Рішення

від 20.09.2023 по справі 910/6543/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2023Справа № 910/6543/23

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек»

до Пенсійного Фонду України

про визнання кредитором та стягнення 1147500,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Бойков О.С.;

від відповідача: Зінченко І.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек» з вимогами до Фонду соціального страхування України в особі Голови комісії з реорганізації Олександра Бахматського про визнання його кредитором та зобов`язання комісії Фонду соціального страхування України включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек» за Договором №12-27-22 від 25.04.2022 на загальну суму 1147500,00 грн до передавального активу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем всупереч приписав Цивільного кодексу України та умовам Договору №12-27-22 від 25.04.2022 було відхилено кредиторські вимоги позивача у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 01.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 відкрито провадження у справі №910/6543/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.06.2023, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 07.06.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 28.06.2023.

27.06.2023 до Господарського суду міста Києва від Пенсійного Фонду України надійшли документи, які суд долучив до матеріалів справи.

28.06.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

У підготовчому засіданні 28.06.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 12.07.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 замінено відповідача у справі з Фонду соціального страхування України на Пенсійний Фонд України.

07.07.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд: 1) визнати його кредитором, що своєчасно заявив свої вимоги до Фонду соціального страхування України та 2) стягнути з Пенсійного Фонду України заборгованість у розмірі 1147500,00 грн.

У підготовчому засіданні 12.07.2023 судом було прийнято до розгляду подану позивачем уточнену позовну заяву; постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 02.08.2023.

18.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача (Пенсійного Фонду України) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що передавальний акт, складений між Пенсійним Фондом України та Фондом соціального страхування України, не містить кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек» за Договором №12-27-22 від 25.04.2022. Крім того, Фонд повідомляв позивача про те, що акти надання послуг за спірний період не підписані.

У підготовчому засіданні 02.08.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарад сої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.09.2023.

У судовому засіданні 06.09.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 20.09.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 20.09.2023 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.09.2023 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 20.09.2023 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» відповідно до статті 64 Конституції України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 3 частини першої статті 4 Закону України «Про оборонні закупівлі», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» установлено, що в умовах воєнного стану оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі».

25.04.2022 між Фондом соціального страхування України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек» (виконавець) укладено Договір №12-27-22, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, пов`язані з програмним забезпеченням, код ДК 021:2015-72260000-5 (Послуги з обслуговування прикладного програмного забезпечення групи підсистем «Страхові випадки»), що зазначені в Додатках до цього договору (послуги), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити зазначені послуги за цим договором у порядку, в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 зміст та перелік послуг за цим договором наведені в Календарному плані (Додаток №1 до цього договору) та специфікації (Додаток №2 до цього договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 загальна ціна послуг за цим договором становить 3442500,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 (в редакції Додаткового договору №1 від 25.04.2022) загальна ціна послуг за цим договором становить 3302250,00 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 оплата послуг за цим договором здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг за відповідний звітний період (під етап) календарного плану (Додаток №1 до цього договору) або на умовах, передбачених п. 5.5 цього договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані за цим договором послуги у розмірах, строках та на умовах, визначених цим договором; приймати надані за цим договором послуги згідно з цим договором.

Відповідно до п. 6.4 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані за цим договором послуги.

Відповідно до п. 10.1 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач (з урахуванням уточненої позовної заяви) вказує про те, що він належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №12-27-22 від 25.04.2022, у зв`язку з чим просить суд: 1) визнати його кредитором, що своєчасно заявив свої вимоги до Фонду соціального страхування України та 2) стягнути з Пенсійного Фонду України заборгованість у розмірі 1147500,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач повідомив, що передавальний акт, складений між Пенсійним Фондом України та Фондом соціального страхування України, не містить кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек» за Договором №12-27-22 від 25.04.2022. Крім того, Фонд повідомляв позивача про те, що акти надання послуг за спірний період не підписані.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

У Календарному плані надання послуг сторони погодили період надання позивачем послуг відповідно до умов Договору №12-27-22 від 25.04.2022 - з дати підписання договору до 31.12.2022, їх місячну вартість - 382500,00 грн за повний місяць надання послуг.

У п. 5.1 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 зазначено, що послуги за цим договором надаються за відповідними звітними періодами (під етапами) календарного плану, що наведений в Додатку №1 до цього договору. Сторони визначають відповідальних осіб за передачу приймання звітної документації за актом приймання-передачі документації, форма якого наведена в Додатку №4 до цього договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 за 3 (три) робочі дні до закінчення звітного періоду (підетапу) календарного плану виконавець передає замовнику результати, передбачені календарним планом, та відповідний акт здачі-приймання наданих послуг у 2-х примірниках, які підписані виконавцем. Передача акту та звіту про надані послуги здійснюється супровідним листом з відповідною вхідною/вихідною реєстрацією. Передача звіту про надані послуги здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі документації.

Відповідно до п. 5.4 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 замовник протягом 10 робочих днів з дня отримання від виконавця результатів наданих за цим договором послуг та відповідного акту повинен розглянути та підписати цей акт, або у разі наявності недоліків, направити виконавцю письмову мотивовану відмову від приймання послуг за цим договором з переліком недоліків та строків їх усунення. Замовник зобов`язаний також разом з примірником підписаного сторонами акту повернути виконавцю по 1 примірнику результатів наданих за цим договором послуг, що оформлені на паперових носіях та підписані уповноваженими представниками сторін.

Позивачем долучено до матеріалів справи Акт №7 здачі-приймання наданих послуг на суму 382500,00 грн (за жовтень 2022 року), Звіт №7 про надання послуг за Договором №12-27-22 від 25.04.2022, а також Акт №7 приймання-передачі вказаної документації.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи Акт №8 здачі-приймання наданих послуг на суму 382500,00 грн (за листопад 2022 року), Звіт №8 про надання послуг за Договором №12-27-22 від 25.04.2022, а також Акт №7 приймання-передачі вказаної документації.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи Акт №9 здачі-приймання наданих послуг на суму 382500,00 грн (за грудень 2022 року), Звіт №9 про надання послуг за Договором №12-27-22 від 25.04.2022, а також Акт №9' приймання-передачі вказаної документації.

Вказані акти та звіти не підписані відповідачем.

Втім, судом встановлено, що Акт №7 здачі-приймання наданих послуг на суму 382500,00 грн (за жовтень 2022 року), Звіт №7 про надання послуг за Договором №12-27-22 від 25.04.2022, а також Акт №7 приймання-передачі вказаної документації були вручені представнику відповідача 26.10.2022 супровідним листом №239 від 26.10.2022; Акт №8 здачі-приймання наданих послуг на суму 382500,00 грн (за листопад 2022 року), Звіт №8 про надання послуг за Договором №12-27-22 від 25.04.2022, а також Акт №7 приймання-передачі вказаної документації були вручені представнику відповідача 28.11.2022 супровідним листом №402 від 28.11.2022, Акт №9 здачі-приймання наданих послуг на суму 382500,00 грн (за грудень 2022 року), Звіт №9 про надання послуг за Договором №12-27-22 від 25.04.2022, а також Акт №9' приймання-передачі вказаної документації були вручені представнику відповідача 20.12.2022 супровідним листом №254 від 20.12.2022.

Згідно з п. 5.5 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 у разі якщо замовник не заявив про виявлені недоліки в обумовлений в цьому договорі строк та/або не виконав положення п. 5.4 договору, зобов`язання виконавця, що зазначені в акті, вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті протягом 10 банківських днів з дня отримання замовником відповідного акту.

Оскільки матеріали справи не містять доказів висловлення замовником будь-яких зауважень щодо наданих позивачем послуг за спірний період, суд дійшло висновку, що послуги, вказані в актах №№7, 8, 9 до Договору №12-27-22 від 25.04.2022 є належним чином виконані позивачем на загальну суму 1147500,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як погоджено сторонами у п. 5.5 Договору №12-27-22 від 25.04.2022, у разі якщо замовник не заявив про виявлені недоліки в обумовлений в цьому договорі строк, зобов`язання виконавця, що зазначені в акті, вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті протягом 10 банківських днів з дня отримання замовником відповідного акту.

Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем грошових коштів за надані послуги за період з жовтня по грудень 2022 року за Договором №12-27-22 від 25.04.2022 на загальну суму 1147500,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що відповідно до пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

20.06.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про державну реєстрацію припинення Фонду соціального страхування України (код ЄДРПОУ 40210180), номер запису: 1000711120021035093.

Правонаступником Фонду соціального страхування України (код ЄДРПОУ 40210180) є Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ 00035323).

Позивач у встановлені строки звертався до голови комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України із заявою про включення його кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів (заява №6 від 11.01.2023).

Однак, голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України повідомив позивача, що за результатами опрацювання інформації щодо стану виконання Договору №12-27-22 від 25.04.2022 виявлено відсутність достовірного підтвердження повноти, своєчасності та якості наданих послуг; акти не підписані, з огляду на що вимоги кредитора (позивача) на суму 1147500,00 грн відхиляються.

З приводу цього суд зазначає, що за загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

З огляду на надані позивачем докази (звіти) та відсутність мотивованої відмови замовника від підписання актів надання послуг, суд відхиляє вищевикладені мотиви голови комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України, які стали підставою для відхилення надісланої позивачем заяви про включення його вимог до реєстру вимог кредиторів, а також відповідні заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Так само суд відхиляє доводи Пенсійного Фонду України, викладені у письмових поясненнях, поданих до суду 27.06.2023, та у відзиві на позовну заяву про те, що у передавальному акті, за яким Фонд соціального страхування України передав свої права та обов`язки Пенсійному Фонду України, відсутні будь-які зобов`язання за Договором №12-27-22 від 25.04.2022, оскільки безпідставність та необґрунтованість невключення головою комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України кредиторських вимог позивача встановлена судом вище.

При цьому, відповідно до п. 4.3 Договору №12-27-22 від 25.04.2022 у разі відсутності в зазначеному періоді на рахунку замовника коштів, виділених для оплати цього зобов`язання, оплата здійснюється в міру надходження коштів на рахунок замовника.

Суд зазначає, що вказана умова договору по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору стосовно того, що оплата здійснюється в міру надходження коштів на рахунок замовника не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Вказівка у договорі, що оплата здійснюється в міру надходження коштів на рахунок замовника, не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов`язків, при чому для обох сторін правочину, тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов`язання між сторонами, тобто права і обов`язки у обох сторін.

Таким чином, відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов`язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов`язків у обох сторін договору. Водночас, обумовлення сторонами настання обов`язку оплатити за послуги з виникненням певної відкладальної обставини вже після надання виконавцем послуг та споживання їх замовником - суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Так, бюджетні кошти в необхідному розмірі можуть взагалі не надійти на рахунок замовника, а отже обов`язок з оплати може ніколи не наступити.

До того ж, ані Фонд соціального страхування України, ані Пенсійний Фонд України не вказували на існування обставин, які передбачені у п. 4.3 Договору №12-27-22 від 25.04.2022.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості за Договором №12-27-22 від 25.04.2022 у сумі 1147500,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек» в частині стягнення з Пенсійного Фонду України (як правонаступника Фонду соціального страхування України) заборгованості у розмірі 1147500,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про визнання позивача кредитором, що своєчасно заявив свої вимоги до Фонду соціального страхування України, суд не вбачає підстав для їх задоволення, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Одночасно з цим, статтею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21.05.2012 р. у справі № 6-20цс11, оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Виходячи з підстав та предмету позову, беручи до уваги характер порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання позивача кредитором, що своєчасно заявив свої вимоги до Фонду соціального страхування України, у даному випадку не призводить до захисту/відновлення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек», тоді як таким ефективним способом захисту є стягнення заборгованості за Договором №12-27-22 від 25.04.2022 з правонаступника Фонду соціального страхування України - Пенсійного Фонду України.

Таким чином, суд відмовляє у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек» про визнання позивача кредитором, що своєчасно заявив свої вимоги до Фонду соціального страхування України.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Пенсійного Фонду України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9; ідентифікаційний код: 00035323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Протек» (04107, м. Київ, вул. Печенізька, буд. 1/7; ідентифікаційний код: 19136943) грошові кошти у розмірі 1147500 (один мільйон сто сорок сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 17212 (сімнадцять тисяч двісті дванадцять) грн 50 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 03.10.2023.

Суддя О.М. Спичак