Рішення
від 20.09.2023 по справі 916/1055/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1055/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

секретар судового засідання: Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Уліцька А.В.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Підкова Л.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (68600, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, буд. 63) в інтересах держави в особі: 1) Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; код ЄДРПОУ 40477150), 2) Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68355, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Вилкове, вул. Моряків-десантників, буд. 18; код ЄДРПОУ 04057014), 3) Відділу освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68355, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Вилкове, вул. Т.Повстання, буд. 64; код ЄДРПОУ 42263559);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410);

про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів,-

1. Суть спору.

16.03.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№1098/23) керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Відділу освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», в якій прокурор просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 23.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 23.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 23.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 22.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» на користь Відділу освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 132 424,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладання додаткових угод: № 2 від 23.09.2021, № 3 від 23.09.2021, № 4 від 23.09.2021, № 5 від 22.12.2021, № 6 від 22.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладену між ТОВ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» та відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області відбулось з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що у свою чергу призвело до переплати за товар на загальну суму 132 424,07 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.03.2023 позовну заяву (вх.№1098/23 від 16.03.2023) Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області було залишено без руху із встановленням строку для усунення виявлених судом недоліків.

28.03.2023 до суду від прокурора надійшла заява (вх.№9940/23) про усунення недоліків позовної заяви, згідно з якою прокурор недоліки позовної заяви усунув в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 було відкрито провадження у справі №916/1055/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на 15.05.2023.

12.04.2023 до суду від ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ надійшло клопотання про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву (вх. № 11923/23).

02.05.2023 ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх. № 14388/23).

08.05.2023 до суду від Південного офісу Держаудитслужби надійшли пояснення у справі №916/1055/23 (вх. №15058/23) та заява про розгляд справи без участі представника позивача (вх. № 15059/23).

09.05.2023 до суду від керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області надійшли заперечення (вх. №15287/23), у яких прокурор просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження.

10.05.2023 до суду від ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15456/23).

15.05.2023 від ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. № 15924/23).

У судовому засіданні 15.05.2023 судом оголошено ухвалу у протокольній формі про відкладення розгляду справи на 07.06.2023.

24.05.2023 до суду від Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області надійшли пояснення (вх. № 17209/23).

30.05.2023 до суду від керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області надійшла відповідь на відзив (вх. № 17739/23).

05.06.2023 до суду від ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ надійшли клопотання про застосування ч. 9 ст. 129 ГПК України (вх. № 18365/23), клопотання про застосування висновків Верховного суду та практики Європейського суду з прав людини (вх. № 18363/23) та заява про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 18367/23) у якій відповідач, у випадку задоволення позову Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в частині стягнення з відповідача 132 424,07 грн. (або іншої суми, яка буде визначена судом), просить суд розстрочити виконання рішення суду в цій частині строком на один рік рівними щомісячними платежами.

07.06.2023 до суду від ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ надійшли заперечення (вх. № 18646/23).

У судовому засіданні 07.06.2023 суд оголосив протокольну ухвалу в порядку п.3 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження у справі №916/1055/23 та призначення справи до розгляду по суті в засіданні суду на 31.07.2023.

12.06.2023 до суду від Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області надійшли пояснення (вх. № 19178/23).

20.07.2023 до суду від керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області надійшло клопотання про застосування зазначених у клопотанні висновків Верховного суду (вх. № 24629/23).

31.07.2023 судове засідання не відбулось, у зв`язку з відсутністю інтернет з`єднання, про що секретарем судового засідання було складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 31.07.2023 було розгляд справи №916/1055/23 призначено на 31.08.2023.

У судовому засіданні 31.08.2023, суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 20.09.2023.

У судовому засіданні 20.09.2023 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області.

Прокурор зазначає, що опрацюванням даних оприлюднених на веб-порталі «Prozorro - публічні закупівлі» встановлено, що Відділ освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (Відділ освіти Вилківської міської ради) 03.03.2021 оголосив про проведення переговорної процедури «Електрична енергія, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» з очікуваною вартістю 1 027 583, 58 грн.

За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій UA-2021-03-02-006692-3 переможцем визначено ТОВ "ООЕК"з остаточною ціновою пропозицією 1 027 583, 58 грн. з ПДВ.

В подальшому, відділ освіти Вилківської міської ради із ТОВ «ООЕК» уклали Договір № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу на суму 1 027 583,58 грн.

Предметом вказаного договору є: електрична енергія, ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5 «електрична енергія», за ціною 2,10393295971 без ПДВ (2,524719551652 грн. з ПДВ) за 1 кВт*год, за обсяг електричної енергії: 407 009 кВт*год, загальною вартістю 1 027 583, 58 грн.

У подальшому до Договору № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 між сторонами укладено ряд додаткових угод:

Додаткова угода №1 від 28.07.2021, відповідно до якої змінено банківські реквізити Споживача.

Додаткова угода №2 від 23.09.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 2,7771915068172 грн. за 1 кВт*год., обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 330 280 кВт*год. та установлено, що угода розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 10.07.2021.

Додаткова угода №3 від 23.09.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 3,05491065749892 грн. за 1 кВт*год., обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 322 195 кВт*год. та установлено, що угода розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 10.07.2021.

Додаткова угода№4 від 23.09.2021, на підставі якої підвищено ціпу на електричну енергію до 3,23820529694886 грн. за 1 кВт*год., обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 317 619 кВт*год. та установлено, що угода розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 10.07.2021.

Додаткова угода №5 від 22.12.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 3,56171 грн. за 1 кВт*год., обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 362 153 кВт*год. та установлено, що угода розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 10.10.2021.

Додаткова угода №6 від 22.12.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 3,91752 грн. за 1 кВт*год., обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 354 557 кВт*год. та установлено, що угода розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 10.10.2021.

Однак, на думку прокурора, додаткові угоди № № 2, 3, 4, 5, 6 до Договору № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладено з порушенням вимог ет. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 180 ГК України, ст. 653 ЦК України, а відповідно мають бути визнані недійсними з наступних підстав.

Водночас прокурор зауважує, що не дивлячись на те, що станом на момент підписання Договору № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором, згідно з додатковими угодами № 2 від 23.09.2021, № 3 від 23.09.2021, № 4 від 23.09.2021, № 5 від 22.12.2021, № 6 від 22.12.2021 неодноразово змінено істотні умови Договору, а саме, збільшено ціну за одиницю товару з 2,524719551652 за 1 кВт*год до 3,91752 за 1 кВт*год та зменшено кількість споживання електричної енергії з 407 009 кВт*год до 354 557 кВт*год. Фактично ціна збільшилася більше ніж на 55 % порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.

Підставами для укладання додаткових угод були цінові довідки Харківської торгово-промислової палати:

№ 1868/21 від 11.08.2021, якою визначено середньозважені ціни на майданчику «на добу наперед» у торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України за першу декаду липня 2021 року та третю декаду липня 2021 року;

№1898/21 від 12.08.2021, якою визначено середньозважені ціни на майданчику «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за липень 2021 року та першу декаду серпня 2021 року;

№1898-1/21 від 12.08.2021, якою визначено середньозважені ціни на майданчику «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за першу декаду липня 2021 року та третю декаду липня 2021 року.

Джерелом Інформації для вказаних довідок є інформація з веб-сайту ДП «Оператор ринку».

Крім того, Вилківською міською радою надано копію листа ТОВ «ООЕК» № 13/03-6014 від 14.11.2022 щодо коливання ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за жовтень 2021 року та першу декаду листопада 2021 року, на підставі якої укладено додаткову угоду № 6 від 22.12.2022.

Підставами для укладення Додаткових угод № 2, 3, 4 від 23.09.2021 є довідки Харківської торгово-промислової палати № 1868/21 від 11.08.2021, № 1898/21 від 12.08.2021, № 1898-1/21 від 12.08.2022.

Однак, відповідно до абзаців 3, 4 п. 5.3.2. Договору наявність факту коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку, щодо розміру цін на Товар (електричну енергію) на момент укладання Договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій або інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку».

При цьому, прокурор зауважує, що довідку № 1868/21 від 11.08.2021 було надано для укладення додаткової угоди № 2 від 23.09.2021. Однак, вказана довідка не відображає коливання ціни електричної енергії на ринку щодо розміру цін на електричну енергію на момент укладання Договору та на момент звернення до Харківської торгово-промислової палати, оскільки у ній зазначено середньозважені ціни на майданчику «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за першу декаду липня 2021 року та третю декаду липня 2021 року.

Крім того, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати за своїм змістом є документом довідково-інформаційного характеру (фактографічно- інформаційним, як вказано в примітці до цього документу), що демонструє діапазон цін на електричну енергію на відповідний період в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку.

Таким чином, вказана довідка Харківської торгово-промислової палати не підтверджує коливання ціни на електричну енергію упродовж періоду з укладення Договору до підписання додаткової угоди № 2, оскільки: по-перше, вона не є саме експертним висновком, зробленим фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсумком; по-друге, констатування діапазону цін на електричну енергію за відсутності підтвердження ринкової вартості на момент укладення договору, позбавляє можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін.

Крім того, довідка № 1898/21 від 12.08.2021 використовувалася для укладання додаткової угоди № 3 від 23.09.2022. Однак, вказана довідка не відображає факт коливання ціни електричної енергії на ринку щодо розміру цін електричної енергії на дату звернення до Харківської торгово-промислової палати відносно попередньої зміни ціни, оскільки відображає середньозважені ціни на майданчику «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за липень 2021 року та першу декаду серпня 2021 року, при тому, що попередня ціна розраховувалася як середньозважена ціна за 3 декаду липня 2021 року. При цьому середньозважена ціна за 3 декаду липня 2021 року (1 623,28 грн./МВт.год за довідкою № 1868/21) є вищою, ніж середньозважена ціна за липень 2021 року (1 444,05 грн./МВт.год. за довідкою № 1898/21), а отже порівнюючи середньозважену ціну за 3 декаду липня 2021 року та першу декаду серпня 2021 року, процент збільшення ціни був би меншим.

Також, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати за своїм змістом є документом довідково-інформаційного характеру (фактографічно- інформаційним, як вказано в примітці до цих документів), що демонструє діапазон цін на електричну енергію на відповідний період в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку.

Таким чином, вказана довідка Харківської торгово-промислової палати не підтверджує коливання ціни на електричну енергію упродовж періоду з укладення Договору до підписання додаткової угоди № 3, оскільки: по-перше, вона не є саме експертним висновком, зробленим фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсумком; по-друге, констатування діапазону цін на електричну енергію за відсутності підтвердження ринкової вартості на момент укладення договору, позбавляє можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін.

Отже, Додаткова угода № 3 від 23.09.2021, на думку прокурора, підлягає визнанню недійсною.

Крім того, довідка № 1898-1/21 від 12.08.2021 використовувалася для укладання додаткової угоди № 4 від 23.09.2021. Однак, вказана довідка не відображає факт коливання ціни електричної енергії на ринку щодо розміру цін електричної енергії на дату звернення до Харківської торгово-промислової палати відносно попередньої зміни ціни, оскільки відображає середньозважені ціни на майданчику «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за першу декаду липня 2021 року та третю декаду липня 2021 року, та вказаний період є аналогічним періоду, вказаному у довідці № 1868/21 від 11.08.2021.

Таким чином, вказана довідка Харківської торгово-промислової палати не підтверджує коливання ціни на електричну енергію упродовж періоду з укладення Договору до підписання додаткової угоди № 4, оскільки: по-перше, вона не є саме експертним висновком, зробленим фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсумком; по-друге, констатування діапазону цін на електричну енергію за відсутності підтвердження ринкової вартості на момент укладення договору, позбавляє можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін.

Зазначена позиція узгоджується з положеннями постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21.

Отже, Додаткова угода № 4 від 23.09.2021 підлягає визнанню недійсною.

Крім того, 22.12.2021 між сторонами була укладена Додаткова угода № 5 до Договору, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 3,56171 грн. за 1 кВт*год.

Проте, Вилківською міською радою на запит Ізмаїльської окружної прокуратури не надано будь-які документальні докази щодо збільшення ціни за одиницю товару, що слугували підставою для укладення вищезазначеної додаткової угоди.

Отже, Додаткова угода № 5 від 22.12.2021 також підлягає визнанню недійсною.

З метою укладення додаткової угоди № 6, ТОВ «ООЕК» скерувало до відділу освіти Вилківської міської ради лист № 13/03-6014 від 19.11.2021 із проектом додаткової угоди № 6. У вказаному листі Постачальник зазначає, що відбулось значне коливання ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за жовтень 2021 (з 01.10.2021р. до 31.10.2021р.) та першу декаду листопада 2021 (з 01.11.2021р. по 10.11.2021р.), а відсоток коливання (зміни) ціни склав + 20.82 %.

На підставі вищезазначеного листа між сторонами була укладена додаткова угода № 6 від 22.12.2021 року до Договору, відповідно до якої підвищено ціну на електричну енергію до 3,91752 грн. за 1 кВт*год.

Однак, вказаний лист та інформація щодо коливання ціни, що у ньому міститься, не відповідають положенням абзацу 4 п. 5.3.2. Договору, оскільки не відображає факт коливання ціни електричної енергії на ринку щодо розміру цін електричної енергії відносно попередньої зміни ціни, та не є експертним висновком.

Таким чином, Додаткова угода № 6 від 22.12.2021, на думку прокурора, підлягає також визнанню недійсною.

Крім того, слід звернути увагу , шо додаткові угоди №№ 2, 3, 4 укладено в один день - 23.09.2021, та набрали чинності також в один день - 10.07.2021. Таким чином, кожна з вказаних додаткових угод поступово збільшує ціну за одиницю товару до 10%, але усі вони починають діяти з 10.07.2021, а отже, фактично, з вказаної дати ціна за одиницю товару збільшилася майже на 30 %.

Про вказаний факт також свідчить таблиця у листі Вилківської міської ради № 952/01-26 від 13.06.2022, відповідно до якої за додатковими угодами № 2, 3 до Договору розрахунок взагалі не здійснювався.

Додаткові угоди №№ 5, 6 також укладено в один день - 22.12.2021, та набрали чинності також в один день - 10.10.2021. Таким чином, кожна з вказаних додаткових угод поступово збільшує ціну за одиницю товару до 10%, але усі вони починають діяти з 10.10.2021, а отже, фактично, з вказаної дати ціна за одиницю товару збільшилася майже на 20 %.

Отже прокурор зазначає, що оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за Договором у відповідності до укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди № 2 від 23.09.2021, № 3 від 23.09.2021, № 4 від 23.09.2021, № 5 від 22.12.2021, № 6 від 22.12.2021 є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, отже мають бути визнані недійсними, а надміру сплачені кошти підлягають поверненню.

Також прокурор наголошує, що укладаючи Додаткову угоду № 2, ціну за одиницю товару збільшено з 2,524719551652 кВт*год. до 2,7771915068172 кВт*год., що є збільшенням ціни на 10 %.

Надалі, укладаючи Додаткові угоди №№ 3, 4, 5, 6 ціну за одиницю товару додатково збільшено до 3,91752 кВт*год., що загалом є на 55 % більше від ціни, встановленої у Договорі № 23-1037-ПВЦ.

Таким чином, на думку прокурора, Додаткові угоди № 3, 4, 5, 6 мають бути визнані недійсними ще з тієї підстави, що їхнє укладення призвело до збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%.

Враховуючи твердження прокурора про те, що Додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5, 6 укладено без достатніх на те підстав і вони є недійсними, то зобов`язання сторін регулюються Договором і Відділ освіти Вилківської міської ради мав сплатити: по 2,524719551652 грн. з ПДВ за 1 кВт*год за 354 558 кВт*год - 895 159,5 грн (замість 1 027 583,58 грн). Отже загальна сума переплати, яка підлягає стягненню із відповідача, складає 132 424,07 грн.

3.2. Доводи Південного офісу Держаудитслужби.

Оскільки заходи державного фінансового контролю у Старокозацькій сільській раді Білгрод-Дністровського району Біляївської міської ради не проводились, отже питання укладання договору №187/2021 та оспорюваних додаткових угод до нього не перевірялись.

Підставою для звернення до суду з позовом у даній справі не є результати державного фінансового контролю, відтак у Південного офісу Держаудитслужби відсутні пояснення щодо предмета спору.

На момент звернення до суду з позовом прокуратура отримала інформацію про відсутність у Південного офісу Держаудитслужби підстав для здійснення моніторингу спірної процедури закупівлі з огляду на виконання договору в повному обсязі

3.3. Доводи Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області підтримує позовні вимоги керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області та просить суд задовольнити їх повному обсязі.

3.4. Доводи Відділу освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

У поданих поясненнях позивач зазначає, що оскільки пункт 2 частини 5 статті 41 Закону № 922, який встановлює обмеження строків зміни ціни за одиницю товару - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту , коли сторони підписали договір про закупівлю , не діє у випадку зміни умов договору про закупівлю електроенергії, то Товариство з обмеженою відповідальністю « Одеська обласна енергопостачальна компанія» (Постачальник) засипали позивача додатковими угодами, розуміючи при цьому, що укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, гарантують собі можливість продати свій товар, але при цьому несуть ризики зміни його ціни. Позивач вважає, що Постачальник, маючи кваліфіковану юридичну службу, завідомо уже з порушенням терміну надавав додаткові угоди на підписання Відділом освіти.

Відділ освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області просить також звернути увагу на цей факт, адже саме цими діями Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» ввело в оману Відділ освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради при підписанні додаткових угод, що спричинило порушення термінів підписання і перевищення лімітів оплати.

Відсутність фахового спеціаліста з юридичних питань у Відділі освіти й спричинило проблему з відстоювання своїх прав й побоювання, що Постачальник може припинити постачання електроенергії повністю або частково. Школи та садочки прирівнюються до об`єктів критичної інфраструктури, тому припинення електропостачання могло привести до колапсу, а відтак і припинення організації освітнього процесу, що було неприпустимим. Харчування здобувачів освіти напряму залежить від стабільного постачання електроенергії , адже у всіх закладах приготування їжі відбувається на електроплитах, газове постачання відсутнє повністю.

3.5. Доводи ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ.

Відповідач стверджує про відсутність у прокурора правових підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави.

На думку відповідача, прокурором не було доведено наявність виключного випадку у правовідносинах між ТОВ «ООЕК» та Відділом освіти, молоді та спорту, що став підставою для звернення прокурора із позовом за захистом інтересів держави.

Отже, відповідач зазначає, що зі змісту позову вбачається, що прокурор звернувся до суду за захистом інтересів територіальної громади, а не за захистом інтересів держави, що суперечить приписам ст. 19, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України.

З огляду на те, що прокурором не доведено законодавчо встановленого факту порушення інтересів держави, бездіяльності уповноваженого органу, на думку відповідача, підстави для представництва прокурором інтересів держави у даній справі відсутні, а тому позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати у зв`язку з чим позовна заява прокурора підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Також відповідач зазначає, що у прокурора відсутні правові підстави для звернення до суду в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби.

Оскільки підставою для звернення прокурора до суду із позовом у даній справі не є результати державного фінансового контролю, а відтак, на думку відповідача, залучення прокуратурою Південного офісу Держаудитслужби в якості позивача у даній справі є безпідставним та неможливим, оскільки у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача.

Відповідач стверджує про відсутність у прокурора правових підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Зі змісту позовних вимог прокурора вбачається, що позов було подано не на захист інтересів Вилківської міської ради, а на захист інтересів Відділу освіти, молоді та спорту. Крім того, прокурором в інтересах Вилківської міської ради не заявлено жодних позовних вимог.

Таким чином, прокурором не доведено: як саме було порушено інтереси Вилківської міської ради, зважаючи на те, що останнє не є стороною договору № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 року та оспорюваних додаткових угод; яким чином, задоволення позову прокурора призведе до поновлення нібито порушених прав Вилківської міської ради.

З урахуванням наведеного, у прокурора відсутні правові підстави для представництва інтересів держави в особі Вилківської міської ради, а отже позов прокурора поданий в інтересах держави в особі Вилківської міської ради підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

У прокурора, на думку відповідача, також відсутні правові підстави для звернення до суду в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту.

В обґрунтування зазначених тверджень відповідач стверджує, що замовники публічних закупівель (Відділ освіти, молоді та спорту ) не можуть здійснювати контроль у сфері публічних закупівель, оскільки це відноситься до компетенції рахункової палати, Антимонопольного комітету України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (в межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України).

На думку відповідача, Відділ освіти, молоді та спорту мав бути залучений до участі у даній справі у якості відповідача, а не позивача, оскільки оспорювані додаткові угоди були підписані з обох сторін, в тому числі з боку Відділу освіти, молоді та спорту, а отже Відділ освіти, молоді та спорту не може бути позивачем у даній справі, та повинно було бути залучено у якості відповідача.

Також на думку відповідача, прокурором порушено приписи ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», якою визначено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

При цьому, відповідач стверджує, що прокурором не було доведено, що спірні додаткові угоди вчинені з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі».

Однак відповідач наголошує, що пунктом 2.3. Договору та Додатком 3 до Договору було визначено саме очікувані обсяги споживання (постачання) електричної енергії Споживачу (чем), а не фактичні. На підставі наведеного твердження прокуратури про те, що ТОВ «ООЕК» зобов`язалося поставити обсяг електричної енергії в обсязі 407 009 кВт.год загальною вартістю 1 027 583,58 грн. з ПДВ. не є вірним.

Водночас відповідач звертає увагу суду, що згідно із п. 1 комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору), ціна на електричну енергію для клієнта визначається за формулою. Згідно наведеної формули ціна за спожиту електричну енергію клієнтом визначається на підставі показників ціни закупівлі електричної енергії Постачальником на ринках електричної пропозиції, грн/кВт.год з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який визначається Постановами НКРЕКП та з урахуванням ціни на послуги, пов`язані із постачанням електричної енергії клієнту.

Відповідно до п. 5.3.2 Договору, наявність факту коливання ціни Товару на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару на ринку або інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку».

Відтак, сторони узгодили між собою порядок зміни ціни у випадку коливання цін на ринку електричної енергії, а також узгодили документи, якими такі коливання можуть підтверджуватись.

Так, згідно умов комерційної пропозиції у разі зміни складових ціни на електричну енергію внаслідок внесення змін до законодавства або прийняття нового законодавства, що впливає на порядок формування або розмір ціни, зміни (у т.ч. збільшення) державних регульованих цін, що включені в ціну на електричну енергію, інші зміни складових ціни, - в періоді наступному за розрахунковим, проводиться перерахунок вартості електричної енергії.

Так, між сторонами було укладено додаткові угоди №№ 2-6, які оспорюються прокурором. При цьому, на думку відповідача, при укладенні вказаних додаткових угод, сторонами не було допущено порушень Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, яка діяла на дату укладення оспорюваних додаткових угод.

Відповідач зазначає, що чинним законодавством України не визначено виключний перелік органів, до компетенції яких відноситься надання підтверджуючих документів щодо коливання ціни товару на ринку, а також жодним нормативно- правовим актом не затверджено виключний перелік підтверджуючих документів щодо коливання ціни товару на ринку, в тому числі відсутні законодавчо визначені обов`язкові вимоги до назви, змісту, зазначення конкретного виробника товару, проміжку часу або конкретної дати, за які визначається коливання ціни, тощо для таких документів (аналогічний висновок викладено в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 р. по справі № 520/16846/2020).

Зазначене твердження підтверджується також листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016р., в якому зазначено, що перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію про коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним, у зв`язку із чим відповідач не обмежений у виборі органів, установ, організацій та виду документу для встановлення та підтвердження факту коливання ціни за одиницю товару на ринку.

Як вже було зазначено вище, в п. 5.3.2. Договору, сторони узгодили порядок за яким підтверджується факт коливання ціни на ринку електричної енергії.

Так, згідно із п. 5.3.2 Договору, наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) (згідно з ч. 6, 9 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії») для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку.

Необґрунтованими, на думку відповідача, є доводи прокурора відносно того, що підставим для укладення оспорюваних додаткових угод були цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 1868/21 від 11.08.2021 р., № 1898/21 від 12.08.2021 р. р., № 1898-1/21 від 12.08.2021 р. Як вбачається з тексту додаткових угод №№ 2-6 підставами для внесення змін щодо ціни за одиницю товару було коливання ціни такого товару, що підтверджується інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua). Надані прокурором цінові довідки Харківської торгово- промислової палати № 1868/21 від 11.08.2021 р., № 1898/21 від 12.08.2021 р. р., № 1898-1/21 від 12.08.2021 р. не стосуються предмета доказування у даному спорі, а отже, з огляду на положення ч. 1 ст. 76 ГПК України, суд не повинен брати до розгляду вказані цінові довідки. З цих же підстав не підлягають спростовуванню і доводи прокурора щодо неналежного оформлення вказаних цінових довідок, оскільки такі цінові довідки не стосуються предмета доказування у даному спорі.

Необґрунтованими є також доводи прокурора щодо ненадання з боку ТОВ «ООЕК» належного обґрунтування та документального підтвердження факту коливання ціни на ринку, оскільки умовами Договору не передбачено обов`язку ТОВ «ООЕК» надавати споживачу (чи прокуратурі) таке документальне підтвердження. При цьому, інформація, розміщена на сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) знаходиться у відкритому доступі.

Водночас відповідач звертає увагу суду, що додаткові угоди до договору оскаржуються прокурором лише в частині умов щодо збільшення ціни за одиницю товару, однак, в позові прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди №№ 2-6 у повному обсязі, а не лише в частині збільшення ціни за одиницю товару, що свідчить про порушення ст. 217 ЦК України.

На думку відповідача, прокурором не було доведено факт передачі з боку ТОВ «ООЕК» електричної енергії в меншому обсязі, аніж це визначено умовами Договору, що виключає можливість застосування ч. 1 ст. 670 ЦК України. Крім того, розрахунок стягуваної суми з відповідача прокурор здійснив шляхом визначення різниці в ціні поставленого товару, що суперечить приписами ч. 1 ст. 670 ЦК України, а отже такий розрахунок є необґрунтованим.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Як встановлено з матеріалів справи, Відділ освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (Відділ освіти Вилківської міської ради) на електронному майданчику Prozorro оголосив про проведення переговорної процедури «Електрична енергія, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» з очікуваною вартістю 1 027 583, 58 грн.

За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій UA-2021-03-02-006692-3 переможцем визначено ТОВ "ООЕК" з остаточною ціновою пропозицією 1 027 583, 58 грн з ПДВ.

Як вбачається судом, згідно Протоколу № 53 від 0.03.2021 переговорів між Уповноваженою особою відділу освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області Григорович С.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» стосовно узгодження питань щодо закупівлі по предмету електрична енергія код ДК 021:2015 09310000-5 (електрична енергія), встановлено, що:

1. ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» має можливість забезпечити виконання зобов`язань по договору щодо постачання по предмету електрична енергія - код ДК 021:2015 - 09310000-5 (електрична енергія).

2. Очікуваний обсяг закупівлі: 407 009 кВт*год.

3. Очікувана вартість предмета закупівлі: 1 027 583,58 грн. ( один мільйон двадцять сім тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 58 коп.) з ПДВ.

4. Ціна за 1 кВт*год. - 2,52471955165 грн. з ПДВ.

5. Джерело фінансування закупівлі: кошти місцевих бюджетів.

6. Місце постачання:

-Кілійський район, м. Вилкове, вул. Моряків Десантників,буд.7;

-Кілійський район, м. Вилкове, вул.Прикордонна,буд.5;

-Кілійський район, с. Десантне, вул.Сонячна,буд.58;

-Кілійський район, с. Мирне, вул.Сонячна,буд.26;

-Кілійський район, м. Вилкове, вул.Різдвяна,буд.62;

-Кілійський район, м. Вилкове. вул.Т.Повстання,буд.40;

-Кілійський район, с. Десантне, вул.Шкільна,буд.З7;

-Кілійський район, с. Мирне. вул.Дружба,буд.2;

-Кілійський район, с. Новомиколаївка, вул.Дунайська,буд.34;

-Кілійський район, м. Вилкове. вул.Б.Канал,буд. 1 Оа.

-Кілійський район, с. І Іриморське, вул. Ьесарабська.7

-Кілійський район, с. Приморське, вул.Морська,81.

7. Строк постачання: до 31.12.2021.

18.03.2021 між Відділом освіти Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (споживач) та ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (постачальник) було укладено Договір № 23-1037-ПВЦ, згідно п. 2.1. якого Постачальник продає електричну енергію за кодом CPV за ДК 021:2015 « 09310000-5 Електрична енергія» Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії.

Відповідно до п. 3.11 Договору, початком постачання електричної енергії споживачу є дата підписання договору.

У п. 1.2. Договору передбачено, що місце постачання енергії: згідно Додатку до заяви-приєднання.

Положеннями п. 5.1. Договору визначено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення піни електричної енергії, обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Загальна ціна цього Договору на 2021 рік складає 856 319,65 грн без ПДВ, крім того ПДВ 171 263,93 грн, разом ціпа цього Договору становить 1 027 583,58 грн з ПДВ (п. 5.2. Договору).

Згідно п. 5.3. Договору, зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) може відбуваюся відповідно до умов ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови що зазначені, зміни призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

5.3.1.Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичною обсягу видатків споживача;

5.3.2. Не раніше. ніж від дати початку постачання електричної енергії та ним Договором, зміни ціни вбік збільшення та одиницю електричної енергії не більше ніж на 10 відсотків (від ціни зазначеної в Специфікації) у разі коливання ціни на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник звертається з письмовим попередженням до Споживача та 20 днів після настання дати, вказаної в попередженні Постачальника, і за відсутності заяви Споживача про розірвання Договору (при факті споживання будь-якого обсягу електричної енергії) Договір вважається зміненим відповідно до запропонованих умов.

Зменшення ціни за одиницю електричної енергії може бути здійснено без обмеження строків та розмірів.

Наявність факту коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку, щодо розміру цін на Товар (електричну енергію) на момент укладання Договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій або інформацією з веб сайту ДП «Оператор ринку».

У разі виникнення необхідності у подальшій зміні ціни Товару (електричної енергії (відносно попередньої зміни ціни) наявність факту коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідкою щодо розміру цін Товару (електричної енергії) тільки на дату звернення до вказаних органів, установ, організацій або інформацією з веб сайту ДП «Оператор ринку».

Згідно 5.4. Договору, Споживач залишає за собою право на можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування та виробничих потреб.

Відповідно до 5.5. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

У п. 5.10. Договору сторони погодили, що приймання - передача електричної енергії, поставленої Постачальником та прийнятої Споживачем у розрахунковому періоді оформлюється шляхом підписання (сторонами щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі оплати за фактично отриману електричну енергію на підставі акта приймання-передавання товарної продукції у строк, визначений у акті, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, але в будь якому випадку не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів після закінчення розрахункового періоду (п. 5.11. Договору).

Положеннями п. 13.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2021 р., а в частині здійснення розрахунків Споживачем за фактично спожитої електричної енергії до повного виконання зобов`язань.

Згідно п. 13.2. Договору, Постачальник має повідомити про намір внесення будь-яких змін до умов Договору Споживача не пізніше, ніж та 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику. якщо Споживач не приймає нові умови

Відповідно до п. 13.3. Договору, якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством, зміни до умов Договору можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

У подальшому до Договору № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 між сторонами укладено ряд додаткових угод:

Додаткова угода №1 від 28.07.2021, відповідно до якої змінено банківські реквізити Споживача.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами виконання умов договору ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ було поставлено, а Відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області отримано електричну енергію:

1. у березні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції № 23-10372/1 від 05.04.2021 92587 кВт-год на загальну суму 233 755,91 грн;

2. у квітні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції № 23-10372/1 від 16.04.2021 81079 кВт-год на загальну суму 204701,45 грн;

3. у травні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції № 23-10372/1 від 18.05.2021 34818 кВт-год на загальну суму 87905,56 грн;

4. у червні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції № 23-10372/1 від 05.04.2021 19589 кВт-год на загальну суму 49 456,67 грн;

5. у липні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції № 23-10372/1 від 26.07.2021 13273 кВт-год на загальну суму 33510,56 грн;

6. у серпні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції № 23-10372/1 від 13.08.2021 9450 кВт-год на загальну суму 30 600,98 грн;

7. у вересні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції № 23-10372/1 від 24.09.2021 9599 кВт-год на загальну суму 31083,44 грн;

8. у жовтні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції № 23-10372/1 від 26.10.2021 18130 кВт-год на загальну суму 58 708,57 грн;

9. у листопаді 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції № 23-10372/1 від 24.11.2021 37393 кВт-год на загальну суму 146 487,82 грн;

10. у грудні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції № 23-10372/1 від 23.12.2021 38640 кВт-год на загальну суму 151 372,62 грн.

Відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області було оплачено вартість отриманої електричної енергії на загальну суму 1 027 583,58 грн, та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: №41 від 12.12.2021 на суму 85533,64 грн, № 142 від 28.0.2021 на суму 908,00 грн, № 118 від 27.09.2021 на суму 602,04 грн, № 80 від 02.08.2021 на суму 80 602,61 грн, № 71 від 25.06.2021 на суму 705,10 грн, № 51від 19.05.2021 на суму 1100,53 грн, № 41 від 09.04.2021 на суму 23722,24 грн, № 48 від 19.04.2021 на суму 15600,22 грн, № 158 від 26.11.2021 на суму 2590,96 грн, № 38 від 24.12.2021 на суму 65838,98 грн, № 66 від 19.05.2021 на суму 12603,38 грн, № 172 від 28.10.2021 на суму 1143,08 грн, № 147 від 27.09.2021 на суму 2053,00 грн, № 129 від 20.08.2021 на суму 1577,00 грн, № 100 від 25.06.2021 на суму 2300,02 грн, № 110 від 02.08.2021 на суму 1237,10 грн, № 197 від 26.11.2022 на суму 2930,30 грн, № 158 від 27.09.2021 на суму 690,00 грн, № 140 від 20.08.2021 на суму 1000,04 грн, № 106 від 25.06.2021 на суму 330,03 грн, № 48 від 09.04.2021 на суму 2297,07 грн, № 121 від 02.08.2021 на суму 430,00 грн, № 76 від 19.05.2021 на суму 1813,00 грн, № 213 від 25.06.2021 на суму 23012,79 грн, № 82 від 09.04.2021 на суму 77374,98 грн, № 205 від 26.11.2021 на суму 2971,92 грн, № 157 від 19.05.2021 на суму 35833,28 грн, № 186 від 28.10.2021 на суму 500,62 грн, № 109 від 19.04.2021 на суму 63857,64 грн, № 10 від 20.08.2021 на суму 6874,70 грн, № 89 від 19.04.2021 на суму 122612,83 грн, № 32 від 26.11.2021 на суму 63318,88 грн, № 17 від 27.09.2021 на суму 14040,82 грн, № 13 від 20.08.2021 на суму 20789,24 грн, № 24 від 28.10.2021 на суму 31141,78 грн, № 4 від 02.08.2021 на суму 14007,13 грн, № 27 від 28.10.2021 на суму 25015,09 грн, № 4 від 02.08.2021 на суму 17233,72 грн, № 36 від 26.11.2021 на суму 74675,76 грн, № 21 від 27.09.2021 на суму 13697,58 грн, № 178 від 25.06.2021 на суму 23108,73 грн, № 29 від 09.04.2021 на суму 2000,00 грн, № 64 від 09.04.2021 на суму 128361,62 грн, № 128 від 19.05.2021 на суму 36555,37 грн, № 94 від 20.08.2021 на суму 360,00 грн, № 57 від 19.04.2021 на суму 1500,00 грн, № 36 від 19.04.2021 на суму 1130,76 грн.

Однак, на думку прокурора, додаткові угоди № № 2, 3, 4, 5, 6 до Договору № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладено з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 180 ГК України, ст. 653 ЦК України, а відповідно мають бути визнані недійсними, а також підлягає поверненню сума здійсненої переплати у розмірі 132 424,07 грн.

5. Позиція суду

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Так при зверненні до суд з відповідним позовом в інтересах держави, прокурором зазначено позивачами Південний офіс Держаудитслужби, Вилківську міську раду Ізмаїльського району Одеської області та Відділ освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 8 цього Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до п.п. 8 та 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п. 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до підпункту 17-2 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань забезпечує, зокрема, самопредставництво в судах України без окремого доручення через державних службовців юридичної служби та інших структурних підрозділів Держаудитслужби відповідно до положень про такі структурні підрозділи Держаудитслужби, через державних службовців структурних підрозділів міжрегіональних територіальних органів відповідно до положень про такі органи.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17.

При цьому Держаудитслужба може бути позивачем у справі. Питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи, які мають з`ясовуватися у суді з наведенням відповідного обґрунтування у судовому рішенні (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).

Отже, виходячи з наведеного, а також постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №918/1222/21, Південний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч. 3 ст. 140 Конституції України, ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та Інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань Інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини І статті 26).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», якою визначено повноваження сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін передбачено здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Відповідно до ч. І ст. 57 Бюджетного кодексу України не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. З Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Частинами І, 2 ст. 13 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Складовими частинами загального фонду бюджету є:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

4) фінансування загального фонду бюджету.

Відповідно до п. 9.4. «Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 938 від 23.08.2012 кошти, які надходять на рахунки розпорядників бюджетних коштів, уважаються отриманими доходами розпорядників бюджетних коштів або коштами, що відносяться на відновлення касових видатків.

Згідно з абз. 1 п. 2.4. «Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 372 від 02.04.2014, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

Таким чином, відновлення касових видатків - це повернення установі коштів, які вона раніше перерахувала тому чи іншому контрагенту.

Кошти, що надходять як відновлення видатків загального фонду попереднього періоду, не можуть бути відновлені для розпорядника, а їх слід перераховувати в доходи загального фонду відповідного бюджету.

Таким чином, у даному випадку, кошти, сплачені Відділом за договором у попередньому періоді (протягом 2021 року), які підлягають стягненню і поверненню на рахунок Відділу у поточному періоді, надалі підлягають поверненню до загального фонду місцевого бюджету Вилківської міської територіальної громади.

Отже, враховуючи, що укладення неправомірних угод призвело до зайвих видатків із місцевого бюджету громади, шкода у зв`язку з їх укладенням завдана, у тому числі, інтересам територіальної громади, захист яких відповідно до законодавства має здійснювати Вилківська міська рада, яка є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Також прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави в особі відділу освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові ВСУ від 21.03.2019 у справі № 912/898/18 «проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Таким чином, Відділ, як структурний підрозділ органу місцевого самоврядування, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснюється закупівля електричної енергії за договором), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. З ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22.

Ізмаїльською окружною прокуратурою направлявся запит № 59-2202вих- 22 від 27.05.2022 на адресу Південного офісу Держаудитслужби з метою отримання інформації щодо вжиття органами Держаудитслужби заходів з проведення моніторингу закупівлі (UA-2021-03-02-006692-a, усунення виявлених порушень у судовому порядку, а також щодо надміру сплаченої суми за Договором.

Відповідно до відповіді Південного офісу Держаудитслужби № 151531- 17/1360-2022 від 06.06.2022 повідомлено, що заходи щодо проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-02-006692-a та усунення виявлених порушень у судовому порядку офісом не вживалися.

Ізмаїльською окружною прокуратурою направлявся запит № 59-2664вих- 22 від 22.06.2022 на адресу Південного офісу Держаудитслужби з метою отримання інформації щодо включення до плану перевірок проведення державного фінансового контролю у Вилківській міській раді Ізмаїльського району Одеської області, а також про вжиття органами Держаудитслужби України заходів щодо проведення перевірки додаткових угод, якими неодноразово збільшено ціну за одиницю товару, до договору, укладеного за закупівлею UA-2021-03-02-006692-a, та усунення виявлених порушень у судовому порядку.

Відповідно до відповіді Південного офісу Держаудитслужби № 151531-17/1657-2022 від 07.07.2022 повідомлено, що Планом проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року проведення заходів державного фінансового контролю у Вилківській міській раді Ізмаїльського району Одеської області не передбачено. Інформацію про заходи щодо проведення моніторингу процедури закупівлі UA- 2021-03-02-006692-а та усунення виявлених порушень у судовому порядку офісом у своїй відповіді не надано.

Крім того, Ізмаїльською окружною прокуратурою направлено запит № 59-1228 вих-22 від 28.03.2022 на адресу Вилківської міської ради з метою отримання інформації щодо результатів виконання Договору № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021, підстав зменшення обсягів поставки та підвищення ціни на електричну енергію відповідно до укладених додаткових угод, вжитих за вищевказаним фактом заходів з питання усунення виявлених порушень, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку надміру сплачених коштів.

Однак, у своїй відповіді № 527/01-26 від 11.04.2022 Вилківською міською радою жодної інформації з числа запитуваної, не повідомлено, а також надано копії документів не у повному обсязі.

Ізмаїльською окружною прокуратурою направлено запит № 59-2199вих-22 від 27.05.2021 на адресу Вилківської міської ради з аналогічних питань.

При цьому, як вказує прокурор, відповідно до ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування" держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Також прокурор вказує на те, що зазначені у позові порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18.

Матеріалами справи також підтверджується, що Ізмаїльська окружна прокуратура на адресу позивачів скерувала повідомлення, в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру", № 59-855вих-23, № 59-854вих-23, № 59-853вих-23 від 20.12.2022 про намір звернутися до господарського суду в їх інтересах із зазначеним позовом.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, а наявність або відсутність порушених прав позивачів має встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.

5.2. Щодо визнання Додаткових угод №№ 2, 3, 4, 5, 6 до Договору № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 недійсними.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України - кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом

Статтею 526 ЦК встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 2 ст. 632 ЦК України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 20 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі; під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.22 цього Закону тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У частині четвертій статті 41 цього Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 цієї частини).

Таким чином, системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

-ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Окрім того, Верховний Суд у постанові 13.04.2023 по справі №908/653/22 вказав наступне:

"Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", яка вступила в законну силу 19.04.2020.".

Як вже було зазначено судом, положення п.2 ч.5 ст. 41 Закону №922-VIII прямо передбачають, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

При цьому, суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Як встановлено судом, фактично збільшення ціни на електричну енергію більш ніж на 50 відсотків відбулось у два етапи 23.09.2021 (Додаткові угоди № 2, № 3, № 4) та 22.12.2021 (Додаткові угоди № 5 та № 6).

В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни на одиницю товару відповідач посилається на документально підтверджений факт коливання ціни товару на ринку протягом дії договору, відтак, за доводами відповідача, сторони правомірно за взаємною згодою вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу, при цьому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі.

Водночас, з урахуванням положень закону щодо можливості зміни ціни виключно у разі коливання ціни такого товару на ринку, дослідженню та встановленню підлягає наявність факту такого коливання в бік збільшення.

При цьому, приймаючи до уваги, що внесення змін до договору відбувається на підставі положень ст.652 ЦК України, першочерговим є питання можливості сторін передбачити таку зміну обставин та закласти її у підприємницький ризик.

Оскільки договір укладається за наслідком проведення тендеру та обрання переможця, який фактично запропонував найнижчу ціну, що відповідно є вигідним для покупця електричної енергії, за висновком суду істотність зміни ціни має розглядатися та оцінюватися не у порівнянні з найменшою ціною у період дії договору, а принаймні з ціною, що мала місце станом на момент подачі тендерної пропозиції.

Оцінюючи обґрунтованість підстав для внесення змін до договору шляхом укладання додаткових угод №№ 2, 3, 4, 5, 6 до Договору № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021, суд зауважує, що у оскаржуваних додаткових угодах сторонами зазначено про зміну ціни за електричну енергію у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку та без збільшення загальної вартості договору, що підтверджується інформацією з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Як вбачається із даних, наведених відповідачем із офіційного веб-сайту ДП "Оператор ринку":

- в порівнянні середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за 1 дек. липня 2021р (з 01.07.2021 по 10.07.2021) та 2 дек. липня 2021 (з 11.07.2021 по 20.07.2021) відсоток коливання (зміни) ціни у бік збільшення склав + 47,28 %;

- в порівнянні середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за 2 дек. липня 2021 (з 11.07.2021 по 20.07.2021) та 1 дек. серпня 2021р (з 01.08.2021 по 10.08.2021) відсоток коливання (зміни) ціни у бік збільшення склав + 36,82 %;

- в порівнянні середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за 3 дек. липня 2021 (з 21.07.2021 по 31.07.2021) та 2 дек. серпня 2021(з 11.08.2021 по 20.08.2021) відсоток коливання (зміни) ціни у бік збільшення склав + 28,04%;

- в порівнянні середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за 1 декаду жовтня 2021р. (з 01.10.2021 по 10.10.2021) та 1 декаду листопада 2021 (з 01.11.2021 по 10.11.2021) відсоток коливання (зміни) ціни у бік збільшення склав + 31,42 %;

- в порівнянні середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за жовтень 2021 (з 01.10.2021 по 31.10.2021) та 1 декаду листопада 2021 (з 01.11.2021 по 10.11.2021) відсоток коливання (зміни) ціни у бік збільшення склав + 20,82 %.

Водночас, прокурором до позовної заяви додано довідки Харківської торгово-промислової палати № 1868/21 від 11.08.2021, № 1898/21 від 12.08.2021, № 1898-1/21 від 12.08.2022 та вказано, що ці довідки стали підставою для укладення Додаткових угод №№ 2, 3, 4, 5, 6.

Однак, на думку прокурора, зазначені довідки не підтверджують коливання ціни на електричну енергію упродовж періоду з укладення Договору до підписання додаткових угод, оскільки: по-перше, вони не є саме експертним висновком, зробленим фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсумком; по-друге, констатування діапазону цін на електричну енергію за відсутності підтвердження ринкової вартості на момент укладення договору, позбавляє можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін.

При цьому, згідно тверджень відповідача, цінові довідки Харківської торгово-промислової палати не були підставим для укладення оспорюваних додаткових угод.

Підставами для внесення змін щодо ціни за одиницю товару було коливання ціни такого товару, що підтверджується інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку».

Водночас суд наголошує, що умовами Договору не передбачено обов`язку ТОВ «ООЕК» надавати споживачу документальне підтвердження факту коливання ціни на ринку. При цьому, інформація, розміщена на сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) знаходиться у відкритому доступі.

Отже, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016, а також положення п. 5.3.2. Договору, суд вважає підтвердженим наявність факту коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку та відповідно наявність підстав для збільшення ціни за одиницю товару.

Таким чином, з огляду на підтвердження наявності підстав для збільшення ціни за одиницю товару для укладання додаткової угоди № 2 від 23.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021, а також враховуючи збільшення ціни за одиницю товару лише на 10%, суд доходить висновку, що зазначена додаткова угода не підлягає визнанню недійсною.

Разом із тим, суд звертає увагу, що під час укладання додаткових угод №№ 3, 4, 5, 6 Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021, в супереч вимог ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони погодили збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 відсотків.

Між тим, при укладанні в один день додаткових угод №2, №3 та №4 (23.09.2021) , а також укладання в один день Додаткові угоди № 5 та № 6 (22.12.2021), на думку суду, сторонами фактично здійснено штучне «розбивання» однієї зміни ціни у процедурі закупівлі на три додаткові угоди та потім ще на дві, що, за думкою суду, свідчить про недобросовісність поведінки при виконанні договору.

Крім того, суд також вважає за необхідне відмітити, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 50% шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, а укладання спірних угод у цьому випадку фактично призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

При цьому погодження позивача 1 на підписання додаткових угод не зумовлює їх правомірність та не впливає на висновки суду щодо недотримання сторонами законодавства про закупівлі. Зазначене спростовує доводи відповідача та позивача 1 щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наявність згоди сторін на внесення змін до договору.

При цьому суд зауважує, що відповідач помилково тлумачить положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару, оскільки положення цієї статті не застосовуються лише в частині строків зміни ціни, а не в частині обмежень більш ніж на 10% збільшення ціни за одиницю товару.

Враховуючи викладене, додаткові угоди №3-6 до договору є недійсними в силу статті 41 Закону №922-VIII, та, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін, а отже вимоги прокуратури в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 926/324/20 зазначено, що при застосуванні положень статей 215, 217 ЦК України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16).

Таким чином, оскільки ціна за одиницю товару є істотною умовою Договору № 23-1037-ПВЦ та додаткових угод №№ 3, 4, 5, 6, укладених до такого Договору, а отже вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними у повному обсязі.

5.4. Щодо стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 132 424,07 грн.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно ч. 3 ст. 66 Закону, відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов`язки та відповідальність сторін; строк дії договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Згідно з статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вже зазначалось, умовами договору № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 була встановлена вартість товару у розрахунку 2,524719551652 грн з ПДВ за 1кВт.

В подальшому, додатковою угодою № 2 до договору ціна за одиницю товару встановлена сторонами у розмірі 2,7771915068172 грн з ПДВ за 1кВт.

Таким чином, Відділу освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області за умовами договору та додаткової угоди № 2 до нього (за виключенням додаткових угод № 3-5, які визнані судом недійсними) повинна була здійснювати оплату із врахуванням додаткової угоди № 2, якою було підвищено ціну на електричну енергію до 2,7771915068172 грн з ПДВ за 1кВт.

Отже за весь період дії Договору, оплата мала здійснюватися у розмірі:

1. у березні 2021 на загальну суму 233 755,91 грн (2,524719551652 грн з ПДВ за 1кВт);

2. у квітні 2021 на загальну суму 204701,45 грн (2,524719551652 грн з ПДВ за 1кВт);

3. у травні 2021 на загальну суму 87905,56 грн (2,524719551652 грн з ПДВ за 1кВт);

4. у червні 2021 на загальну суму 49 456,67 грн (2,524719551652 грн з ПДВ за 1кВт);

5. у липні 2021 на загальну суму 33510,56 грн (2,524719551652 грн з ПДВ за 1кВт);

6. у серпні 2021 на загальну суму 26244,46 грн (2,7771915068172 грн з ПДВ за 1кВт);

7. у вересні 2021 на загальну суму 26658,26 грн (2,7771915068172 грн з ПДВ за 1кВт);

8. у жовтні 2021 на загальну суму 50350,48 грн (2,7771915068172 грн з ПДВ за 1кВт);

9. у листопаді 2021 на загальну суму 103 847,52 грн (2,7771915068172 грн з ПДВ за 1кВт);

10. у грудні 2021 на загальну суму 107 310,68 грн (2,7771915068172 грн з ПДВ за 1кВт).

Отже, загальна сума, що мала бути сплачена місцевою радою на користь відповідача за фактично поставлений товар, складає 923 741,25 грн.

Втім, на виконання договору №23-1037-ПВЦ, Відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області було перераховано на користь відповідача 1027583,58 грн.

Наведене свідчить про наявність надмірно сплачених Відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області грошових коштів на користь відповідача у розмірі 103 842,33 грн (1 027 583,58 грн 923 741,25 грн).

Додатково суд наголошує, що така позиція є сталою та послідовною, підтримана у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, яка ухвалена саме за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції після 19.04.2020) при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.

З урахуванням вищевикладеного, дані надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 103 842,33 підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ.

6. Щодо розстрочення виконання рішення суду.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При цьому, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк.

В обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 18365/23), ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ зазначило, що військова агресія рф проти України, яка триває вже більше року, стала безпосередньо причиною руйнівних подій на ринку електричної енергії. З огляду на повномасштабну війну рівень оплат споживачами вартості отриманої електричної енергії катастрофічно знизився, що змусило ТОВ «ООЕК» здійснювати закупівлю електричної енергію, в тому числі за кредитні кошти.

Крім того, введена постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» повна заборона відключення населення за неоплату фактично наданих житлово-комунальних послуг призвела до того, що побутові споживачі умисно не оплачують вартість отриманих житлово- комунальних послуг, розуміючи той факт, що такі послуги будуть надані за будь-яких умов без застосування до них процедури припинення їх надання та без нарахування будь-яких санкції. Вказане також призводить до постійного збільшення дебіторської заборгованості ТОВ «ООЕК» за надані послуги з постачання електричної енергії споживачам.

Також суттєвий негативний вплив на діяльність ТОВ «ООЕК» мають обставини щодо несвоєчасного виконання своїх зобов`язань перед постачальниками універсальних послуг з боку інших учасників ринку електричної енергії. Так, станом на 01.05.2023 р. загальна дебіторська заборгованість учасників ринку електричної енергії перед ТОВ «ООЕК» складає 3 840 404 717,16 грн., з якої:

- заборгованість споживачів за отриману електричну енергію складає 1 017 819 096,58 грн.;

- заборгованість інших учасників ринку електричної енергії складає 2 822 585 620,58 грн.

Також відповідач зазначає, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 05.06.2019 р. (із змінами та доповненнями) на ТОВ «ООЕК» покладено виконання спеціальних обов`язків із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Таким чином, ТОВ «ООЕК» є єдиним постачальником універсальних послуг на території Одеської області, від якого залежить надійне та якісне забезпечення електричною енергію населення всього регіону.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією рф проти України та введенням воєнного стану, згідно наказу Міністерства енергетики України №148 від 13.14.2022р., тимчасово, на період дії воєнного стану, споживачі, яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, внаслідок набуття ним статусу «дефолтний», переводяться до постачальника універсальних послуг на закріпленій території. Отже, ТОВ «ООЕК», крім виконання функцій постачальника універсальних послуг на території Одеської області, частково виконує функцію постачальника «останньої надії» у відповідності до наказу №148 від 13.14.2022.

Оцінюючи доводи заявника та надані ним в якості підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення докази, суд вказує наступне.

Так згідно інформації, відображеній у довідці від 17.05.2023, станом на 01.05.2023 загальна дебіторська заборгованість учасників ринку електричної енергії перед ТОВ «ООЕК», складає 3 840 404 717,16 грн, з якої: 1017819096,56 грн заборгованість споживачів за отриману електричну енергію та 2822585620,58 грн заборгованість інших учасників електричного ринку.

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ включено до затвердженого Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 09.02.2021 №109/од-2021, Переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки області та які формують економічний потенціал області.

Крім того, введення постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» повної заборони відключення населення за неоплату фактично наданих житлово-комунальних послуг, що призводить до постійного збільшення дебіторської заборгованості ТОВ «ООЕК» за надані послуги з постачання електричної енергії споживачам, на думку суду, ускладнюють виконання рішення суду у даній справі разовим платежем.

Оцінивши всі наведені обставини та надані відповідачем до заяви про розстрочення виконання рішення суду докази, суд доходить до висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та унеможливлюють сплату відповідачем заборгованості на користь позивача одним разовим платежем на теперішній час, що є підставою для розстрочення виконання судового рішення у даній справі.

На думку суду, надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі.

При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо строку розстрочення виконання рішення, враховуючи баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ про розстрочення виконання рішення суду зі встановленням термінів виконання розстрочки виконання рішення на 6 платежів рівними частинами.

7. Щодо судових витрат.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на прокуратуру та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 23.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410) та Відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68355, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Вилкове, вул. Т.Повстання, буд. 64; код ЄДРПОУ 42263559).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 23.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410) та Відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68355, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Вилкове, вул. Т.Повстання, буд. 64; код ЄДРПОУ 42263559).

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410) та Відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68355, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Вилкове, вул. Т.Повстання, буд. 64; код ЄДРПОУ 42263559).

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 22.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-1037-ПВЦ від 18.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410) та Відділом освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68355, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Вилкове, вул. Т.Повстання, буд. 64; код ЄДРПОУ 42263559).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410) на користь Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68355, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Вилкове, вул. Моряків-десантників, буд. 18; код ЄДРПОУ 04057014) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 103 842/сто три тисячі вісімсот сорок дві/грн 33 коп.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 13 420/тринадцять тисяч чотириста двадцять/ грн 00 коп.

8. В задоволенні решти позову відмовити.

9. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ задовольнити частково.

10. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 по справі №916/1055/23 в частині стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ без урахування судових витрат наступним чином:

- до 31.10.2023 -17 307,06 грн;

- до 30.11.2023 -17 307,06 грн;

- до 31.12.2023 -17 307,06 грн;

- до 31.01.2024 -17 307,06 грн;

- до 29.02.2024 -17 307,06 грн;

- до 31.03.2024 -17 307,03 грн.

11. У задоволенні решти заяви відмовити

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 02 жовтня 2023 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	20.09.2023
Оприлюднено	06.10.2023
Номер документу	113924038
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Невінгловська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 20.09.2023 по справі 916/1055/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/1055/23

Рішення від 20.09.2023

Рішення
від 20.09.2023 по справі 916/1055/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ