Постанова

від 02.10.2023 по справі 915/697/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/697/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2023 року, м. Миколаїв, суддя Семенчук Н.О., повний текст складено та підписано 06.03.2023 року

у справі №915/697/22

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв

про стягнення 23 497 грн. 20 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У грудні 2022 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса звернулось з позовною заявою до Господарського суду Миколаївської області у якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв пеню за прострочення строку виконання робіт за договором від 12.11.2021 №ОД/П-21747НЮ в сумі 23 497 грн. 20 коп., а також вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат у справі.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору від 12.11.2021 року №ОД/П-2174НЮ в частині виконання робіт з асфальтування підходу проїжджої частини переїзду 969 км ПК4 + 67 м перегону Капітанівка-Новомиргород.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2023 року у справі №915/697/22 (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Одеса задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв на користь Акціонерного товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса пеню за прострочення строку виконання робіт за договором від 12.11.2021 №ОД/П-21747НЮ в сумі 23 497 грн. 20 коп.; вирішено питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем построчено термін виконання робіт у спірних правовідносинах, тому позивач правомірно нарахував пеню відповідно до п. 7.2 договору у розмірі 0,1 % процента вартості робіт, з яких допущено прострочення їх виконання за кожний день прострочки за період з 25.12.2021 року по 25.06.2022 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, доводи та заперечення інших осіб учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2023 року у справі №916/697/22 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса у повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, у тому числі судовій збір за подачу апеляційної скарги, а також витрати на правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що висновок суду про те, що позовна заява підписана уповноваженою особою ґрунтується на припущеннях, а доданим відповідачем доказам оцінку взагалі не надано. Так, скаржник вказує, що позивачем у справі є «AT Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Українська залізниця», тобто філія у цій справі представляє інтереси Aкціонерного товариства «Українська залізниця», але без підтвердження таких повноважень. Тому зазначає, що відсутність належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження повноважень адвоката в інтересах позивача Акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Київ є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, вказує, що місцевий суд дійшов хибного висновку про порушення відповідачем виконання робіт у строк до 24.12.2021 року, що не узгоджується з чинним законодавством та умовами договору. Скаржник звертає увагу, що замовник не виконав передбачений у п.5.1, 5.2 договору обов`язок та не направив підряднику заявку цінним листом з описом вкладення з повідомленням про вручення на адресу підрядника, що є дозволом на початок робіт. Отже, не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що відповідач отримав від позивача лист-заявку про початок виконання робіт 07.12.2021 року та прострочив їх виконання до 24.12.2021 року. В обґрунтування скаржник зазначає, що направлення заявки №909/1 через 10 місяців після закінчення строку дії договору простим листом новою поштою з вимогою підписати її «заднім» числом, тобто 06.12.2021 роком, надання його копії, як доказу про вручення 06.12.2021 року та наявність оригіналу листа позивача від 06.12.2021 року з підписом головного інженера за тим же вихідним номером та датою, свідчить про недобросовісність позивача у спірних правовідносинах, який, маючи намір зменшити свою заборгованість, припустився до необґрунтованого нарахування пені.

Відтак, скаржник звертає увагу, що до закінчення строку дії договору не отримував листа-заявки про дозвіл на початок робіт, а тому не приступив до виконання, що виключає його відповідальність за прострочення виконання зобов`язання за договором.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 року у справі №916/697/22, справу призначено до судового розгляду.

07.08.2023 року поштою через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив (вх. №1338/23/Д2), у якому останній просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів справи.

Зокрема, у відзиві представник позивача, заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, зазначає, що відповідно до витягу з Положення про регіональну філію «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» підпунктом 1 пункту 10.5 визначено, що для здійснення діяльності філії та її структурних підрозділів у межах, встановлених законодавством, Статутом Товариства та цим положенням, Товариство наділяє філію та її структурні підрозділи правом, зокрема, від імені Товариства виступати позивачем, у тому числі цивільним, та відповідачем в судах усіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом позивачу, цивільному позивачу, відповідачу і третій особі, з правом підпису усіх процесуальних документів у межах своїх повноважень, передбачених внутрішніми документами філії.

Щодо твердження скаржника про те, що повноваження адвоката стосуються та обмежені інтересами регіональної філії, тоді як позивачем є саме Акціонерне товариство «Укрзалізниця», представник позивача зазначає, що вони спростовуються інформацією, що зазначена в ордері ВН №1212766 та договорі про надання допомоги б\н від 14.01.2022 року.

Щодо кінцевого терміну виконання робіт, зазначає, що, укладаючи договір № ОД\П-21-747 НЮ з позивачем, відповідач був повною мірою ознайомлений з його положеннями, в тому числі щодо терміну виконання робіт, зазначеного, зокрема, у п.5.2 договору де чітко визначено, що роботи мають бути виконані не пізніше 24.12.2021 року. Відповідач не відмовився від укладання зазначеного договору, чим гарантував позивачу виконання робіт на умовах та в термін, визначені договором.

З приводу того, що відповідач не отримував від позивача лист - заявку про початок виконання робіт, зазначає, що відповідний лист було вручено підряднику нарочно, про що свідчить особистий підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП УКРАЇНА», м. Миколаїв Олега Чернеги та відбиток печатки підприємства на листі від 06.12.2021 №909/1 з зазначенням дати 07.12.2021 року.

Щодо посилання відповідача на підписання заявки «заднім» числом, представник позивача зазначає, що такі доводи відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами та ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 248 100 грн.).

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову.

Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа №915/697/22 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 23 497 грн. 01 коп.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв задоволення не потребує, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2023 року у справі №915/697/22 є законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Господарським судом Миколавської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

12 листопада 2021 року між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна» (далі підрядник) за результатами проведеної процедури публічної закупівлі було укладено договір №ОД/П-21-747НЮ на виконання робіт з асфальтування підходу проїжджої частини переїзду 969 км ПК4+67 м перегону Капітанівка Новомиргород (далі договір).

Згідно п.1.1. договору, номер процедури закупівлі у електронній системі закупівель ProZorro-UA-2021-10-13-010522-b.

Відповідно до п.1.2. договору, підрядник зобов`язується за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, виконати роботи з асфальтування підходу проїжджої частини переїзду 969 км ПК4+67 м перегону Капітанівка - Новомиргород і здати результат замовнику, а замовник зобов`язується прийняти результат й оплатити його. Обсяги робіт визначені, кошторисом (договірна ціна) на роботи з асфальтування підходу проїжджої частини переїзду 969 км ПК4 + 67 м перегону Капітанівка - Новомиргород (додаток №1 до договору). Місце виконання робіт: переїзд 969 км ПК4 + 67 м перегону Капітанівка - Новомиргород, Кіровоградська обл., автодорога Турія - Йосипівка.

За п.1.3. договору, роботи, які є предметом цього договору, згідно національного класифікатора України «Єдиного закупівельного словника» відносяться до коду ДК 021:2015 - 45230000-8- «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь».

Згідно з п.1.4. договору замовник має право в односторонньому порядку зменшити обсяг закупівлі залежно від реального фінансування.

Відповідно до п.2.2 договору замовник зобов`язується вчасно і без зволікань прийняти виконані підрядником роботи відповідно до договору, здійснити огляд і у разі виявлення допущених відхилень від договору чи державних норм, повідомити підрядника.

Згідно з п.2.3 договору замовник зобов`язується вчасно розрахуватись за виконані підрядником роботи.

Відповідно до п.2.4. договору підрядник зобов`язується своєчасно, у письмовій формі, попередити замовника про наявність незалежних від підрядника обставин, що можуть вплинути на виконання умов цього договору підрядником.

Пунктом 3.1. договору визначено, що вартість робіт по цьому договору визначається згідно кошторису (договірна ціна), Додаток № 1 до договору, і складає 107 000,00 гривень (Сто сім тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ, ПДВ 20%- 21 400,00 гривень (Двадцять одна тисяча чотириста гривень 00 копійок). Загальна вартість робіт складає 128 400,00 гривень (Сто двадцять вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок) з ПДВ.

Відповідно до п.3.2. договору умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з п. 4.4. договору днем отримання виконаних робіт вважається день підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3.

Відповідно до п.5.1. договору, підрядник розпочинає роботи не пізніше 10 (десяти) днів з моменту отримання письмової заявки від замовника, яка вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності замовника до приймання виконаних робіт. Заявка надсилається замовником цінним листом з описом вкладення з повідомленням про вручення на адресу підрядника, зазначену в розділі 16 договору «Юридичні адреси і реквізити сторін». Зі сторони замовника Заявка підписується з урахуванням вимог Статуту замовника щонайменше двома уповноваженими особами, із них: директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Одеська залізниця» AT Укрзалізниця»; перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Одеська залізниця» ЛТ Укрзалізниця»; заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Одеська залізниця» AT Укрзалізниця»; головний інженер регіональної філії «Одеська залізниця» AT Укрзалізниця»; начальник служби колії регіональної філії «Одеська залізниця» AT Укрзалізниця»; головний інженер служби колії регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця»; начальник виробничого підрозділу служби колії «Шевченківська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця»; заступник начальника виробничого підрозділу служби колії «Шевченківська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця; головний інженер виробничого підрозділу служби колії «Шевченківська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця». Замовник не несе відповідальності та обов`язку оплати за виконані роботи за рознарядкою (заявкою), що підписана іншими особами, ніж тими, що визначені даним пунктом.

Згідно з п.5.2. договору, термін виконання робіт - на протязі 30 календарних днів, але не пізніше 24.12.2021 року з правом дострокового виконання.

Відповідно до п.6.1. договору, після завершення виконання робіт підрядник зобов`язаний письмово повідомити замовника про готовність до здачі результату виконаних робіт.

Згідно з п.6.4. договору приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за місцем виконання робіт протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання повідомлення замовником про готовність до здачі результату виконаних робіт.

Пунктом 7.2. договору визначено, що за прострочення виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % (нуль цілих одна десята) процента вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

У відповідності до п.14.1. договору, договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 24.12.2021, а в частині розрахунків до остаточного виконання.

Відповідно до п.15.1 договору, невід`ємними частинами цього договору після їх підписання сторонами є наступні додатки: Додаток №1 Кошторис (Договірна ціна) на роботи з асфальтування підходу проїжджої частини переїзду 969 км ПК4+67 м перегону Капітанівка-Новомиргород.

Даний договір з додатками до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без заперечень та зауважень.

На виконання умов п. 5.1 договору позивач, як замовник, оформив лист (заявку) №909/4 від 06.12.2021, за змістом якої підтвердив готовність до приймання робіт.

18.10.2022 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП УКРАЇНИ», м. Миколаїв представником Акціонерного товариства «Укрзалізниця» було надіслано претензію (вих. № НЮ-09/57) з вимогою про сплату штрафних санкцій за прострочення строку виконання зобов`язання.

01.11.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна»,м. Миколаїв на адресу Акціонерного товариства «Українська залізниця» було надіслано відповідь на претензію, у якій відповідач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна» не допущено порушення умов договору, а тому підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Інших належних та допустимих доказів стосовно наявних між сторонами спірних правовідносин матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 23 497, 20 грн пені за прострочення виконання підрядних робіт за договором №ОД/П-21-747 НЮ на виконання робіт з асфальтування підходу проїжджої частини переїзду 969 км ПК4+67м перегону Капітанівка - Новомиргород.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Оскільки в даному випадку апеляційна скарга ґрунтується в тому числі і на доводах скаржника про те, що матеріали справи не містять належних та достовірних доказів на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача Акціонерного товариства «Укрзалізниця» тому, перш ніж здійснювати апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

До матеріалів справи позивачем додано копію витягу з Положення "Про Регіональну філію "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - Положення), затвердженого рішенням Правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (протокол від 04.03.2021 №Ц-56/24 Ком.т.), п.п.1 п.10.5 якого визначено, що для здійснення діяльності філії та її структурних підрозділів у межах, встановлених законодавством, Статутом Товариства та цим Положенням, Товариство наділяє філію та її структурні підрозділи правом, зокрема, від імені Товариства виступати позивачем, у тому числі цивільним, та відповідачем у судах усіх інстанції, з усіма правами, наданими законом позивачу, цивільному позивачу, відповідачу і третій особі, з правом підпису усіх процесуальних документів у межах своїх повноважень, передбачених внутрішніми документами філії, а також вчиняти інші дії, які необхідні для здійснення господарської діяльності з урахуванням обмежень, передбачених цим Положенням.

Відповідно до п.2.1 Положення, філія є відокремленим підрозділом Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Товариства та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства.

Частиною 1 ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відповідно до ч. 3 наведеної статті Цивільного кодексу України філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами, встановленими процесуальним законодавством, в якості позивача може звернутись з позовом юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями).

Крім того, доводи відповідача про відсутність належних доказів повноважень адвоката на представництво інтересів Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса колегією суддів відхиляються, оскільки зазначене спростовується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме, в матеріалах справи міститься ордер Серія ВН №1212766, виданий 20.12.2022 адвокатом Лісецькою Н.В. на підставі укладеного з Акціонерним товариством "Укрзалізниця" договору б/н від 14.01.2022 про надання правової допомоги та представництво в суді, в якому чітко зазначено, що адвокат Лісецька Н.В. надає правову допомогу Довірителю (Акціонерному товариству "Українська залізниця"), для чого довіритель уповноважує Адвоката здійснювати наступні дії, в тому числі представляти інтереси Довірителя в усіх судах України.

Скаржник також зазначає про відсутність в ордері адвоката Лісецької Н.В. відомостей щодо обмежень повноважень адвоката, що суперечить п. 2 договору про надання правової допомоги б/н від 14.01.2022, відповідно до якого обмеження повноважень Адвоката на вчинення певних дій, в тому числі процесуальних, визначені пунктами 5.6 та 5.7 Положення про Регіональну філію "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Судова колегія відхиляє ці доводи апеляційної скарги, з огляду на таке.

Згідно з 5.6. Положення про Регіональну філію "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмова від позову, відкликання апеляційної, касаційної скарги, визнання позовних вимог, укладання мирової угоди як на стадії судового розгляду, так і на стадії виконання рішення, якщо ціна позову або вартість майна, яке є об`єктом чи предметом спору, становить суму більше ніж 1 000 000 (один мільйон) гривень, можлива лише після попереднього отримання письмового дозволу правління Товариства.

Сума позову по справі №916/697/22 становить 23 497,20 грн., тобто менше 1 000 000 (одного мільйона) гривень, а тому в даній справі адвокат не має обмежень повноважень відповідно п. 5.6. Положення про Регіональну філію "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно з п. 5.7. Положення про Регіональну філію "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", будь-які договори довіреності, інші правочини та документ, зокрема листування з третіми особами від імені Товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для філії, Товариства та третіх осіб виключно у разі коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів, скріплені підписами щонайменше двох уповноважених на це посадових осіб Філії, які діють на підставі довіреності, виданої Товариством (директором Філії, заступниками директора Філії, керівниками Структурних підрозділів Філії або іншою уповноваженою на це посадовою особою Філії тощо.).

Застереження щодо необхідності дотримання правила двох підписів, про які зазначено у п. 5.7. Положення про Регіональну філію "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" застосовується виключно у випадках: укладання договорів, довіреностей, підписанні банківських та інших фінансових документів, пов`язаних з діяльністю самого товариства. Тоді як позовна заява подається у відповідності до вимог процесуального законодавства і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовну заяву у справі № 915/670/22 підписано уповноваженою особою.

Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимогу даній справі, судова колегія зазначає наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв за результатами проведеної процедури публічної закупівлі було укладено договір №ОД/П-21-747НЮ, за умовами пункту п.1.2. якого підрядник зобов`язується за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, виконати роботи з асфальтування підходу проїжджої частини переїзду 969 км ПК4+67 перегону Капітанівка-Новомиргород і здати результат замовнику, а замовник зобов`язується прийняти результат й оплатити його (номер процедури закупівлі у електронній системі закупівель ProZorro-UA-2021-10-13-010522-b).

Тобто, колегією суддів встановлено, що між сторонами у даній справі склалися господарські відносини у сфері виконання робіт (підряду).

Звертаючись до місцевого господарського суду з позовом, позивач наголосив, що стягнення пені у розмірі 23 497 грн. 20 коп. обумовлене неналежним виконанням відповідачем умов договору від12.11.2021 року № ОД/П-21-747НЮ в частині своєчасного виконання робіт відповідачем.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.5.1. та 5.2. договору сторони визначили, що підрядник розпочинає роботи не пізніше 10 (десяти) днів з моменту отримання письмової заявки від замовника, яка вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності замовника до приймання виконаних робіт, а термін виконання робіт на протязі 30 календарних днів, але не пізніше 24.12.2021 року з правом дострокового виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов п. 5.1 договору позивач, як замовник, оформив лист (заявку) № 909/4 від 06.12.2021, за змістом якої підтвердив готовність до приймання робіт (а.с.25).

Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на те, що такий лист його керівником було отримано лише 24.10.2022 року, а дату отримання цього листа Чернега О.М. зазначив "заднім" числом, оскільки вони спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зокрема, із вказаної заявки вбачається, що її було 07.12.2021 вручено керівнику підрядника (відповідача) Чернезі О.М., що підтверджується особистим підписом останнього та відбитком печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв на вказаній заявці.

Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, а тому, з огляду на той факт, що відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що печатка підприємства відповідача використовувалась проти його волі (аналогічну правову позицію Верховного Суду щодо проставлення печатки однієї із сторін на спірних документах викладено в постанові від 23.07.2019 у справі №918/780/18).

До того ж, на підтвердження таких посилань відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів.

Колегія суддів зазначає, що, укладаючи договір з позивачем, відповідач був повною мірою ознайомлений з його положеннями, в тому числі щодо терміну виконання робіт, зазначеного, зокрема, у п. 5.2 договору. договором чітко визначено, що роботи мають бути виконані в будь-якому випадку не пізніше 24.12.2021. Відповідач не відмовився від укладання зазначеного договору, чим гарантував позивачу виконання робіт на умовах та в термін, визначені договором.

Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не спростовано, що всупереч взятим на себе зобов`язанням, відповідач не виконав роботи за спірним договором №ОД/П-21-747 НЮ на виконання робіт з асфальтування підходу проїжджої частини переїзду 969 км ПК4+67 перегону Капітанівка Новомиргород.

Відповідно до п. 7.2. договору за прострочення виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % процента вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача щодо визначення кількості днів прострочення виконання робіт, судова колегія вважає його арифметично вірним та зазначає, що, враховуючи вимоги п. 7.2 спірного договору підряду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРИНГ ГРУПП УКРАЇНА" строків виконання робіт документально підтверджено, відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції зворотнього не доведено, з огляду на що позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса про стягненні пені в сумі 23 497 грн. 20 коп. є належними та обґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи умови укладеного між сторонами договору і встановлені обставини справи, судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності підстав для нарахування йому пені за прострочення виконання робіт за цим договором.

Відтак, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Миколаївської області, викладеним ним в оскаржуваному рішенні від 06.03.2023 року у справі №915/697/22 щодо правомірності стягнення з відповідача на користь позивача пені за договором підряду з підстав прострочки виконання останнім своїх господарських зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З норми ст. 76 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судова колегія зазначає, що загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.

Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 року у справі № 916/469/19, а також у постанові від 18.02.2021 року у справі №916/376/19.

По даній справі відповідач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних доказів в підтвердження викладених ним причин прострочки виконання ним своїх договірних зобов`язань в строки, обумовлені договором, з огляду на що його доводи та вимоги апеляційної скарги судова колегія вважає необґрунтованими та такими, що не приймаються до уваги.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2023 року у справі №915/697/22 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУПП Україна», м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2023 року у справі №915/697/22 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2023 року у справі №915/697/22 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п.2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська Г.П. Разюк