Рішення

від 28.09.2023 по справі 922/2156/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023м. ХарківСправа № 922/2156/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "Агродар-2012" (64680, Лозівський р-н, с. Надеждівка, вул. Молодіжна, 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, 10) про стягнення 445'010,53 грн за участю представників:

позивача - Красноперова С.Г.;

відповідача - Тітова І.Б.,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Агродар-2012" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", в якому просить:

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" поставити Фермерському господарству "Агродар-2012" товар Пропульс 250 SE, CE (4*5л) кл. ГУ ІІІ (EM4L033622) (PROPULSE SE250 4X5L BOT UA) в кількості 360 літрів, за ціною 1184,40 грн, з ПДВ за 1 літр на суму 426'384 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Фермерського господарства "Агродар-2012" - 3% річних та інфляційні збитки від вартості передплаченого та не до поставленого товару за весь час прострочення за Договором поставки №12/22 від 04 жовтня 2021 року у розмірі - 18'626,53 грн, з яких: 13'790,28 грн - інфляційні збитки, 4836,25 - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Фермерського господарства "Агродар-2012" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25'650 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Фермерського господарства "Агродар-2012" судовий збір у розмірі 6675,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №12/22 від 04 жовтня 2021 року в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.06.2023 відкрито підготовче провадження по справі №922/2156/23 та призначено підготовче засідання на 12 липня 2023 року о 15:30.

07.08.2023 відповідач подав відзив (вх.№ 20897), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що з наданих позивачем платіжних інструкцій вбачається, що окрім того, що останнім в порушення умов Договору, Специфікацій та рахунків, було здійснено оплату товару з порушенням строків на оплату, що, фактично, є порушенням зобов`язань Покупця за Договором, останнім було також не було сплачено повну вартість замовленого товару. Відповідач також зазначив, що положення Договору надають Постачальнику право здійснювати коригування ціни товару у випадку, якщо позивачем буде порушено строк його оплати, або ж надають право відповідачеві відмовитись від поставки товару та повернути кошти позивачеві у разі, якщо ним буде порушено строк оплати товару. Крім того, відповідач зазначив, що йому було відмовлено позивачем в наданні реквізитів для повернення суми внесеної оплати за товар. Відповідач також вважає, що оскільки предметом спору в справі № 922/2156/23 є не грошове зобов`язання, а питання про зобов`язання відповідача здійснити поставку товару, позивач не вправі вимагати стягнення з відповідача процентів річних та інфляційних збитків. Крім того, відповідач вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу у цьому випадку має бути зменшений.

09.08.2023 відповідач подав пояснення (вх.№ 21219), в яких зазначив, що враховуючи порушення позивачем умов Договору, у відповідача фактично не виникло підстав для вчинення дій по придбанню товару передбаченого Договором, а тому у разі ухвалення судового рішення на користь позивача воно по суті не буде реальним до виконання, що свідчить про те, що обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права є неналежним.

16.08.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 21818), в якій вказав, що в 2022 році відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 474'656,94 грн, чим відповідач ще раз підтвердив чинність та плинність Договору та відсутність заперечень до строків оплати та сплаченої вартості за товар. Позивач також зазначив, що жодних належним чином оформлених претензій до строків оплати або до суми сплаченої за товар до моменту отримання відзиву на позов у справі №922/2156/23 відповідач не заявляв. Крім того, позивач вказав, що посилання відповідача на п. 3.8 Договору, як на правову підставу корегування розміру грошового зобов`язання Покупця, у зв`язку зі зростанням ціни на недопоставлений товар на ринку, може бути продиктоване або викривленим сприйняттям відповідача умов Договору, або свідомим намаганням ввести позивача в оману щодо таких умов та ухилитись від поставки товару.

05.09.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 23841), в яких зазначив, що ані чинне законодавство, ані положення самого Договору не визначають за відповідачем обов`язку повідомляти позивача про прострочення останнім його зобов`язань за Договором. Позивач і так, знаючи, що ним не було оплачено продукцію у встановлені Договором строки, є обізнаним про те, що ним було порушено умови Договору.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2023.

Позивач у судовому засіданні 28.09.2023 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.09.2023 підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини.

04 жовтня 2021 року між Фермерським господарством "Агродар-2012" (Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (Постачальник, Відповідач) укладено договір поставки №12/22 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідач зобов`язався передати у власність Позивача товар для використання у його господарській діяльності, а Позивач зобов`язався в порядку та на умовах визначених Договором прийняти та оплатити товар.

Договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами, дата якого зазначена в преамбулі Договору, та діє до 01 січня 2023 року, а в частині невиконання зобов`язань, які виникли протягом дії цього Договору, до повного їх виконання (п. 12.1. Договору).

Згідно з п. 2.2. Договору сторони домовились, що товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару в кожній партії визначається в окремих Специфікаціях до цього Договору, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п 2.6. Договору загальна кількість товару по Договору визначається на підставі всіх первинних документів, складених протягом терміну договору.

Сторонами складено та підписано дві Специфікації, а саме Специфікацію №1 від 04.10.2021 на загальну суму 874'561,74 грн та Специфікацію №2 від 08.10.2021 на загальну суму 26'479,20 грн з узгодженим асортиментом, ціною та кількістю товару.

Загальна сума за обома Специфікаціями становила 901'040,94 грн.

Згідно з п. 4.4. Договору сторони можуть погодити оплату товару на умовах часткової або повної передоплати.

Відповідно до п. 4.8. Договору виставлення рахунку є необов`язковим, але Покупець має право, в строки визначені для оплати Товару, запросити у Постачальника рахунок на оплату, в якому визначена сума оплати в національній валюті. У разі виставлення Постачальником рахунку, оплата по ньому має бути здійснена в день виставлення такого рахунку, в іншому випадку оплата здійснюється на підставі Договору та/або Специфікацій до цього Договору в розмірі, визначеному згідно його умов. При здійсненні оплати на підставі рахунку, Покупець зобов`язується зазначити в реквізитах платіжного документа "призначення платежу" окрім реквізитів, визначених п. 4.7 Договору, зазначити номер та дату рахунку.

У 2021 році відповідно до зазначених вище умов Договору Позивач сплатив Відповідачу 901'040,94 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- №569 від 12 жовтня 2021 року на суму 131'184,26 грн (згідно з рахунком №2657 від 04.10.2021);

- №585 від 22 жовтня 2021 року на суму 743'377,48 грн (згідно з рахунком №2657 від 04.10.2021);

- №586 від 22 жовтня 2021 року на суму 26'479,20 грн (згідно з рахунком №2720 від 18.10.2021).

У 2022 році Відповідачем було поставлено Позивачу товар на загальну суму 474'656,94 грн, відповідно до наступних видаткових накладних:

- № 116 від 01 лютого 2022 року на суму 64'589,22 грн;

- № 308 від 27 березня 2022 року на суму 225'193,92 грн;

- № 789 від 05 травня 2022 року на суму 158'394,60 грн;

- № 790 від 05 травня 2022 року на суму 26'479,20 грн.

Таким чином, Відповідач в повному обсязі поставив Позивачу товар, зазначений в Специфікації №2. Водночас за Специфікацією № 1 Відповідач частково поставив товару на суму 448'177,74 грн.

10.11.2022 Відповідач надав Позивачу Гарантійний лист за №10112022-2, яким гарантував здійснити поставку відповідно до Специфікації №1 від 08.10.2021 вже оплаченого Товару Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III в кількості 360 (триста шістдесяти) літрів за ціною, вказаною у Специфікації, без перерахунку курсу долара США в строк до 28.02.2023.

21.04.2023 Відповідач звернувся до Позивача з листом за №111, яким посилався на Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" та на розміщений на сайті ТПП України 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин та вказав на істотні зміни обставин, значне підвищення цін на одиницю товару що не дає можливості здійснити поставку товару в тому асортименті і кількості, яка була погоджена в Гарантійному листі.

Позивач листом від 27.04.2023 заперечив на аргументи та пропозиції викладені Відповідачем у зазначеному вище листі та наполягав на виконанні Договору та поставці проплаченого та не поставленого Товару, а саме Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III (EM4L033622) (PROPULSE SE250 4X5L ВОТ UA) в кількості 360 (триста шістдесяти) літрів.

Проте товар, зазначений в Специфікації №1, загальною вартістю 426'384 грн (з ПДВ) так і не був поставлений Відповідачем.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Обставини справи свідчать, що між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Суд установив, що умовами Договору та Специфікації № 1 не встановлено конкретний строк поставки товару.

Водночас матеріали справи містять Гарантійний лист №10112022-2, яким Відповідач гарантував здійснити поставку відповідно до Специфікації №1 від 08.10.2021 вже оплаченого Товару Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III в кількості 360 (триста шістдесяти) літрів за ціною, вказаною у Специфікації, без перерахунку курсу долара США в строк до 28.02.2023.

Таким чином, суд вважає, що сторонами було погоджено поставку вказаного вище товару в строк до 28.02.2023.

Проте в строк до 28.02.2023 Відповідач не поставив товар, зазначений в Специфікації №1, загальною вартістю 426'384 грн (разом з ПДВ), чим порушив умови Договору. При цьому Відповідач у своєму листі №111 послався на форс-мажорні обставини та на значне підвищення цін на одиницю товару, що не дає можливості здійснити поставку товару в тому асортименті і кількості, яка була погоджена в Гарантійному листі. Крім того, у своєму відзиві Відповідач послався на порушення Позивачем умов Договору в частині своєчасної та повної оплати товару, у зв`язку з чим Відповідач здобув право відмовитись від поставки товару.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що вимога про зобов`язання Відповідача поставити Позивачу товар на суму 426'384 грн підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо настання форс-мажорних обставин для Відповідача, суд зазначає таке.

Згідно з п. 11.1. Договору Сторона звільняється від визначеної ним Договором та (або) чинним в Україні законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, за умови, що їх настання було засвідчено у встановленому порядку.

Якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього Договору, то виконання цього Договору зупиняється на строк, протягом якого воно є неможливим (п. 11.4. Договору).

Відповідно до п. 11.3. Договору сторона, що має намір посилатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно, але не пізніше 3 (трьох) днів з дня настання таких обставин, повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання нього Договору, та надати документ, що підтверджує дію форс-мажорних обставин. Форс-мажорні обставини повинні бути належним чином засвідчені Торгово-промисловою палатою України в установленому порядку.

Статтею 617 ЦК України також передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, як умовами Договору, так і чинним законодавством встановлено, що настання обставин непереборної сили є підставою для звільнення сторін від відповідальності за часткове або повне невиконання господарського зобов`язання, проте вказані обставини не звільняють їх від виконання самого зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався.

Разом з тим, Відповідачем до матеріалів справи не надано сертифіката Торгово-промислової палати України, яким би засвідчувалася дія обставин непереборної сили щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" своїх обов`язків з поставки товару за Договором.

Щодо тверджень Відповідача на порушення Позивачем строків оплати товару, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. 3. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.5. Договору у випадку порушення Покупцем строків виконання зобов`язань по Договору, Покупець підписанням цього Договору надає Постачальнику право на розсуд останнього або притримати виконання своїх зобов`язань до моменту виконання Покупцем його зобов`язань, або збільшити строк виконання своїх зобов`язань на кількість днів порушення Покупцем строків виконання зобов`язань, або відмовитись від своїх зобов`язань по Договору взагалі та, в разі отримання від Покупця коштів за товар, повернути їх Покупцеві за виключенням сум, які Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику, а також збитків, які поніс Постачальник в зв`язку з невиконанням Покупцем його зобов`язань.

Відповідно до п. 4.8. Договору виставлення рахунку є необов`язковим, але Покупець має право, в строки визначені для оплати Товару, запросити у Постачальника рахунок на оплату, в якому визначена сума оплати в національній валюті. У разі виставлення Постачальником рахунку, оплата по ньому має бути здійснена в день виставлення такого рахунку, в іншому випадку оплата здійснюється на підставі Договору та/або Специфікацій до цього Договору в розмірі, визначеному згідно його умов.

Як убачається з матеріалів справи, Позивач не просив Відповідача надати йому рахунки на оплату, водночас Відповідач виставив Позивачу рахунки №2657 від 04.10.2021 та №2720 від 18.10.2021. При цьому сума рахунку №2657 від 04.10.2021 перевищувала суму, яка вказана в Специфікації № 1 від 04.10.2021, хоча і рахунок, і Специфікація були укладені в один і той же день - 04.10.2021.

Оскільки за умовами Договору виставлення рахунку є необов`язковим, а матеріали справи не містять доказів того, що Позивач просив виставити йому рахунки на оплату, суд вважає, що в даному випадку оплата мала здійснюватись в строки, які зазначені в Специфікації.

Відповідно до Специфікації № 1 оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку:

- 20% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 6645,60 USD - до 05.10 2021;

- 80% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 26'582,40 USD - до 22.10 2021.

22.10.2021 Позивач сплатив 100% вартості товару, що поставлявся на підставі Специфікації № 1, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Викладені обставини спростовують твердження Відповідача про порушення Позивачем строків оплати товару.

Крім того, навіть якщо припустити, що Позивачем були порушені строки оплати товару за Специфікацією № 1, подальші дії Відповідача (часткова поставка товару в 2022 році та надання Гарантійного листа) свідчили, що останній не відмовився від своїх обов`язків з поставки товару за Договором. Про це також свідчить факт поставки Відповідачем товару за Специфікацією № 2, строк оплати за якою Позивачем було дійсно порушено.

Щодо посилань Відповідача на оплату рахунку №2657 від 04.10.2021 не в повному обсязі, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2.2. Договору ціна та кількість товару в кожній партії визначається в окремих Специфікаціях до цього Договору, що є його невід`ємними частинами.

Як вже було зазначено, сторонами підписано Специфікацію №1 від 04.10.2021, яка передбачала поставку товару на загальну суму 874'561,74 грн, водночас Відповідачем було виставлено рахунок №2657 від 04.10.2021, в якому зазначено той самий товар, але на загальну суму 884'864,28 грн.

Матеріали справи підтверджують оплату Позивачем товару за Специфікацією №1 від 04.10.2021 в загальному розмірі 874'561,74 грн, тобто в повному обсязі.

У своєму Гарантійному листі за №10112022-2 (надалі Гарантійний лист) Відповідач гарантував здійснити поставку товару за Специфікацію №1 за ціною, вказаною у Специфікації, без перерахунку курсу долара США.

Враховуючи викладене, сторони узгодили, що залишок товару за Специфікацією №1 поставляється за ціною, вказаною у Специфікації. Отже, Позивач в повному обсязі виконав свої зобов`язання з оплати товару за вказаною специфікацією, а тому посилання Відповідача на ст. 538 ЦК України та п.5.5. Договору суд вважає недоречними.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у Позивача оригіналу Гарантійного листа, суд зазначає таке.

Позивачем разом з позовною заявою було подано паперову копію електронного документа - Гарантійного листа за №10112022-2 від 10.11.2022. Вказаний документ містить електронний підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" та електронну печатку Відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про електронні довірчі послуги" використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 18 даного Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи те, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису, а кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана, суд дійшов висновку, що поданий до суду Гарантійний лист є належним та допустимим доказом.

Щодо тверджень Відповідача про те, що Гарантійний лист не може змінювати умов укладеного між сторонами Договору, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 14.2. Договору будь-які зміни і доповнення до Договору повинні бути викладені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 3.5.1. Договору сторони домовились, що грошовий еквівалент всіх Грошових зобов`язань Покупця по цьому Договору визначається в іноземній валюті, за курсом іноземної валюти, визначеним сторонами.

Відповідно до п. 3.5.2. Договору, якщо сторони не погодять інше в Специфікації, курс поставки товару визначається за курсом продажу іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті підписання Специфікації (далі по тексту "Курс Специфікації"). В разі якщо курс іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті поставки Товару буде вище, ніж Курс Специфікації, Курс поставки товару визначається за курсом іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті поставки Товару. Ціна Товару на дату поставки в національній валюті визначається за Курсом поставки товару.

Відповідно до п. 3.5.7. сторони домовились, що при застосуванні еквіваленту іноземної валюти визначення розміру Грошових зобов`язань Покупця до моменту їх виконання може здійснюватися необмежену кількість раз в таких випадках: складання рахунку, складання Первинних документів, складання коригуючих первинних документів, виставлення вимог, претензій, складання позовів, в інших випадках визначення розміру Грошових зобов`язань Покупця та зміненої в зв`язку із застосуванням еквіваленту іноземної валюти ціни Товару. Остаточний розмір Грошових зобов`язань при застосуванні еквіваленту іноземної валюти Покупця визначається в день їх виконання та в подальшому не підлягає перегляду. Договору остаточний розмір Грошових зобов`язань при застосуванні еквіваленту іноземної валюти Покупця визначається в день їх виконання та в подальшому не підлягає перегляду.

Відповідач, посилаючись на вказані вище умови Договору, зазначає, що Гарантійний лист не може змінювати умови Договору в частині необхідності коригування ціни товару.

Водночас суд зазначає, що положення Договору надають Постачальнику право (а не обов`язок) здійснювати коригування ціни товару у разі зміни курсу іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті поставки товару.

Отже, наданий Відповідачем Гарантійний лист не створює окремих, нових, відмінних від основного Договору зобов`язань та лише підтверджує сплату Позивачем вартості товару за Специфікацією № 1 у повному обсязі, тобто ціну товару, а також зобов`язання Відповідача поставити товар в строк до 28.02.2023.

Щодо тверджень Відповідача про зростання цін на замовлений Позивачем товар та неможливість його придбання за ціною вказаною у Специфікації № 1, суд відзначає, що воєнний стан та військова агресія Російської Федерації проти України в рівній мірі мають негативний вплив на господарську діяльність всіх суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принципи підприємницької діяльності визначено ст. 44 Господарського кодексу України, а саме: підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Враховуючи викладене та те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги те, що Відповідач не надав суду доказів поставки Позивачу товару, зазначеного в Специфікації №1, загальною вартістю 426'384 грн, суд визнає вимогу про зобов`язання Відповідача поставити Позивачу вказаний товар, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, не спростованою Відповідачем, а, отже, такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних, суд зазначає таке.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, вказана вище норма надає право покупцю діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати. При цьому повернення суми попередньої оплати є грошовим зобов`язанням, а передання оплаченого товару є негрошовим, оскільки не передбачає обов`язок продавця сплатити кошти на користь покупця.

Враховуючи те, що Позивач звернувся до суду з вимогою про передання оплаченого товару, яка не є грошовою, останній втратив право на відшкодування інфляційних збитків та 3% річних.

Суд також зазначає, що проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу.

Так, стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі за користування товарним кредитом (частина п`ята статті 694 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Як убачається з умов Договору, сторони не передбачили право Покупця вимагати від Продавця сплати процентів за користування чужими коштами.

Відтак, суд вважає недоречними посилання Позивача на норми статті 536 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25'650 грн, суд виходить з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених судових витрат Позивач долучив до матеріалів справи: договір №25 про надання правової допомоги, акт приймання наданих послуг від 18 травня 2023 року, платіжну інструкцію № 674 від 19.05.2023.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Відповідно до п. 4.1. Договору №25 про надання правової допомоги сума винагороди, за надання правової допомоги, захисником (виконавцем) складає 25'650 (двадцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят гривень) гривень.

Таким чином, умовами вказаного договору сторони передбачили фіксований розмір гонорару адвоката.

Згідно з п. 1 акту приймання наданих послуг від 18 травня 2023 року виконавець надав замовнику наступні послуги

- попереднє опрацювання матеріалів;

- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини;

- формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи;

- підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява, клопотання, письмові пояснення, адвокатські запити тощо);

- подання позовної заяви.

Вартість послуг, вказаних в п. 1 акту становить 25'650 (двадцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят гривень) гривень (п. 3 акту).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначеної позиції дотримується Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.

Як вже було зазначено, Відповідач у своєму відзиви просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката посилаючись на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Приймаючи до уваги виконаний у даній справі адвокатом обсяг робіт (наданих послуг), ураховуючи сталість практики у подібних справах, суд вважає заявлені відповідні витрати на професійну правничу (правову) допомогу такими, що є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою в суді, мають надмірний характер, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника Позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату.

Отже, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та часткове задоволення позовних вимог, а також заперечення відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14'372,15 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати з оплати судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, 10, код ЄДРПОУ 37875888) поставити Фермерському господарству "Агродар-2012" (64680, Лозівський р-н, с. Надеждівка, вул. Молодіжна, 3, код ЄДРПОУ 38469024) товар Пропульс 250 SE, CE (4*5л) кл. 9, 8 ГУ ІІІ (EM4L033622) (PROPULSE SE250 4X5L BOT UA) в кількості 360 літрів, за ціною 1184,40 грн, з ПДВ за 1 літр на суму 426'384 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, 10, код ЄДРПОУ 37875888) на користь Фермерського господарства "Агродар-2012" (64680, Лозівський р-н, с. Надеждівка, вул. Молодіжна, 3, код ЄДРПОУ 38469024) судовий збір у сумі 6395,76 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14'372,15 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: Фермерське господарство "Агродар-2012" (64680, Лозівський р-н, с. Надеждівка, вул. Молодіжна, 3, код ЄДРПОУ 38469024);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, 10, код ЄДРПОУ 37875888).

Повний текст рішення складено 02.10.2023.

СуддяІ.В. Трофімов