Постанова

від 12.09.2023 по справі 910/4177/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2023 р. Справа№ 910/4177/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Л.В. Бондар

за участю представників: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023

у справі №910/4177/23 (суддя Ю.В. Картавцева)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач»

про стягнення 1504,00 грн та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» (далі, відповідач) про стягнення 1 504,00 грн та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №92-2022 від 05.10.2022 у частині передачі оплаченого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 1 504,00 грн штрафу та зобов`язати останнього замінити товар (скретч - картка/талон) неналежної якості на товар (скретч - картка/талон) належної якості в об`ємі 160 л (бензин марки А-95) за Договором №92-2022 від 05.10.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі №910/4177/23 у позові відмовлено повністю.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставини передачі позивачу товару неналежної якості. Водночас, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов`язання замінити талони неналежної якості на талони належної якості, не відповідає суті порушеного права та є неефективним, а належним способом захисту, з огляду на викладені обґрунтування позовної заяви, є вимога про передачу товару (бензину А-95) або вимога про повернення відповідної суми коштів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 07.07.2023 (про що свідчить поштовий ідентифікатор Укрпошти на конверті) Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі №910/4177/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» штрафу у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних товарів за договором №92-2022 від 05.10.2022 в сумі 1 504,00 грн та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» замінити товар (скретч-картка/талон) неналежної якості на товар (скретч-картка/талон) належної якості в об`ємі 160 л (бензин марки А-95) за Договором №92-2022 від 05.10.2022.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач, посилаючись на положення частин 2, 3 статті 678 Цивільного кодексу України, зазначає, що має право вимагати замінити товар (скретч-картки) неналежної якості на товар належної якості, так як недоліки товару (неприйняття їх на АЗС) неможливо було виявити при прийомці товару (карток).

Також позивач наголосив на тому, що невиконання контрагентом своїх зобов`язань має суттєві негативні наслідки для діяльності позивача в умовах діючого воєнного стану.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі №910/4177/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді:Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4177/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі №910/4177/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

24.07.2023 матеріали справи №910/4177/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі №910/4177/23, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 12.09.2023.

У судовому засіданні 12.09.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 12.09.2023 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача адвокат Писанко О.І. подала 11.08.2023 електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду клопотання про відкладення судового розгляду справи, мотивоване тим, що вона не має змоги прибути для участі в судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, враховуючи зміст наведених правових норм, суд, розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду апеляційної скарги, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

Колегія суддів зазначає, що у клопотанні представник позивача не вказує ні причин неможливості його явки до суду, ні доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому, явка представника позивача у судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 12.09.2023, обов`язковою не визнавалась, а в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 судом було доведено до відома учасників судового процесу, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. Представник позивача у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи не наголошує на обставинах, які, з огляду на доказове наповнення матеріалів справи, перешкоджали б суду здійснити її розгляд у його відсутності.

За вищенаведених обставин справи в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Судом, при цьому, застосовано згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989). Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даній справі за відсутності представників позивача та відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

05.10.2022 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (постачальник, відповідач) укладено Договір поставки №92-2022, відповідно до пунктів 1.1. - 1.5. якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність Товар, Код ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин марки А95, скретч-картка), паливо за довірчим документом - скретч-карткою, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти вказаний Товар. Найменування Товару згідно рахунків та накладних на Товар. Одиниця вимірювання: літр. Кількість: 1060 літрів, згідно рахунків та накладних на Товар. Відпуск Товару з АЗС здійснюється за скретч-карткою на отримання Товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.

Згідно пункту 2.1. Договору Товар вважається переданим постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору.

Якість Товару повинна відповідати ТУ і ДСТУ виробника. Підтвердженням неналежної якості палива (не відповідність ТУ і ДСТУ) є висновок експертизи незалежної експертної організації, акредитованої лабораторії, в порядку згідно діючого законодавства України (пункт 2.2. Договору).

У пункті 3.2. Договору визначено, що його загальна сума складає: 49 820,00 грн з ПДВ.

Згідно умов пунктів 5.1. - 5.3. Договору строк поставки Товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Місце поставки (передачі) Товару та її умови: передача покупцю Товару за цим Договором здійснюється на АЗС згідно пунктів 1.6. шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки; довірчий документ - скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки Товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю Товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці; умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов`язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі. Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов`язань за Договором, у разі неотримання Покупцем Товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі, або якщо захисна стрічка ідентифікаційного номера пред`явленого довірчого документа -пошкоджена. Активація скретч-карток відбувається виключно при отриманні постачальником підписаних з відбитком печатки (якщо покупець має печатку) оригіналу накладних на Товар.

На виконання умов Договору відповідач передав позивачу талони А95 20 л, у кількості 40 штук, початковий номер 303608279250, кінцевий номер 303608279289; талони А95 20 л, у кількості 12 штук, початковий номер 303608279290, кінцевий номер 303608279301; талон А95 20 л, у кількості 1 штука, початковий/кінцевий номер 303608279302, які підтверджують право покупця на отримання палива: Бензин А-95 в кількості 1060 літрів на суму 49 820,00 грн, згідно рахунку СФПЦ-00001127 на суму 49 820,00 грн, ПДВ - 3 259,25 грн (підтверджується видатковою накладною №ОТПЦ-00001045 від 13.10.2022).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач зазначає, що відповідачем було порушено умови пунктів 1.1., 2.1., 5.2.1., 6.3. Договору, а саме поставлено товар (скретч-картки) неналежної якості, оскільки, позивачу відмовили в придбанні палива за талонами А95 20л у кількості 8 штук, початковий номер 303608279260, кінцевий номер 303608279267.

З огляду на викладене, позивач просив суд зобов`язати відповідача замінити товар (скретч-картка/талон) неналежної якості на товар (скретч-картка/талон) належної якості в об`ємі 160 л (бензин марки А-95) за Договором №92-2022 від 05.10.2022 та стягнути 1 504,00 грн штрафу за неякісний товар.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначав, що предметом Договору є Товар, Код ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти, а скретч-картки є лише засобом отримання зазначеного Товару, при цьому, відповідачем належним чином виконано свої зобов`язання за Договором та передано позивачу скретч-картки, однак, внаслідок об`єктивних обставин емітенти паливних карток в односторонньому порядку призупинили отоварення в мережі автозаправних станцій партнерів скретч-карток, реалізованих ТОВ «Укрнафта-постач» своїм контрагентам. Відповідач, також, зазначає, що пропонував провести повернення коштів за невикористані талони, однак погодження з боку позивача не отримав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов наступних висновків.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №92-2022 від 05.10.2022 є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до приписів статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно зі статтею 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Статтею 675 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

За змістом частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу є передусім товар, який є у продавця на момент укладення договору або майно (товар), яке буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Товаром є речі, що перебувають в цивільному обороті.

Відповідно до розділу І «Предмет договору» укладеного між сторонами Договору поставки Товар згідно Договору є Нафта і дистиляти (Бензин марки А95, скретч-картка), Код ДК 021:2015 09130000-9, паливо за довірчим документом - скретч-карткою. Найменування Товару згідно рахунків та накладних на Товар. Одиниця вимірювання: літр. Кількість: 1060 літрів, згідно рахунків та накладних на Товар. Відпуск Товару з АЗС здійснюється за скретч-карткою на отримання Товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.

Згідно пункту 2.2. Договору якість Товару повинна відповідати ТУ і ДСТУ виробника. Підтвердженням неналежної якості палива (не відповідність ТУ і ДСТУ) є висновок експертизи незалежної експертної організації, акредитованої лабораторії, в порядку згідно діючого законодавства України.

Постачальник зобов`язаний передати товар, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (пункт 6.3. Договору).

Відповідно до пунктів 5.2.1. та 5.2.2. Договору передача покупцю Товару за цим Договором здійснюється на АЗС згідно пунктів 1.6. шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки; довірчий документ - скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки Товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю Товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Згідно пункту 6.1.3. Договору покупець зобов`язаний для отримання Товару пред`явити на АЗС дійсний, з непошкодженою стрічкою довірчий документ.

Тобто, як вбачається зі змісту наведених пунктів укладеного сторонами Договору поставки, предметом договору є Товар, а саме бензин А-95, тоді-як скретч-картки, які просить замінити позивач, є довірчими документами, на підставі яких здійснюється видача відповідного Товару.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів передачі позивачу саме Товару у розумінні укладеного Договору неналежної якості, тобто, бензину, який не відповідає ТУ і ДСТУ виробника (як це передбачено пунктом 2.2. Договору), а відтак, правові підстави для здійснення заміни саме Товару за Договором відсутні.

Що ж до наявності/відсутності підстав для заміни саме скретч-карток (талонів), що є довірчими документами та підтверджують наявність у покупця права на отримання палива - бензину А-95 в кількості 160 літрів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 4.4. Договору після оплати Товару протягом 5-ти робочих днів постачальник зобов`язаний передати покупцю, а покупець зобов`язаний отримати від постачальника довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати Товару.

Постачальник зобов`язується видати довірчі документи представнику покупця за умови надання представником довіреності на отримання Товару, що скріплена підписом та печаткою (за умови її наявності у сторони) покупця, та видаткову накладну на Товар (пункт 4.5. Договору).

Відповідно до пункту 5.3. Договору активація скретч-карток відбувається виключно при отриманні постачальником підписаних з відбитком печатки (якщо покупець має печатку) оригіналу накладних на товар.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, на виконання умов Договору відповідач передав позивачу талони А95 20 л, у кількості 40 штук, початковий номер 303608279250, кінцевий номер 303608279289; талони А95 20 л, у кількості 12 штук, початковий номер 303608279290, кінцевий номер 303608279301; талон А95 20 л, у кількості 1 штука, початковий/кінцевий номер 303608279302.

Покупець звертався до продавця з листами №ПВІЗТ-ВД/33 від 05.01.2023 та №ПВІЗТ-ВД/59 від 10.10.2023, в яких просив активувати талони А95 20 л за номерами 303608279260 - 303608279267.

Продавець у відповідь листом №005/23 від 19.01.2023 повідомив, що ТОВ «Укрнафта-Постач» не є емітентом паливних довірчих документів, а лише здійснює їх реалізацію. Придбані покупцем скретч-картки були активовані у встановленому порядку на сайті https://nv.avias.pp.ua і https://vv.avias.pp.ua. При цьому, відповідач зазначив, що внаслідок об`єктивних обставин емітенти паливних карток та керуюча компанія паливними проектами «Авіас» в односторонньому порядку призупинили отоварення в мережі автозаправних станцій партнерів «Авіас» скретч-карток, реалізованих ТОВ «Укрнафта-постач» своїм контрагентам.

Позивач факт активації названих скретч-карток не спростовує.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Згідно з послідовною та сталою правовою позицією Верховного Суду відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством та/або його неефективність для захисту порушеного права/інтересу позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 06.04.2021 зі справи №910/10011/19, від 02.02.2021 зі справи №925/642/19.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №923/364/19 та від 16.06.2020 у справі №904/1221/19.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

Виходячи зі змісту позовної заяви, порушення прав позивача у спірних правовідносинах полягає саме в непередачі йому Товару (бензину) за талонами А95 20л у кількості 8 штук, початковий номер 303608279260, кінцевий номер 303608279267, а не видача йому довірчих документів талонів (скретч-карток) з якимись недоліками (для прикладу, це могла бути видача йому талонів із простроченим строком їх дії).

У даному випадку, як вбачається із матеріалів справи, позивачу було відмовлено у відпуску Товару за пред`явленими скретч-картками не через невідповідність таких довірчих документів умовам Договору та вимогам щодо їх пред`явлення, а через те, що емітенти паливних карток призупинили отоварення їх в своїх мережах автозаправних станцій.

З огляду на зазначене, суд відхиляє посилання скаржника на положення частин 2, 3 статті 678 Цивільного кодексу України як на правову підставу для задоволення позову в даній справі.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним, ефективним та таким, що відповідає нормам законодавства, способом захисту порушеного права позивача, з огляду на викладені обґрунтування позовної заяви, буде вимога про передачу товару (бензину А-95) або вимога про повернення відповідної суми коштів.

Обраний же позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов`язання замінити талони неналежної якості на талони належної якості, не відповідає суті порушеного права та є неефективним. Так, задоволення такого позову не гарантуватиме відновлення порушеного права позивача, оскільки позивачем не доведено, що заміна існуючих скретч-карток на інші беззаперечно призведе до відпуску йому бензину А-95 в мережі автозаправних станцій партнерів «Авіас».

Таким чином, вимога позивача про зобов`язання відповідача замінити товар (скретч-картка/талон) неналежної якості на товар (скретч-картка/талон) належної якості в об`ємі 160 л. (бензин марки А-95) за Договором №92-2022 від 05.10.2022 задоволенню не підлягає, висновки суду першої інстанції з приводу чого є правомірними.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товарів у розмірі 1 504,00 грн, то оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставини передачі позивачу товару неналежної якості, така позовна вимога також задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі №910/4177/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі №910/4177/23 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Матеріали справи №910/4177/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.10.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка