Рішення

від 26.09.2023 по справі 908/1688/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/133/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023 Справа № 908/1688/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників учасників справи:

від позивача - Сокуренко А.Ю., довіреність № 20/30 від 27.06.2022

від відповідача - Єлісєєв С.С., ордер АР № 1099917 від 28.09.2022

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1688/23

за позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (вул. Старо-Київська, буд. 10-г, корпус С, м. Київ, 04116)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Статор" (вул. Каховська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69096)

про зобов`язання вчинити дії, стягнення 106400,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 20/215 від 12.05.2023) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Статор", згідно якого просило:

1) Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Статор" виконати умови договору № 20/1120 від 26.10.2021, укладеного між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Статор", а саме: з використанням своїх матеріалів (запасних частин) виконати роботи з капітального ремонту обладнання електродвигуна А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ в кількості 2 одиниць (інв. № 67484, № 67486), вартість виконання яких складає 379999,99 грн., та повернути відремонтоване обладнання Підприємству з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат";

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Статор" на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" грошові кошти у розмірі 106400,00 грн., з яких: неустойка за порушення строків виконання робіт за договором № 20/1120 від 26.10.2021 у розмірі 68400,00 грн.; штраф за порушення строків виконання робіт за договором № 20/1120 від 26.10.2021 у розмірі 38000,00 грн.

26.10.2021 між сторонами в справі укладено договір № 20/1120, за умовами якого ТОВ "Завод Статор" зобов`язалося виконати роботи з капітального ремонту обладнання електродвигуна А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ в кількості 2 одиниць (інв. № 67484, № 67486). Листом № 06/1696 від 01.12.2021 підрядника було письмово повідомлено про необхідність прийняття обладнання в ремонт. Вказані електродвигуни були передані підряднику в ремонт 08.12.2021. Строк виконання робіт за договором становить 60 календарних днів з дати передачі обладнання в ремонт, тобто, до 06.01.2022. Відповідач у встановлені строки роботи з капітального ремонту обладнання не виконав, передані в ремонт електродвигуни замовнику не повернув. У відповіді на заявлену позивачем претензію відповідач зазначив про неможливість передання двигунів на території замовника за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км у зв`язку з тим, що вона знаходиться на окупованій території; вказав на необхідність укладення додаткової угоди до договору в частині визначення місця передання обладнання задля його повернення. Разом з тим, у претензії позивачем була вказана конкретна адреса повернення обладнання з ремонту: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, яка теж є територією позивача. Укладання додаткової угоди до договору для визначення місця передання обладнання договором не передбачено. На підставі п. 8.2 договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 68400,00 грн. за період з 06.01.2022 по 04.07.2022 та штраф у розмірі 10% від вартості робіт.

06.07.2023 надійшла відповідь на відзив, в якій відхилено заперечення відповідача з підстав їх необґрунтованості та недоведеності. Обладнання було передано в ремонт відповідачу 08.12.2021, що підтверджується накладною № 000019582 та ТТН № 000019582. Твердження відповідача про передання 15.12.2021 у ремонт окремо електродвигуна інв. № 67484 у кількості 1 одиниці, та подальшого повернення підрядником 24.12.2021, не відповідають дійсності. Надані відповідачем копії накладної № 000019777 та ТТН № 000019777, товарно-транспортної накладної № 122-401 від 24.12.2021 складені з порушенням умов договору, не містять П.І.Б. та підпис особи, яка приймала та одержувала електродвигун, як від замовника до підрядника, так і від підрядника до замовника. Ремонт і передання обладнання з ремонту відповідач мав здійснити до 06.01.2022, тобто, до введення 24.02.2022 воєнного стану. У претензії № 20/195 від 14.03.2023 була вказана конкретна адреса повернення обладнання з ремонту, укладання додаткової угоди для визначення місця передання обладнання договором не передбачено. Повідомлення відповідача про готовність обладнання після ремонту не є доказом на підтвердження факту виконання робіт за договором. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України та абз. 6 ч. 2 ст. 20 ГПК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

22.06.2023 надійшов відзив. Відповідач позов визнав частково в частині стягнення пені в сумі 4000,00 грн. В іншій частині позовних вимог просив відмовити через їх необґрунтованість, а також через обрання неефективного способу захисту прав позивача. Первинно обладнання було передано в ремонт за ТТН № 000019582 від 08.12.2021. Надалі, за ТТН № 000019777 від 15.12.2021 позивач передав в ремонт відповідачу електродвигун А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ, інв. № 67484 у кількості 1 одиниці, замість переданого 08.12.2021 електродвигуна А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ. Повернення раніше переданого 08.12.2021 двигуна назад позивачу відбулося 24.12.2021 за ТТН № 122401. Тобто, передача в ремонт обладнання відбулася 15.12.2021. Таким чином, ремонт мав бути виконаний у строк 13.02.2021. Отже, перший день прострочення виконання зобов`язання підрядника припадає на 14.02.2022, а не на 06.01.2022, як зазначив позивач. 16.02.2022 відповідач направив на електронну пошту позивача лист № 46/02 від 16.02.2022 про готовність обладнання після ремонту, просив направити представників позивача для вхідного контролю електродвигунів перед відвантаженням. Позивач свого представника не направив. У зв`язку з воєнним вторгненням російських військ на територію України 24.02.2022, з кінця лютого 2022 року с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, що є територією замовника, є окупованою територією по теперішній час. Отже, з кінця лютого 2022 та за відсутності внесення змін до договору в частині місцезнаходження замовника, не вбачалося за можливе передати обладнання з ремонту та підписати акти виконаних робіт за вказаною адресою. Позивач приблизно з 24.02.2022 перестав виходити на зв`язок та його місцезнаходження не було відомо. Лише 06.02.2023 позивач вийшов на зв`язок та надіслав запит про намір повернення обладнання з ремонту. При цьому, лист надіслав не генеральний директор, а особа, яка не є підписантом товариства, довіреність до листа не була додана. Відповідач, зокрема, пропонував внести зміни до договору в частині місця складання, оформлення та підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, а також встановлення місця передачі двигуна до замовника. Представники позивача двічі приїздили до відповідача з метою перевірки збереження обладнання. Обладнання було відремонтовано та впродовж воєнного часу зберігалося відповідачем на території його товариства. Вважає, що підписання акта прийому-передачі виконаних робіт в іншому, ніж зазначено у договорі, місці, не є підставою для здійснення оплати позивачем. Таким чином, оскільки територія замовника є тимчасово окупованою, за відсутності внесення вказаних змін у договір, вимога позивача про зобов`язання виконати умови договору та повернути обладнання в даній ситуації вважає передчасною, вказана позовна вимога не може бути задоволена. З урахуванням викладених обставин, розрахунок пені повинен бути здійснений з 14.02.2022 по 23.02.2022. Застосування штрафу вважає передчасним. Вимога позивача про зобов`язання відповідача виконати умови договору є необґрунтованою та не є ефективним способом захисту його прав. На сьогоднішній день не вбачається за можливе повернути обладнання позивачу за адресою, згідно редакції договору від 26.10.2021. Також, відповідач листом № 46/02 від 16.02.2022 повідомив позивача про готовність обладнання після ремонту.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1688/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 29.05.2023 вказану позовну заяву залишено без руху.

07.06.2023 до суду від позивача надійшла заява вих. № 20/236 від 01.06.2023 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2023 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1688/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.06.2023.

Ухвалою суду від 28.06.2023 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 06.09.2023 включно; підготовче засідання відкладено на 29.08.2023.

Ухвалою суду від 29.08.2023 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті 26.09.2023.

У судове засідання 26.09.2023 з розгляду справи по суті з`явилися представники сторін. Представник позивача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 26.09.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

26.10.2021 між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Статор" (підрядник, відповідач) укладено договір № 20/1120, за умовами якого (п. 1.1 договору) підрядник за дорученням замовника зобов`язується своїми силами, а також з використанням своїх матеріалів (запасних частин) виконати роботи з капітального ремонту електродвигуна А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ в кількості 2 одиниць (інв. № 67484, № 67486), вузлів, агрегатів (далі по тексту - обладнання) (Код за ДКПП 016:2010-33.14).

Обсяг, найменування робіт, найменування використовуваних матеріалів (запасних частин) за цим договором, згідно п. 1.2 договору, визначається на підставі кошторису (додаток № 1 до договору), який є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 1.4, виконання робіт проводиться на території підрядника за адресою: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32.

Відповідно п. 2.1, вартість робіт, доручених підряднику, відповідно до додатку № 1 до договору, становить: без ПДВ - 316666,66 грн., ПДВ 20% - 63333,33 грн., разом з ПДВ - 379999,99 грн.

У розділі 3 договору сторони визначили строки виконання робіт. Згідно п. 3.1, строк виконання робіт - 60 календарних днів з дати передачі обладнання в ремонт, з правом дострокового виконання робіт. Замовник передає підряднику, а підрядник приймає обладнання протягом 5 робочих днів з дати письмового повідомлення замовника.

Замовник, згідно п. 3.2 договору, передає обладнання підряднику в ремонт на території замовника: ПрАТ «ЗЗРК», Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область.

Згідно п. 3.3, факт передачі обладнання підряднику в ремонт і повернення обладнання з ремонту оформляється накладною на відпуск матеріалів (обладнання) на сторону, яка була підписана обома сторонами.

Доставка обладнання в ремонт і з ремонту здійснюється за рахунок підрядника (п. 3.4).

Відповідно п. 4.1 договору, виконання підрядником робіт, передбачених цим договором, оформляється актом прийому-передачі виконаних робіт, який складається на території замовника після повернення обладнання.

Згідно п. 4.3, для підписання акту прийому-передачі виконаних робіт підрядник направляє свого уповноваженого представника у строки, зазначені замовником в повідомленні про готовність обладнання до експлуатації.

Згідно п. 4.4, у разі неявки уповноваженого представника підрядника для підписання акту прийому-передачівиконаних робіт у строки, зазначені замовником в повідомленні про готовність обладнання до експлуатації, замовник має право самостійно підписати акт прийому-передачі виконаних робіт. Такий акт вважається підписаним з обох сторін.

Замовник, згідно п. 4.5 договору, має право не підписувати акт прийому-передачі виконаних робіт, затримувати оплату неякісно виконаних робіт підряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених сум, компенсації вартості використаних підрядником матеріалів замовника, які підрядник зобов`язаний повернути/компенсувати протягом трьох банківських днів з моменту отримання вимоги замовника.

Згідно п. 4.6, замовник має право відмовитися від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які не можуть бути усунені. У цьому випадку замовник проводить розрахунок збитків, сума яких компенсується за рахунок підрядника, в тому числі шляхом її утримання, з сум, що підлягають оплаті підряднику за виконані роботи і поставлені матеріали.

Відповідно п. 5.1, оплата робіт здійснюється замовником в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника за банківськими реквізитами, вказаними в розділі 13 договору, протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт на підставі виставленого підрядником рахунку.

За умовами п. 8.2 договору, у разі порушення підрядником строків виконання робіт, прийняття обладнання в ремонт або передачі обладнання з ремонту, він зобов`язується сплатити на користь замовника неустойку в розмірі 0,1% від вартості робіт за договором за кожен день прострочення. За порушення строків виконання робіт понад 30 календарних днів, підрядник зобов`язаний сплатити замовнику додатково штраф у розмірі 10% від вартості робіт за договором, та відшкодовує збитки, що виникли у зв`язку з простоєм обладнання.

Згідно п. 12.11, в рамках даного договору сторони узгодили, що між ними офіційне листування може здійснюватися так само шляхом направлення листів в електронній формі за допомогою електронної пошти з наступних поштових скриньок сторін: адреса електронних поштових скриньок підрядника для офіційного листування: zavodstator@gmail.com, адреса електронних поштових скриньок замовника для офіційного листування: konstantin.babanin@zzrk.com.ua.

Згідно п. 12.1, цей договір набирає чинності з дати підписання його повноважними представниками сторін, скріплення печатками і діє до 31.03.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

У разі зміни, зокрема, юридичної або фактичної адреси, сторона повинна повідомити іншу сторону в письмовій формі (в тому числі з використанням засобів факсимільного зв`язку) протягом 5 календарних днів з моменту настання відповідних змін.

Згідно п. 12.10, сторони приймають документи, передані факсимільним в`язком або засобами електронного зв`язку (електронною поштою), при підтвердженні їх оригіналами протягом 10 робочих днів.

Зміни та доповнення умов договору сторони вносять шляхом підписання додаткових угод. Додаткові угоди до договору підписуються уповноваженими представниками сторін і скріплюються печатками підприємств (п. 12.12).

Сторонами до договору підписано додаток № 1 - договірну ціну.

Позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 06/1696 від 01.12.2021, яким, відповідно до п. 3.1 договору № 20/1120 від 26.10.2021 повідомив про запрошення уповноваженої особи ТОВ «Завод Статор» прибути на ПрАТ «ЗЗРК» для прийняття обладнання в ремонт.

На вказаний лист, відповідач листом вих. № 316/12 від 03.12.2021 просив узгодити дату 08.12.2021 та надати дозвіл на в`їзд автомобіля, водій ОСОБА_1 , на територію ПрАТ «ЗЗРК» для отримання електродвигунів у ремонт.

Між сторонами в справі підписано накладну № 000019582 від 08.12.2021 на відпуск товарно-матеріальних цінностей: електродвигунів А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ за інв. № 67484, № 67486, в кількості 2 штук. З боку відповідача в графі «Одержав» міститься підпис та вказано П.І.Б.: «Загоруйко С.Б.».

Також, згідно товарно-транспортної накладної № 00019582 від 08.12.2021 вказане обладнання за накладною на відпуск ТМЦ № 000019582 від 08.12.2021 прийнято представником відповідача, підпис якого міститься в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)», підпис скріплено круглою печаткою товариства відповідача.

18.02.2022 відповідач з електронної адреси: erzstator@gmail.com на електронну адресу: valeriy.chepinoga надіслав лист вих. № 46/02 від 16.02.2022, адресований позивачу, в якому повідомив, що згідно договору № 20/1120 від 26.10.2021 електродвигуни (2 шт.) готові після ремонту. Просив направити представників ПрАТ «ЗЗРК» для проведення вхідного контролю електродвигунів перед відвантаженням.

У листі від 06.02.2023 вих. № 02-23/02 за підписом члена правління - комерційного директора В.Варавки, позивач повідомив відповідача, що 16.02.2022 ТОВ «Завод Статор» листом вих. № 46/02 повідомив позивача про готовність обладнання до відвантаження на комбінат і запрошувало представників на прийомку. З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України представники позивача намагалися, але не мали змоги потрапити на виробництво. Вимагав терміново виконати умови договору, прийняти представників позивача для спільного приймання виконаних робіт та оформлення відповідних технічних документів, актів приймання-передачі та актів виконаних робіт. Після приймання та оформлення необхідних документів вимагав повернути двигуни за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72.

На вказаний лист, відповідач у листі від 14.03.2023 вих. № 14-4/03 зазначив, що з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України представники позивача двічі потрапляли на територію підприємства відповідача з метою документування наявності обладнання (електродвигунів) після ремонту. Згідно відомостей ЄДРЮОФОПтаГФ Василь Варавка відсутній серед підписантів позивача. Встановити обсяг повноважень В.Варавка відповідач не може, у зв`язку з чим не може задовольнити лист позивача. Оскільки умовами договору не передбачено передання двигунів за адресою, вказаною у листі неуповноваженого представника замовника, відповідач не має права передавати двигуни на вказану в листі адресу. Пропонував, зокрема, внести зміни до умов договору в частині місця складання, оформлення та підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, а також встановлення місця передачі двигунів до замовника; повідомити про фактичне та юридичне місцезнаходження ПрАТ «ЗЗРК».

Вказаний лист, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отриманий 20.03.2023 представником позивача за довіреністю Варавка В.В.

16.03.2023 позивач листом з описом вкладення надіслав відповідачу претензію вих. № 20/195 від 14.03.2023, згідно якої вимагав протягом 5 днів з дня її отримання повернути позивачу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, передане в ремонт за договором № 20/1120 від 26.10.2021 обладнання разом з комплектом документів, а також перерахувати протягом 1 робочого дня з дня отримання претензії неустойку та штраф за порушення строків виконання робіт.

У відповіді вих. № 18-1/04 від 18.04.2023 на вказану претензію відповідач зазначив, що з моменту окупації с. Мала Білозерка та по лютий 2023 йому було невідомо місце розташування позивача, та за відсутності внесення змін до договору в частині місця передання обладнання він не міг повернути обладнання. Просив підписати додаткову угоду № 1 до договору № 20/1120 від 26.10.2021 у запропонованій редакції. До відповіді додано 2 екземпляри додаткової угоди № 1.

Згідно проєкту додаткової угоди № 1, відповідач пропонував, зокрема, змінити строк дії договору до 31.12.2023; викласти пункт 4.1 в іншій редакції, визначивши, що акт прийому-передачі виконаних робіт складається на території замовника після повернення обладнання за наступною адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; змінити строк виконання робіт - до 31.05.2023; змінити порядок оплати. Пропонував застосовувати умови додаткової угоди № 1 до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту її підписання, з 31.03.2022.

Вказаний лист, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отриманий 27.04.2023 представником позивача Варавка В.В.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору підряду.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1, пп. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 252 ЦК, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК).

При розгляді справи учасниками справи визнано обставини: укладення договору від 26.10.2021 № 20/1120 та отримання відповідачем від позивача в ремонт електродвигунів А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ в кількості 2 одиниць (інв. № 67484, № 67486).

Як встановлено судом, вказані двигуни передані відповідачу на підставі накладної № 000019582 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 08.12.2021, яка підписана обома сторонами.

Вказана обставина визнана відповідачем у відзиві.

У відзиві відповідач зазначив, що надалі за ТТН № 000019777 від 15.12.2021 позивач передав відповідачу електродвигун А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ, інв. № 67484, замість переданого 08.12.2021 електродвигуна А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ. Повернення раніше переданого 08.12.2021 двигуна назад позивачу відбулося за ТТН № 122401 від 24.12.2021.

Суд спростовує вказані твердження відповідача, виходячи з такого.

Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно умов п. 3.3 договору № 20/1120, факт передачі обладнання підряднику в ремонт і повернення обладнання з ремонту оформляється накладною на відпуск матеріалів (обладнання) на сторону, яка була підписана обома сторонами.

Згідно копії накладної № 000019777 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 15.12.2021, що долучена до відзиву, вказана накладна підписана лише однією стороною - позивачем. Відповідачем вказана накладна не підписана, а саме: в графі «Одержав» відсутній підпис будь-якої особи. Також, з боку вантажоодержувача (відповідача) не підписана товарно-транспортна накладна № 000019777 від 15.12.2021.

Відповідної накладної на відпуск матеріалів (обладнання) щодо підтвердження отримання 24.12.2021 позивачем від відповідача електродвигуна А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ, інв. № 67484, відповідачем не надано. На долученій до відзиву копії товарно-транспортної накладної № 122401 від 24.12.2021 відсутній підпис вантажоодержувача - позивача в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)». Також, у вказаній накладній відсутній інвентарний номер електродвигуна.

Таким чином, оскільки спірні електродвигуни з інвентарними №№ 67484, 67486 на підставі договору № 20/1120 були передані позивачем відповідачу в ремонт 08.12.2021, останній мав виконати їх ремонт у строк до 07.02.2022 включно, з урахуванням вихідних днів (згідно п. 3.1 договору, строк виконання робіт - 60 календарних днів з дати передачі обладнання в ремонт).

Позивач у позовній заяві помилково визначає строк виконання робіт з ремонту 06.01.2022.

Доказів виконання робіт по ремонту електродвигунів та повернення їх позивачу з ремонту в строк до 07.02.2022 включно матеріали справи не містять та сторонами не подано.

Посилання відповідача на лист вих. № 46/02 від 16.02.2022 не спростовує висновків суду, оскільки лист датований 16.02.2022, тобто, після закінчення встановленого договором строку на виконання робіт з ремонту.

Крім того, умовами пункту 4.3 договору № 20/1120 визначено, що для підписання акту прийому-передачі виконаних робіт підрядник направляє свого уповноваженого представника у строки, зазначені замовником в повідомленні про готовність обладнання до експлуатації.

Тобто, умовами договору не передбачено обов`язку замовника (позивача у справі) з`явитися до підрядника (відповідача) для проведення вхідного контролю електродвигунів перед відвантаженням, як зазначено в листі вих. № 46/02 від 16.02.2022.

Також, згідно пункту 3.4 договору, доставка обладнання в ремонт і з ремонту здійснюється за рахунок підрядника.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що підрядник намагався доставити відповідачу у визначений договором строк електродвигуни з ремонту, зокрема, доказів укладення договору з вантажоперевізником.

Посилання відповідача на неможливість доставлення обладнання на територію замовника, що наразі є тимчасово окупованою Російською Федерацією, судом до уваги не приймається, оскільки роботи з ремонту мали бути виконані до 07.02.2022, тобто, до введення на території України 24.02.2022 воєнного стану та, відповідно, тимчасової окупації с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області.

Суд також враховує, що згідно проєкту додаткової угоди № 1, що був складений відповідачем, останній намагався змінити строк виконання робіт - до 31.05.2023.

У відзиві відповідач зазначає, що представники позивача двічі приїздили до адреси відповідача з метою перевірки збереження обладнання. Відтак, відповідач не був позбавлений можливості довідатися у представників позивача адресу для доставки електродвигунів, зробити відповідний письмовий запит до позивача, тощо.

Умовами договору № 20/1120 від 26.10.2021 сторонами не визначено конкретної адреси для повернення електродвигунів. За умовами п. 4.1 договору, акт прийому-передачі виконаних робіт, що оформляється на підтвердження виконання підрядником робіт, складається на території замовника після повернення обладнання.

Доказів складення сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт матеріали справи не містять.

Позивач у претензії вих. № 20/195 від 14.03.2023, яка підписана головою правління - генеральним директором, зазначав адресу для повернення електродвигунів: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72.

Відповідач не здійснив повернення електродвигунів позивачу за вказаною ним адресою.

Згідно ч. 2 ст. 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач вважає, що позовна вимога про зобов`язання ТОВ «Завод Статор» виконати умови договору № 20/1120 від 26.10.2021, а саме: з використанням своїх матеріалів (запасних частин) виконати роботи з капітального ремонту обладнання електродвигуна А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ в кількості 2 одиниць (інв. № 67484, № 67486), вартість виконання яких складає 379999,99 грн., та повернути відремонтоване обладнання Підприємству з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", не є ефективним способом захисту.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 916/998/18, оскільки в даній справі та справі № 916/998/18 мають місце різні за своїм характером і правовим регулюванням правовідносини. Предметом позову у справі № 916/998/18 було визнання неправомірними дій, а саме: видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) від 05.03.2018 № 18/2018 на об`єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 12, та зобов`язання виконувати у повному обсязі обов`язки, передбачені у пункті 3.1.14 договору на послуги з передачі електричної енергії від 09.09.2009 № 3/П, а саме: при видачі технічних умов на приєднання до мереж електропередавальної організації нових споживачів постачальника на ступені напруги 0,4 кВ зобов`язувати їх узгоджувати технічні умови з постачальником з питань організації обліку електричної енергії, на ступені напруги 10 кВ узгоджувати технічні умови з постачальником у частині приєднання та організації обліку електричної енергії. Судом було встановлено, що вимоги про зобов`язання виконувати у повному обсязі обов`язки, передбачені у пункті 3.1.14 договору, дублюють пункт 3.1.14 договору, який є обов`язковим для сторін у силу закону (стаття 629 ЦК України). Тобто АТ "Одесаобленерго" у цій частині позовних вимог обрано неналежний спосіб захисту, враховуючи, що таке погодження передбачено договором.

У даному випадку позивач просить зобов`язати відповідача виконати роботи з капітального ремонту обладнання електродвигуна та повернути йому відремонтоване обладнання.

Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Аналогічний припис викладено в ст. 20 ГК України.

Суд зазначає, що зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилося невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився. Чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Статор" виконати умови договору № 20/1120 від 26.10.2021, укладеного між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Статор", а саме: з використанням своїх матеріалів (запасних частин) виконати роботи з капітального ремонту обладнання електродвигуна А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ в кількості 2 одиниць (інв. № 67484, № 67486), вартість виконання яких складає 379999,99 грн., та повернути відремонтоване обладнання Підприємству з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", підлягає задоволенню.

Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 даної статті).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно п.п. 9.1, 9.4 договору № 20/1120, сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов`язань, виконання яких стало внаслідок дії форс-мажорних обставин (за винятком зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин). Настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.

Строк виконання відповідачем зобов`язання за договором настав 07.02.2022, тобто, до введення на території України воєнного стану.

Як встановлено судом, відповідачем не надано доказів неможливості виконання ним в строк до 07.02.2022 включно зобов`язання з ремонту обладнання та повернення його позивачу з ремонту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладено висновок: "загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою".

Розрахунок штрафу судом перевірений та визнається правильним. Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 38000,00 грн. штрафу.

Розрахунок неустойки зроблений позивачем неправильно, оскільки неправильно визначено строк початку порушення зобов`язання. Неустойку слід нараховувати з 08.02.2022 (з наступного дня, що слідує за днем виконання зобов`язання). Неустойка, в межах заявленого позивачем періоду (по 04.07.2022, 147 днів прострочення) становить 55860,00 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 12540,00 грн. неустойки судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Відтак, позов у цілому задовольняється судом частково.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача стягується 7735,67 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Статор" (вул. Каховська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 41243168) виконати умови договору № 20/1120 від 26.10.2021, укладеного між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Статор", а саме: з використанням своїх матеріалів (запасних частин) виконати роботи з капітального ремонту обладнання електродвигуна А6-400-ХК-4, Р=400 кВт, п=1500 об/хв, 6кВ в кількості 2 одиниць (інв. № 67484, № 67486), вартість виконання яких складає 379999,99 грн., та повернути відремонтоване обладнання Підприємству з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (вул. Старо-Київська, буд. 10-г, корпус С, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 00191218).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Статор" (вул. Каховська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 41243168) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (вул. Старо-Київська, буд. 10-г, корпус С, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 00191218) 55860 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. неустойки, 38000 (тридцять вісім тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 7735 (сім тисяч сімсот тридцять п`ять) грн. 67 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 02 жовтня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко