Постанова

від 20.09.2023 по справі 760/20414/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 760/20414/21

провадження № 61-10266св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач)

суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник - Головне управління Державної податкової служби в Одеській області,

заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакто-Про», Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Олійника В. І., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У липні 2021 року Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакто-Про» (далі - ТОВ «Лакто?Про»), Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»), звернулося до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

В заяві вказано, що підставою для звернення до суду послугувало здійснення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Лакто-Про» на предмет додержання вимог податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), яке складає більше 100 000 грн, а також у зв`язку з фактичним ненаданням товариством документів до перевірки та відсутністю будь-яких посадових осіб за місцем реєстрації юридичної особи.

Метою отримання відповідної інформації вказано встановлення наявності або відсутності порушення податкового законодавства з боку ТОВ «Лакто-Про» в частині правомірності бюджетного відшкодування підприємству з Державного бюджету України суми ПДВ у розмірі 27 183 274 грн.

Зазначало, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лакто?Про» (ЄДРПОУ 43339141) з питання законності декларування від`ємного значення з ПДВ, яке складає більше 100 000 грн в декларації з ПДВ за травень 2021 року, було видано наказ ГУ ДПС в Одеській області від 05 липня 2021 року № 4619-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лакто-Про», код ЄДРПОУ 43339141» відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Вказувало, що в ході перевірки ТОВ «Лакто-Про» потрапити до приміщення за адресою: місто Одеса, вулиця Гімназична, 21 (бізнесцентр) не вдалося, про що складено акт «Про неможливість проведення перевірки» від 06 липня 2021 року № 2003/15-32-07-10/43339141. Також посадовим особам ГУ ДПС в Одеській області не вдалося зв`язатися з ТОВ «Лакто-Про» і засобами телефонного зв`язку.

Таким чином, заявник був позбавлений можливості виконання положень ПК України щодо перевірки суми від`ємного значення з ПДВ, зокрема, в частині заявленої суми до бюджетного відшкодування.

З огляду на ненадання ТОВ «Лакто-Про» первинних документів, заявник вказує, що перевірити правильність ведення останнім податкового обліку та правомірність декларування суми від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленої до бюджетного відшкодування, можливо при дослідженні руху грошових коштів на рахунках платника податків, відкритих в банківській установі. Проте, така інформація є банківською таємницею та її відсутність унеможливлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Враховуючи викладене, ГУ ДПС в Одеській області просило суд задовольнити заяву про розкриття ПАТ АБ «Укргазбанк» інформації, що містить банківську таємницю та зобов`язати банк надати до ГУ ДПС в Одеській області оригінали (належним чином засвідчені копії) роздруківок про обсяг та обіг коштів по розрахунковим рахункам ТОВ «Лакто-Про» (код ЄДРПОУ 43339141) в цій банківській установі із зазначенням сум платежів, дат операцій та призначення платежів за період з 08 лютого 2021 року до теперішнього часу (на час звернення до суду), щодо рахунка НОМЕР_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року у задоволенні заяви ГУ ДПС в Одеській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що ГУ ДПС в Одеській області не було наведено доказів про неможливість самостійно отримати запитувану інформацію для проведення перевірки в інший спосіб, та не надано доказів відмови у сприянні проведенню перевірки або доказів відмови у наданні документів ТОВ «Лакто-Про», а також не доведено, що існує будь-яка інша об`єктивна потреба в розкритті банківської таємниці.

Судом першої інстанції встановлено, що заявник просить розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишено без руху з тих підстав, що заявником не надано документів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також вказано, що клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги не містить обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області відмовлено. Вирішено питання про повернення сплаченого судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 354 ЦПК України, зокрема, пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження.

Причини пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, які на думку апелянта є поважними, суд апеляційної інстанції визначив неповажними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 2023 року, ГУ ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та ухвалити нове рішення про направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин, що було обґрунтовано заявником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданого разом з апеляційною скаргою, а також в аналогічному клопотанні, поданому заявником на виконання ухвали апеляційного суду про усунення недоліків апеляційної скарги.

Заявник також зазначає, що, з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року та Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана в межах строків, передбачених статтею 354 ЦПК України.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Касаційна скарга подана до Верховного Суду ГУ ДПС в Одеській області у липні 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

Справа № 760/20414/21 надійшла до Верховного Суду 01 вересня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд встановив, що у липні 2021 року ГУ ДПС в Одеській області, заінтересовані особи: ТОВ «Лакто-Про», ПАТ АБ «Укргазбанк», звернулося до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

Солом`янський районний суд міста Києва своїм рішенням від 01 грудня 2021 року у задоволенні заяви ГУ ДПС в Одеській області відмовив.

В судовому засіданні 01 грудня 2021 року був присутній представник ПАТ АБ «Укргазбанк» - Футорян С. М., інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Копії рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року надіслано учасникам справи 29 квітня 2022 року, що підтверджується супровідними листами (а.с. 72-74).

Апеляційна скарга ГУ ДПС в Одеській області разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року зареєстрована канцелярією Київського апеляційного суду 07 червня 2022 року (а.с. 75-94).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишено без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме: зазначити поважну причину пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції, оплатити судовий збір.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області відмовлено. Повернуто ГУ ДПС в Одеській області сплачений судовий збір при зверненні до суду з апеляційною скаргою у розмірі 3 405 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частинами першою, третьою статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Переглядаючи ухвалу суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

У своєму рішенні від 08 квітня 2015 року у справі № 3-рп/2015 Конституційний Суд України зробив висновок про те, що право на судовий захист включає в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань, в тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що у встановлений судом строк заявником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки зазначені ГУ ДПС в Одеській області причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду не погоджується та вважає за необхідне вказати таке.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Частиною третьою, четвертою статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ЄСПЛ звертав увагу, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України», № 15123/03).

ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», № 11681/85).

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», № 17160/06 та № 35548/06).

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Виходячи зі змісту статті 354 ЦПК України, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду відносити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Тобто поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке останній реалізує, встановивши об`єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Разом з тим, процесуальний порядок провадження у цивільних справах щодо розгляду судом заяв про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб визначається ЦПК України, зокрема, Главою 12 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 350 ЦПК України ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 756/195/19 (провадження № 61-16911св19).

З огляду на матеріали справи, в резолютивній частині оскаржуваного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року зазначено, зокрема, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року надіслано до реєстру та зареєстровано 29 квітня 2022 року, оприлюднено - 02 травня 2022 року.

Апеляційна скарга ГУ ДПС в Одеській області зареєстрована канцелярією Київського апеляційного суду 07 червня 2022 року.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року, ГУ ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначило, що копію оскаржуваного рішення отримано 03 травня 2022 року, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції ГУ ДПС в Одеській області за вхідним номером 12915/5 (а.с. 87).

Заявник обґрунтовував вказане клопотання тим, що участі під час розгляду справи в суді першої інстанції останній не брав, повного рішення суду у день його проголошення не отримував, а тому має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження.

В своїй ухвалі від 08 вересня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху та в ухвалі від 19 грудня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження Київський апеляційний суд посилався на пропуск заявником тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду, передбаченого статтею 354 ЦПК України, а також на те, що причини пропуску такого строку, зазначені заявником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Аналіз вищенаведених обставин в їх сукупності свідчить про те, що, вирішуючи питання про поновлення заявнику строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС в Одеській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, апеляційним судом не враховано, що в таких правовідносинах особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду у п`ятиденний строк, що передбачено статтею 350 ЦПК України.

Враховуючи викладене, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі апеляційний суд мав перевірити дотримання судом першої інстанції визначеного процесуальним законодавством порядку надсилання учасникам справи копії цього судового рішення, дату його отримання та, з огляду на поважність/неповажність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, встановити наявність чи відсутність підстав для поновлення цього строку.

При цьому, апеляційному суду слід звернути увагу, що в спірних правовідносинах вимоги щодо строку на подання апеляційної скарги на рішення суду встановлені як положеннями статті 354 ЦПК України, так і положеннями щодо процесуального порядку розгляду судом заяв про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю (стаття 350 ЦПК України).

За таких обставин апеляційний суд, застосувавши положення статей 354, 357, 358 ЦПК України, дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року у зв`язку з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження судового рішення, вказавши на неповажність причин для його поновлення, оскільки обґрунтування причин пропуску строку, зазначеного в статті 350 ЦПК України апеляційним судом не вимагалось, а отже, і не оцінювалось ним.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження частково знайшли своє підтвердження.

За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25?26 березня 2011 року).

ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» (рішення від 06 грудня 2007 року) зазначив, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо клопотання ГУ ДПС в Одеській області про розгляд справи у судовому засіданні за його участю

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 2023 року, ГУ ДПС в Одеській області заявило клопотання про його участь у судовому засіданні під час розгляду справи.

Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такого клопотання з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якими врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що виклик учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності отримання таких пояснень.

Під час розгляду клопотання Верховний Суд керується позицією Європейського суду з прав людини, висловленою в рішенні «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року № 45783/05. Відповідно до § 32 цього рішення процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми.

ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino» проти Португалії» (Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Верховний Суд створив учасникам процесу у справі, яка переглядається, належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Верховний Суд не вважає питання права, які порушені у справі, яка переглядається, такими, вирішення яких вимагає проведення судового засідання, а тому касаційна скарга ГУ ДПС в Одеській області розглядається без повідомлення та виклику учасників судового процесу.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється на розгляд до суду апеляційної інстанції, суд не здійснює розподіл судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги).

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про розгляд справи у судовому засіданні за його участю відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: А. І. Грушицький

В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк