Постанова

від 03.10.2023 по справі 569/5575/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року

м. Рівне

Справа № 569/5575/23

Провадження № 22-ц/4815/1014/23

Головуючий у Рівненському міському суді

Рівненської області: суддя Левчук О.В.

Час, дата і місце ухвалення рішення суду першої інстанції

(вступної та резолютивної частини):

о 16 год. 55 хв. 21 червня 2023 року в м. Рівне

Повний текст рішення складено: 23 червня 2023 року

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данила Галицького 9" - адвоката Шендери Олени Миколаївни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2023 року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данила Галицького 9" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року в суд звернулося Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данила Галицького 9" (далі - ОСББ або ОСББ "Данила Галицького 9") з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам в розмірі 6 816,15 гривень. Мотивуючи позов, ОСББ покликалось на те, що з 01 листопада 2021 року на його утриманні перебуває будинок по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення загальною площею 89,1 м2 в цьому будинку. Хоча протоколом № 2 загальних зборів ОСББ "Данила Галицького 9" від 01 січня 2021 року затверджено внесок на управління будинком в сумі 4,50 гривень за 1 м2 нежитлових приміщень щомісячно, проте відповідач внески не сплачував, унаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку, адже заходи досудового врегулювання спору не були задоволені.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСББ "Данила Галицького 9" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 гривень.

Відмовляючи в позові, суд виходив із того, що нежитлове приміщення, яке перебуває у власності відповідача, має іншу юридичну адресу: АДРЕСА_2 ; в ньому існує окремий вхід, має відособлене планування, а інженерні мережі не пов`язані з будинком ОСББ. З`ясовано, що в управління та обслуговування ОСББ " АДРЕСА_1 " було передано лише будівлю гуртожитку та жодні інші будівлі в управління не передавались, принаймні, будь-яких доказів включення до складу ОСББ об`єктів власності відповідача матеріали справи не містили. Також зазначив, що позивачем не надано доказів надання відповідачу відповідних послуг від ОСББ.

На рішення суду представником ОСББ "Данила Галицького 9" - адвокатом Шендерою О.М. подано апеляційну скаргу, де вона посилалась на його незаконність і необґрунтованість, які полягали у невідповідності викладених в ньому висновків обставинам справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

На її обґрунтування зазначала, що відмова в позові через перебування нерухомого майна відповідача за іншою поштовою адресою, існування окремого входу та укладених окремих договорів енергопостачання суперечить положенням Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон "Про ОСББ"). Тобто, на переконання адвоката, перебування в будинку ОСББ нежитлового приміщення відповідача спонукає до здійснення ним передбачених рішенням зборів витрат на управління багатоквартирним будинком як співвласником, пропорційно до його частки. При цьому хибними є аргументи суду першої інстанції про те що позивач мав надати докази надання комунальних послуг відповідачу, адже ОСББ здійснює управління багатоквартирного будинку, а не надає комунальні послуги. ОСББ "Данила Галицького 9" приймало з балансу ТОВ "Управлінська компанія "Житло Сервіс Рівне" на управління багатоквартирний будинок, тобто на утримання всього багатоквартирного будинку у АДРЕСА_1 . Тому висновки суду про те, що нежитлове приміщення відповідача не передавалося ОСББ "Данила Галицького 9" на утримання є помилковими, адже воно вбудоване у багатоквартирний будинок. Цей факт підтверджується: інформацією з ДРРПНМ №323815354 від 23 лютого 2023 року щодо багатоквартирного будинку, де за пошуком власників нерухомого майна вказана актуальна інформація про нежитлове приміщення відповідача; технічним паспортом багатоквартирного будинку; фотокартками; технічним паспортом наданим відповідачем, де чітко видно, що це вбудоване приміщення, яке має окремий вхід; договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30 червня 2014 року відповідачем, де вказано, що попередньому власнику передавалась ділянка для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для реконструкції та обслуговування нежитлових приміщень, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; також поясненнями представника відповідача, який визнав той факт, що приміщення є вбудованим у багатоквартирний будинок, а не окремим нежитловим приміщенням.

З наведених підстав просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги і стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Данила Галицького, 9" заборгованість в розмірі 6816,15 гривень.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник відповідача - адвокат Ганджук Я.М. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін. Покликався на те, що його довіритель є власником нежитлового (офісного) приміщення загальною площею 89,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а не АДРЕСА_1 , - як зазначено у позовній заяві. Відповідно до відомостей, що містяться у технічному паспорті приміщення, виготовленому 06 червня 2014 року КП "Рівненський архітектурно-будівельний нагляд", офісні приміщення знаходяться в окремій будівлі (будинку) за адресою: АДРЕСА_2 , яка має окремий вхід, відособлене планування, відсутність приміщень спільного користування, непов`язаність інженерними комунікаціями з іншими приміщення, а, отже, є незалежним об`єктом та може функціонувати окремо від багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, над вказаним приміщенням зведено окремий дах. Також приміщення не має пов`язаних з багатоквартирним будинком інженерних мереж, а власником приміщення укладені окремі договори на отримання послуг з енергопостачання. Тобто багатоквартирний будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та нежитлове приміщення, яке належить відповідачу та знаходиться по АДРЕСА_2 , не є єдиним будинком з огляду на інженерне та технічне забезпечення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Судом попередньої інстанції було з`ясовано, що відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини в управління та обслуговування 01 листопада 2021 року з управління та обслуговування ТОВ "Управлінська компанія "Житло Сервіс Рівне" в управління та обслуговування ОСББ "Данила Галицького, 9" передано будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ "Данила Галицького, 9", оформленого протоколом №2 від 01.10.2021, затверджено внесок на управління будинком за 1 м2 нежитлових приміщень - 4,50 гривень.

Згідно з довідкою №1 від 29.03.2023, виданої ОСББ "Данила Галицького, 9", заборгованість ОСОБА_1 по внесках на управління будинком по АДРЕСА_1 , складає 6 816, 15 гривень.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію від 10 лютого 2023 року з вимогою оплатити заборгованість у вказаному розмірі, проте її було залишено без вирішення.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з того приводу, що, на переконання ОСББ "Данила Галицького, 9", ОСОБА_1 , як співвласник багатоквартирного будинку, зобов`язаний сплачувати на його утримання передбачені законодавством та статутом ОСББ внески.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про ОСББ" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 3 ст.1 Закону України "Про ОСББ" діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації.

За правилами ст.ст. 1, 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон 417-19) управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 12 Закону 417-19 витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону 417-19 до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому ст. 10 Закону 417-19. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до ст. 1 якого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону "Про ОСББ" основною метою створення об`єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. За частиною 4 ст. 4 цього Закону діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Права та обов`язки співвласника (тобто власника квартир та/або нежитлових приміщень) врегульовані ст.ст. 14, 15 Закону "Про ОСББ".

Водночас статті 16-18 окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень ст. 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Статтею 20 Закону 417-19 і статтею 10 Закону "Про ОСББ" врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Отже, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), визначено, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.

Між тим, відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 89,1 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №22948945 та договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13 червня 2014року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського округу Чубаєм О.С.

Вказане приміщення набуте відповідачем на підставі договору-купівлі продажу від 13 червня 2014 року, укладеного з ОСОБА_2 .

З технічного паспорту на офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленому 06 червня 2014 року КП "Рівненський архітектурно-будівельний нагляд", видно, що воно має окремий вхід та відособлене планування.

При цьому позивачем не спростовано того, що офісне приміщення відповідача має відокремлені від будинку ОСББ інженерні мережі і є автономним.

Згідно з наявними в справі договорами ОСОБА_1 укладені індивідуальні договори на постачання електричної енергії та на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод у комунальну каналізацію.

Отже, ОСОБА_1 не є співвласником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , а є власником офісного приміщення по АДРЕСА_2 . В розумінні чинного законодавства, це вбудовано-прибудоване приміщення відповідача не відноситься до житлового фонду та є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Тому відсутні підстави покладення на ОСОБА_1 необхідних для співвласників будинку по АДРЕСА_1 обов`язків зі сплати на управління цього будинку внесків.

Поготів, згідно з ст. 5 Закону України " Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Однак позивачем не доведено існування спільного майна співвласників ОСББ "Данила Галицького, 9" зі ОСОБА_1 , за утримання якого він повинен сплачувати грошові кошти, тобто спільних сходів чи сходових майданчиків, підвалів, горищ, технічних чи спеціального призначення поверхів або приміщень, димових та вентиляційних каналів, газонів, клумб, інженерних мереж тощо.

Наявність у сторін спільної несучої конструкції будинку не є достатньою обставиною для задоволення позову у визначеному розмірі.

Тим паче, як видно з технічної документації, частина вбудованого в будинок ОСББ приміщення відповідача складає лише 21,2 м2, а решта знаходиться в добудові, тоді як позов пред`явлено з розрахунку перебування в будинку всього офісного приміщення відповідача в розмірі 89,1 м2.

Отже, позов не підлягає до задоволення як через безпідставність вимог до ОСОБА_1 , так і через необґрунтованість самої матеріально-правової вимоги.

Повно і правильно встановивши обставини справи та не застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість рішення суду на увагу не заслуговують і спростовуються правильністю висновків суду.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Спонуканням для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до пункту 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Керуючись ст.ст. 362, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данила Галицького 9" - адвоката Шендери Олени Миколаївни залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М. Ковальчук

С.С. Шимків