Постанова

від 27.12.2023 по справі 922/2156/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/2156/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", м.Харків, (вх. №2260 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2023 у справі №922/2156/23 (суддя Трофімов І.В., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 02.10.2023 )

за позовом: Фермерського господарства "Агродар-2012", Харківська область, Лозівський район, с. Надеждівка,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", м.Харків,

про стягнення 4445010,53грн.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Агродар-2012" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", в якому просило суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" поставити Фермерському господарству "Агродар-2012" товар Пропульс 250 SE, CE (4*5л) кл. ГУ ІІІ (EM4L033622) (PROPULSE SE250 4X5L BOT UA) в кількості 360 літрів, за ціною 1184,40грн., з ПДВ за 1 літр на суму 426384,00грн.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Фермерського господарства "Агродар-2012" - 3% річних та інфляційні від вартості передплаченого та не до поставленого товару за весь час прострочення за договором поставки №12/22 від 04.10.2021 у розмірі - 18626,53грн., з яких: 13790,28грн. інфляційні, 4836,25 - 3% річних.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Фермерського господарства "Агродар-2012" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25650,00грн.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Фермерського господарства "Агродар-2012" судовий збір у розмірі 6675,16грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №12/22 від 04.10.2021 та специфікацією № 1 від 08.10.2021 до даного договору. Зокрема, як зазначав позивач, товар за вказаною специфікацією було поставлено частково на суму 448177,74грн., у зв`язку із чим, у відповідача, як постачальника виникла заборгованість з поставки передплаченого товару Пропульс 250 SE, CE (4*5л) кл. ГУ ІІІ (EM4L033622) (PROPULSE SE250 4X5L BOT UA) в кількості 360 літрів на загальну суму 426384,00грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.2023 у справі №922/2156/23 позов задоволено частково; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" поставити Фермерському господарству "Агродар-2012" товар Пропульс 250 SE, CE (4*5л) кл. 9, 8 ГУ ІІІ (EM4L033622) (PROPULSE SE250 4X5L BOT UA) в кількості 360 літрів, за ціною 1184,40 грн, з ПДВ за 1 літр на суму 426384,00грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Фермерського господарства "Агродар-2012" судовий збір в сумі 6395,76грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14372,15грн.; відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 509, 525, 526, 530, 629, 663, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача поставити відповідний товар мотивовані тим, що умовами укладеного між сторонами договору поставки №12/22 від 04.10.2021 та Специфікації № 1 від 08.10.2021 не було встановлено конкретного строку поставки товару.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.11.2022 постачальником було надано покупцю гарантійний лист за №10112022-2, яким останній гарантував здійснити поставку відповідно до Специфікації №1 від 08.10.2021 вже оплаченого товару Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III в кількості 360 (триста шістдесяти) літрів за ціною, вказаною у Специфікації, без перерахунку курсу долара США в строк до 28.02.2023.

Отже, за наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що сторонами було погоджено поставку вказаного вище товару в строк до 28.02.2023. Проте, у вказаний строк постачальником товар зазначений в Специфікації №1, загальною вартістю 426384,00грн. (разом з ПДВ), поставлено не було, що свідчить про порушення останнім взятих на себе за договором зобов`язань.

Господарським судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних та 3% річних, з огляду на те, що положення частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України надають право покупцю діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати, при цьому, повернення суми попередньої оплати є грошовим зобов`язанням, а передання оплаченого товару є негрошовим, оскільки не передбачає обов`язок продавця сплатити кошти на користь покупця.

Отже, враховуючи звернення позивача до суду з вимогою про передання оплаченого товару, яка не є грошовою, останній втратив право на відшкодування інфляційних та 3% річних.

Крім того, судом було встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору поставки №12/22 від 04.10.2021 не було передбачено право позивача, як покупця вимагати від відповідача, як продавця сплати процентів за користування чужими коштами, у зв`язку із чим, визнано недоречними посилання позивача на положення статті 536 Цивільного кодексу України, як на підставу для стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2023 у справі №922/2156/23 частково в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" поставити Фермерському господарству "Агродар-2012" товар Пропульс 250 SE, CE (4*5л) кл. 9, 8 ГУ ІІІ (EM4L033622) (PROPULSE SE250 4X5L BOT UA) в кількості 360 літрів, за ціною 1184,40 грн, з ПДВ за 1 літр на суму 426384,00грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт зазначає, що на виконання умов договору поставки №12/22 від 04.10.2021, сторонами було укладено Специфікацію № 1 від 08.10.2021 та Специфікацію № 2 від 18 10.2021, в яких визначено строки та умови оплати, а також вартість товару в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 4 Специфікації № 1 оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: 20 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 6645,60 USD - до 05.10.2021 року; 80% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 26582,40 USD - до 22.10.2021 року.

Відповідно до пункту 4 Специфікації № 2 оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 1003,00 USD - до 19.10.2021 року.

Для оплати замовленого товару, відповідачем, як постачальником було складено та надано позивачу рахунки на оплату: № 2657 від 04.10.2021 на суму 884864,28грн. (строк дії - один банківський день); № 2720 від 18.10.2021 на суму 26479,20грн. (строк дії - один банківський день).

Разом з тим, позивачем було здійснено оплату, посилаючись на вказані рахунки 12.10.2021 на суму 131184,26грн. та 22.10.2021 на суми 743377,47грн. і 26479,20грн., чим було порушено строки оплати товару за Специфікацією № 1 та Специфікацією № 2, що підтверджується доданими позивачем до позовної заяви копіями платіжних інструкцій № 569 від 12.10.2021, № 585 від 22.10.2021 та № 586 від 22.10.2021.

Тобто, позивачем після підписання договору було допущено порушення строку виконання зобов`язань за договором, які не було усунуто і на момент звернення останнього до суду з відповідним позовом.

Крім того, апелянт зауважує, що оскільки вартість товару було визначено в іноземній валюті, позивач, у відповідності до умов пунктів 3.5.2. та 3.5.7. договору, мав здійснити оплату в національній валюті за курсом продажу іноземної валюти, який збільшився на момент проведення оплати.

Проте, позивачем з порушенням строків, погоджених сторонами, було здійснено оплату на підставі Специфікацій за курсом, визначеним на дату їх підписання, а не на день здійснення оплати товару, як того вимагають положення пунктів 3.5.2. та 3.5.7. договору.

Таким чином, позивачем (в тому числі й на момент звернення до суду з відповідним позовом) не було виконано свій обов`язок з оплати вартості товару в повному обсязі, у зв`язку із чим, апелянт наголошує, що набув право відмовитись від поставки товару у відповідності до умов пункту 5.5. договору.

Скаржник також звертає увагу суду на те, що ним, як постачальником за договором поставки №12/22 від 04.10.2021 дійсно було поставлено на користь позивача товар на загальну суму 474656,94грн., відповідно до видаткових накладних: № 116 від 01.02.2022 на суму 64589,22грн.; № 308 від 27.03.2022 на суму 225193,92грн.; № 789 від 05.05.2022 на суму 158394,60грн.; № 790 від 05.05.2022 на суму 26479,20 грн.

Проте, поставка цього товару жодним чином не надає право позивачу вимагати від відповідача поставку товару в повному обсязі за встановленою ціною, оскільки відповідачем було належним чином виконано зобов`язання лише в частині поставки саме оплаченого товару.

Окрім викладеного, апелянт наголошує, що наявним в матеріалах справи листом від 21.04.2023 вих.№111 підтверджується, що ним вживались заходи, направлені спочатку на зміну умов договору та компенсацію збитків у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин засвідчених листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та значним підвищенням цін на одиницю товару, що не дало можливості здійснити поставку товару в тому асортименті і кількості, яка була погоджена в гарантійному листі №10112022-2 від 10.11.2022, а в подальшому на одностороннє розірвання договору і повернення коштів позивачу.

Проте, позивачем не було прийнято жодного рішення запропонованого у вказаному листі. Тобто, позивачем до моменту звернення до суду, було проігноровано повідомлення відповідача про неможливість поставки товару, відмову відповідача від поставки товару, у зв`язку із порушенням строків оплати товару, а також необхідність надання платіжних реквізитів для повернення суми передоплати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2023 у справі №922/2156/23; встановлено позивачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 29.11.2023 о 14:00год.

10.11.2023 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№13919), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2023 у справі №922/2156/23 залишити без змін.

24.11.2023 позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх.№14550).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 оголошено в судовому засіданні перерву до 27.12.2023 о 14:45 год.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, представники сторін були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 04.10.2021 між Фермерським господарством "Агродар-2012" (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (надалі- постачальник) було укладено договір поставки №12/22 (надалі договір т.1 а.с.17-25), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар для використання в його господарській діяльності, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах визначених договором прийняти та оплатити товар.

Згідно з пунктом 2.2. договору сторони погодили, що товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару в кожній партії визначається в окремих специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пункту 2.6. договору, загальна кількість товару по договору визначається на підставі всіх первинних документів, складених протягом терміну договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна товару визначається у специфікаціях за погодженням сторін.

Ціна товару визначається в національній валюті України гривні (пункт 3.4 договору).

Розділом 3.5. договору сторони погодили визначення та застосування еквіваленту іноземної валюти.

Зокрема, згідно з пунктом 3.5.1. договору, грошовий еквівалент всіх грошових зобов`язань Покупця по цьому Договору визначається в іноземній валюті, за курсом іноземної валюти, визначеним сторонами.

Відповідно до пункту 3.5.2. договору, якщо сторони не погодять інше в специфікації, курс поставки товару визначається за курсом продажу іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті підписання специфікації (далі по тексту "Курс Специфікації"). В разі якщо курс іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті поставки товару буде вище, ніж курс Специфікації, Курс поставки товару визначається за курсом іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті поставки товару. Ціна товару на дату поставки в національній валюті визначається за курсом поставки товару.

Відповідно до пункту 3.5.7. сторони погодили, що при застосуванні еквіваленту іноземної валюти визначення розміру грошових зобов`язань покупця до моменту їх виконання може здійснюватися необмежену кількість раз в таких випадках: складання рахунку, складання первинних документів, складання коригуючих первинних документів, виставлення вимог, претензій, складання позовів, в інших випадках визначення розміру грошових зобов`язань Покупця та зміненої в зв`язку із застосуванням еквіваленту іноземної валюти ціни Товару.

Остаточний розмір грошових зобов`язань при застосуванні еквіваленту іноземної валюти покупця визначається в день їх виконання та в подальшому не підлягає перегляду. Постачальник здійснює розрахунок коригування кількісних та вартісних показників при цьому наявність суттєвості розбіжностей визначається постачальником одноособово і у разі наявності таких розбіжностей, сторони, за ініціативи постачальника, повинні провести їх погодження. У разі отримання листа- запита щодо деталізації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників постачальник надсилає його покупцеві протягом 7 робочих днів від дати отримання відповідного листа запиту.

Пунктом 3.8. договору визначено, що у разі внесення змін до нормативно правових актів України та/або винесення державними органами нормативних актів індивідуальної дії відносно постачальника та/або покупця, та/або виникнення інших будь-яких обставин, які зумовлюють скасування, звільнення від оподаткування та/або від обкладання державним митом, іншими обов`язковими платежами та/або зборами операцій з поставки товару, а також які зумовлюють підвищення та/або введення нових ставок, розмірів державного мита, податків, інших обов`язкових платежів та/або зборів, які застосовуються про розмитнення товару та/або при поставці товару, цін товару збільшується на розмір такого державного мита, податку, іншого обов`язкового платежу та /або збору у випадку його/їх введення, або на суму його/їх підвищення. Зміна ціни з підстав передбачених цим пунктом погоджена сторонами шляхом підписання цього договору і не потребує додаткового погодження. Підставою для коригування ціни та складання коригуючих первинних документів є цей догові

Згідно з пунктом 4.4. договору, сторони можуть погодити оплату товару на умовах часткової або повної передоплати.

Відповідно до пункту 4.8. договору виставлення рахунку є необов`язковим, покупець має право, в строки визначені для оплати товару, запросити у постачальника рахунок на оплату, в якому визначена сума оплати в національній валюті. У разі виставлення постачальником рахунку, оплата по ньому має бути здійснена в день виставлення такого рахунку, в іншому випадку оплата здійснюється на підставі договору та/або специфікацій до цього договору в розмірі, визначеному згідно його умов. При здійсненні оплати на підставі рахунку, покупець зобов`язується зазначити в реквізитах платіжного документа "призначення платежу" окрім реквізитів, визначених п. 4.7 Договору, зазначити номер та дату рахунку.

Пунктом 5.5. договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків виконання зобов`язань по договору, покупець підписанням цього договору надає постачальнику право на розсуд останнього або притримати виконання своїх зобов`язань до моменту виконання покупцем його зобов`язань, або збільшити строк виконання своїх зобов`язань на кількість днів порушення покупцем строків виконання зобов`язань, або відмовитись від своїх зобов`язань по договору взагалі та, в разі отримання від покупця коштів за товар, повернути їх покупцеві за виключенням сум, які покупець зобов`язаний сплатити постачальнику, а також збитків, які поніс постачальник в зв`язку з невиконанням покупцем його зобов`язань.

Договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами, дата якого зазначена в преамбулі договору, та діє до 01 січня 2023 року, а в частині невиконання зобов`язань, які виникли протягом дії цього договору, до повного їх виконання (пункт 12.1. договору).

На виконання пункту 2.2. договору, сторонами було складено та підписано Специфікацію №1 від 08.10.2021 на загальну суму 874561,74грн. (т.1 а.с.26), згідно якої сторони домовились про поставку наступного товару: UN 3082 Аканто Плюс 28 к.с. (4*5л) кл.9 ГУ ІІІ - 150 літрів; Квелекс - 15,00кг; Адексар СЕ Плюс 220,00літрів; UN 3082 Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III 360літрів; ПАР Віволт, в.р. (5л) 100,00літрів.

Загальна вартість товару з ПДВ складає еквівалент 33228,00 USD, що станом на 08.10.2021 складає 874561,74грн., в тому числі ПДВ 145760,29грн.

Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

- 20% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 6645,60 USD - до 05.10 2021;

- 80% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 26582,40 USD - до 22.10 2021.

Крім того, сторонами було складено та підписано Специфікацію №2 від 18.10.2021 на загальну суму 26479,20грн. (т.1 а.с.27), згідно якої сторони домовились про поставку товару UN 3082 Аканто Плюс 28 к.с. (4*5л) кл.9 ГУ ІІІ, в кількості 25 літрів.

Загальна вартість товару з ПДВ складає еквівалент 1003,00USD, що станом на 18.10.2021 складає 26479,20грн., в тому числі ПДВ 4413,20грн.

Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

-100% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 1003,00 USD - до 19.10 2021.

Відповідно, загальна сума за двома специфікаціями становила 901040,94грн.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач (покупець) зазначав, що на виконання умов договору сплатив відповідачу (постачальнику) відповідну суму визначену за Специфікаціями №1 та №2 в повному обсязі, що підтверджується доданими до позовної заяви платіжними дорученнями:

- №569 від 12.10.2021 на суму 131184,26грн (т.1 а.с.42) (згідно з рахунком №2657 від 04.10.2021 т.1 а.с.45);

- №585 від 22.10.2021 на суму 743377,48грн. (т.1 а.с.43) (згідно з рахунком №2657 від 04.10.2021 т.1 а.с.45);

- №586 від 22.10.2021 на суму 26479,20грн. (т.1 а.с.44) (згідно з рахунком №2720 від 18.10.2021 т.1 а.с.46).

Постачальником було поставлено товар на загальну суму 474656,94грн. відповідно до наступних видаткових накладних:

- № 116 від 01.02.2022 на суму 64589,22грн. - Квелекс - 15,00кг (згідно із специфікацією №1);

- № 308 від 27.03.2022 на суму 225193,92грн. - Адексар СЕ Плюс 220,00літрів, ПАР Віволт, в.р. (5л) 100,00літрів (згідно із специфікацією №1);

- № 789 від 05.05.2022 на суму 158394,60грн. - UN 3082 Аканто Плюс 28 к.с. (4*5л) кл.9 ГУ ІІІ - 150 літрів (згідно із специфікацією №1);

- № 790 від 05.05.2022 на суму 26479,20грн. - UN 3082 Аканто Плюс 28 к.с. (4*5л) кл.9 ГУ ІІІ (згідно із специфікацією №2) (т.1 а.с.47-50).

Таким чином, постачальник в повному обсязі поставив покупцю товар, зазначений в Специфікації №2.

Проте, за Специфікацією №1 товар було поставлено частково, на суму 448177,74грн. Та, як стверджував позивач, за вказаних обставин у постачальника виникла заборгованість з поставки передплаченого товару Пропульс 250 SE, CE (4*5л) кл. ГУ ІІІ (EM4L033622) (PROPULSE SE250 4X5L BOT UA) в кількості 360 літрів на загальну суму 426384,00грн.

10.11.2022 постачальником було надано покупцю гарантійний лист за №10112022-2, в якому останній гарантував здійснити поставку відповідно до Специфікації №1 від 08.10.2021 вже оплаченого товару Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III в кількості 360 літрів за ціною, вказаною у Специфікації №1, без перерахунку курсу долара США в строк до 28.02.2023 (т.1 а.с.51).

Проте, в строк до 28.02.2023 товар поставлено не було.

Натомість, 21.04.2023 постачальником було направлено на адресу покупця лист №111 (т.1 а.с.53-54), в якому посилаючись на Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" та на розміщений на сайті ТПП України 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин зазначав про істотні зміни обставин, значне підвищення цін на одиницю товару, що не дає можливості здійснити поставку товару в тому асортименті і кількості, яка була погоджена в гарантійному листі.

З огляду на вищевикладене, постачальником було запропоновано покупцю розглянути один із можливих шляхів вирішення вказаного питання, зокрема:

- поставка товару в раніше погодженій кількості за новою ціною, вираженою в іноземній валюті відповідно до умов пункту 3.8. договору;

- поставка товару за новою ціною вираженою в іноземній валюті в кількості, яку дозволяє придбати сума внесеної передоплати;

- повернення суми внесеної передоплати;

- погодження асортименту, ціни та кількості іншого товару, поставка якого буде здійснена на кошти, внесені в якості передоплати;

- повернення суми внесеної передоплати в строки, погоджені сторонами.

21.04.2023 покупцем було надано відповідь на вказаний лист за вих.№111 (т.1 а.с.53-54), в якій зазначено про те, що повідомлень про настання форс-мажорних обставин за договором та документів на підтвердження вказаного факту згідно з умовами укладеного між сторонами договору на його адресу від постачальника не надходило.

Також покупець зауважував, що посилання на введення в Україні військового стану, як на факт, що перешкоджає виконанню зобов`язань за договором, є безпідставним, оскільки введення в Україні військового стану відбулося набагато пізніше за настання терміну поставки та до того ж, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між обставиною неможливістю виконання зобов`язання;

Щодо коригування розміру грошового зобов`язання покупець зазначав, що згідно приписів пункту 3.5.7 договору розмір грошового зобов`язання покупця, виконаного покупцем, не підлягає подальшому перегляду, отже посилання постачальника на положення пункту 3.8 договору як на правову підставу корегування розміру грошового зобов`язання покупця у зв`язку зі зростанням ціни на недопоставлений товар на ринку є безпідставним.

За наведених обставин, покупець наполягав на виконанні договору та поставці оплаченого та не поставленого товару, а саме: Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III (EM4L033622) (PROPULSE SE250 4X5L ВОТ UA) в кількості 360 (триста шістдесяти) літрів.

Факт направлення вказаного листа та його отримання постачальником 09.05.2023 підтверджується доданою позивачем до позовної заяви копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №6460206908605 (т.1 а.с.58).

Проте, відповіді на вказаний лист продавцем надано не було, як і не було в добровільному порядку поставлено товар на суму 426384,00грн., що і стало підставою для звернення 24.05.2023 Фермерського господарства "Агродар-2012" до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", в якому просило суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" поставити Фермерському господарству "Агродар-2012" товар Пропульс 250 SE, CE (4*5л) кл. ГУ ІІІ (EM4L033622) (PROPULSE SE250 4X5L BOT UA) в кількості 360 літрів, за ціною 1184,40 грн, з ПДВ за 1 літр на суму 426384,00грн.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Фермерського господарства "Агродар-2012" - 3% річних та інфляційні від вартості передплаченого та не до поставленого товару за весь час прострочення за договором поставки №12/22 від 04.10.2021 у розмірі - 18626,53грн., з яких: 13790,28грн. інфляційні, 4836,25грн. - 3% річних (т.1 а.с.1-69).

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.2023 у даній справі позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.1 а.с.169-181).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що за змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору та Специфікації № 1 не було встановлено конкретного строку поставки товару.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.11.2022 постачальником було надано покупцю гарантійний лист за №10112022-2, яким останній гарантував здійснити поставку відповідно до Специфікації №1 від 08.10.2021 вже оплаченого товару Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III в кількості 360 (триста шістдесяти) літрів за ціною, вказаною у Специфікації, без перерахунку курсу долара США в строк до 28.02.2023 (т.1 а.с.51).

Отже, за наведених обставин, судова колегія вважає, що сторонами було погоджено поставку вказаного вище товару в строк до 28.02.2023, проте, у вказаний строк постачальником товар зазначений в Специфікації №1, загальною вартістю 426384,00грн. (разом з ПДВ), поставлено не було, що свідчить про порушення останній взятих на себе за договором зобов`язань.

Як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи відповідач, як на підставу невиконання вказаного зобов`язання посилався на форс-мажорні обставини засвідченні листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та на значне підвищення цін на одиницю товару, що не дало можливості здійснити поставку товару в тому асортименті і кількості, яка була погоджена в гарантійному листі, про що було зазначено в листі №111 направленому на адресу покупця 21.04.2023 (т.1 а.с.53-54).

Зі змісту вказаного листа вбачається, що з огляду вказані вище обставини, відповідачем, як постачальником, було запропоновано позивачу, як покупцю розглянути один із можливих шляхів вирішення вказаного питання, зокрема:

- поставку товару в раніше погодженій кількості за новою ціною, вираженою в іноземній валюті відповідно до умов пункту 3.8. договору;

- поставку товару за новою ціною вираженою в іноземній валюті в кількості, яку дозволяє придбати сума внесеної передоплати;

- повернення суми внесеної передоплати;

- погодження асортименту, ціни та кількості іншого товару, поставка якого буде здійснена на кошти, внесені в якості передоплати;

- повернення суми внесеної передоплати в строки, погоджені сторонами.

Посилаючись на вказаний лист, апелянт наголошує, що намагався діяти в інтересах позивача (покупця), а не на власний розсуд, запропонувавши останньому обрати найбільш оптимальний для нього варіант врегулювання ситуації, проте, не зважаючи на вказані обставини, позивачем не було прийнято жодного рішення, а також не надано реквізитів для повернення суми передоплати.

Тобто, позивачем до моменту звернення до суду, було проігноровано повідомлення відповідача про неможливість поставки товару, відмову від поставки товару, у зв`язку з порушенням строків оплати товару, а також необхідність надання платіжних реквізитів для повернення суми передоплати.

Щодо обставин настання форс-мажорних обставин для відповідача, судова колегія зазначає, що згідно з пунктом 11.1. договору сторона звільняється від визначеної ним договором та (або) чинним в Україні законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, за умови, що їх настання було засвідчено у встановленому порядку.

Якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього договору, то виконання цього договору зупиняється на строк, протягом якого воно є неможливим (пункт 11.4. договору).

Відповідно до пункту 11.3. договору сторона, що має намір посилатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно, але не пізніше 3 (трьох) днів з дня настання таких обставин, повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання нього договору, та надати документ, що підтверджує дію форс-мажорних обставин. Форс-мажорні обставини повинні бути належним чином засвідчені Торгово-промисловою палатою України в установленому порядку.

Статтею 617 Цивільного кодексу України також передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, з аналізу умов укладеного між сторонами договору та приписів чинного законодавства випливає, що настання обставин непереборної сили є підставою для звільнення сторін від відповідальності за часткове або повне невиконання господарського зобов`язання, проте вказані обставини не звільняють їх від виконання самого зобов`язання.

Крім того, судова колегія враховує, що відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палати України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджених рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин

Отже, з наведеного випливає, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Так, листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

В той же час, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Натомість, матеріали справи не містять сертифікату виданого Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну неможливість виконання зобов`язання з поставки товару за наведеним вище договором та специфікацією №1, а саме - UN 3082 Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III 360літрів на загальну суму 426384,00грн.

Більш того, ані зі змісту поданих відповідачем до місцевого господарського суду заяв по суті справи, ані зі змісту апеляційної скарги не вбачається належних обґрунтувань того, яким чином введення воєнного стану завадило відповідачу належним чином виконати зобов`язання з поставки товару яке виникло ще в 2022 році (до введення воєнного стану).

Щодо тверджень апелянта про зростання цін на замовлений позивачем товар та неможливість його придбання за ціною вказаною у Специфікації № 1, судова колегія зазначає, що воєнний стан та військова агресія російської федерації проти України в рівній мірі мають негативний вплив на господарську діяльність всіх суб`єктів господарювання, судова колегія зазначає таке.

Так, відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принципи підприємницької діяльності визначено статтею 44 Господарського кодексу України, а саме: підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Крім того, як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи апелянт посилався на порушення позивачем, як покупцем умов договору в частині своєчасної та повної оплати товару, у зв`язку з чим відповідач, як постачальник, у відповідності до умов пункту 5.5. договору набув право відмовитись від поставки товару.

Щодо вказаних доводів, судова колегія зазначає, що відповідно до частин 1-3 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Пунктом 5.5. договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків виконання зобов`язань по договору, покупець підписанням цього договору надає постачальнику право на розсуд останнього або притримати виконання своїх зобов`язань до моменту виконання покупцем його зобов`язань, або збільшити строк виконання своїх зобов`язань на кількість днів порушення покупцем строків виконання зобов`язань, або відмовитись від своїх зобов`язань по договору взагалі та, в разі отримання від покупця коштів за товар, повернути їх покупцеві за виключенням сум, які покупець зобов`язаний сплатити постачальнику, а також збитків, які поніс постачальник в зв`язку з невиконанням покупцем його зобов`язань.

Разом з тим, судова колегія враховує, що згідно з пунктом 2.2. договору сторони погодили, що товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару в кожній партії визначається в окремих специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 4.4. договору визначено, що сторони можуть погодити оплату товару на умовах часткової або повної передоплати.

Відповідно до пункту 4.8. договору виставлення рахунку є необов`язковим, але покупець має право, в строки визначені для оплати товару, запросити у постачальника рахунок на оплату, в якому визначена сума оплати в національній валюті. У разі виставлення Постачальником рахунку, оплата по ньому має бути здійснена в день виставлення такого рахунку, в іншому випадку оплата здійснюється на підставі Договору та/або Специфікацій до цього Договору в розмірі, визначеному згідно його умов.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять, а сторонами не було надано, ані під час розгляду справи місцевим господарським судом ані і під час апеляційного перегляду даної справи, доказів на підтвердження тих обставин, що позивач, як покупець, звертався до відповідача, як постачальника, з вимогою в порядку пункту 4.8. договору про надання рахунків на оплату товару.

Отже, за наведених обставин, оскільки за умовами договору виставлення рахунку є необов`язковим, а матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався з відповідною вимогою про виставлення рахунків на оплату, судова колегія вважає, що оплата за поставлений товар мала здійснюватись в строки, які зазначені в Специфікації №1 від 08.10.2021 на загальну суму 874561,74грн. (т.1 а.с.26).

Зокрема, як було зазначено вище, згідно умов вказаної специфікації оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

- 20% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 6645,60 USD - до 05.10 2021;

- 80% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 26'582,40 USD - до 22.10 2021.

Наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №585 від 22.10.2021 на суму 743377,48грн. (т.1 а.с.42) та №586 від 22.10.2021 на суму 26479,20грн. (т.1 а.с.44) підтверджується, що позивачем було сплачено 100% вартості товару в зазначений в специфікації №1 строк.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище, 10.11.2022 постачальником було надано покупцю гарантійний лист за №10112022-2, яким останній гарантував здійснити поставку відповідно до Специфікації №1 від 08.10.2021 вже оплаченого товару Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III в кількості 360 (триста шістдесяти) літрів за ціною, вказаною у Специфікації, без перерахунку курсу долара США в строк до 28.02.2023 (т.1 а.с.51).

Відповідно до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18, від 11.06.2019 у справі №904/2394/18 та від 05.09.2019 у справі №910/14371/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу або виконання зобов`язання; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Таким чином, зі змісту вказаного гарантійного листа випливає, що відповідач, як постачальник, визнав той факт, що товар визначений Специфікацією №1, а саме Пропульс 250 SE, СЕ (4*5л) кл. 9, 8 ГУ III в кількості 360літрів є повністю оплаченим позивачем, як покупцем та мав бути поставлений відповідачем в строк до 28.02.2023.

Колегія суддів також зауважує, що зі змісту пункту 3.5.7. договору вбачається, що остаточний розмір грошових зобов`язань при застосуванні еквіваленту іноземної валюти покупця визначається в день їх виконання та в подальшому не підлягає перегляду.

З огляду на встановлені вище обставини щодо повного виконання позивачем, як покупцем, взятих на себе зобов`язань щодо оплати товару в строк визначений умовами Специфікації №1, та їх визнання відповідачем, як постачальником в гарантійному листі, підстави для коригування розміру грошового зобов`язання в порядку пункту 3.8. договору відсутні.

Отже, викладені вище обставини спростовують твердження апелянта про порушення позивачем, як покупцем строків оплати товару, а також твердження відносно порушення позивачем обов`язку щодо оплати товару в повному обсязі за курсом, визначеним станом на день оплати товару згідно умов пунктів 3.5.2 та 3.5.7 договору.

Крім того, судова колегія також враховує, що подальші конклюдентні дії відповідача, як постачальника, що полягали у частковій поставці товару в 2022 році, свідчать про те, що останній не відмовився від своїх обов`язків з поставки товару за договором.

З огляду на вищевикладене, посилання скаржника на наявність підстав для відмови від виконання зобов`язання в силу приписів статті 538 Цивільного кодексу України та положень пункту 5.5. договору є безпідставними, та такими що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства та умов укладеного між сторонами договору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами статей 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, якими законодавцем встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а також приймаючи до уваги той факт, що відповідачем ані під час розгляду справи місцевим господарським судом, ані під час апеляційного перегляду даної справи не було надано суду доказів поставки позивачу товару, зазначеного в Специфікації №1, загальною вартістю 426384,00грн., судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача поставити позивачу вказаний товар.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2023 у справі №922/2156/23, з урахуванням меж його перегляду визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2023 у справі №922/2156/23 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28.12.2023

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий