Рішення

від 20.09.2023 по справі 910/7091/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2023Справа № 910/7091/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування 535 211,17 грн., за участю представників позивача - Кириченка Р.Ю., відповідача 1 - Бондарчука Д.В., відповідача 2 - Рогози Д.В., відповідача 3 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про солідарне відшкодування 535 211,17 грн. майнової шкоди, заподіяної незаконними діями Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на підставі ст. ст. 22, 1166, 1173 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

31.05.2023 року відповідач Державна податкова служба України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

Крім того, відповідач просив суд розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

02.06.2023 року відповідач Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

02.06.2023 року відповідач Державна казначейська служба України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року, суд ухвалив перейти до розгляду справи №910/7091/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.06.2023 року.

У підготовчому засіданні 28.06.2023 року оголошено перерву до 31.07.2023 року.

05.07.2023 року до суду від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надійшли додаткові пояснення.

31.07.2023 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 31.07.2023 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.09.2023

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.09.2023 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість, у зв`язку з чим позивач склав і надіслав засобами телекомунікаційного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні, виписані на користь ДП "Харківський бронетанковий завод":

1) від 20.06.2018 №2 на суму 426067,01 грн. (у т.ч. ПДВ - 71011,17 грн.).;

2) від 27.06.2018 №6 на суму 558000 грн. (у т.ч. ПДВ - 93000 грн.).;

3) від 27.06.2018 №7 на суму 558000 грн. (у т.ч. ПДВ - 93000 грн.).;

4) від 27.06.2018 №8 на суму 555600 грн. (у т.ч. ПДВ - 92600 грн.).;

5) від 06.07.2018 №9 на суму 555600 грн. (у т.ч. ПДВ - 92600 грн.).;

6) від 06.07.2018 №6 на суму 558000 грн. (у т.ч. ПДВ - 93000 грн.).

Реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена, а Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН\РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (Комісія ГУ ДФС у м. Києві), відмовлено у їх реєстрації, про що прийнято наступні рішення:

1) від 18.07.2018 №845480/39625987 щодо ПН від 20.06.2018 №2;

2) від 27.07.2018 №861728/39625987 щодо ПН від 27.06.2018 №9;

3) від 27.07.2018 №861726/39625987 щодо ПН від 27.06.2018 №8;

4) від 27.07.2018 №861727/39625987 щодо ПН від 27.06.2018 №7;

5) від 27.07.2018 №861729/39625987 щодо ПН від 27.07.2018 №6;

6) від 06.08.2018 №861636/39625987 щодо ПН від 06.07.2018 №6.

Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 17.08.2018 №25056/39625987/2, від 17.08.2018 №25059/39625987/2, від 27.08.2018 №25052/39625987/2, від 30.07.2018 №21742/39625987/2, від 17.08.2018 №25057/39625987/2, від 17.08.2018 №25058/39625987/2 скарги позивача залишено задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації ПН - без змін

У зв`язку із чим до 09 жовтня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва подану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПАРТСЕТ».

31 травня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено рішення по справі №826/16525/18, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПАРТСЕТ» задоволено частково, а саме суд вирішив:

- Визнати протиправними і скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.07.2018 №845480/39625987, від 27.07.2018 №861728/39625987, від 27.07.2018 №861726/39625987, від 27.07.2018 №861727/39625987, від 27.07.2018 №861729/39625987, від 06.08.2018 №861636/39625987.

- Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного подання податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Партсет" від 20.06.2018 №2, від 27.06.2018 №6, від 27.06.2018 №7, від 27.06.2018 №8, від 06.07.2018 №9, від 06.07.2018 №6.

27.12.2022 року позивачем отримано лист №17616/6/99-00-05-03-03-06 від Державної податкової служби України у якому зазначено, що за результатом вжитих ДПС заходів, згідно із інформаційною системою податкової накладної ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПАРТСЕТ», які зазначені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №826/16525/18, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредит у протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше піж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ПКУ перебіг строків, зазначених у п. 198.6 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

При цьому пунктом 80 підрозділом 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв?язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30.11.2021 р. №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон No1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом №1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Втім, податкові накладні були зареєстровані лише після спливу чотирьох років з моменту поставки товару, у зв`язку з чим, за твердженням позивача, йому було завдано збитків у розмірі 535 211,17 грн.

Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У частині першій статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, зазначеними нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Отже підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (див. аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Дії (бездіяльність) органів державної влади, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, передбаченого статтею 11 ЦК України внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17).

Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено при розгляді справи №826/16525/18, що оскільки зупинення реєстрації податкових накладних позивача є неправомірним по своїй суті, а не з формальних ознак, то й рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних від 18.07.2018 №845480/39625987, від 27.07.2018 №861728/39625987, від 27.07.2018 №861726/39625987, від 27.07.2018 №861727/39625987, від 27.07.2018 №861729/39625987, від 06.08.2018 №861636/39625987, прийняті в межах процедури реєстрації податкових накладних, є неправомірними.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд вважає доведеним факт неправомірності дій Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, які виразились у зупиненні та відмові у реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим позивач втратив право на податковий кредит у розмірі 535 211,17 грн.

Така шкода фактично перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із неправомірними діями відповідача 1 та відповідача 2.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частиною четвертою статті 56 ГПК України визначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц зазначила, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

Окрім того, у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі з урахуванням чого боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).

Згідно із підпунктом 2 пункту 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок) казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Пунктом 36 Порядку передбачено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені в пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п`яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

Отже, територіальний орган ДКС України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів державного бюджету на виконання судових рішень про відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам, внаслідок незаконних дій (бездіяльності).

Відповідно до частини п`ятої статті 238 ГПК України відсутні вимоги про зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номера (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів, зокрема, за вимогами до держави Україна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у постанові № 920/715/17).

Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Тому резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 911/2371/19, від 26.05.2022 у справі № 910/17717/20, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 199/6713/14-ц, від 18.11.2020 у справі № 554/5980/18, від 11.08.2021 у справі № 352/2255/19, від 18.08.2021 у справі № 591/6891/18).

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що матеріальна шкода в сумі 535 211 грн. 17 коп., завдана позивачу неправомірними діями посадових осіб органів державної влади підлягає стягненню з Державного бюджету України, а не як помилково зазначив позивач у своєму позові, з Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України

Судом надано належну оцінку доводам відповідачів, однак вони не спростовують вказаних висновків суду.

Керуючись ст. ст. 86, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет" (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1, код 39625987) матеріальну шкоду в сумі 535 211 (п`ятсот тридцять п`ять тисяч двісті одинадцять) грн 17 коп.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.10.2023р.

Суддя С.О. Чебикіна