Рішення

від 21.09.2023 по справі 916/1227/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"21" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1227/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

секретар судового засідання: Толкунова М.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: Степко Е.В.;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Селянського (фермерського) господарства МАРІНОВ-СИН (вх.№2-1361/23 від 12.09.2023) про стягнення судових витрат по справі №916/1227/22

за позовом: Селянського (фермерського) господарства МАРІНОВ-СИН (68444, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Лощинівка, вул. Бессарабська, 23, код ЄДРПОУ 31125577);

до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 39765871); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Білгород-Дністровська, 154, код ЄДРПОУ 36233605);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, 85, код ЄДРПОУ 04379433)

про визнання права постійного користування земельною ділянкою та зобов`язання повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «МАРІНОВ-СИН» (далі позивач, СФГ «МАРІНОВ-СИН») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №1276/22 від 20.06.2022) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Одеській області) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ», в якій просить суд визнати право постійного користування земельною ділянкою площею 35.8792 га, розташованої на території Саф`янівської сільської Ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5122083400:01:002:0505 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зобов`язати ТОВ «АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ» повернути СФГ «МАРІНОВ-СИН» земельну ділянку площею 35.8792 га, розташовану на території Саф`янівської сільської Ради, Ізмаїльського району, Одеської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5122083400:01:002:0505 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.09.2023 позов задоволено, визнано за Селянським (фермерським) господарством МАРІНОВ-СИН право постійного користування земельною ділянкою площею 35.8792 га, розташованою на території Саф`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області кадастровий номер 5122083400:01:002:0505 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ повернути Селянському (фермерському) господарству МАРІНОВ-СИН земельну ділянку площею 35,8792 га, розташовану на території Саф`янська сільської Ради, Ізмаїльського району, Одеської області (за межами населеного пункту) кадастровий номер 5122083400:01:002:0505 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

12.09.2023 до суду від Селянського (фермерського) господарства МАРІНОВ-СИН надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №2-1361/23), в якій заявник просить суд стягнути з стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.09.2023 було прийнято заяву СФГ МАРІНОВ-СИН до провадження, розгляд заяви призначено на 21.09.2023.

15.09.2023 до суду від СФГ МАРІНОВ-СИН надійшла заява про залучення документів до справи (вх. № 31998/23).

21.09.2023 до суду від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшли заперечення на клопотання (вх. № 32855/23), у яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Селянське (фермерське) господарство МАРІНОВ-СИН у своєму позові навело попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який зокрема включав витрати на правничу допомогу, які позивач очікував понести у розмірі 10 000,00 грн.

Як вбачається судом із матеріалів справи,14.06.2022 між Адвокатом Петровим В.С. (виконавець) та Селянським (фермерським) господарством МАРІНОВ-СИН (замовник) було укладено Договір про надання юридичних послуг (Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати правову допомогу по справі №916/1227/22.

Відповідно до розділу 2 Договору, виконавець зобов`язаний: ??якісно виконувати свої функції з реалізації цілей по справі; ???своєчасно інформувати замовника про виконану роботи,

У розділі 3 сторони погодили, що замовник зобов`язується: оплатити послуги виконавця відповідно до цього Договору.

Положеннями розділу 4 Договору визначено, що вартість послуг виконавця за цим Договором визначається за окремою угодою. Оплата послуг повинна бути проведена за згодою сторін.

Згідно п. 5.1. Договору, виконавець може розірвати договір в односторонньому порядку при серйозної втраті довіри між сторонами, діях замовника спрямованих на невиконання мети договору.

За неналежне виконання або невиконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 5.2. Договору).

У п. 5.3. Договору сторони погодили, що у тому випадку, якщо цей Договір розривається в односторонньому сторонами замовник зобов`язаний сплатити виконавцю повну вартість наданих послуг згідно отриманого кошторису робіт від виконавця.

Відповідно до п. 6.2. Договору, всі зміни і доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовій формі та підписані сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу заявник надав суду такі докази:

1. Копія договору про надання юридичних послуг від 14.06.2022.

2. Акт прийняття передачі наданих послуг від 06.09.2023.

3. Копія ордеру серії ВН № 1159297.

4. квитанцію до прибуткового касового ордера №6 від 06.09.2023 на суму 10 000,00 грн.

5. квитанцію до прибуткового касового ордера № від 11.09.2023 на суму 10 000,00 грн.

Згідно акту прийняття передачі наданих послуг від 06.09.2023 між Адвокатом Петров В.С. та Селянським (фермерським) господарством МАРІНОВ-СИН було визначено та погоджено загальну вартість наданих послуг у розмірі 20 000,00 грн., а саме:

1. Попереднє збір матеріалів, опрацьовування практики ВС - 4 год.

2. Підготовка позову від 17.06.2022 - 8 год.

3. Відповідь на відзив від 06.10.2022 ТОВ « Агропрайм Холдінг» - 4 год

Відповідь на відзив від 06.10.2022 ГУ Держгеокадастру - 4 год

Клопотання про долучення доказів від 20.03.2023 -2 год

Клопотання про долучення доказів від 08.05.2023 - 2 год

Клопотання про долучення доказів від 30.08.2023 - 2 год

Відповідь на додаткове пояснення ТОВ « Агропрайм Холдінг» від 31.08.2023 - 4год.

4. Кількість судових засідань - 10 засідань 10 год.

( 19.08.2022 р, 14.09.2022 р., 02.11.2022 р., 06.02.2023 р., 20.03.2023 р. 26.04.2023 р. 29.05.2023 р., 21.06.2023 р., 03.08.2023 р., 06.09.2023 р. )

Оплата витрат на правову допомогу складає: 500 грн/ год.

Всього 500 гр. х 40 год = 20 000 грн.

У судовому засіданні 21.09.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення та відкладено складення повного додаткового рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

Розглянувши Селянського (фермерського) господарства МАРІНОВ-СИН (вх.№2-1361/23 від 12.09.2023) про стягнення судових витрат по справі №916/1227/22, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке:

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.3 ст.244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ч.1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Послуги. Загальні положення цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу: як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Такої правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду згідно додаткової постанови від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Тобто критерії, визначені ч.4 ст.126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №920/26/21.

У постанові від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/16322/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Так, наданий адвокатом акт прийняття передачі наданих послуг від 06.09.2023 містить опис наданих послуг з правової допомоги та вартість кожної з наданих послуг із зазначенням кількості витраченого адвокатом часу для надання вказаних послуг.

Між тим, дослідивши та проаналізувавши поданий позивачем акт прийняття передачі наданих послуг від 06.09.2023 по справі №916/1227/22, суд вважає, що вказані в пункті 1 акту послуги із Попереднього збору матеріалів, опрацьовування практики ВС охоплюються послугами та діями, зазначеними в п. 2 вказаного акту щодо підготовки позовну від 17.06.2022. Вказані послуги є одним безперервним процесом під час надання правової допомоги.

Крім того, господарський суд зазначає, що вказана в п. 3 акту від 06.09.2023 кількість часу витраченого адвокатом для підготовки зазначених документів є завищеною. Так, на думку суду:

1. Підготовка відповіді на відзив ТОВ АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ, яка за своїм обсягом складається із 1,5 стор. і не містить викладення нових обставин для кваліфікованого юриста у даному випадку займає не більше 1 години робочого часу;

2. Підготовка відповіді на відзив Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яка за своїм обсягом складається із 2,5 стор., а зміст якої частково повторює зміст відповіді на відзив ТОВ АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ, на думку суду займає не більше 1 години робочого часу;

3. Підготовка клопотання про долучення доказів від 20.03.2023, яке за обсягом є менше однієї сторінки та складається із 2 речень, на думку суду займає не більше 0,5 години робочого часу;

4. Підготовка клопотання про долучення доказів від 08.05.2023, яке за обсягом є менше однієї сторінки та складається із 3 речень, на думку суду займає не більше 0,5 години робочого часу;

5. Підготовка клопотання про долучення доказів від 30.08.2023, яке за обсягом складає 2,5 сторінки та частково повторює вже відомі суду і викладені у заявах по суті справи обставини, на думку суду займає не більше 0,5 години робочого часу.

Також, представником позивача вказано участь у 10 судових засіданнях, загальною тривалістю 10 год.

Як вказано в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованим розміром витрат на правову допомогу у даній справі, що підлягають відшкодуванню відповідачем, є саме вартість послуг адвоката:

1. підготовка позову від 17.06.2022 - 8 год;

2. підготовка відповіді на відзив від 06.10.2022 ТОВ « Агропрайм Холдінг» - 1 год.;

3. підготовка відповідь на відзив від 06.10.2022 ГУ Держгеокадастру - 1 год.;

4. підготовка клопотання про долучення доказів від 20.03.2023 0,5 год.;

5. підготовка клопотання про долучення доказів від 08.05.2023 - 0,5 год.;

6. підготовка клопотання про долучення доказів від 30.08.2023 - 0,5 год.;

7. підготовка відповіді на додаткове пояснення ТОВ «Агропрайм Холдінг» від 31.08.2023 - 4год.

4. участь у судових засіданнях - 10 засідань 10 год.

(19.08.2022 р, 14.09.2022 р., 02.11.2022 р., 06.02.2023 р., 20.03.2023 р. 26.04.2023 р. 29.05.2023 р., 21.06.2023 р., 03.08.2023 р., 06.09.2023 р. )

Таким чином, загальна кількість витраченого адвокатом позивача робочого часу складає 25,5 год. на загальну суму 12750,00 грн (500 грн/год. згідно узгодженої у акті прийняття передачі наданих послуг від 06.09.2023 ціни).

При цьому суд вважає, що ці витрати у розмірі 12750,00 грн на оплату послуг адвоката з підготовки і подання даного позову є співмірними із рівнем складності справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Селянського (фермерського) господарства МАРІНОВ-СИН (вх.№2-1361/23 від 12.09.2023) про стягнення судових витрат по справі №916/1227/22, а тому витрати на правову допомогу у розмірі 12750,00 грн. покладаються на відповідачів в рівних частинах по 6375,00 грн. на кожного.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232, 236-238, 240, 241, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Селянського (фермерського) господарства МАРІНОВ-СИН (вх.№2-1361/23 від 12.09.2023) про стягнення судових витрат по справі №916/1227/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 39765871) на користь Селянського (фермерського) господарства МАРІНОВ-СИН (68444, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Лощинівка, вул. Бессарабська, 23, код ЄДРПОУ 31125577) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6375/шість тисяч триста сімдесят п`ять /грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Білгород-Дністровська, 154, код ЄДРПОУ 36233605) на користь Селянського (фермерського) господарства МАРІНОВ-СИН (68444, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Лощинівка, вул. Бессарабська, 23, код ЄДРПОУ 31125577) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6375/шість тисяч триста сімдесят п`ять/грн 00 коп.

4. В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 02 жовтня 2023 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська