Постанова

від 26.09.2023 по справі 922/618/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/618/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.,

за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (вх. №1489Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 (рішення ухвалено суддею Шарко Л.В. в приміщенні Господарського суду Харківської області 08.06.2023, повний текст складено 19.06.2023) у справі №922/618/22

за позовом керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (64309, обл. Харківська, м. Ізюм, вул. Донця-Захаржевського, 4) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна,6)

до Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (64220, Харківська обл., Ізюмський р-н, селище міського типу Андріївка, вулиця Московська, будинок 36/6, код ЄДРПОУ 00993113)

про стягнення 1748385,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 у справі №922/618/22 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 1748385,51 грн, за наступними реквізитами, з них: 1632783,85 грн на користь держави (в особі Ізюмської міської об`єднаної територіальної громади) на рахунок НОМЕР_2, отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Ізюм/24062100, код одержувача - 37874947, Банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності"; 115601,66 грн на користь держави (в особі Оскільської сільської об`єднаної територіальної громади) на рахунок НОМЕР_3, отримувач - ГУК Харків обл/СТГ Оскіл/24062100, код одержувача - 37874947, Банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності"; стягнуто з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір в сумі 26225,78 грн.

Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023, відмовити у задоволенні позову прокурора в інтересах Держекоінспекції у Харківській області до Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у повному обсязі; вирішити питання про призначення у справі комплексної лісівничо-дендрологічної експертизи; стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" розмір сплачених судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на таке:

- акт перевірки від 17.03.2021 №225/12-02/06-14 є недопустимим доказом, оскільки всупереч вимогам ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не підписаний всіма інспекторами, що проводили перевірку;

- існують протиріччя між Актом лісопатологічного обстеження насаджень, що потребують проведення суцільних рубок санітарних від 06.12.2019 у кварталі 266 виділу 5.1. та виділу 13.1 Ізюмського лісництва, Актом лісопатологічного обстеження та оцінки санітарного стану насаджень від 05.11.2020 у кварталі 172 виділу 7.1. Петрівського лісництва, відповідно до яких виявлене інфекційне захворювання - коренева губка та Актом перевірки від 17.03.2021 року №225/12-02/06-14, за яким ознак ураження дерев кореневою губкою виявлено не було;

- недоведений склад цивільного правопорушення, оскільки не є встановленим суб`єктний склад працівників відповідача, які завдали шкоди під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, безпосередній причинний зв`язок між їх протиправними діями (бездіяльністю) і шкодою та виною відповідача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (вх. №1489Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 у справі №922/618/22, встановлено учасникам справи строк по 01.09.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 26.09.2023.

04.09.2023 від Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" надійшли додаткові пояснення (вх. №10499), відповідно до яких відповідач просить поновити строк на подання клопотання про призначення експертизи та призначити по справі заявлену в апеляційній скарзі судову експертизу, апеляційну скаргу просить задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 у справі №922/618/22 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

04.09.2023 від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №10546), в якому прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

26.09.2023 від Харківської обласної прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№11634), які прокурор просить врахувати при апеляційному розгляді справи.

У судовому засіданні представник Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, також просив задовольнити клопотання про призначення у справі комплексної лісівничої дендрологічної експертизи.

Прокурор проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, заперечував проти заявленого відповідачем клопотання.

Також, у судове засідання з`явився представник Державної екологічної інспекції у Харківській області Пивоваров О.М., який на підтвердження повноважень щодо самопредставництва надав посвідчення АБ№036137 від 12.05.2023 та незасвідчену копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.09.2023 щодо інформації про Державну екологічну інспекцію у Харківській області, в якій містяться відомості щодо обмежених повноважень вчиняти дії від імені вказаної юридичної особи.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 1 та 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 ст.58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч.3 ст.56 ГПК України.

Самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Однак, Пивоваровим О.М. не надано доказів у розумінні вказаних положень законодавства, які підтверджують повноваження на здійснення представництва або самопредставництва Державної екологічної інспекції у Харківській області, а тому у суду відсутні підстави для допуску його до участі у розгляді справи.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на призначення експертизи та про призначення комплексної лісівничо-дендрологічної експертизи, колегія суддів зазначає таке.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку, відповідач стверджує, що клопотання про призначення комплексної лісівничо-дендрологічної експертизи подавалося до суду першої інстанції і не було розглянуто судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2022, зокрема, прийнято позовну заяву прокурора до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.03.2022, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, ухвалено додатково направити вказану ухвалу на електронну адресу відповідача izleshoz@ukr.net.

Проте, через широкомасштабну військову агресію російської федерації проти України судове засідання 03.03.2022 не відбулося.

В подальшому суд першої інстанції неодноразово ухвалами повідомляв учасників процесу щодо ходу судового провадження. Але, через бойові дії, а також тимчасову окупацію певних територій України суд не мав можливості направити поштову кореспонденцію відповідачу, про що складалися відповідні акти. У зв`язку з чим, розгляд справи неодноразово відкладався.

16.03.2023 від представника відповідача адвоката Гуменного Т. надійшло клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 16.03.2023, а також про ознайомлення з матеріалами справи.

20.04.2023 від представника відповідача адвоката Гуменного Т. знову надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 20.04.2023.

Ухвалою від 20.04.2023 було повідомлено учасників справи про відкладення судового засідання на 11.05.2023.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2023 (в якому був присутній, зокрема, представник відповідача адвокат Гуменний Т.) було відкладено судове засідання на 08.06.2023 о 12.30 та надано строк відповідачу для подання відзиву на позов до 26.05.2023.

Проте, у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзив на позовну заяву. А 08.06.2023 було місцевим господарським судом було прийнято оскаржуване рішення.

Матеріали справи також свідчать, що більше ніж через півтора місяця після ухвалення судом вказаного рішення, та майже через два місяці після встановленого судом строку, а саме 24.07.2023 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли такі документи: клопотання про призначення у справі №922/618/22 судової комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної експертизи (вх.№19362); заява про повернення у справі №922/618/22 до підготовчого провадження та продовження підготовчого засідання (вх.№19363); відзив на позовну заяву з додатками (вх.№19364).

До вказаних документів було додано накладні №1800191 - 1800193 Кур`єрсько-поштового сервісу ФОП Іваненко 2397701018 з описом вкладення про відправлення адвокатом Гуменним Т.З. заяви, клопотання та відзиву у справі №922/618/22 позивачу, прокуратурі та Господарському суду Харківської області, в яких зазначена дата відправки « 25.05.23».

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператор поштового зв`язку - суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку; послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.

Статтею 15 цього Закону визначено, що оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносин між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила), положеннями яких, зокрема, передбачено:

пунктом 1 - просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

пунктом 10 - оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати: надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури; пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством;

пунктом 59 - внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення;

пунктом 61 - у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Також, Правилами передбачено, що надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту.

Відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, ведення якого покладено згідно з ч. 5 статті 8 Закону України «Про поштовий зв`язок» на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, фізична особа-підприємець Іваненко Дмитро Миколайович (РНОКПП НОМЕР_1 ) є оператором з надання послуг поштового зв`язку, який надає послуги з приймання поштових відправлень, обробки поштових відправлень, перевезень поштових відправлень, доставка (вручення) поштових відправлень.

Як вбачається з накладних №1800191 - 1800193 Кур`єрсько-поштового сервісу ФОП Іваненко 2397701018, на них відсутній відбиток календарного штемпеля, що свідчить про невідповідність цих документів Правилам. Окрім того, вказані накладні служби кур`єрської доставки надані без відповідного розрахункового документа, отже вони не можуть вважатися доказами подання відповідачем клопотання про призначення експертизи, заяви та відзиву у день, зазначений на відповідній накладній, тобто у встановлений судом першої інстанції строк.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.12.2019 по справі №910/6447/18.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що функціонал веб-сайту courier.aia.ua, що вказаний на бланках накладних не дозволяє за номером накладної відстежити, зокрема дату прийняття відправлення до пересилання, її вручення тощо.

Крім того, якщо прийняти до уваги дату відправки, зазначену у вказаних кур`єрських накладних, то документи відповідача доставлялися до суду протягом майже двох місяців.

Водночас, відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без врахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) : 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

При цьому, вказаний веб-сайт courier.aia.ua не містить інформації про встановлення ФОП Іваненко будь-яких інших нормативів доставки поштової кореспонденції.

А тому, строк здійснення доставки поштової кореспонденції до суду за накладною №1800193 не відповідає встановленим нормативам.

Апеляційний господарський суд не може не звернути увагу, що як свідчить , обставини надання аналогічних послуг поштового зв`язку саме вказаним суб`єктом ФОП Іваненко Д.М. вже були предметом дослідження судами в інших справах, зокрема, в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2022 у справі №916/3423/19, в ухвалі Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2023 у справі №910/17544/20, в постанові Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі №922/1905/22. При цьому, суди також приходили до аналогічних висновків щодо неможливості врахування відповідних накладних Кур`єрсько-поштового сервісу ФОП Іваненко 2397701018 в якості доказів своєчасного звернення до суду.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції з урахуванням положень ст. 269 ГПК України не може прийняти до уваги документи, які надійшли від відповідача після закінчення розгляду справи в суді першої інстанції, а саме: клопотання про призначення у справі №922/618/22 судової комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної експертизи (вх.№19362); заяву про повернення у справі №922/618/22 до підготовчого провадження та продовження підготовчого засідання (вх.№19363); відзив на позовну заяву з додатками (вх.№19364).

В апеляційній скарзі відповідач просив з метою визначення правильності відведення дерев у рубку та визначення стану ураження дерев хворобою призначити у справі комплексну лісівничо-дендрологічної експертизу, яка повинна вирішити такі питання:

Чи відповідають вимогам нормативно-правових актів матеріали лісовпорядкування та відведення у рубку дерев на підставі лісорубних квитків від 29.09.20 серія НОМЕР_4, від 24.02.21 НОМЕР_5, від 28.01.21 серія НОМЕР_6?

Яким був стан дерев, зрубаних згідно лісорубних квитків від 29.09.20 серія НОМЕР_4, від 24.02.21 НОМЕР_5, від 28.01.21 серія НОМЕР_6?

Чи правильними є висновки п.п.26, 27 розділу VI «Опис виявлених порушень» Акту перевірки №413/11-02/06-06?

Колегія суддів окремо зауважує, що матеріали справи не містять лісорубних квитків від 24.02.21 НОМЕР_5, від 28.01.21 серія НОМЕР_6 та Акту перевірки за №413/11-02/06-06. А лісорубні квитки від 22.09.2020 та 29.09.2020 були додані відповідачем до відзиву на позовну заяву (вх.№19364), який не було прийнято судом апеляційної інстанції.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на те, що в суді першої інстанції вказане клопотання про призначення експертизи не заявлялося, відповідач не надав докази неможливості заявлення такого клопотання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, при цьому по своїй суті воно спрямоване на отримання нових доказів у вигляді висновку експерта, який не був предметом дослідження місцевого господарського суду, окрім того, докази які мають бути предметом дослідження експертів суду не надані, а також не прийняті судом, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання та призначення експертизи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

На підставі охоронного зобов`язання Держуправління екології та природних ресурсів в Харківській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.02.2006 року Державне підприємство «Ізюмське лісове господарство» дало зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження Регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Ізюмська лука» в межах Балаклійського та Ізюмського району: Ізюмський район: Завгороднівське лісництво кв. 624-632, Піщанське лісництво кв. 582-587, Придонецьке лісництво кв. 554-561,574-576,581, Петрівське лісництво кв.144-147,153-157,170,171, Ізюмське лісництво кв. 158-163 загальною площею 5002,0 га.

Відповідно до охоронного зобов`язання Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації від 13.03.2019 року №04.01-23-56/КППМ3 Державному підприємству «Ізюмське лісове господарство» передається під охорону та дотримання встановленого режиму територія комплексної пам`ятки природи місцевого значення «Гора Крем`янець» загальною площею 176,0 га у межах Ізюмського району, квартали 117, 118 Артемівського лісництва та квартал 13 Піщанського лісництва Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство».

Рішенням XIII сесії XXIV скликання Харківської обласної ради від 23 грудня 2003 року «Про території та об`єкти природно-заповідного фонду місцевого значення» (додаток 3) територією, що оголошується як регіональний ландшафтний парк встановлено «Ізюмська лука» площею 2560,0 га, Балаклійський район: Петрівське лісництво Ізюмського держлісгоспу, кв.кв. 140-143, 148-152, 164, 165, 169, 186-188, 213-215, 242, 273, 274; Завгороднівське лісництво Ізюмського держлісгоспу, кв.кв. 323,324,365,366,406,407,449,604-623 передається під охорону Ізюмському держлісгоспу.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області «Про здійснення планового заходу (перевірки) Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство» від 05.03.2021 №225/12-02 та направлення Державної екологічної інспекції у Харківській області від 05.03.2021 року №225/12-02/06-04 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з 11 по 12, з 15 по 17 березня 2021 року проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у діяльності Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство».

Перелік питань щодо проведення планового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства визначений направленням від 05.03.2021 року №225/12-02/06-04, серед яких: про оцінку впливу на довкілля, про охорону атмосферного повітря, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про використання та охорону земель, про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, про природно-заповідний фонд, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, про охорону, використання і відтворення риби та інших водних біоресурсів, про охорону, утримання зоологічних колекцій, у тому числі диких тварин у неволі, під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання, про використання та охорону надр.

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області 17.03.2021 складено акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №225/12-02/06-14.

Другий примірник акту отримано 17.03.2021 головним лісничим ДП «Ізюмський лісгосп» Романенком С.С. (в графі для підписів зазначено: «Другий примірник акту отримав 17.03.2021, від підпису відмовився, заперечення до акту будуть подані у встановлений законом термін, головний лісничий, підпис, Романенко С.С.)

В Акті зафіксовано, що в межах 118 кварталу Артемівського лісництва на території комплексної пам`ятки природи місцевого значення «Гора Крем`янець» встановлено факт побутового засмічення території поодинокими предметами (поліетиленові пакети, пляшки, пластиковий посуд, пачки від цигарок, папір тощо) у кількості 52 штук, на підставі чого Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено претензію №34 від 25.03.2021 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 832,00 грн.

Також у вказаному акті на території Регіонального ландшафтного парку «Ізюмська лука» в межах 585 кварталу Піщанського лісництва ДП «Ізюмське лісове господарство» встановлено факт побутового засмічення території поодинокими предметами у кількості (поліетиленові пакети, пляшки, пластиковий посуд, пачки від цигарок, папір тощо) 98 штук, на підставі чого Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено претензію №35 від 25.03.2021 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1568,00 грн.

Вказано, що відповідні факти є порушенням ст. ст. 5, 14 Закону України «Про природно заповідний фонд України», ст. 50 Закону України «Про охорону земель» та є підставою для відшкодування матеріальної шкоди, розрахованої згідно з додатком №10 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок самовільного використання земель, зняття ґрунтового покриття, забруднення та засмічення їх території».

Крім того, відповідно до матеріалів перевірки ДП «Ізюмське лісове господарство» в кварталі 568 виділі 28 у Піщанському лісництві було виявлено факт вирубування 8 дерев до ступеня припинення росту, без лісорубного квитка при проведенні СРС-2020 року, що є порушенням ст. 19 Лісового кодексу України та підставою для відшкодування матеріальної шкоди на суму 30848,89 грн, розрахованої на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 (відповідно до претензії Державної екологічної інспекції у Харківській області №38 від 31.03.2021).

Державною екологічною інспекцією у Харківській області під час здійснення позапланової перевірки ДП «Ізюмське лісове господарство» в кварталі 50 виділі 11.1 у Артемівському лісництві при проведенні СРС-2021 року було виявлено незаконне вирубування дерев до ступеня припинення росту, що є порушенням ст. 19 Лісового кодексу України та підставою для нарахування відповідачу шкоди на суму 83184,77 грн, розрахованої згідно з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту» (претензія №39 від 31.03.2021 року).

Відповідно до матеріалів перевірки ДП «Ізюмське лісове господарство» допущено незаконної рубку 180 сироростучих та 2 сухостійних дерев у кварталі 266 виділ 5.1 Ізюмського лісництва. В результаті вказаного порушення відповідно до претензії №40 від 31.03.2021 року державі заподіяно збитки на суму 1557 823, 35 грн, розраховані на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту».

Вказаною перевіркою також встановлено, що ДП «Ізюмське лісове господарство» в період з 12.03.2018 року по 12.03.2021 року здійснювався забір води із підземного джерела без дозволу на користування надрами (підземні води), а саме здійснювало передачу питної води населенню без дозволу, що є порушенням ст.. 16,19,21 Кодексу України про надра, ст. 17 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», відповідно до претензії №51 від 16.04.2021 року нараховано матеріальну шкоду у розмірі 74128,50 грн, яка розрахована у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої в Мін`юсті України 14.08.2009 за №767/16783, зі змінами внесеними згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.10.2015 №367 та зареєстрованого в Мін`юсті України 05.11.2015 за №1369/27814, з урахуванням об`єму води, що використана самовільно без дозвільних документів у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів та ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що доказів оскарження та скасування вказаного акту перевірки матеріали справи не містять.

ДП «Ізюмське лісове господарство» 23.03.2021 на адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області скеровано заперечення на акт перевірки від 17.03.2021 року №225/12-02/06-14, відповідно до яких відповідач зазначив про незгоду із проведеною плановою перевіркою, вважав їх висновки необґрунтованими, не доведеними та зробленими на припущеннях. Так, зокрема, ДП «Ізюмське лісове господарство» просило скасувати пункти 1,12,14,15,16,26,34,35 «Опису виявлених порушень вимог законодавства» та визнати зазначені в ньому факти як правомірні; не брати до уваги висновки зроблені доцентом Акуловим О.І. , так як вони зроблені особою, яка заінтересована та упереджена і вони є безпідставними та недоведеними; просить повідомити про час і місце розгляду даного заперечення.

24.03.2021 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області видано ДП «Ізюмське лісове господарство» припис №07/06-10 на підставі акту перевірки №225/12-02/06-14 від 17.03.2021 року, проведеної з 11 по 17 березня 2021 року.

Однак, претензії Державної екологічної інспекції у Харківській області до відповідача залишились без розгляду та задоволення, а шкода у добровільному порядку з боку відповідача залишилася невідшкодованою.

Листом від 02.11.2021 окружною прокуратурою повідомлено Державну екологічну інспекцію у Харківській області про наявність підстав для звернення до суду з позовною заявою про стягнення з ДП «Ізюмський лісгосп» коштів у сумі 1748385,51 грн.

Разом з тим, Державною екологічною інспекцією у Харківській області листом від 25.11.2021 повідомлено окружну прокуратуру про неможливість звернутися до суду з відповідною позовною заявою у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Враховуючи викладене, 26.11.2021 окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області направлено повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з зазначенням інформації про те, що прокуратура має намір самостійно звернутися з відповідною позовною заявою до суду.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для самостійного звернення ним з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що у діях Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності, а саме: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у допущенні вирубки дерев у лісових масивах (кварталах та виділах) Ізюмського, Артемівського та Піщанського лісництв, які не обліковані матеріалами відведення насаджень та на рубку яких не видавались лісорубні квитки; допущенні побутового засмічення території об`єктів природно заповідного фонду; самовільному використанні водних ресурсів; шкідливий результат такої поведінки (шкоди), який полягає у знищенні лісових культур в загальному розмірі 1671866,01 грн, спричинення шкоди у сумі 2400 грн внаслідок засмічення території; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що саме у зв`язку невиконанням відповідачем обов`язків щодо забезпечення охорони та захисту лісових насаджень відбулися незаконні вирубки деревини за відсутності дозволів (лісорубних квитків) та відповідно незаконне знищення лісових культур, чим заподіяно шкоду в загальному розмірі 1671866,01 грн, засмічення території чим спричинена шкода у сумі 2400 грн та незаконний видобуток водних ресурсів, яким спричинено шкоду на суму 74128,50 грн; вина особи, яка заподіяла шкоду виражена у незабезпеченні належної охорони та захисту лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні держлісгоспу, а також в умисному видобутку підземних вод без дозвільних документів.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

З огляду на межі доводів та вимог апеляційної скарги, у цій справі для стягнення з відповідача як постійного лісокористувача шкоди необхідним є з`ясування дотримання ним норм природоохоронного законодавства під час проведення вибіркової санітарної рубки лісу.

За частиною першою статі 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Згідно із статтею 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до частини першої статті 84 Лісового кодексу України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов`язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Згідно зі ст. 90, 91 Лісового кодексу України та п.4 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Відповідно до пункту 4 Правил поліпшення якісного складу лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (далі - Правила поліпшення якісного складу лісу) підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Згідно з пунктом 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню.

Вимоги до проведення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України (пункт 20 Правил поліпшення якісного складу лісу).

Згідно з пунктом 4 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756) (далі - Санітарні правила в лісах України) для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибіркові санітарні рубки; суцільні санітарні рубки; ліквідація захаращеності; профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.

Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу (пункт 5 Санітарних правил в лісах України).

Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти (пункт 27 Санітарних правил в лісах України).

Згідно з пунктом 31, 32 Санітарних правил в лісах України пропозиції щодо проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх категорій подають орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідні територіальні органи Держлісагентства власникам лісів, постійним лісокористувачам та протягом одного робочого дня з моменту надання таких пропозицій інформують про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, та забезпечують інформування громадськості шляхом оприлюднення на своїх веб-сайтах таких пропозицій. Для підготовки пропозицій щодо проведення суцільних санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства такі документи: акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки; зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки; зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки; плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев (аналогічний висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 №909/976/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 30.11.2021 у справі №926/2174/20).

Відповідно, посадовими особами відповідача, усупереч вимогам ст. 19, 69 89, 90, 91 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №976, та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки дерев, чим заподіяно шкоду.

Згідно з ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Так, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов`язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками (державною лісовою охороною) незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

Тож доводи заявника апеляційної скарги про невстановлення суб`єктного складу працівників відповідача судом є необґрунтованими та такими, що не приймаються до уваги.

Згідно із статтею 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

За частиною першою статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (пункт 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів").

Як вбачається з п.26 Опису виявлених порушень вимог законодавства, наведених у акті проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 17.03.2021 №225/12-02/06-14, у період з 19.11.2020 по 20.11.2020 при проведенні позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією встановлено, що на території ДП «Ізюмське лісове господарство» було призначено санітарні рубки в насадженнях не ушкоджених хворобами лісу та без урахування категорії стану дерев. ДП «Ізюмське лісове господарство» було видано лісорубний квиток від 29.09.2020 серії НОМЕР_8 на проведення рубки в кварталі 266, виділ 5.1 площею 0,9 га та кварталі 266 виділ 13.1 площею 1 га Ізюмського лісництва ДП «Ізюмське лісове господарство». Згідно Акту лісопатологічного обстеження та оцінки санітарного стану насаджень від 06.12.2019 причиною призначення рубки на вказаних вище ділянках є «коренева губка», проте на момент обстеження 19.11.2020 в кварталі 266 виділах 5.1 та 13.1 ознак ураження дерев «кореневою губкою» виявлено не було. Станом на 11.03.2021 лісорубний квиток від 29.09.2020 серії НОМЕР_7 на проведення рубки в кварталі 266, виділ 5.1 площею 0,9 га та кварталі 266 виділ 13.1 площею 1 га Ізюмського лісництва ДП «Ізюмське лісове господарство» всупереч вимогам ст. ст. 69, 78 Лісового кодексу України не був анульований, а рубки проведені в повному обсязі. В ході проведення планової перевірки з 11.03.2021 по 17.03.2021 посадовими особами Інспекції було здійснено перелік пнів зрубаних дерев в кварталі 266 виділ 5.1 площею 0,9 га (виявлено рубку 180 сироростучих та 2 сухостійних дерев). В свою чергу в кварталі 266 виділ 13.1 Ізюмського лісництва ДП «Ізюмське лісове господарство» на площі 1 га було здійснено підготовку ґрунту для посадки лісових культур, що унеможливлює проведення переліку пнів зрубаних дерев. Таким чином, в кварталі 266 виділ 5.1 незаконно знесено 180 сироростучих та 2 сухостійних дерева, що не ушкоджені хворобою та не підлягали вирубуванню.

Відповідно до п. 34. Опису виявлених порушень, Державною екологічною інспекцією встановлено, що підприємством допущено незаконну рубку 7 дерев в межах кварталу 50 виділу 11.1 Артемівського лісництва, внаслідок чого державі заподіяно збитки на суму 83184,77 грн. В межах зазначеної рубки 16.03.2021 проведено контрольний перелік пнів зрубаних дерев в присутності відповідальних осіб ДП «Ізюмське лісове господарство», за результатами якого складено відомість переліку пнів зрубаних дерев та встановлено, що згідно матеріалів відводу до переліку взято дерева породи сосна звичайна в загальній кількості 123 штуки. За результатами контрольного переліку пнів зрубаних дерев в кварталі 50 виділ 11.1 Артемівського лісництва, шляхом переводу пнів на висоту 1/З м виявлено незаконну рубку 7 дерев (діаметри пнів 45 см - 4 шт, 46 см - 2 шт, 47 см - 1 шт), які не зазначені у матеріалах відводу.

Також, ДП «Ізюмське лісове господарство» допущено видалення 8 дерев, (діаметрами пнів 22 см - 1 шт, 24 см - 1 шт, 25 см - 2 шт, 28 см - 1 шт, 29 см - 2 шт, 34 см - 1 шт) в кварталі 568 виділ 28 Піщанського лісництва без лісорубного квитка, в момент проведення рубки на підставі лісорубного квитка Ж №001409 від 22.09.2020 в кварталі 568 виділ 19.1 (п. 35. Опису виявлених порушень).

Вказані факти є порушенням вимог ст. 19, 69, 78 Лісового Кодексу України, абз. 5 п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761.

Разом з тим, відповідно до п. 15 Опису виявлених порушень, ДП «Ізюмське лісове господарство» в період з 12.03.2018 по 12.03.2021 здійснювався забір води з підземного джерела без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) та передачу води населенню без дозволу, що є порушенням вимог ст. ст. 19, 21 Кодексу України про надра, ст. 17 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення». Обсяг забору води склав 17 тис м.куб.

Розрахунок збитку за самовільне водокористування (підземні води) позивачем здійснено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.09 р. №389 та зареєстрованого в Мінюсті України 14.08.09 за №767/16783, зі змінами внесеними згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.10.15 р. №367 та зареєстрованого в Мінюсті України віл 05.11.15 року №1369/27814, з урахуванням об`єму води, що використана самовільно без дозвільних документів у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів та ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Крім того, відповідно до п. 25 Опису виявлених порушень, ДП «Ізюмське лісове господарство» в межах території РЛП «Ізюмська лука» в межах 585 кварталу Піщанського лісництва допущено побутове засмічення території поодинокими предметами у кількості 98 штук, та території комплексної пам`ятки природи місцевого значення «Гора Крем`янець» в межах 118 кварталу Артемівського лісництва на території допущено побутове засмічення території поодинокими предметами у кількості 52 шт, що є порушенням ст. ст. 5, 14 Закону України «Про природно заповідний фонд України», ст. 50 Закону України «Про охорону земель».

Тож із установлених судами обставин справи вбачається, що відповідач як постійний користувач лісу під час проведення вибіркової санітарної рубки лісу не виконав свого обов`язку та не дотримався нормативно визначених правил проведення такої рубки, допустив засмічення території та використанні водних ресурсів з порушенням вимог чинного законодавства.

Недотримання відповідачем нормативно визначених правил проведення суцільної санітарної рубки лісу є протиправною формою поведінки, в результаті якої була проведена рубка дерев у лісовому масиві (кварталі та виділі) Ізюмського, Артемівського та Піщанського лісництв, які не обліковані матеріалами відведення насаджень та на рубку яких не видавались лісорубні квитки. Допущення побутового засмічення території об`єктів природно заповідного фонду та самовільне використання водних ресурсів також є протиправною поведінкою відповідача, наслідком якої є шкода, заподіяна лісу в результаті проведення вирубки дерев не призначених у рубку, а саме незаконне знищення лісових культур, чим заподіяно шкоду в загальному розмірі 1671866,01 грн та засмічення території, чим спричинено шкоду у розмірі 2400,00 грн. Крім того, саме внаслідок протиправних та умисних дій ДП «Ізюмське лісове господарство» відбувався незаконний видобуток підземних вод, внаслідок якого завдано збитки державі в розмірі 74128,50 грн.

Вина відповідача виражена у незабезпеченні належної охорони та захисту лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні держлісгоспу, а також в умисному видобутку підземних вод без дозвільних документів презюмується та ним не спростована, адже відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 19, пункту 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України він, як постійний користувач лісу, не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, використанні та видобутку підземних вод без дозвільних документів,

Відтак, відповідач несе цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, що мало наслідком вирубку невідведених у суцільну санітарну рубку дерев.

Ураховуючи наведене, суд погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення шкоди.

Не підтверджуються доказами твердження відповідача про наявність протиріч між Актом лісопатологічного обстеження насаджень, що потребують проведення суцільних рубок санітарних від 06.12.19 у кварталі 266 виділу 5.1. та виділі 13.1 Ізюмського лісництва, Актом лісопатологічного обстеження та оцінки санітарного стану насаджень від 05.11.20 у кварталі 172, виділу 7.1. Петрівського лісництва, відповідно до яких виявлене інфекційне захворювання - коренева губка та Актом перевірки від 17.03.2021 року №225/12-02/06-14, за яким ознак ураження дерев кореневою губкою виявлено не було.

Відповідачем не надано до справи жодних доказів, а відтак й не доведено факт недостовірності зазначених відомостей щодо виявлених протиріч.

Крім того, суд звертає увагу, що рубка дерев у кварталі 172, виділу 7.1. Петрівського лісництва не входить в предмет доказування в межах даної справи, оскільки Державною екологічною інспекцією у Харківській області не було складено претензії щодо відповідної дії відповідача в межах кварталу 172, виділу 7.1. Петрівського лісництва, а відтак доводи заявника апеляційної скарги в цій частині не розглядаються судом.

Оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Колегія суддів звертає увагу, що зібрані у справі докази підтверджують порушення відповідачем лісового та природоохоронного законодавства, що зафіксовано в акті перевірки. Відповідачем встановлені у акті перевірки порушення в порядку, передбаченому положеннями ст. 74, 76 - 77 ГПК України, не спростовано, що в свою чергу надає можливість притягнення відповідача до відповідальності у відповідності до статті 1166 ЦК України (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 920/739/19, від 09.09.2021 у справі № 904/4941/20).

Щодо аргументів відповідача, що акт перевірки від 17.03.2021 №225/12-02/06-14 є недопустимим доказом, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до вимог частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Колегією суддів встановлено, що акт перевірки від 17.03.2021 року №225/12-02/06-14 містить усі необхідні відомості, зазначені у пунктах 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». В цьому акті відображено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства та зафіксовано факти порушення відповідачем вимог лісового та природоохоронного законодавства.

Актом перевірки від 17.03.2021 року №225/12-02/06-14 визначено осіб, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): посадові особи органу державного нагляду контролю (старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Дмитренко С.М., старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Шульга Ю.П., старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Касаткіна Т.О., старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Коростельов О.В., державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ломоновський Р.В., державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Беспалов Е.В., державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Заплотній С.П., державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ганага Р.Є., державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Сломчинська Н.В., керівник суб`єкта господарювання або уповноважена ним особа: головний лісничий ДП «Ізюмське лісове господарство» Романенко С.С.), третя особа (доцент кафедри мікології та фітоімунології біологічного факультету ХНУ ім. Каразіна, кандидат біологічних наук Акулов О.Ю.).

Так, посадовими особами органу державного нагляду (контролю), що підписали вказаний акт є Дмитренко С.М., Коростельов О.В., Ломоновський Р.В., Заплотній С.П., Ганага Р.Є., навпроти прізвищ Шульга Ю.П., Сломчинська Н.В. вказано лікарняний, Касаткіна Т.О., Беспалов Е.В., Акулов О.Ю. - відрядження.

Колегія суддів звертає увагу, що Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не встановлено імперативної вимоги щодо необхідної кількості підписів посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які здійснювали перевірку для підписання такого акту перевірки, а отже це не є підставою для визнання вказаного документу недопустимим доказом у справі. Крім того, відповідач у своїх запереченнях №12-05/247 від 23.03.2021 року на Акт перевірки від 17.03.2021 №225/12-02/06-14, які є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю), не наводить таку підставу (акт не підписаний всіма інспекторами, що проводили перевірку) для визнання акту незаконним і необґрунтованим.

Вказаний акт перевірки є чинним, зазначені в акті достовірні відомості відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Отже, вказаний Акт є належним та допустимим доказом в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння відповідача і порушення останнім приписів лісового та природоохоронного законодавства, у зв`язку із чим доводи відповідача про протилежне колегією суддів відхиляються.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно визнав вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в загальній сумі 1748385,51 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи судову практику, на яку посилається відповідач у додаткових поясненнях, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано Судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз`ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 ГПК України апеляційним судом встановлено не було, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство» без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 у справі №922/618/22 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 у справі №922/618/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.10.2023.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель