ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/192/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,
за участю представників:
від ОСОБА_1 Чугуєв А.С.,
від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" Бриленко К.Б., Ніц А.С.,
від ОСОБА_2 участі не брали,
від ОСОБА_3 участі не брали,
від ОСОБА_4 участі не брали,
розглянувши апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" та ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2023, прийняте суддею Д`яченко Т.Г., м. Одеса, повний текст складено 20.02.2023,
у справі №916/192/22
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
- ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_3 ;
- ОСОБА_4
про визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів та правління, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", в якому просив визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" від 04.12.2018, оформлене протоколом б/н від 04.12.2018, по всім питанням порядку денного (№1, №2, №3, №4, №5, №6) та рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" від 10.01.2019, оформлене протоколом №1/01/19 від 10.01.2019, по всім питанням порядку денного, у тому числі про обрання ОСОБА_5 головою правління, а також скасувати державну реєстрацію, якою внесені зміни до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" щодо визначення ОСОБА_5 як керівника вказаного об`єднання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване позивачем рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" прийняте з численними порушеннями вимог чинного законодавства та положень статуту відповідача щодо процедури скликання та проведення загальних зборів, а також порядку голосування на них, що, в свою чергу, призвело до порушення прав ОСОБА_1 . Водночас незаконність рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", оформленого протоколом б/н від 04.12.2018, зумовлює також і протиправність оскаржуваних позивачем рішення засідання правління та державної реєстрації змін до відомостей про відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 07.02.2022 відкрито провадження у справі №916/192/22.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2023 у справі №916/192/22 (суддя Д`яченко Т.Г.) позов задоволено повністю; визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" від 04.12.2018, по всім питанням порядку денного (№1, №2, №3, №4, №5, №6), оформлене протоколом зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" від 04.12.2018; визнано недійсним та скасовано рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" від 10.01.2019 по всім питанням порядку денного, у тому числі про обрання ОСОБА_5 головою правління, оформлене протоколом засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" №1/01/19 від 10.01.2019; скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу "21.01.2019 10:47:43 №15561070004058673 "Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи" Іожица О.Ю., Комунальне підприємство "Юридичний департамент реєстрації", якою внесені зміни до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" щодо визначення ОСОБА_5 як керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт"; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн.
Судове рішення обґрунтоване незаконністю рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", оформленого протоколом б/н від 04.12.2018, у зв`язку з допущенням низки порушень вимог законодавства та статуту відповідача щодо скликання та проведення цих зборів (зокрема, не повідомлення позивача про ці збори; наявність істотних недоліків оформлення листків письмового опитування; відсутність доказів на підтвердження наявності повноважень у представників, які голосували від імені окремих співвласників), при цьому незаконність зазначеного рішення загальних зборів зумовлює існування правових підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення правління (склад якого було визначено вищенаведеним рішенням загальних зборів), а також для скасування проведеної на його підставі реєстраційної дії.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2023 у справі №916/192/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що визнання недійсними оскаржуваних позивачем рішень загальних зборів та правління жодним чином не сприятиме захисту прав ОСОБА_1 , який не маючи можливість вплинути на більшість співвласників будинку та змінити склад правління ефективним способом (а саме: шляхом скликання та проведення нових зборів), імітує порушене право та, пропустивши строк позовної давності за відсутності поважних причин, звертається у даній справі з позовом, задоволення якого грубо порушує інтереси решти співвласників будинку, не сприяє виконанню завдань господарського судочинства та призводить до безпідставного втручання в питання діяльності Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт". Крім того, відповідач зазначає про те, що позивач особисто брав участь у загальних зборах, які відбулися 04.12.2018, був присутній під час їх проведення, що підтверджується наявними у матеріалах справи нотаріально посвідченими заявами свідків, та повідомлявся про вказані збори належним чином, про що свідчить відповідна квитанція (накладна) кур`єрсько-поштового сервісу.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 15.05.2023 (вх.№596/23/Д6 від 15.05.2023) ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", посилаючись на те, що позивач позбавлений можливості поновити свої порушені права в інший спосіб, ніж шляхом звернення до суду з позовом у даній справі; наявні у матеріалах справи квитанція (накладна) кур`єрсько-поштового сервісу та нотаріально посвідчені заяви свідків не є належними і достовірними доказами на підтвердження повідомлення позивача про загальні збори, призначені на 04.12.2018; позовна давність при зверненні до суду з позовом у цій справи не пропущена.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 05.04.2023 за вищенаведеною апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" відкрито апеляційне провадження та призначено справу №916/192/22 для розгляду цієї апеляційної скарги на 15.05.2023 о 12:00.
Крім того, ОСОБА_1 також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити описову та мотивувальну частини рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2023 у справі №916/192/22 шляхом викладення їх в редакціях, наведених у прохальній частині даної апеляційної скарги.
У даній апеляційній скарзі позивач стверджує про те, що суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про задоволення позовних вимог, не надав оцінки всім істотним доводам ОСОБА_1 , які були зазначені в обґрунтування позовних вимог, у зв`язку з чим останній звертає увагу апеляційного господарського суду на відсутність конкретної ініціативної групи у складі мінімум трьох співвласників для скликання загальних зборів, на яких було прийнято оскаржуване рішення; відсутність повідомлення всіх співвласників, у тому числі і позивача, про скликання та проведення зазначених зборів; допуск невстановлених осіб до голосування; відсутність визначених питань порядку денного та можливості присутніх на зборах осіб свідомо голосувати з питань порядку денного; відсутність затвердженого загальними зборами порядку письмового опитування співвласників; порушення вимог законодавства та статуту при заповненні листків опитування; відсутність у представників повноважень голосувати від імені окремих співвласників; відсутність повноважень у осіб, які проводили письмове опитування; підроблення підписів певних співвласників у листках письмового опитування; невизначеність результатів голосування; недостатність загальної кількості голосів співвласників для прийняття рішень по всім питанням порядку денного; позбавлення позивача реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 05.04.2023 за зазначеною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2023 у справі №916/192/22 в одне апеляційне провадження, а також призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 до сумісного розгляду з апеляційною скаргою та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" на 15.05.2023 о 12:00.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі №916/192/22 задоволено клопотання представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" про відкладення розгляду справи; розгляд даної справи відкладено на 29.05.2023 о 12:30.
26.05.2023 головуючим суддею Аленіним О.Ю. було подано заяву про самовідвід від розгляду справи №916/192/22, яку ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 задоволено, у зв`язку з чим проведено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення у справі №916/192/22 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у визначеному складі суддів прийнято дану справу до свого провадження та призначено розгляд апеляційних скарг Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2023 у справі №916/192/22 на 26.07.2023 о 10:00.
Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 вирішено розглянути апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2023 у справі №916/192/22 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та оголошено у судовому засіданні у даній справі, призначеному для розгляду вищенаведених апеляційних скарг, перерву до 12:30 год 02.08.2023.
01.08.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли заяви ОСОБА_2 б/н від 31.07.2023 (вх.№2383/23 від 01.08.2023), ОСОБА_3 б/н від 01.08.2023 (вх.№2385/23 від 01.08.2023) та ОСОБА_4 б/н від 01.08.2023 (вх.№2386/23 від 01.08.2023) про залучення їх до участі у справі №916/192/22 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 залучено до участі у справі №916/192/22 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Водночас з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , необхідних умов для належної підготовки до розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції Південно-західний апеляційний господарський суд у судовому засіданні 02.08.2023 дійшов висновку про необхідність відкладення розгляд апеляційних скарг Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2023 у справі №916/192/22 на 12:30 год 30.08.2023, про що було постановлено протокольну ухвалу.
25.08.2023 до апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_3 б/н від 25.08.2023 (вх.№596/23/Д17 від 25.08.2023) та ОСОБА_4 б/н від 25.08.2023 (вх.№596/23/Д16 від 25.08.2023) щодо апеляційних скарг, а 28.08.2023 письмові пояснення ОСОБА_2 б/н від 25.08.2023 (вх.№596/23/Д18 від 25.08.2023) щодо апеляційних скарг.
В подальшому протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у судовому засіданні у даній справі було оголошено перерву до 10:45 год 13.09.2023, а протокольною ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.09.2023 до 11:00 год 25.09.2023.
У судовому засіданні 25.09.2023 сторони власні апеляційні скарги підтримали, проти задоволення апеляційних скарг один одного висловили заперечення; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи, при цьому останніми були заявлені клопотання про розгляд справи за їх відсутності (т.VII а.с.127, 134, 224).
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , про що свідчать інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна №146058785 від 20.11.2018 та інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №59852732 від 25.05.2016.
15.06.2016 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15561020000058673.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 Розділу І статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", затвердженого рішенням установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 28.05.2016 (далі статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ"), дане об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Об`єднання діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та статуту. Об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (пункти 1, 3 Розділу ІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ").
Пунктом 1 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління та ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.
В силу пункту 2 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
У пункті 3 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" викладено перелік питань, які належать до виключної компетенції загальних зборів.
Згідно з пунктом 5 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручним для більшості можливих учасників зборів.
Пунктами 6, 7 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" передбачено, що у загальних зборах маються право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення, розташованих у будинку. Якщо особа є власником квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
За умовами пунктів 8-10 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття не набрало кількості голосів "за" чи "проти", встановленої пунктом 8 цього Розділу, ініціатором зборів, (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед власників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються не прийнятими. Порядок проведення письмового опитування співвласників встановлюється загальними зборами. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані за час письмового опитування.
Відповідно до пунктів 12, 13 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається з числа співвласників (кількість яких не може перевищувати 3-х осіб) загальними зборами і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим статутом. Порядок обрання та відкликання членів правління та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Положеннями пункту 14 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" визначено компетенцію правління.
Засідання правління проводяться не менше ніж один раз на три місяці, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів. Кожен член правління має на засіданні правління один голос та не має права передоручати своє право брати участь у засіданнях і голосувати іншим особам. Рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів об`єднання. Засідання правління скликається його головою або не менш як третиною членів правління. Засідання правління веде голова правління, а в разі його відсутності один з членів правління, обраний головуючим простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів правління. Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління з зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування ("за" чи "проти"), засвідченого власноручним підписом. Правління з числа членів правління обирають голову правління (пункти 15, 16 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ").
В силу пункту 1 Розділу V статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" співвласник має право, зокрема, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і статутом об`єднання.
04.12.2018 відбулися загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", на порядок денний яких згідно з протоколом б/н від 04.12.2018 винесено наступні питання:
1) обрання голови та секретаря зборів;
2) про звіт голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" про виконану роботу;
3) про припинення повноважень всього складу правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", обрання правління у складі: ОСОБА_6 голова, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
4) про укладання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" прямих договорів з ПАТ "Одесаобленерго";
5) визначення порядку управління багатоквартирним будинком Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ";
6) проведення незалежного аудиту діяльності правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" з залученням професійних аудиторів за період головування ОСОБА_4 .
Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", оформленим протоколом б/н від 04.12.2018, вирішено:
-головою зборів обрати ОСОБА_9 , секретарем ОСОБА_10 (представник ОСОБА_11 );
-заслухати звіт голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" Колчіної В.В.;
-припинити повноваження правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" та обрати правління у складі: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ;
-укласти прямий договір між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" та ПАТ "Одесаобленерго" на постачання електричної енергії;
-не передавати функції з управління багатоквартирним житловим будинком управляючій компанії;
-провести незалежну аудиторську перевірку діяльності правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" з залученням професійних суб`єктів аудиторської діяльності за період головування ОСОБА_4 .
Додатками до вищенаведеного протоколу б/н від 04.12.2018 є реєстр співвласників, присутніх 04.12.2018 на позачергових загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ"; листки голосування присутніх на загальних зборах співвласників та листки письмового опитування.
Згідно з протоколом б/н від 04.12.2018 загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 89 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 8704,72 кв.м; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 20 осіб, яким належать 2456,23 кв.м; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 28 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 3242,15 кв.м.
На підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про проведення 04.12.2018 загальних зборів, на яких було прийнято оскаржуване рішення, відповідачем до місцевого господарського суду подано накладну кур`єрсько-поштового сервісу Фізичної особи-підприємця Іваненко Д.Н. №4236611, відповідно до якої 20.11.2018 кур`єру було передано поштове відправлення, а саме: повідомлення про призначення вищенаведених загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", між тим вказане відправлення не було вручене внаслідок відсутності адресата.
10.01.2019 відбулося засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" у складі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .
Рішенням правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", оформленим протоколом №1/01/19 від 10.01.2019, одноголосно вирішено:
-обрати ОСОБА_11 головуючим на засіданні правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ";
-обрати ОСОБА_5 головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ";
-уповноважити ОСОБА_5 , обраного головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", вчинити реєстраційні дії щодо внесення змін до ЄДРПОУ.
В подальшому було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу "21.01.2019 10:47:43 №15561070004058673 "Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи" Іожица О.Ю., Комунальне підприємство "Юридичний департамент реєстрації", внаслідок якої зареєстрованим керівником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" став ОСОБА_5 .
У матеріалах справи також містяться:
-адресоване ОСОБА_1 повідомлення про проведення 04.12.2018 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" з порядком денним цих зборів;
-нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 23.02.2022, що містять відмітку про обізнаність останніх щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань і про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень та в яких вказані особи зазначають про те, що вони, як співвласники, були присутні на загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", які відбулися 04.12.2018, та підтверджують присутність ОСОБА_1 на цих зборах, а також стверджують про те, що приблизно у другій половині січня місяця 2019 року на інформаційному стенді (біля ліфту) було розміщено прийняте загальними зборами рішення та оприлюднено персональний склад правління об`єднання;
-нотаріально посвідчена заява свідка ОСОБА_14 від 11.11.2022, що містить відмітку про обізнаність останньої щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань і про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень та в яких дана особа зазначають, зокрема, про відсутність ОСОБА_1 04.12.2018 на загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ";
-роздруківка з сайту кур`єрсько-поштового сервісу Фізичної особи-підприємця Іваненко Д.Н. тощо.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсними та скасувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", оформленого протоколом б/н від 04.12.2018, та рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", оформленого протоколом №1/01/19 від 10.01.2019, а також про скасувати державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу відповідача щодо визначення ОСОБА_5 як керівника вказаного об`єднання.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд послався на незаконність рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", оформленого протоколом б/н від 04.12.2018, у зв`язку з наявністю низки порушень вимог законодавства та статуту відповідача щодо їх скликання та проведення, при цьому суд першої інстанції також зауважив на тому, що незаконність зазначеного рішення загальних зборів зумовлює існування правових підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення правління, склад якого було визначено вищенаведеним рішенням загальних зборів, і для скасування проведеної на його підставі реєстраційної дії.
Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (частина перша статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.
В силу частин другої, третьої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
За умовами частини четвертої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.
Частинами четвертою, п`ятою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Таким чином, положеннями статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, у той час як приписами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення, а саме: шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку.
Саме такий правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 03.11.2021 у справі №910/15811/20, від 07.10.2021 у справі №909/1393/19 та від 11.08.2021 у справі №920/1245/20.
При цьому апеляційний господарський суд враховує, що норма закону імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Вищенаведені приписи законодавства також вказують на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).
Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (пункт 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
Колегія суддів зауважує на тому, що права співвласника можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами рішень, оскільки вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає необхідність повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів кожного власника, а не лише тих власників, кількість яких достатня для кворуму на цих зборах.
Процедура повідомлення усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться законом в залежність від можливості або неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування, тому свідченням незаконності прийняття загальними зборами рішення є недотримання ініціативною групою об`єднання порядку повідомлення усіх співвласників будинку про проведення зборів, без дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування.
Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено в постанові від 01.10.2020 у справі №916/2556/19.
Гарантоване законом право особи на участь в управлінні об`єднанням, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є одним з фундаментальних прав співвласника, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів.
Колегія суддів враховує, що особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.
У випадку заперечення учасником юридичної особи факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 05.05.2020 у справі №916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі №906/307/19.
Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника юридичної особи про проведення зборів, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Саме така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Як зазначалося вище, на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку про скликання загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", які відбулися 04.12.2018, відповідачем до суду першої інстанції було подано накладну кур`єрсько-поштового сервісу Фізичної особи-підприємця Іваненко Д.Н. №4236611, зі змісту якої вбачається, що повідомлення про призначення вищенаведених загальних зборів не було вручене адресату.
Статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що поштовий зв`язок це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі Правила надання послуг поштового зв`язку).
У пункті 2 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено наступні визначення:
-реєстроване поштове відправлення поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;
-рекомендоване поштове відправлення реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення;
-розрахунковий документ документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.
За умовами пункту 75 Правил надання послуг поштового зв`язку послуги поштового зв`язку оплачуються під час їх замовлення, якщо інше не передбачено відповідним договором, у національній валюті за діючими тарифами.
Отже, Правилами надання послуг поштового зв`язку передбачено, що надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту.
Саме така правова позиція Верховного Суду відображена в постанові від 04.05.2022 у справі №916/3423/19, в якій судом касаційної інстанції також надавалась оцінка накладній кур`єрсько-поштового сервісу Фізичної особи-підприємця Іваненко Д.Н.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" до місцевого господарського суду не було подано жодного розрахункового документа до накладної кур`єрсько-поштового сервісу Фізичної особи-підприємця Іваненко Д.Н. №4236611, а тому вказана кур`єрська накладна не є належним у розумінні процесуального закону доказом надіслання позивачу повідомлення про скликання загальних зборів рекомендованим листом.
Крім того, у спеціальній графі "Оплата" вищенаведеної накладної кур`єрсько-поштового сервісу відсутні відмітки про проведення відправником оплати вартості кур`єрських послуг з доставки даного поштового відправлення, а графа "Квитанція на оплату послуг доставки", яка є невід`ємною складовою бланку цієї кур`єрської накладної, взагалі не заповнена.
Колегія суддів також зауважує на тому, що відповідно до накладної кур`єрсько-поштового сервісу №4236611 та поштового конверту до цієї накладної відповідне поштове відправлення було передане відправником для доставки у місті Одеса, при цьому на зазначеній накладній кур`єрської служби доставки міститься надпис "ФОП Іваненко Д.Н." та посилання на веб-сайт "courier.aia.ua", на якому відображено контакти даної кур`єрської служби, а саме: АДРЕСА_3 (аналогічна адреса Фізичної особи-підприємця Іваненко Д.Н. міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження).
Водночас жодних відомостей стосовно здійснення Фізичною особою-підприємцем Іваненко Д.Н. господарської діяльності (зокрема, щодо надання послуг кур`єрської доставки) у місті Одеса ні веб-сайт "courier.aia.ua", ні Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містять. Інформація про наявність у місті Одеса представництв даної фізичної особи-підприємця, офісів останньої тощо також відсутня, між тим будь-яких обґрунтованих пояснень стосовно того, як саме кур`єрська служба доставки, яка здійснює свою діяльність у місті Харків, прийняла до відправлення документи в місті Одеса, відповідачем не було наведено.
Враховується апеляційним господарським судом і те, що відправником у накладній кур`єрсько-поштового сервісу Фізичної особи-підприємця Іваненко Д.Н. № НОМЕР_1 значиться ОСОБА_9 , проте, по-перше, у відповідній графі відсутній підпис відправника; по-друге, в силу пункту 5 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" обов`язок з повідомлення співвласників про загальній збори покладається на ініціатора їх скликання правління об`єднання або ініціативну групу з не менш як трьох співвласників, між тим у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Зайцева Д.О. на час скликання загальних зборів, на яких було прийнято оскаржуване рішення, входила до складу правління або відповідної ініціативної групи.
В силу частини п`ятої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
В порушення зазначеної норми повідомлення про скликання загальних зборів не містить жодної інформації про ініціатора скликання загальних зборів.
Відповідно до протоколу б/н від 04.12.2018 та повідомлення про проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" призначені на 04.12.2018 загальні збори скликались ініціативної групою, однак у матеріалах справи відсутні докази існування такої ініціативної групи та її складу, у зв`язку з чим суд фактично позбавлений можливості встановити обставину скликання зазначених загальних зборів належним ініціатором.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У зв`язку з цим добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема, в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться. І, навпаки, реалізація правового регулювання цивільних відносин буде недобросовісною, якщо соціальна свідомість відкидає її як таку, що не відповідає задекларованій меті.
Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.
Колегія суддів зазначає, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" не було вжито необхідних заходів для забезпечення реального персонального повідомлення позивача про проведення вищенаведених загальних зборів, оскільки, маючи накладну кур`єрсько-поштового сервісу Фізичної особи-підприємця Іваненко Д.Н. № НОМЕР_1 , в якій конкретно зафіксовано факт невручення відповідного поштового відправлення, відповідач не діяв добросовісно, розумно та обачливо, адже замість вчинення будь-яких додаткових дій для повідомлення ОСОБА_1 (зокрема, шляхом вручення під розписку або шляхом надіслання рекомендованим листом, як то передбачено пунктом 5 Розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ") формально поставився до виконання своїх обов`язків, безпідставно вважаючи позивача належним чином сповіщеним.
При цьому колегією суддів враховується, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.
Саме така стала правова позиція Верховного Суду стосовно того, що відсутність доказів повідомлення учасника про проведення зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних зборах, викладена в постановах від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 03.04.2018 у справі №916/3071/16, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16 та від 18.05.2022 у справі №463/3644/17.
За твердженням відповідача, ОСОБА_1 особисто брав участь у загальних зборах, які відбулися 04.12.2018, будучи присутнім під час їх проведення, на підтвердження чого Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" до суду першої інстанції було подано нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
В свою чергу, позивач, заперечуючи факт своєї присутності на загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", на яких було прийнято оскаржуване рішення, надав до місцевого господарського суду нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_14 .
За таких обставин, беручи до уваги взаємосуперечливість наданих сторонами заяв свідків, колегія суддів при наданні оцінки доводам відповідача щодо присутності позивача 04.12.2018 на загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" враховує, що у реєстрі співвласників, присутніх 04.12.2018 на позачергових загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", який виступає додатком до протоколу б/н від 04.12.2018, ОСОБА_1 не значиться, при цьому жодних причин не зазначення відомостей про позивача у вказаному реєстрі відповідачем не наведено. З питань порядку денного цих загальних зборів позивач також не голосував, що підтверджується листками голосування присутніх на загальних зборах співвласників та листками письмового опитування.
Крім того, про відсутність ОСОБА_1 на загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", які відбулися 04.12.2018, свідчить наявний у матеріалах справи відеозапис даних загальних зборів.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", оформлене протоколом б/н від 04.12.2018, безпосередньо стосується гарантованого законом права позивача на участь в управлінні даним об`єднанням, зокрема, шляхом вирішення питань, від яких фактично залежить подальший порядок здійснення даною юридичною особою своєї діяльності, а саме: вирішення питання про зміну керівництва складу правління, укладення об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" нового договору з постачальним електроенергії тощо, Південно-західний апеляційний господарський суд, з огляду на прийняття зазначеного рішення за відсутності ОСОБА_1 , неповідомленого про проведення загальних зборів, дійшов висновку про доведеність позивачем факту порушення даним оскаржуваним рішенням його прав.
Водночас посилання ОСОБА_1 на обставини повідомлення/не повідомлення решти співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , крім позивача, про скликання та проведення 04.12.2018 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки дані обставини не входять до предмету доказування у даній справі, адже кожна особа повинна самостійно здійснювати захист своїх прав, при цьому доказів на підтвердження того, що позивач уповноважений представляти інтереси всіх інших співвласників до місцевого господарського суду подано не було.
Стосовно голосування на загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", які відбулися 04.12.2018, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
В силу частин дванадцятої, тринадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Відповідно до частин п`ятнадцятої, шістнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Згідно з частиною восьмою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги твердження позивача про те, що відсутність затвердженого загальними зборами порядку письмового опитування співвласників зумовлює незаконність оскаржуваного рішення загальних зборів, оскільки порядок проведення письмового опитування передбачений безпосередньо законодавством.
Твердження ОСОБА_1 про відсутність повноважень у осіб, які проводили письмове опитування, також є безпідставними, адже, як зазначалося вище, в силу приписів статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" письмове опитування співвласників може проводиться будь-ким із співвласників за їх бажанням, при цьому додаткового та окремного уповноваження таких осіб на проведення письмового опитування законом не вимагається.
Між тим, дослідивши листки письмового опитування, колегія суддів вбачає, що деякі з них взагалі не містять дати опитування, що унеможливлює перевірку дотримання вимог закону щодо необхідності проведення такого опитування протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів (у даному випадку у період з 04.12.2018 по 19.12.2018), а тому при визначенні результатів голосування з питань порядку денного загальних зборів, які відбулися 04.12.2018, відсутні правові підстави для врахування голосів співвласників, в листках письмового опитування яких не проставлена дата опитування (зокрема, дата відсутня у листках опитування наступних співвласників: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ).
Крім того, під час голосування з питань порядку денного загальних зборів, які відбулися 04.12.2018, від імені окремих співвласників діяли представники, проте у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у таких представників відповідних повноважень. Зокрема, не доведено наявності правових підстав для представництва наступних співвласників: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюк", ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .
Посилання ОСОБА_1 на те, що від імені співвласника ОСОБА_13 також діяв представник, докази на підтвердження повноважень якого відсутні, апеляційним господарським судом оцінюються критично, оскільки зі змісту листка письмового опитування вбачається, що ОСОБА_13 приймала участь у голосуванні особисто, при цьому доказів на підтвердження того, що підписи у вказаному листку опитування виконані не ОСОБА_13 , а іншою особою позивачем до суду першої інстанції не подано. Крім того, факт особистої участі ОСОБА_13 у загальних зборах 04.12.2018 підтверджується нею у відповідній нотаріально посвідченій заяві свідка.
Враховуючи вищевикладене, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про те, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, яка не повинна була враховуватися при визначенні результатів голосування з питань порядку денного загальних зборів, що відбулися 04.12.2018, у зв`язку з відсутністю дати письмового опитування у відповідних листках та доказів на підтвердження повноважень представників голосувати від імені окремих співвласників, становить 1946,79 кв.м (сумарна площа квартир та нежитлових приміщень, належних співвласникам: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюк", ОСОБА_25 , ОСОБА_8 ).
Згідно з приписами частини дев`ятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
За умовами частини другої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (частина чотирнадцята статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
З огляду на вказані норми законодавства, а також враховуючи те, що положення статуту не може протирічити нормам закону (у разі якщо положення статуту суперечать нормам закону суд не бере відповідні положення статуту до уваги, а керується виключно нормами закону), колегія суддів зауважує на тому, що для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів від 04.12.2018 щодо звіту голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" про виконану роботу, щодо припинення повноважень всього складу правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" та обрання правління у новому складі і щодо проведення незалежного аудиту діяльності правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" з залученням професійних аудиторів за період головування ОСОБА_4 необхідно голосування за них власників квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, у той час як для прийняття рішень з решти питань порядку денного вказаних зборів, а саме: щодо укладання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" прямих договорів з ПАТ "Одесаобленерго" та щодо визначення порядку управління багатоквартирним будинком Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", вимагається голосування за них власників квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
За таких обставин, беручи до уваги те, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 складає 8704,72 кв.м, для прийняття рішень з 2, 3 та 6 питань порядку денного загальних зборів, які відбулися 04.12.2018, необхідне голосування власників квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом складає 6528,54 кв.м (8704,72 кв.м х 75% = 6528,54 кв.м), а для 4 та 5 питань порядку денного цих зборів 4352,36 кв.м (8704,72 кв.м х 50% = 4352,36 кв.м).
Як вбачається зі змісту протоколу б/н від 04.12.2018, у голосуванні взяли участь власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом складає 5698,38 кв.м (2456,23 кв.м шляхом участі у зборах + 3242,15 кв.м шляхом письмового опитування = 5698,38 кв.м), між, як зазначалося вище, загальна площа квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, яка не повинна була враховуватися при визначенні результатів голосування з питань порядку денного загальних зборів, що відбулися 04.12.2018, у зв`язку з відсутністю дати письмового опитування у відповідних листках та доказів на підтвердження повноважень представників голосувати від імені окремих співвласників, становить 1946,79 кв.м, що безпідставно залишилось поза увагою при підрахунку голосів, а тому фактично за рішення порядку денного проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 3751,59 кв.м (5698,38 кв.м - 1946,79 кв.м = 3751,59 кв.м).
Таким чином, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", оформлене протоколом б/н від 04.12.2018, не могло бути прийняте у зв`язку з недостатністю голосів власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що вже є достатньою та самостійною підставою для визнання зазначеного рішення недійсним безвідносно до решти встановлених судом апеляційної інстанції порушень порядку скликання та проведення відповідних загальних зборів (неповідомлення позивача, відсутність доказів існування належного ініціатора скликання зборів тощо).
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Одеської області стосовно задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", оформленого протоколом б/н від 04.12.2018.
Поряд з цим, враховуючи задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", оформленого протоколом б/н від 04.12.2018, колегія суддів дійшла висновку про необхідність визнання недійсним також і рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", оформленого протоколом №1/01/19 від 10.01.2019, оскільки зазначене рішення було прийнято складом правління, обраним вищенаведеним рішенням загальних зборів.
Крім того, задоволення позовних вимог про визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів та правління зумовлює наявність правових підстав для скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу "21.01.2019 10:47:43 №15561070004058673 "Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи" Іожица О.Ю., Комунальне підприємство "Юридичний департамент реєстрації", якою внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" стосовно визначення ОСОБА_5 як керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт", оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації має похідний характер від вимог про визнання недійсними зазначених рішень загальних зборів та правління, при цьому можливість задоволення похідної вимоги безпосередньо залежить від задоволення основних позовних вимог.
Південно-західним апеляційним господарським судом не приймаються до уваги доводи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" про неефективність обраних позивачем способів захисту у даній справі, оскільки, по-перше, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги передбачені чинним законодавством, відповідають змісту порушеного права та характеру правопорушення, здатні забезпечити поновлення порушеного права і дотримання принципу процесуальної економії; по-друге, відповідач не зазначає жодного іншого судового способу захисту, який, на його думку, був би ефективним, виходячи з обставин цієї справи.
Колегія суддів також вбачає, що під час розгляду даної справи судом першої інстанції Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом у цій справі.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною першою, пунктом 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Колегія суддів зауважує, що встановлений пунктом 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України річний строк позовної давності поширюється виключно на рішення загальних зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, у той час як для оскарження рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку застосовується загальний строк тривалістю три роки.
Аналогічна правова позиція судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стосовно розповсюдження річного строку позовної давності, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, лише на рішення загальних зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю викладена в постанові від 14.09.2022 у справі №909/298/21.
11.03.2020 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19", відповідно до якої на всій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.
В подальшому на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України дія карантину, встановленого на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, була неодноразово продовжена, у зв`язку з чим останній триває до теперішнього часу.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону України №540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)") передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
В силу приписів частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", наголошує, що "позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі Відкритого акціонерного товариства "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності встановлення судом факту доведеності порушення права особи, яка звернулися до суду з позовом.
Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні. Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Однак, правила про позовну давність відповідно до статті 267 вказаного Кодексу мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 зазначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З огляду на викладене, беручи до уваги розповсюдження на позовні вимоги ОСОБА_1 загального трирічного строку позовної давності та звернення останнього з позовом у січні місяці 2022 року, а також враховуючи те, що загальнодержавний карантин був запроваджений з 12.03.2020 та тривав станом на дату подання позову у цій справі, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про те, що строк позовної давності для звернення з позовом у даній справі позивачем не пропущений.
Стосовно клопотання позивача про постановлення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення за ознаками статей 27, 28, 384 Кримінального кодексу, щодо ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_29 з підстав подання до Господарського суду Одеської області завідомо недостовірної (підробленої) квитанції кур`єрсько-поштового сервісу Фізичної особи-підприємця Іваненко Д.Н. №4236611 від 20.11.2018, конверту, повідомлення ОСОБА_1 про проведення оскаржуваних загальних зборів та завідомо недостовірних заяв свідків, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Між тим суд апеляційної інстанції з наявних у матеріалах справи документів у діях ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_29 ознак кримінальних правопорушень наразі не вбачає, у зв`язку з чим вищезазначене клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.
Водночас апеляційний господарський суд зазначає, що у разі, якщо у діях вищенаведених осіб позивач вважає наявними ознаки кримінальних правопорушень, останній не позбавлений права самостійно звернутися до органу досудового розслідування з відповідним повідомленням.
Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не надав оцінки всім істотним доводам позивача, які були зазначені в обґрунтування позовних вимог, колегія суддів зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Обставини справи, що мають істотне значення для справи, судом першої інстанції викладені правильно, а важливим елементом мотивування судового рішення є правильне застосування тих чи інших правових норм до спірних правовідносин, що також було дотримано місцевим господарським судом.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Результатом процесу мотивування судового рішення є формування обґрунтованих висновків у справі та прийняття одного з встановлених процесуальним законом рішень (повне або часткове задоволення позову, відмова у задоволенні позову), тому, враховуючи прийняття судом першої інстанції правильного по суті рішення, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що Господарським судом Одеської області було в цілому дотримано баланс між вмотивованістю судового рішення і необхідністю надати відповіді на всі без виключення аргументи сторін.
В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Доводи скаржників не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції; твердження апелянтів про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 08.02.2023 у справі №916/192/22 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" покладаються на відповідача, а за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" та ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2023 у справі №916/192/22 без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт" покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кріт".
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.10.2023.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2023 |
Оприлюднено | 05.10.2023 |
Номер документу | 113890065 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Таран С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні