Ухвала

від 03.10.2023 по справі 541/1700/18

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1700/18

Провадження № 1-в/541/5/2023

У Х В А Л А

іменем України

03 жовтня 2023 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого, судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заставодавця ОСОБА_3 про повернення застави, внесеної по кримінальному провадженню № 120171700000000293 від 09.06.2017

В С Т А Н О В И В :

22.02.2021 року до Миргородського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_3 із вищевказаною заявою про повернення застави.

В обґрунтування якого посилалася, що 03.07.2018 ухвалою Печерського районного суду міста Києва задоволено клопотання Старшого слідчого в особливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ головного слідчого управління Генеральної прокуратури України відносно ОСОБА_4 підозрюваного за ч.2 ст. 364 КК України, застосовано запобіжний захід - застава.

05.08.2018 року заявником на виконання ухвали на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві внесена застава в сумі 44050 грн.

15.04.2019 року вироком Миргородського міськрайонного суду ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст. 364 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно- господарських функцій в державних підприємствах строком на 2 роки зі сплатою штрафу на користь держави 8500 грн. До набрання вироком законної сили залишено запобіжний захід застава.

14.09.2021 року ухвалою Полтавського апеляційного суду вирок Миргородського міськрайонного суду від 15.04.201 залишено без змін. ОСОБА_4 взято під варту. Незважаючи на те що вирок суду набрав законної сили, питання про повернення судом застави заставодавцю не було вирішено.

На підставі викладеного, у зв`язку з набранням вироком законної сили, оскільки судом не вирішувалося питання про звернення застави в дохід держави чи звернення на виконання вироку суду в частині майнових стягнень, просила на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України повернути заставодавцю внесену нею заставу в сумі 44050 грн. та задовольнити поданеклопотання..

Розгляд клопотання судом відкладався неодноразово, в зв`язку з розглядом Полтавським апеляційним судом апеляційної скарги після скасування рішення апеляційної інстанції Верховним судом.

В судове засідання заявник не з`явилася, в раніше поданій заяві просила справу розглянути за її відсутності та задовольнити заяву.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане клопотання з підстав, викладених у заяві, просив його задовольнити та повернути внесену заставодавцем заставу у відповідному розмірі. При цьому пояснив, що Верховним Судом скасовано ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14.09.2021 року, якою вирок Миргородського міськрайонного суду від 15.04.2019 залишено без змін. На даний час справа перебуває на розгляді Полтавського апеляційного суду, вирок про визнання його винуватим не набрав законної сили.

Прокурор у судове засідання не з`явився. В направленій на адресу суду заяві заперечував проти задоволення заяви. Вказував, що на даний час відсутні підстави для повернення застави, оскільки Постановою Верховного суду від 29.06.2022 року ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14.09.2021 року скасовано, кримінальне провадження перебуває на розгляді Полтавського апеляційного суду. Вирок Миргородського міськрайонного суду від 15.04.2019 законної сили не набрав.

Перевіривши доводи, викладені в заяві, дослідивши матеріали додані до заяви в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд прийшов до наступного.

Встановлено, що 03.07.2018 ухвалою Печерського районного суду міста Києва задоволено клопотання Старшого слідчого в особливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ головного слідчого управління Генеральної прокуратури України відносно ОСОБА_4 підозрюваного за ч.2 ст. 364 КК України, застосовано запобіжний захід -застава.

05.07.2018 року заявником на виконання ухвали на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві внесена застава в сумі 44050 грн.

15.04.2019 року вироком Миргородського міськрайонного суду (справа №541/1700/18) ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст. 364 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади пов`язані з виконанням організаційно -розпорядчих та адміністративно- господарських функцій в державних підприємствах строком на 2 роки зі сплатою штрафу на користь держави 8500 грн. До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишено запобіжний захід застава.

14.09.2021 року ухвалою Полтавського апеляційного суду вирок Миргородського міськрайонного суду від 15.04.2019 залишений без змін. ОСОБА_4 взято під варту. Питання про повернення застави заставодавцю судом не було вирішено.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного суду від 29.06.2022 ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14.09.2021 скасовано та направлено на новий розгляд в суді апеляційної інстанції (справа №541/1700/18).

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №541/1700/18 від 04.09.2023, 07.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 на вироком Миргородського міськрайонного суду від 15.04.2019. Судове засідання призначено на 12.03.2024 року.

Згідно положень ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України, строку дії застави як запобіжного заходу не передбачено.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згоди.

Тобто, посилання заявника на положення ч.11 ст.182 КПК України є передчасними і необґрунтованими, оскільки вони підлягають застосуванню у випадку завершення кримінального провадження (ухвалення вироку, закриття кримінального провадження), за відсутності підстав для звернення застави в дохід держави, скасування та/або зміни застави на інший запобіжний захід.

Таким чином, у розумінні норм чинного КПК України запобіжний захід у вигляді застави не має строкового виразу, а відтак, строк дії такого запобіжного заходу продовжуватись не має.

Згідно зі статтею 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.368 КПК України питання, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження вирішується судом при ухваленні вироку за наслідками судового розгляду кримінального провадження.

Так, відповідно до ст.374 КПК України в резолютивній частині вироку зазначається, зокрема, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Отже, обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , у вигляді застави, у справі №541/1700/18 продовжує діяти до підстав, визначених ст.ст.203, 368 КПК України.

Інших даних, які б свідчили про наявність підстав для повернення застави заявником не наведено.

Окрім того, запобіжні заходи, у тому числі застава, застосовуються для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді, суду відповідно до ч.5 ст.194 КПК України та передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 7ст. 42 КПК України.

Обов`язки обвинуваченого передбачені в ч. 7ст. 42 КПК України, покладаються на нього процесуальним законом і діють з часу набуття особою статусу обвинуваченого незалежно від застосування запобіжного заходу.

З викладеного слідує, що застава згідно ст.182 КПК України застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків не лише визначених у ст.194 КПК України і покладених на нього ухвалою слідчого судді або суду, а також тих, які перелічені у ч. 7ст. 42 КПК України.

Беручи до уваги, що судове провадження не завершене, строк дії запобіжного заходу не визначений, його дія у встановленому КПК України порядку не припинилася, даний запобіжний захід у вигляді застави, який не обмежується строком, на теперішній час діє, не змінений і не скасований, враховуючи відсутність підстав, визначених ст.203 КПК України, суд вважає клопотання заставодавця ОСОБА_3 про повернення застави, передчасним і не вбачає на даній стадії правових підстав для повернення внесеної за ухвалою суду застави.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання про повернення застави в зв`язку з набрання вироком законної сили, а відтак в його задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 182, 194, 202, 309 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_3 про повернення застави,внесеної на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 03.07.2018.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1