Ухвала

від 02.10.2023 по справі 442/422/22

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/422/22

Провадження № 1-кс/442/957/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2023 року м. Дрогобич Львівської області

Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно,

з участю сторін: заявника ОСОБА_3 , прокурора Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , слідчої Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.12.2022 по справі № 442/422/22.

В обґрунтуванняклопотання покликаєтьсяна те,що ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.10.2022 у справі №442/422/22 задоволено клопотання прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141110000011 від 05 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Судом накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4610600000:01:005:0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 441,5 кв.м, який розташований на території земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:005:0134; заборонено у будь-який спосіб розпоряджатися чи використовувати вилучене та арештоване майно до прийняття рішень у вказаному кримінальному провадженні, та/або скасування арешту, накладеного на майно, окрім прокурора, для забезпечення належного збереження речових доказів, та/або подальшого звернення в дохід держави виконання завдань кримінального провадження.

03.11.2022 Львівським апеляційним судом було прийнято ухвалу у справі №442/422/22, якою клопотання прокурора повернуто та прокурору надано 72 години на усунення недоліків клопотання про накладення арешту.

07.12.2022 ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області клопотання прокурора про накладення арешту було задоволено та накладено арешт на майно із забороною розпорядження та користування таким майном, а саме: земельною ділянкою з кадастровим номером 4610600000:01:005:0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 441,5 кв.м, розташований на території земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:005:0134.

Вважає, що арешт, накладений на вказану земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва накладений необгрунтовано, а тому в подальшому в його існуванні не може бути ані потреби, ні законної підстави, оскільки потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у його права та інтереси та Дрогобицької міської ради, оскільки вони повністю, без будь-яких підстав позбавлено права власності.

У вказаному кримінальному провадженні я не маю статуту підозрюваного (чи будь - якого іншого). Більш того, з часу накладення арешту не було здійснено жодної процесуальної дії щодо даного майна, нікому не було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні. Наведене свідчить про те, що подальший арешт його майна, за відсутності передбачених для цього підстав, порушує його право власності, суперечить загальним засадам володіння особою майном, у тому числі на праві користування, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема справа «Баландіна проти України»).

В органу досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, відсутні допустимі та достатні докази в розумінні ст.ст. 86, 87 КПК України, які б свідчили про те, що належне йому майно стосується предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Накладення арешту на згадану земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва, які є нерухомим майном порушує його законні права на вільне використання та розпорядження своїм майном за його цільовим призначенням - будівництва багатоквартирного будинку, що підтверджується дозвільною документацією, зокрема Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) від 09.02.2023 №11/35/50-23 та погодженими технічними умовами ПрАТ «Львівобленерго», АТ «Львівгаз», КП «Дрогобичводоканал» ДМР. Арешт перешкоджає у здійсненні його господарської діяльності, порушує права інвесторів, знищує такі важливі для громади робочі місця, завдає йому значних матеріальних збитків.

Станом на день написання поданого клопотання, а це вже два роки, у даному кримінальному провадженні нікому не оголошено підозри, не встановлено предмету злочину, об`єкта та суб`єкта злочину, а також всупереч вимогам ст.171 КПК України, не надано доказу, що такий злочин взагалі мав місце. Той факт, що вже більше ніж пів року у даному кримінальному провадженні не проведено жодної процесуальної дії, що вказує на недоцільність такого арешту та подальше порушення прав власників. Скасування арешту на земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва відновить законність, справедливість та захист прав власності власників цього майна.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з підстав, які наведенні і ньому, просив його задовольнити. Вказав, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №12021141110000011 від 05 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України триває протягом значного часу, у даному кримінальному провадженні нікому не оголошено підозри, не встановлено предмету злочину, об`єкта та суб`єкта злочину, більше ніж пів року у даному кримінальному провадженні не проведено жодної процесуальної дії, що вказує на недоцільність такого арешту. Будівництво на земельній ділянці на яку накладено арешт, здійснюється законно, жодної шкоди пам`ятці архітектури при здійсненні будівництва ним не завдано.

Прокурор Дрогобицької прокуратури ОСОБА_7 , слідча СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 будучи повідомленими про місце, дату та час судового засідання згідно ст. 135 КПК України, у таке з`явились, заперечили проти скасування арешту на майно, вказали що не закрите кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування та не з`ясовані всі обставини справи, призначено історико-археологічну експертизу, по якій висновок відсутній, так як вона ще не проведена, та їм невідомо коли така буде проведена. Зазначили, що у даному кримінальному провадженні нікому не пред`явлено підозру та не пред`явлено обвинувачення, жодних позовних вимог до ОСОБА_3 чи будь кого іншого не пред`явлено.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст.170КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановленослідчим суддею, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.10.2022 у справі №442/422/22 задоволено клопотання прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141110000011 від 05 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Судом накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4610600000:01:005:0134, яка розташована за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул. Стрийська, 25-А; об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 441,5 кв.м, який розташований на території земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:005:0134; заборонено у будь-який спосіб розпоряджатися чи використовувати вилучене та арештоване майно до прийняття рішень у вказаному кримінальному провадженні, та/або скасування арешту, накладеного на майно, окрім прокурора, для забезпечення належного збереження речових доказів, та/або подальшого звернення в дохід держави виконання завдань кримінального провадження.

03.11.2022 Львівським апеляційним судом було прийнято ухвалу у справі №442/422/22, якою клопотання прокурора повернуто та прокурору надано 72 години на усунення недоліків клопотання про накладення арешту.

07.12.2022 ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області клопотання прокурора про накладення арешту було задоволено та накладено арешт на майно із забороною розпорядження та користування таким майном, а саме: земельною ділянкою з кадастровим номером 4610600000:01:005:0134, яка розташована за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул. Стрийська, 25-А; об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 441,5 кв.м, розташований на території земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:005:0134.

Відповідно до листа Міністерства культури та інформаційної політики України, міністерство розглянуло проектну документацію об`єкту «Нове будівництво будинку змішаного використання з житловими одиницями у верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об`єктів громадського призначення замість існуючої нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 ».

За результатами розгляду поданого проекту та, діючи в межах повноважень, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини» і Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 р. № 885, Міністерство інформує про наступне.

Об`єкт проектування - чотириповерховий будинок змішаного використання за адресою: м. Дрогобич, вул. Стрийська, 25а знаходиться у зоні суворого режиму регулювання забудови в межах історичного ареалу м. Дрогобич, межі і режими якого затверджені Наказом МКІП від 20.06.2022 № 209, (далі - НПД).

Пріоритетним напрямком містобудівної діяльності у Історичному ареалі центральної частини м. Дрогобича є реставрація, та утримання на належному експлуатаційному рівні пам`яток історії, культури, архітектури та містобудування, збереження традиційного характеру міського середовища, збереження містоформуючої ролі визначних об`єктів - пам`яток архітектури та цінних елементів ландшафту, охорона та раціональне використання історичної забудови. Висотність забудови не повинна перевищувати 13 м. Висота просторових акцентів вище 13 м повинна бути зумовлена їх композиційною роллю у комплексах забудови.

У зоні регулювання забудови (суворий режим) встановлено наступні обмеження: суворий режим забудови, регенерація та відновлювально-реставраційні роботи, для окремих пам`яток; обмежене перетворення середовища із збереженням індивідуальних особливостей, візуальних зв`язків між історичними спорудами та ландшафтним оточенням, масштабу та архітектури будинків, планувального модуля; функціональне відновлення чи обґрунтоване пристосування планування та забудови до основних функцій.

Враховуючи викладене, надані на розгляд проектні рішення не суперечать режимам використання території історичних ареалів м. Дрогобич, що визначені НПД м. Дрогобич, Міністерство погоджує проект: «Нове будівництво будинку змішаного використання з житловими одиницями у верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об`єктів громадського призначення замість існуючої нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 ».

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Згідно з вимогами ч.3 ст.132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

При вирішенні питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судової процедури для забезпечення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що за загальним правилом, визначеним у ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право особи, в інтересах якої подано клопотання, на вільне використання майна власником, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Отже, беручи до уваги, що органом досудового розслідування здійснюється кримінальне провадження №12021141110000011 від 05 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, на день розгляду клопотання про скасування арешту майна стороною обвинувачення не надано підтвердження наявності підстави продовження дії арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для подальшого утримання майна під арештом.

На переконання слідчого судді, у кримінальному провадженні №12021141110000011 від 05 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном ОСОБА_3 ,оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування у такому арешті майна, підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном відсутні.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий/прокурор зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.

Враховуючи викладене, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що особа, яка звернулась із клопотанням, відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, довела, що в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не вбачаються.

За таких обставин, клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 107, 173-174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.12.2022 по справі № 442/422/22.

Ухвала слідчого судді, в силу ч. 3 ст. 309 КПК України, є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти ухвали слідчого судді можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено о 10.00 год. 03.10.2023.

Слідчий суддя

Дрогобицького міськрайонного суду

Львівської області ОСОБА_8