Ухвала

від 03.10.2023 по справі 175/1050/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 175/1050/23

провадження № 51-5872ск23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2023 року та повернення апеляційної скарги,

встановив:

Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді обмеження волі: за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК) -

на строк 1 рік; ч. 4 ст. 358 КК - на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_5 покарання

у виді обмеження волі на строк 1 рік 3 місяці.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року захиснику

ОСОБА_4 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2023 року та повернуто його апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

У касаційній скарзі захисник просить ухвалу апеляційного суду скасувати та поновити йому строк на апеляційне оскарження. При цьому вказує на те, що копія вироку місцевого суду його підзахисному ані 07 червня 2023 року, ані на наступний день вручена не була,

а твердження апеляційного суду про зворотнє не відповідає дійсності. Вказане, як зазначає захисник, перешкодило вчасно подати апеляційну скаргу.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі захисника, та копію оскарженого судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих

до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

При цьому частиною 3 ст. 395 КПК визначено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Як убачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області щодо ОСОБА_5 було оголошено 07 червня 2023 року за участю обвинуваченого та його захисника ОСОБА_6 , а з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_4 звернувся до суду лише 31 серпня 2023 року.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи

не знайде підстав для його поновлення.

При цьому, ч. 1 ст. 117 КПК встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать

від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами,

що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду

у визначений законом строк.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише

в разі наявності поважних причин пропуску такого строку.

Так, про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі

й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи,

яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Як убачається із копії оскарженої ухвали апеляційного суду, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник мотивував тим, що його підзахисний хоч і брав участь у судовому засіданні, однак копію оскарженого вироку не отримав.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку

про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.

При цьому суд слушно зазначив, що обставини, зазначені захисником, який за правилами п. 1 ч. 1 ст. 393 КПК є самостійним суб`єктом апеляційного оскарження, не мають відношення до пропуску строку саме ним, а стосуються лише обвинуваченого, який апеляційних скарг не подавав.

Таким чином за відсутності будь-якого мотивування неможливості подачі апеляційної скарги захисником суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК обґрунтовано відмовив йому в поновленні строку на апеляційне оскарження.

При цьому суд додатково зазначив про безпідставність доводів захисника та пояснень ОСОБА_5 про те, що останньому копію вироку вручено не було, пославшись на наявні в матеріалах кримінального провадження розписки обвинуваченого та його захисника ОСОБА_6 від 07 червня 2023 року про її отримання, а також пояснення останньої в суді апеляційної інстанції про те, що вона дійсно у вказаний день отримала копію вироку щодо ОСОБА_5 , про що і надала розписку.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів касаційного суду.

Обґрунтованих доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження касаційна скарга захисника не містить.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги захисника та оскарженої копії судового рішення не вбачається підстав для задоволення скарги, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК колегія суддів вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити захиснику ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою, поданою в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2023 року та повернення апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3