Ухвала

від 25.09.2023 по справі 308/13253/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/13253/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25.09.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 , та її захисника, адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/427/23, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 серпня 2023 року, відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_9 (далі - слідчий), погоджене прокурором, у кримінальному провадженні № 12021070000000210, відомості про кримінальне правопорушення у якому 06 серпня 2023 року, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави відносно підозрюваної

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, одруженої, раніше не судимої.

Цією ухвалою щодо підозрюваної ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, а саме до 04 жовтня 2023 року включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний час доби з 22 год 00 хв вечора по 06 год 00 хв ранку без дозволу слідчого, прокурора або суду і зобов`язано підозрювану ОСОБА_6 прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З матеріалів клопотання убачається, що 04 серпня 2023 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 . У клопотанні слідчий вказує на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до тяжких та особливо тяжких злочинів, і за які може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. У клопотанні слідчий посилається на наявність доказів, які слугували підставою для висунення підозри, на існування передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_6 може : переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні задля зміни показів та замовчування відомих їм обставин події. Так, вказаний ризик підтверджується тим, що під час проведення НСРД було встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 була співвиконавицею вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень та порадами, вказівками залучена до їх виконання підозрюваним ОСОБА_10 , з яким тісно підтримувала спілкування щодо вчинення таких злочинів та у подальшому з метою уникнення притягнення її як співучасника кримінальних правопорушень, може впливати на підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Використовуючи свої соціальні зв`язки, підозрювана ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному провадженні. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, наявний також, як і ризик вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється. У клопотанні також вказується на те, що вчинені ОСОБА_6 незаконні дії як приватним нотаріусом мали місце неодноразово, протягом тривалого часу та були вчинені умисно, що дає підстави вважати, що такі дії можуть бути вчинені повторно. Слідчий у клопотанні також зазначає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не дозволить запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. З огляду на наведене вище, слідчий просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави.

В ухвалі слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 190 КК України - шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, ч. 3 ст. 190 КК України - шахрайстві, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах, ч. 3 ст. 365-2 КК України - зловживанні повноваженнями нотаріуса, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та таким, що вчинене повторно та яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, ч. 3 ст. 358 КК України - складанні та видачі нотаріусом завідомо підробленого офіційного документа, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення та надає певні права, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб. Вказані кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років. Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини є підставами для висновку про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик щодо можливості переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду має місце при обставинах, за яких підозрювана, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у результаті визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень може переховуватись від слідства та суду. Щодо ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування належними доказами доведено ймовірність того, що підозрювана ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може чинити тиск на інших підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що беручи до уваги те, що інкриміновані підозрюваній кримінальні правопорушення мали місце неодноразово, протягом тривалого часу та вчинені умисно, тому є підстави вважати, що остання може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Водночас при ухваленні судового рішення, слідчий суддя взяв до уваги дані про особу підозрюваної ОСОБА_6 : раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, наявність міцних соціальних зв`язків, зокрема, наявність на її утриманні матері-інваліда, яка потребує постійного догляду, на підставі чого дійшов висновку, що доведені органом досудового розслідування ризики можуть бути попереджені шляхом застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на неї відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання взяв до уваги наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак безпідставно застосував відносно підозрюваної ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Апелянт вважає, що наявність доведених органом досудового розслідування ризиків створюють передумови до неналежної процесуальної поведінки підозрюваної під час подальшого досудового розслідування. Звертає увагу на те, що в силу виконання повноважень, якими наділена нотаріус ОСОБА_6 , нею можуть виготовлятися нотаріально завірені копії документів (зокрема державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №002418, старого взірця, виданого на підставі рішення 2 сесії 23 скликання Нижньостуденівської сільської ради народних депутатів від 22.04.1997, який посвідчував право власності на 4 земельні ділянки, 2 з яких реалізовані і по використанню яких ОСОБА_6 пред`явлено підозру), які були вилучені під час досудового розслідування кримінального провадження, і які у подальшому можуть бути використані для проведення інших правочинів щодо відчуження майна. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 , який просив задовольнити апеляційну скаргу; підозрюваної ОСОБА_6 , та її захисника, адвоката ОСОБА_7 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодопідозрюваної ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає приписам ст. ст. 177, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Закарпатської обласної прокуратури.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрювана ОСОБА_6 та її захисники адвокати ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України.

Обґрунтованим є і висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 05.08.2021; постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 16.08.2021; протоколом обшуку від 28.07.2021; протоколом огляду від 12.08.2021; заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 07.09.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; висновком земельно-технічної експертизи № СЕ-19/107-22/8070-ЗТ від 23.09.2022; відповіддю Міністерства юстиції України; висновком експерта № СЕ-19/107-22/8068-ОЗ; висновком експерта № СЕ-19/107-23/10405-ОЗ; висновком почеркознавчої експертизи №8881; висновком почеркознавчої експертизи №8438; висновком експерта № СЕ-19/107-23/860-ОЗ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; висновком земельно-технічної експертизи № 392-Е; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ; висновком почеркознавчої експертизи №СЕ-19/107-23/1045-ПЧ; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ; висновком почеркознавчої експертизи №СЕ-19/107-23/2003-ПЧ; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 ; рапортами про виявлене кримінальне правопорушення від 20.06.2023; заявами про вчинення кримінального правопорушення від 12.07.2023; протоколами за результатами проведення НСРД, - на підставі яких 04.08.2023 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана має відношення до вчинення цих кримінальних правопорушень.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв`язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваної, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченої по суті.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених ст.177 КПК України ризиків, зокрема можливого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та фактичні обставини їх вчинення,у своїй сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі доведення її вини (позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), а також тим, що в кримінальному провадження свідки ще не допитані, повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.

Разом із тим, апеляційний суд погоджується і з висновками слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти будь-яким із передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам. При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про те, що інший, більш м`який, запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.

Погоджуючись із цим висновком, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав обґрунтовану оцінку відомостям про особу підозрюваної ОСОБА_6 , зокрема те, що підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, одружена, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки та на утриманні матір-інваліда, яка потребує постійного догляду.

Тому, доводи слідчого та прокурора про те, що інші, більш м`які, запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 , апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені будь-якими доказами як під час розгляду клопотання, так і апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги.

Апеляційний суд також вважає, що клопотання слідчого та доводи апеляційної скарги прокурора не містять переконливого обґрунтування про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати досудовому розслідуванню у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання будь-яким із передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам.

Разом із тим, до апеляційної скарги прокурором не додано доказів, які б із певною вірогідністю свідчили, що обрання щодо підозрюваної ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не забезпечить її належну процесуальну поведінку, а також про те, що підозрювана ОСОБА_6 з моменту обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не виконувала покладені на неї процесуальні обов`язки.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що слідчим та прокурором не доведено, що інший, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема домашній арешт у період часу з 22 год по 06 год, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання покладених на неї обов`язків як підозрюваної, а також запобігання передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам.

Приймаючи судове рішення беруться до уваги положення, які містяться у п. п. 3 і 4 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, колегія суддів зазначає, що сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , не може бути безумовною підставою для застосування щодо неї найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ця обставина повинна враховуватись у сукупності разом з іншими обставинами.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що при розгляді клопотання слідчий суддя, взявши до уваги вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваної, дійшов до належних висновків про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про можливість застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 22 год по 06 год, які ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах, у зв`язку із чим, визнаються апеляційним судом обґрунтованими й належним чином вмотивованими. При цьому, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.

Із урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що домашній арешт не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти ризикам, наведеним у клопотанні, апеляційний суд із урахуванням наведеного вище відхиляє як такі, що не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, а відтак і жодним чином не спростовують висновків слідчого судді про можливість застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Із цих підстав, як безпідставні і такі, що не впливають на висновки слідчого судді, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що в силу виконання повноважень, якими наділена нотаріус ОСОБА_6 , нею можуть виготовлятися нотаріально завірені копії документів (зокрема державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №002418, старого взірця, виданого на підставі рішення 2 сесії 23 скликання Нижньостуденівської сільської ради народних депутатів від 22.04.1997, який посвідчував право власності на 4 земельні ділянки, 2 з яких реалізовані і по використанню яких ОСОБА_6 пред`явлено підозру), які були вилучені під час досудового розслідування кримінального провадження, і які у подальшому можуть бути використані для проведення інших правочинів щодо відчуження майна.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Разом ізтим,слідчим суддеювстановлено строкдії запобіжногозаходу відповіднодо вимогч.6ст.181КПК України, а також обґрунтовано,відповідно до ч.5ст.194КПК України,покладено напідозрювану такіпроцесуальні обов`язки:прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, - до 04 жовтня 2023 року включно.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі стороною обвинувачення не вказується.

Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, яку подав прокурор ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 08 серпня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні погодженого прокурором клопотання слідчого, у кримінальному провадженні № 12021070000000210, відомості про кримінальне правопорушення у якому 06 серпня 2023 року, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави відносно підозрюваної ОСОБА_6 та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, а саме до 04 жовтня 2023 року включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний час доби з 22 год 00 хв вечора по 06 год 00 хв ранку без дозволу слідчого, прокурора або суду та з покладенням на підозрювану відповідних процесуальних обов`язків, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: