласною прокуратурою виявлено порушення ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.ст.80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні відповідачем зазначеної земельної ділянки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 будучі іноземним громадянином, упродовж року після набуття та реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 2021 року до цього часу) не відчужив її, є підстави для її конфіскації у власність держави, оскільки землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише громадянину України.

При цьому, у відповідача відсутній намір виконати обов`язок щодо відчуження спірної земельної ділянки.

Прокурор вважає, що недотримання відповідачем вимог законодавства України порушує публічні інтереси держави, оскільки ним порушено процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення так як ОСОБА_1 будучи іноземним громадянином не відчужив її упродовж року після набуття права власності, та на даний час без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України, отримуючи при цьому дохід на території України.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районногосуду м.Одеси ПетренкаВ.С.від 12.05.2023року було прийнято позовнузаяву дорозгляду тавідкрито провадженняпо цивільнійсправі запозовною заявоюХерсонської обласної прокуратури яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Зобов`язано Херсонську обласну прокуратуру надати належним чином завірений переклад на російську мову копії позовної заяви та доданих до неї документів до першого підготовчого засідання.

26.04.2023 року Херсонська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулась до Київського районного суду м. Одеси з заявою про забезпечення позову по цивільній справі № 947/12843/23 за позовною заявою Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки, а саме просила накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, яка знаходиться на території Новотроїцької селищної територіальної громади (Подівської сільської ради) Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області та заборонити ОСОБА_1 (паспорт громадянина Російської Федерації номер НОМЕР_2 , виданий Територіальним пунктом УФМС Росії по Липецькій області в Становлянському районі, 23.12.2009) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 з іншими земельними ділянками.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.04.2023 року, заяву Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про забезпечення позову, подану по цивільній справі № 947/12843/23 за позовною заявою Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки, повернуто заявнику.

13.06.2023 року представник Херсонської обласної прокуратури надав до суду письмові пояснення щодо ухвали про витребування належним чином завіреного перекладу на російську мову копії позовної заяви та доданих до неї документів до першого підготовчого засідання, відповідно до яких не погоджується з вказаним зобов`язанням прокуратури. Зазначає, що судочинство та діловодство в судах України, зокрема цивільне, здійснюється державною мовою; особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому процесуальним законом; іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, лише якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах Україна приєдналась Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР; у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.

Представник позивача також зазначає, що Конвенція передбачає можливість вручення документів українською мовою одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти. Чинне процесуальне та міжнародне законодавство при направленні судового доручення не вимагає обов`язкової наявності перекладу документів, що підлягають врученню учаснику справи. Такий переклад є обов`язковим при умові, якщо учасник справи не згодний добровільно їх прийняти.

Прокурор вказує на те, що Законом України від 01 грудня 2022 року № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі - Закон № 2783-ІХ ) зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР (далі - Протокол до Конвенції). Одночасно вказаним законом постановлено вийти з Конвенції та Протоколу до Конвенції. Закон № 2783-ІХ набрав чинності 29 грудня 2022 року.

Міністерство юстиції України листом від 11 січня 2023 року № 3396/12.1.1/18-23 надало роз`яснення, зокрема про те, що з дати зупинення дії Мінської конвенції та Протоколу до неї: не здійснюватиметься співробітництво судів та інших компетентних органів України з відповідними органами Російської Федерації та Республіки Білорусь з питань надання правової (судової) допомоги у цивільних та кримінальних справах та екстрадиції на підставі Конвенції, у тому числі, безпосередні зносини установ юстиції.

Вказана позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 757/55158/20-ц.

Отже, оскільки вчинення РФ з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, Держава Україна зупинила у відносинах з Російською Федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, а тому висновок суду про необхідність направлення позовної заяви та доданих до неї документи до посольства та інших компетентних органів цієї країни є помилковим.

У підготовчому засіданні 19.06.2023 року представник Херсонської обласної прокуратури Волкова Н.М., заперечувала проти залишення позову без розгляду, просила викликати відповідача через оголошення на веб-сайті судової влади, та повідомила, що ухвалу від 12.05.2023 року в частині зобов`язання Херсонської обласної прокуратури надати належним чином завірений переклад на російську мову копії позовної заяви та доданих до неї документів виконувати не буде.

Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились, відповідач належним чином не повідомлений.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2023 року, позовну заяву Херсонської обласної прокуратури яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 02.10.2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Херсонської обласної прокуратури було задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2023 року було скасовано,цивільну справу за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про забезпечення позову.

06.11.2023 року від Одеського апеляційного суду до канцелярії Київського районного суду м. Одеси надійшли матеріали оскарження ухвали про повернення заявнику заяви про забезпечення позову, подане по цивільній справі №947/12843/23 за позовноюзаявою Херсонськоїобласної прокуратурив інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Херсонськійобласті до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проконфіскацію земельноїділянки для продовження розгляду вказаної заяви.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14.11.2023 року, апеляційну скаргу заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, задоволено частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2023 року скасовано. Цивільну справу за позовом Херсонської обласної прокуратури яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки, направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

17.01.2024 року до канцелярії Київського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи №947/12843/23 за позовноюзаявою Херсонськоїобласної прокуратурив інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Херсонськійобласті до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проконфіскацію земельноїділянки для продовження розгляду вказаної заяви.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.02.2024 року заяву Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про забезпечення позову у справі за позовною заявою Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, яка знаходиться на території Новотроїцької селищної територіальної громади (Подівської сільської ради) Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області.Заборонено ОСОБА_1 (паспорт громадянина Російської Федерації номер НОМЕР_2 , виданий Територіальним пунктом УФМС Росії по Липецькій області в Становлянському районі, 23.12.2009) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 з іншими земельними ділянками.

У підготовчому засіданні 12.03.2024 року представник позивача ОСОБА_3 просила відкласти підготовче засідання та здійснити виклик відповідачів, шляхом розміщення оголошення на сайті.

Підготовче засіданні відкладено до 01.04.2024 року для виклику відповідача шляхом розміщення оголошення на сайті.

У підготовчому засіданні 01.04.2024 року прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в підготовче засідання 01.04.2024 року не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі судової влади.

Судом на місці ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 14.05.2024 року прокурор ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання 14.05.2024 року не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі судової влади.

Крім того, суд зауважує, що прокурором не вжито належних заходів щодо повідомлення та виклику відповідачів судовим дорученням, оскільки на момент постановлення судом ухвали про відкриття провадження по справі Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах Україна приєдналась Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР та Протокол до неї 1997 року (997_018) ще не втратила чинність, оскільки діяла ще протягом одного року з дати зупинення її дії.

За таких обстави суд наголошує, що відповідач - громадянин РФ ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 який, за клопотанням прокурора, був про час та місце судового засідання повідомлений шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі судової влади, був повідомлений у спосіб не передбачений законом, оскільки порядок виклику шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України передбачений для осіб зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме та якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території.

Таким чином, за згодою прокурора Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державногореєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.13) 20.09.2021 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, яка розташована на території Новотроїцької селищної ради Херсонської області.

На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ІІ-ХС №026384 виданого 26.12.2002 (а.с.15-16) ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га,з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новотроїцької селищної територіальної громади (Подівської сільської ради) Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області.

Вказана земельна ділянка передана в оренду ОСОБА_2 строком на 7 років.

Даний факт підтверджується договором оренди землі сільськогосподарського призначення від 19.09.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Наявність громадянства РФ у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується паспортом виданим 23.12.2009 року Територіальним пунктом УФМС Росії по Липецької області в Становлянському районі, №4209588338, код підрозділу 480-020.

Херсонською обласною прокуратурою 13.04.2023 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області скеровано запит №15/1-100 вих-23 (а.с.22) з метою встановлення вжитих вказаним органом заходів з метою конфіскації, зокрема у ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751, яка не була відчужена ним протягом року.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №10-21-011-866/2-23 від 19.04.2023 (а.с.24) перевірка щодо набуття права власності та правомірності користування ОСОБА_1 земельною ділянкою за кадастровим номером 6524483300:03:001:0751, Головним управлінням не проводились, у зв`язку з чим заходи щодо конфіскації на зазначену земельну ділянку не вживалися.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За правилами ст.4,5 ЗК Українизавданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини третьоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та другастатті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другоїстатті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зістаттею 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першоюстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно дост. 1 Земельного кодексу Україниземля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Положення статей13,14 Конституції Українивизначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормамирозділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннямиЦК УкраїнитаЗК України.

Відповідно до ч. 1ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право»право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 вищевказаного закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка належить до нерухомого майна, знаходиться на території України, на неї поширюється дія законодавства України.

Згідно зіст. 80 Земельного кодексу Українисуб`єктами права приватної власності на землю визначено громадян України та юридичних осіб.

Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших нормЗемельного кодексу Українисуб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другоїстатті 81 Земельного кодексу Україниможуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Відповідно до пункту «е» ч. 1ст. 140 Земельного кодексу Україниоднією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною 5ст. 41 Конституції Українивизначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2, 4ст. 145 ЗК Україниу разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч. 1ст. 346 Цивільного кодексу Українивизначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зіст. 356 Цивільного кодексу Українидо особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно з ч. 4ст. 81 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 26.12.2002 року набув право власності на земельну ділянку з цільовим призначеннямдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, яка розташована на території Новотроїцької селищної територіальної громади (Подівської сільської ради) Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області.

Вказаний вище факт підтверджується виданим 26.12.2002 року громадянину України, на підставі розпорядження голови Новотроїцької райдержадміністрації Ради народних депутатів №750 від 25.12.2002 року, Державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ХС №026384, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №35, відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

Частиною 5ст. 22 Земельного Кодексу Українивстановлено, що набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогстатті 130 цього Кодексу.

Частиною 1статті 130 Земельного Кодексу Україниврегульовано, що набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з того, що на час отримання державного акту на право приватної власності на землю відповідач був громадянином України, правомірно отримавши земельну ділянку саме як громадянин України на підставі розпорядження голови Новотроїцької райдержадміністрації Ради народних депутатів №750 від 25.12.2002 року, однак в подальшому ОСОБА_1 набув громадянство Російської Федерації, що підтверджується паспортом виданим 23.12.2009 року Територіальним пунктом УФМС Росії по Липецької області в Становлянському районі, №4209588338, код підрозділу 480-020.

Частина 4 ст.22 ЗК України, в редакції 2002 року, прямо забороняла передання земель сільськогосподарського призначення іноземним громадянам, саме тому суд виходить з того, що ОСОБА_1 отримав спірну земельну ділянку у власність у 2002 році саме як громадянин України.

Таким чином,відповідно доприписів ЗКУкраїни(вредакції,яка діялана моментнабуття відповідачему власністьспірної земельноїділянки)відповідач набувправо приватної власності на землю у 2002 році будучи громадянином України.

При цьому суд зазначає, що Земельним кодексом України не врегульовано питання щодо обов`язкового відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення особами, які отримали у власність ці ділянки за часів перебування у громадянстві України, а згодом отримали громадянство іншої країни.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ЗК України в редакції, яка діє на момент ухвалення рішення судом, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ЗК України в редакції, яка діяла у 2002 році на момент набуття відповідачем права власності на земельну ділянку , якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту

переходу такого права.

Таким чином,конструкція ч.1ст.145ЗК (вобох редакціях)передбачає обов`язоквідчуження земельноїділянки їївласником протягомроку змоменту переходутакого права якщо саме на момент переходу права власності на земельну ділянку вона не може набуватися такою особою у власність.

Прокурором не доведено та судом не встановлено, що саме на момент набуття спірної земельної ділянки у власність відповідачем у 2002 році він був громадянином РФ, що виключає можливість застосування судом до спірних правовідносин положень ст. 145 ЗК України.

Суд підкреслює, що як на момент набуття права власності на земельну ділянку у 2002 році, так і на теперішній час, Земельний кодекс України не містив та не містить норми, яка б передбачала обов`язок відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення особою, яка правомірно набула право власності на неї, однак в подальшому отримала громадянство іноземної держави. Адже у Земельному кодексі України встановлюється заборона щодо набуття саме іноземцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Крім того, прокурором не доведено та у суду відсутні відомості на підтвердження обставин виходу ОСОБА_1 з громадянства України.

З дослідженоїсудом Інформації з Державногореєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вбачається, що державним реєстратором Новотроїцької селищної ради Херсонської області Демків Іриною Вікторівною 20.09.2021 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС№026384, виданого 26.12.2002 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, яка розташована на території Новотроїцької селищної ради Херсонської області. Власником зазначено ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно частинами 1, 2 статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Частиною 3 статті 5 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У Рішенні Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Принцип непорушності зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017 р. у справі 3 6-2705цс16 також підтверджує, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

При цьому,суд неможе погодитисяз твердженнямипрокурора пронабуття відповідачемправа власностіна спірнуземельну ділянку20.09.2021року (змоменту державноїреєстрації речовихправ нанерухоме майно),оскільки яквбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку ІІ-ХС №026384, ОСОБА_1 набув таке право ще у 2002 році і станом на час отримання акту, зареєстрував його в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №35. Крім того, станом на момент отримання державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС№026384 від 26.12.2002 року закон не пов`язував момент виникнення права власності на нерухоме майно із його державної реєстрацією.

До того ж, відповідно вимог ч.4 ст.81 ЗК України, які діяли станом на момент набуття відповідачем спірної земельної ділянки у власність у 2002 році, підлягали відчуженню протягом року, лише землі сільськогосподарського призначення, які були прийняті іноземними громадянами, а також особами без громадянства у спадщину.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року, передбачено, що на час дії воєнного стану забороняється вчинення будь-яких нотаріальних дій за зверненням громадян Росії та юридичних осіб.

Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 року, передбачено, що виконання будь-якого договору стороною якого є громадянин Росії, або юридична особа, яка має відношення до РФ забороняється. Такі договори будуть визнаватися нікчемними.

Таким чином, згідно положень законодавства України, прийнятого після 24.02.2022 року, будь-які документи для громадян Росії в Україні не можуть бути оформлені.

З урахуванням вказаного, навіть якщо погодитися з твердженнями прокурора про набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку 20.09.2021 року (з моменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно), відповідач ОСОБА_1 , як громадянин РФ, був позбавлений можливості відчужити земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, яка розташована на території Новотроїцької селищної ради Херсонської області, протягом року, саме через заборону з боку держави на вчинення таких правочинів.

У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

З огляду на викладене вище суд вважає, що задоволення позову прокурора шляхом конфіскації спірної земельної ділянки через її не відчуження протягом року з урахуванням встановлення заборони з боку держави на здійснення будь-яких правочинів (тобто фактично позбавлення відповідача можливості здійснити таке відчуження з боку держави) буде вважатися порушенням ст. 1 Першого протоколу, оскільки в даному випадку не буде дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи.

Дослідивши матеріали справи, обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудові витрати не відшкодовуються, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про припинення громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новотроїцької селищної територіальної громади (Подівської сільської ради) Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.09.2021 року за номером 44085820 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 60507117 від 22.09.2021 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області залишити без задоволення.

Вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.02.2024 року заходи забезпечення позову скасувати.

Арешт накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 площею 2,28 га, яка знаходиться на території Новотроїцької селищної територіальної громади (Подівської сільської ради) Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області скасувати.

Скасуватизаборону ОСОБА_1 (паспорт громадянина Російської Федерації номер НОМЕР_2 , виданий Територіальним пунктом УФМС Росії по Липецькій області в Становлянському районі, 23.12.2009) у розпорядженні, зміні цільового призначення, здійсненні перетворення, поділі, об`єднанні земельної ділянки з кадастровим номером 6524483300:03:001:0751 з іншими земельними ділянками.

Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Черняховського, 6) та для відому заінтересованим особам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 22.05.2024 року.

Суддя: Петренко В.С.