Рішення

від 26.09.2023 по справі 903/531/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 вересня 2023 року Справа № 903/531/23

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача 1: Луцької районної ради

до відповідача 2: Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Горбач Наталії Петрівни

про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії

Суддя Шум М.С.

Секретар с/з Сосновська Ю.П.

Представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідача 1: н/з

від відповідача 2: н/з

встановив:

26.05.2023 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Луцької районної ради, Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Горбач Наталії Петрівни, в якій позивач просить суд визнати недійсним рішення від 12.02.2021 №4/2 «Про скасування рішення №53/11 від 13.11.2020 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Луцьке» та зобов`язати державного реєстратора Луцького районної державної адміністрації Горбач Наталію Петрівну виключити з відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 як ліквідатора Комунального підприємства «Луцьке» (код 36716814).

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Луцької районної ради від 26.07.2019 №41/16 «Про припинення діяльності шляхом ліквідації комунального підприємства «Луцьке» останнє з 30.07.2019 перебуває у стані припинення. Вказаним рішенням Луцької районної ради від 26.07.2019 № 41/16 позивач призначений головою ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Луцьке».

Позивач ОСОБА_1 02.07.2020 засновнику КП «Луцьке» - Луцькій районній раді (відповідач 1) подав заяву про припинення повноважень голови ліквідаційної комісії, яка задоволена рішенням Луцької районної ради від 13. 11.2020 №53/11 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу комісії з припинення Комунального підприємства «Луцьке».

Разом з тим, позивач зауважує, що засновник не вказав у рішенні особу, яка мала бути головою комісії з припинення, що стало перешкодою у внесенні вказаного рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_1 стверджує, що 12.02.2021 Луцька районна рада ухвалила немотивоване оспорюване рішення №4/2 «Про скасування рішення №53/11 від 13.11.2020 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Луцьке», замість того щоб призначити нового голову комісії з припинення.

Як наслідок, позивача поновлено в повноваженнях голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Луцьке».

Ухвалою суду від 31.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.06.2023.

Ухвалою суду від 28.06.2023 розгляд справи відкладено на 25.07.2023.

18.07.2023 на адресу суду від Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Горбач Наталії Петрівни надійшов відзив на позовну заяву.

Державний реєстратор у відзиві зазначає, що відповідно до п.2 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи.

Згідно п.14, ст.1 цього Закону суб`єктами реєстрації є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до ст.6 Закону державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.

Виходячи з вищевикладеного, органом державної реєстрації є Луцька районна державна адміністрація Волинської області, відповідно саме остання має бути належним відповідачем у справі, а не відповідно державний реєстратор, який являється працівником органу.

Реєстраційні дії відносно юридичної особи КП «Луцьке» можуть вчинятися будь-яким органом реєстрації в межах Волинської області, а не лише ОСОБА_2 як реєстратором. Згідно чинного законодавства, позивач вправі буде звернутися на підставі рішення суду про вчинення відповідної реєстраційної дії визначеної в рішенні суду, а відтак вимога про зобов`язання саме ОСОБА_2 виключити відомості відносно позивача є передчасною вимогою та аж ніяк не може бути адресована безпосередньо ОСОБА_2

30.07.2019 відповідачем 2 на підставі поданих документів особисто головою ліквідаційної комісії ОСОБА_1 , зокрема, рішення Луцької районної ради від 26.07.2019 року № 41/16 «Про припинення діяльності шляхом ліквідації комунального підприємства «Луцьке» внесено до ЄДР відомості з приводу прийнятого рішення засновником про припинення юридичної особи та призначення головою ліквідаційної комісії ОСОБА_1 .

Відповідно до п.12 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації зміни складу комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), голови комісії або ліквідатора подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про зміни.

З моменту, внесення відомостей про ліквідацію підприємства ні позивач ні інша особа не зверталися до мене з пакетом документів про зміну складу ліквідаційної комісії або ж інших змін в процедурі ліквідації КП «Луцьке», відповідно будь-яких рішень з приводу реєстрації змін до ЄДР відповідач 2 не приймала.

З огляду на зазначене пред`явлені до Державного реєстратора Горбач Н. П. вимоги є безпідставними.

Також, відповідач 2 стверджує, що суд має перевірити чи не порушено позивачем правила підсудності та чи підлягають розгляду дані вимоги у порядку Кодексу адміністративного судочинства України, адже особа фактично оскаржує рішення органу державної влади.

Відтак, відповідач 2 вважає, що в даному випадку позивачем не доведено факту порушення державним реєстратором Горбач Н. П. його прав, адже не підтверджено належними та допустимим доказами, здобутими у порядку передбаченому ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ГПК України відповідач 2 просить суд: вирішити питання щодо належності складу сторін у справі та підсудності даного спору, відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині пред`явлених позовних вимог до державного реєстратора Горбач Наталії Петрівни щодо зобов`язання вчинити дії.

До відзиву долучено докази його надіслання іншим сторонам у справі. Відзив відповідача 2 прийнято та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 25.07.2023 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 29.08.2023 на 11:50 год.

Представники сторін в судове засідання 29.08.2023 не з`явилися, додаткових пояснень на адресу суду не надходило.

На підставі ст.ст. 182, 185 195, 234 ГПК України, господарський суд протокольною ухвалою від 29.08.2023 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 26.09.2023 на 12:20 год.

В заяві від 26.09.2023 представник позивача просить суд розгляд справи здійснювати без його участі, вимоги за позовною заявою підтримує повністю. Додатково зазначає, що докази понесення судових витрат будуть надані суду протягом 5 днів щ дня ухвалення рішення суду.

Відповідачі були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи по суті, в судове засідання не з`явилися, пояснень чи клопотань до суду не подавали.

Фактичні обставини справи:

26.07.2019 Луцькою районною радою Волинської області прийнято рішення №41/16 «Про припинення діяльності шляхом ліквідації Комунального підприємства «Луцьке», яким серед іншого:

припинено 29.07.2019 дію Угоди №1 до контракту з керівником КП «Луцьке», що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ Луцького району від 22.12.2018 №8;

звільнено з 29.07.2019 ОСОБА_1 з посади директора КП «Луцьке» за згодою сторін;

створено ліквідаційну комісію з припинення КП «Луцьке» у складі згідно з додатком;

покладено повноваження щодо виконання обов`язків та реалізації прав КП «Луцьке» на ліквідаційну комісію.

Згідно з додатком до рішення до складу ліквідаційної комісії, зокрема, входить ОСОБА_1 на посаді Голови Комісії.

13.11.2020 Луцькою районною радою Волинської області відповідно до ст.43, 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.105 ЦК України, рішення районної ради від 26.07.2019 №41/14 «Про припинення діяльності шляхом ліквідації КП «Луцьке», розглянувши заяву голови ліквідаційної комісії з припинення КП «Луцьке» Ткачика О. В. від 02.07.2020 прийнято рішення №53/11 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії з припинення КП «Луцьке».

12.02.2021 Луцькою районною радою Волинської області відповідно до ст. 43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 42 Регламенту Луцької районної ради Волинської області восьмого скликання, п.2 ч. 10 ст. 17 та ч.12 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», рекомендацій постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби із злочинністю та корупцією від 09.02.2021 №4/3 «Про проєкт рішення «Про скасування рішення Луцької районної ради від 13.11.2020 №53/11 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії з припинення КП «Луцьке» прийнято оскаржуване позивачем рішення «Про скасування рішення Луцької районної ради від 13.11.2020 №53/11 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії з припинення КП «Луцьке».

Згідно з відомостями з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.05.2023 КП «Луцьке» (код ЄДРПОУ 36716814) знаходиться в стані припинення, голова комісії з припинення є ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи, вивчивши фактичні обставини справи, позицію позивача та відповідача 2, господарський суд, мотивуючи рішення правовими нормами, дійшов таких висновків:

Згідно зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 4 ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні може діяти комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Згідно з п. 1,2 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 104, 105 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Вирішуючи питання щодо заявлених вимог, суд звертає увагу на факт наявності чи відсутності трудових відносин між позивачем та відповідачем 1 та підтвердження цього факту відповідними доказами.

Факт перебування працівника у трудових відносинах із роботодавцем підтверджується трудовим договором.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи викладені норми, суд приходить до висновку, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, з яким має бути ознайомлений працівник. У наказі про прийняття на роботу обов`язково зазначається дата прийняття на роботу, назва посади (професії), за якою працюватиме працівник, розмір основної заробітної плати.

Судом встановлено, що повноваження Голови ліквідаційної комісії на Ткачика О. В. покладено Рішенням Луцької районної ради №41/16 від 26.07.2019, як органом виконавчої влади, який від імені територіальних громад сіл, селищ Луцького району здійснює управління об`єктом їхньої спільної власності КП «Луцьке».

При цьому, в матеріалах справи немає трудового договору; трудової книги з записом про трудові відносини з відповідачем 1 (як головою ліквідаційної комісії КП «Луцьке»). Відсутні будь-які докази на підтвердження роз`яснення позивачу його права і обов`язки під розписку про умови праці; ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку, відсутні докази щодо виплати заробітної плати позивачу.

Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність посилань позивача та застосування судом у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, оскільки між сторонами не виникли трудові відносини.

Водночас, основу відносин між позивачем (як Головою комісії з ліквідації) та відповідачем 1 (як представником власника комунального підприємства) визначені та становлять доручення ліквідаційній комісії організаційно-правового характеру, що викладені у рішенні Луцької районної ради від 26.07.2019 №41/16 «Про припинення шляхом ліквідації КП «Луцьке» (пунктом 6 відповідного рішення).

Судом також встановлено, що Луцька районна рада, діючи як представник власника, а саме територіальної громади сіл, селищ Луцького району рішенням від 13.11.2020 №53/11 виключила ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії з припинення КП «Луцьке». Рішення мотивоване, в тому числі, заявою Голови ліквідаційної комісії.

Пізніше, рішенням №4/2 від 12.02.2021 представник власника КП «Луцьке» - Луцька районна рада Волинської області, скасував своє рішення від 13.11.2020 №53/11 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії з припинення КП «Луцьке», фактично поновивши ОСОБА_1 на посаді Голови комісії з ліквідації.

Господарський суд враховує, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення від 12.02.2021 №4/2 «Про скасування рішення №53/11 від 13.11.2020 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Луцьке» та зобов`язання державного реєстратора Луцького районної державної адміністрації Горбач Наталії Петрівни виключити з відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 як ліквідатора Комунального підприємства «Луцьке» (код 36716814) спрямовані насамперед на припинення правовідносин з представництва КП «Луцьке» в якості Голови ліквідаційної комісії підприємства та здійснення організаційно-правових заходів, пов`язаних з ліквідацією КП «Луцьке», які існують між головою ліквідаційної комісії та Луцькою районною радою, як представником власника КП «Луцьке».

Як вбачається з Рішення Луцької районної ради Волинської області від 13.11.2020 №53/11 ОСОБА_1 виключено зі складу ліквідаційної комісії з припинення КП «Луцьке» за його заявою.

Відтак, ОСОБА_1 реалізував своє право, що спрямоване на припинення правовідносин із Луцькою районною радою як голови ліквідаційної комісії комунального підприємства, а Луцька районна рада, в свою чергу, в порядку, визначеному законом, прийняла рішення від 13.11.2020 №53/11 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії з припинення КП «Луцьке».

Луцька районна рада ні в оскаржуваному рішенні від 12.02.2021 №4/2, ні в будь-яких поясненнях чи відзиві на позовну заяву не зазначила та не обґрунтувала обставин, які б свідчили про недотримання ОСОБА_1 порядку реалізації свого права на виключення його з ліквідаційної комісії КП «Луцьке», судом такі обставини також не встановлено.

Натомість, Луцька районна рада, як представник власника КП «Луцьке» прийняла оспорюване рішення від 12.02.2021 №4/2, яким скасувала своє попереднє рішення та фактично поновила ОСОБА_1 у складі ліквідаційної комісії КП «Луцьке» на посаді Голови комісії.

Однак, ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, що спрямовані на поновлення його повноважень Голови комісії після припинення таких повноважень шляхом подання ним заяви та прийняття Луцькою районною радою відповідного рішення №53/11 від 13.11.2020.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 4 ЦПК України.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду вказала на те, що захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови ВП ВС від 05.06.18, справа № 338/180/17, від 30.01.19, справа № 569/17272/15-ц, від 16.06.20, справа № 145/2047/16-ц, від 15.09.20, справа № 469/1044/17).

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування (постанова ВП ВС від 30.05.2018 №923/466/17).

На підставі оскаржуваного рішення районної ради ОСОБА_1 без законних на це підстав поновлено в повноваженнях Голови ліквідаційної комісії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення від 12.02.2021 №4/2 «Про скасування рішення №53/11 від 13.11.2020 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Луцьке» як таке, що порушує права ОСОБА_1 .

Щодо визначення Державного реєстратора Луцької РДА Горбач Н. П. відповідачем 2 у справі, суд зазначає, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації за зверненням уповноваженої особи на підставі перевірки вичерпного переліку документів лише засвідчує факт, тобто виконує функцію легалізації події. Виконання цієї функції не передбачає і не наділяє його повноваженнями контролю інших критеріїв, ніж визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Суд вважає, що державний реєстратор Горбач Н. П. не є належним відповідачем у даній справі, не порушила законних права та/чи інтересів відповідача 1 за конкретних обставин спору.

Відтак, суд відмовляє в позові до відповідача 2.

Одночасно, судом встановлено, що до Єдиного державного реєстру згідно з Витягом станом на 17.05.2023, останньою реєстраційною дією є внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, 30.07.2019 , Луцька районна державна адміністрація.

Відповідно до ч. 12 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації зміни складу комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), голови комісії або ліквідатора подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про зміни.

Суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання державного реєстратора Луцького районної державної адміністрації виключити з відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ткачика Олександра Володимировича як ліквідатора Комунального підприємства «Луцьке» (код 36716814) є підставною та забезпечує реальний захист порушених прав позивача.

Щодо твердження відповідача 2 про те, що відповідний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, господарський суд зазначає, що оспорюване рішення Луцької РДА в цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є рішенням власника (засновника), яким такий власник (засновник) реалізує своє право на управління підприємством.

Одночасно, відповідний спір не є трудовим, а найбільш наближеним до справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван 7де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Луцької районної ради Волинської області від 12.02.2021 №4/2 «Про скасування рішення №53/11 від 13.11.2020 «Про виключення ОСОБА_1 зі складу ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Луцьке».

3. Зобов`язати державного реєстратора Луцького районної державної адміністрації виключити з відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ткачика Олександра Володимировича як Голову комісії з припинення Комунального підприємства «Луцьке» (код 36716814).

4. В позові до Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Горбач Наталії Петрівни відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текс рішення

складено 02.10.2023

СуддяМ. С. Шум