Ухвала

від 11.02.2025 по справі 910/7091/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 лютого 2025 року

м. Київ

Справа № 910/7091/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет"

до: 1) Державної податкової служби України, 2) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, 3) Держави Україна в особі Державної казначейської служби України

про відшкодування 535 211,17 грн,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (повний текст складено 13.12.2023), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/7091/23. Вказана касаційна скарга була подана 29.01.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет", Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплені і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 15 цього Кодексу суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову в цій справі є солідарне відшкодування 535 211,17 грн майнової шкоди, заподіяної незаконними діями Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на підставі статей 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, що на момент подання позовної заяви становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2023 - 1 342 000,00 грн).

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет" зазначає, що касаційна скарга у цій справі має для нього виняткове значення, оскільки предметом позову є відшкодування 535 211,17 грн майнової шкоди, заподіяної незаконними діями Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, з огляду на захист законних прав та інтересів, зокрема забезпечення виконання статті 55 Конституції України, а також на усунення протиправних дій відповідачів у цій справі та відновлення порушеного права скаржника.

Колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет", щодо необхідності відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не є належним чином обґрунтованими, тому відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з особливого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що посилання скаржника на те, що справа № 910/7091/23 має для нього виняткове значення належним чином не обґрунтовані, оскільки є лише власними припущеннями скаржника, не підтвердженими жодними доказами. Стосовно "виняткового значення" справи для її учасника, то в цьому випадку оцінка Судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Наведені у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет" доводи не дають підстав для висновку про те, що справа № 910/7091/23 має виняткове значення для скаржника. Зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Незгода скаржника з оскаржуваним судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення для учасника справи, оскільки такою може бути оцінка сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет" не містить належного обґрунтування наявності умов, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. З огляду на зазначене підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023 №10-р(ІІ)/2023 щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (щодо процесуальних фільтрів касаційної інстанції) та визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (щодо ціни позову для визначення малозначних справ у цивільному процесі). Пункти 1, 5 частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, які визнані неконституційними, втрачають чинність через 6 місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Отже зазначене рішення Конституційного Суду України не стосується застосування положень Господарського процесуального кодексу України, а саме частини 5 статті 12 та пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та не визнає неконституційним процесуальні фільтри в касаційній інстанції.

Крім того, відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Згідно із частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення непереборної сили.

Таким чином, зазначеною нормою передбачено два виключні випадки, за відсутності яких суд касаційної інстанції незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі якщо касаційна скарга подана після спливу одного року із дня складення повного тексту судового рішення.

Як установив Верховний Суд, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023, повний текст якої складено 13.12.2023, було 02.01.2024.

Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет" подало касаційну скаргу до Верховного Суду 29.01.2025, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту, який є присічним строком для оскарження судового рішення.

Будь-яких доводів та доказів наявності обставин непереборної сили за період з 25.02.2022 до 13.01.2025 скаржником не зазначено. Наведені скаржником доводи щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про наявність обставин непереборної сили.

Отже, скаржник у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не обґрунтував наявності виключних випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, пропуску строку на звернення з касаційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/7091/23, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет" про долучення доказів залишається Судом без розгляду.

Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Партсет" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/7091/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак