Постанова

від 10.07.2024 по справі 916/1055/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1055/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

прокурора - Баклан Н.Ю.,

представників учасників справи:

Південного офісу Держаудитслужби - не з`явився,

Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області - не з`явився,

Відділу освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна команія" - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 (суддя: Невінгловська Ю.М.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 (колегія суддів: Філінюк І.Г., Аленін О.Ю., Богатир К.В.)

у справі за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі:

1) Південного офісу Держаудитслужби (далі - Офіс Держаудитслужби);

2) Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі - Вилківська міська рада);

3) Відділу освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі - Відділ освіти)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Одеська ОЕК")

про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів.

Суть спору

1. У 2021 році Відділ освіти на електронному майданчику Prozorro оголосив про проведення переговорної процедури на закупівлю електричної енергії. Переможцем стало ТОВ "Одеська ОЕК", з яким відділ уклав договір про постачання електричної енергії споживачу відповідно до Закону "Про публічні закупівлі".

2. Після укладення договору сторони підписали декілька додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару та зменшення обсягу електричної енергії.

3. Прокурор, вбачаючи порушення Закону "Про публічні закупівлі" під час укладення додаткових угод, неодноразово звертався до Вилківської міської ради для усунення виявлених порушень та Офісу Держаудитслужби для проведення моніторингу закупівлі та усунення виявлених порушень у судовому порядку. Запитувані прокурором заходи не були вжиті.

4. Прокурор звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Офісу Держаудитслужби, Вилківської міської ради та Відділу освіти до ТОВ "Одеська ОЕК", в якій просив суд визнати недійсними додаткові угоди №2-6, стягнути з ТОВ "Одеська ОЕК" на користь Відділу освіти безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 132 424,07 грн.

5. Господарський суд Одеської області рішенням від 20.09.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024, позов задовольнив частково: визнав недійсними додаткові угоди №3-6, стягнув з ТОВ "Одеська ОЕК" на користь Вилківської міської ради безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 103 842,33 грн, в задоволенні решти позову відмовив.

6. ТОВ "Одеська ОЕК" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати та скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи правильно прокурор визначив Відділ освіти, який є стороною оскаржуваних правочинів, як позивача, а не відповідача;

- чи правильно прокурор визначив Офіс Держаудитслужби як орган, що має повноваження здійснювати моніторинг закупівлі, як позивача у справі; чи мали бути заявлені вимоги в його інтересах.

8. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. Відділ освіти на електронному майданчику Prozorro оголосив про проведення переговорної процедури "Електрична енергія, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" з очікуваною вартістю 1 027 583, 58 грн.

10. За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій UA-2021-03-02-006692-3 переможцем стало ТОВ "Одеська ОЕК" з остаточною ціновою пропозицією 1 027 583, 58 грн з ПДВ.

11. З Протоколу №53 від 02.03.2021 переговорів між Уповноваженою особою Відділу освіти Григорович С.І. та ТОВ "Одеська ОЕК" стосовно узгодження питань щодо закупівлі по предмету електрична енергія код ДК 021:2015 09310000-5 (електрична енергія), вбачається, що:

1) ТОВ "Одеська ОЕК" має можливість забезпечити виконання зобов`язань за договором щодо постачання з предмету електрична енергія - код ДК 021:2015 - 09310000-5 (електрична енергія);

2) очікуваний обсяг закупівлі: 407 009 кВт/год;

3) очікувана вартість предмета закупівлі: 1 027 583,58 грн з ПДВ;

4) ціна за 1 кВт/год. - 2,52471955165 грн. з ПДВ.

5) джерело фінансування закупівлі: кошти місцевих бюджетів.

6) місце постачання:

- Кілійський район, м. Вилкове, вул. Моряків Десантників, буд.7;

- Кілійський район, м. Вилкове, вул. Прикордонна, буд.5;

- Кілійський район, с. Десантне, вул. Сонячна, буд.58;

- Кілійський район, с. Мирне, вул. Сонячна, буд.26;

- Кілійський район, м. Вилкове, вул. Різдвяна, буд.62;

- Кілійський район, м. Вилкове. вул. Т.Повстання, буд.40;

- Кілійський район, с. Десантне, вул. Шкільна, буд.З7;

- Кілійський район, с. Мирне. вул. Дружба, буд.2;

- Кілійський район, с. Новомиколаївка, вул. Дунайська, буд.34;

- Кілійський район, м. Вилкове. вул. Б.Канал, буд. 10 а;

- Кілійський район, с. Приморське, вул. Бесарабська, 7;

- Кілійський район, с. Приморське, вул. Морська, 81;

7) строк постачання: до 31.12.2021.

12. 18.03.2021 Відділ освіти (як споживач) та ТОВ "Одеська ОЕК" (як постачальник) уклали Договір про постачання електричної енергії споживачу №23-1037-ПВЦ (далі - Договір), за умовами якого:

- постачальник продає електричну енергію за кодом CPV за ДК 021:2015 "09310000-5 Електрична енергія" споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (п.2.1.);

- початком постачання електричної енергії споживачу є дата підписання договору (п.3.1.);

- місце постачання енергії: згідно Додатку до заяви-приєднання (п.3.2.);

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п.5.1.);

- загальна ціна цього Договору на 2021 рік складає 856 319,65 грн без ПДВ, крім того ПДВ 171 263,93 грн, разом ціна Договору становить 1 027 583,58 грн з ПДВ (п.5.2.);

- зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) може відбуватися відповідно до умов ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" за умови, що зазначені зміни призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (п.5.3.), крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичною обсягу видатків споживача (п.5.3.1.);

- не раніше ніж від дати початку постачання електричної енергії за цим Договором, зміни ціни в бік збільшення та одиницю електричної енергії не більше ніж на 10 відсотків (від ціни, зазначеної в Специфікації) у разі коливання ціни на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, постачальник звертається з письмовим попередженням до споживача за 20 днів після настання дати, вказаної в попередженні постачальника, і за відсутності заяви споживача про розірвання Договору (за фактом споживання будь-якого обсягу електричної енергії) Договір вважається зміненим відповідно до запропонованих умов (п.5.3.2.);

зменшення ціни за одиницю електричної енергії може бути здійснено без обмеження строків та розмірів;

наявність факту коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку, щодо розміру цін на товар (електричну енергію) на момент укладання Договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій або інформацією з веб сайту ДП "Оператор ринку";

у разі виникнення необхідності у подальшій зміні ціни товару (електричної енергії (відносно попередньої зміни ціни) наявність факту коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідкою щодо розміру цін товару (електричної енергії) тільки на дату звернення до вказаних органів, установ, організацій або інформацією з веб сайту ДП "Оператор ринку";

- споживач залишає за собою право на можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування та виробничих потреб (п.5.4.);

- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.5.5.);

- приймання - передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання сторонами щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.5.6.);

- оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі оплати за фактично отриману електричну енергію на підставі акта приймання-передавання товарної продукції у строк, визначений у акті, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, але в будь якому випадку не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів після закінчення розрахункового періоду (п.5.7.);

- Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині здійснення розрахунків споживачем за фактично спожитої електричної енергії до повного виконання зобов`язань (п.13.1.);

- постачальник має повідомити про намір внесення будь-яких змін до умов Договору споживача не пізніше, ніж та 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір; постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (п.13.2.);

- якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством, зміни до умов Договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п.13.3.).

13. Сторони уклали до Договору такі додаткові угоди:

- додаткова угода №1 від 28.07.2021, відповідно до якої змінено банківські реквізити Споживача;

- додаткова угода №2 від 23.09.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 2,7771915068172 грн за 1 кВт/год., обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 330 280 кВт/год. та установлено, що угода розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 10.07.2021;

- додаткова угода №3 від 23.09.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 3,05491065749892 грн за 1 кВт/год., обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 322 195 кВт/год. та установлено, що угода розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 10.07.2021;

- додаткова угода №4 від 23.09.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 3,23820529694886 грн за 1 кВт/год., обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 317 619 кВт/год. та установлено, що угода розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 10.07.2021;

- додаткова угода №5 від 22.12.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 3,56171 грн за 1 кВт/год., обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 362 153 кВт/год. та установлено, що угода розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 10.10.2021;

- додаткова угода №6 від 22.12.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 3,91752 грн. за 1 кВт/год., обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 354 557 кВт/год. та установлено, що угода розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 10.10.2021.

14. За результатами виконання умов Договору ТОВ "Одеська ОЕК" поставило, а Відділ освіти отримав електричну енергію:

- у березні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції №23-10372/1 від 05.04.2021 92 587 кВт-год на загальну суму 233 755,91 грн;

- у квітні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції №23-10372/1 від 16.04.2021 81 079 кВт-год на загальну суму 204701,45 грн;

- у травні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції №23-10372/1 від 18.05.2021 34 818 кВт-год на загальну суму 87905,56 грн;

- у червні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції №23-10372/1 від 05.04.2021 19 589 кВт-год на загальну суму 49 456,67 грн;

- у липні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції №23-10372/1 від 26.07.2021 13 273 кВт-год на загальну суму 33510,56 грн;

- у серпні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції №23-10372/1 від 13.08.2021 9 450 кВт-год на загальну суму 30 600,98 грн;

- у вересні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції №23-10372/1 від 24.09.2021 9 599 кВт-год на загальну суму 31 083,44 грн;

- у жовтні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції №23-10372/1 від 26.10.2021 18 130 кВт-год на загальну суму 58 708,57 грн;

- у листопаді 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції №23-10372/1 від 24.11.2021 37 393 кВт-год на загальну суму 146 487,82 грн;

- у грудні 2021 року згідно акту приймання-передавання товарної продукції №23-10372/1 від 23.12.2021 38 640 кВт-год на загальну суму 151 372,62 грн.

15. Відділ освіти оплатив вартість отриманої електричної енергії на загальну суму 1 027 583,58 грн відповідно до платіжних доручень: №41 від 12.12.2021 на суму 85533,64 грн, №142 від 28.0.2021 на суму 908,00 грн, №118 від 27.09.2021 на суму 602,04 грн, №80 від 02.08.2021 на суму 80 602,61 грн, №71 від 25.06.2021 на суму 705,10 грн, №51від 19.05.2021 на суму 1 100,53 грн, №41 від 09.04.2021 на суму 23 722,24 грн, №48 від 19.04.2021 на суму 15 600,22 грн, №158 від 26.11.2021 на суму 2 590,96 грн, №38 від 24.12.2021 на суму 65 838,98 грн, №66 від 19.05.2021 на суму 12 603,38 грн, №172 від 28.10.2021 на суму 1 143,08 грн, №147 від 27.09.2021 на суму 2 053,00 грн, №129 від 20.08.2021 на суму 1 577,00 грн, №100 від 25.06.2021 на суму 2 300,02 грн, №110 від 02.08.2021 на суму 1 237,10 грн, №197 від 26.11.2022 на суму 2 930,30 грн, №158 від 27.09.2021 на суму 690,00 грн, №140 від 20.08.2021 на суму 1 000,04 грн, №106 від 25.06.2021 на суму 330,03 грн, №48 від 09.04.2021 на суму 22 97,07 грн, №121 від 02.08.2021 на суму 430,00 грн, №76 від 19.05.2021 на суму 1 813,00 грн, №213 від 25.06.2021 на суму 23 012,79 грн, №82 від 09.04.2021 на суму 77 374,98 грн, №205 від 26.11.2021 на суму 2 971,92 грн, №157 від 19.05.2021 на суму 35 833,28 грн, №186 від 28.10.2021 на суму 500,62 грн, №109 від 19.04.2021 на суму 63 857,64 грн, №10 від 20.08.2021 на суму 6 874,70 грн, №89 від 19.04.2021 на суму 122612,83 грн, №32 від 26.11.2021 на суму 63 318,88 грн, №17 від 27.09.2021 на суму 14 040,82 грн, №13 від 20.08.2021 на суму 20 789,24 грн, №24 від 28.10.2021 на суму 31 141,78 грн, №4 від 02.08.2021 на суму 14 007,13 грн, №27 від 28.10.2021 на суму 25 015,09 грн, №4 від 02.08.2021 на суму 17 233,72 грн, №36 від 26.11.2021 на суму 74675,76 грн, №21 від 27.09.2021 на суму 13 697,58 грн, №178 від 25.06.2021 на суму 23108,73 грн, №29 від 09.04.2021 на суму 2 000,00 грн, №64 від 09.04.2021 на суму 12 8361,62 грн, №128 від 19.05.2021 на суму 36 555,37 грн, №94 від 20.08.2021 на суму 360,00 грн, №57 від 19.04.2021 на суму 1 500,00 грн, №36 від 19.04.2021 на суму 1 130,76 грн.

16. 28.03.2022 Ізмаїльська окружна прокуратура направила запит №59-1228 вих-22 на адресу Вилківської міської ради з метою отримання інформації щодо результатів виконання Договору, підстав зменшення обсягів поставки та підвищення ціни на електричну енергію відповідно до укладених додаткових угод, вжитих за вищевказаним фактом заходів з питання усунення виявлених порушень, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку надміру сплачених коштів.

17. 11.04.2022 Вилківська міська рада у відповіді №527/01-26 жодної інформації з числа запитуваної, не повідомила, копії документів надала не у повному обсязі.

18. 27.05.2021 Ізмаїльська окружна прокуратура направила запит №59-2199вих-22 на адресу Вилківської міської ради з аналогічних питань.

19. 27.05.2022 Ізмаїльська окружна прокуратура направила запит №59-2202вих-22 на адресу Офісу Держаудитслужби з метою отримання інформації щодо вжиття органами Держаудитслужби заходів з проведення моніторингу закупівлі (UA-2021-03-02-006692-a), усунення виявлених порушень у судовому порядку, а також щодо надміру сплаченої суми за Договором.

20. 06.06.2022 Офіс Держаудитслужби у відповіді №151531-17/1360-2022 повідомив, що заходи щодо проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-02-006692-a та усунення виявлених порушень у судовому порядку офісом не вживалися.

21. 22.06.2022 Ізмаїльська окружна прокуратура направила запит №59-2664вих-22 на адресу Офісу Держаудитслужби з метою отримання інформації щодо включення до плану перевірок проведення державного фінансового контролю у Вилківській міській раді Ізмаїльського району Одеської області, а також про вжиття органами Держаудитслужби заходів щодо проведення перевірки додаткових угод, якими неодноразово збільшено ціну за одиницю товару до Договору, укладеного за закупівлею UA-2021-03-02-006692-a, та усунення виявлених порушень у судовому порядку.

22. 07.07.2022 Офіс Держаудитслужби у відповіді №151531-17/1657-2022 повідомив, що Планом проведення заходів державного фінансового контролю Офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року проведення заходів державного фінансового контролю у Вилківській міській раді Ізмаїльського району Одеської області не передбачено. Інформацію про заходи щодо проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-02-006692-а та усунення виявлених порушень у судовому порядку офісом у своїй відповіді не надано.

Короткий зміст позовних вимог

23. Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Офісу Держаудитслужби, Вилківської міської ради та Відділу освіти до ТОВ "Одеська ОЕК", в якій просив суд:

- визнати недійсною додаткову угоду від 23.09.2021 №2 до Договору, укладену між ТОВ "Одеська ОЕК" та Відділом освіти;

- визнати недійсною додаткову угоду від 23.09.2021 №3 до Договору, укладену між ТОВ "Одеська ОЕК" та Відділом освіти;

- визнати недійсною додаткову угоду від 23.09.2021 №4 до Договору, укладену між ТОВ "Одеська ОЕК" та Відділом освіти;

- визнати недійсною додаткову угоду від 22.12.2021 №5 до Договору, укладену між ТОВ "Одеська ОЕК" та Відділом освіти;

- визнати недійсною додаткову угоду від 22.12.2021 №6 до Договору, укладену між ТОВ "Одеська ОЕК" та Відділом освіти;

- стягнути з ТОВ "Одеська ОЕК" на користь Відділу освіти безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 132 424,07 грн.

24. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладання додаткових угод: від 23.09.2021 №2, від 23.09.2021 №3, від 23.09.2021 №4, від 22.12.2021 №5, від 22.12.2021 №6 до Договору відбулось з порушенням вимог Закону "Про публічні закупівлі", що у свою чергу призвело до переплати за товар на загальну суму 132 424,07 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

25. Господарський суд Одеської області рішенням від 20.09.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024, позов задовольнив частково:

- визнав недійсною додаткову угоду від 23.09.2021 №3 до Договору, укладену між ТОВ "Одеська ОЕК" та Відділом освіти;

- визнав недійсною додаткову угоду від 23.09.2021 №4 до Договору, укладену між ТОВ "Одеська ОЕК" та Відділом освіти;

- визнав недійсною додаткову угоду від 22.12.2021 №5 до Договору, укладену між ТОВ "Одеська ОЕК" та Відділом освіти;

- визнав недійсною додаткову угоду від 22.12.2021 №6 до Договору, укладену між ТОВ "Одеська ОЕК" та Відділом освіти;

- стягнув з ТОВ "Одеська ОЕК" на користь Вилківської міської ради безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 103 842,33 грн.

В задоволенні решти позову відмовив.

26. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- Офіс Держаудитслужби є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель; Держаудитслужба мала змогу здійснити моніторинг закупівлі протягом строку дії Договору, але не зробила цього; з листа Держаудитслужби вбачається, що цей орган навіть після отримання інформації від прокурора про можливі порушення законодавства про публічні закупівлі не планував проводити перевірку і не збирався звертатися до суду, що кваліфікується судом як бездіяльність органу;

- кошти, сплачені Відділом освіти за Договором у попередньому періоді (протягом 2021 року), які підлягають стягненню і поверненню на рахунок Відділу освіти у поточному періоді, підлягають поверненню до загального фонду місцевого бюджету Вилківської міської територіальної громади; враховуючи, що укладення неправомірних угод призвело до зайвих видатків із місцевого бюджету громади, шкода у зв`язку з їх укладенням завдана, у тому числі, інтересам територіальної громади, захист яких відповідно до законодавства має здійснювати Вилківська міська рада;

- Відділ освіти як структурний підрозділ органу місцевого самоврядування, який у розумінні ст.22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснюється закупівля електричної енергії за договором), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти;

- позивачі належним чином не здійснили захист інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах, у зв`язку з чим у прокурора були обґрунтовані підстави для представництва в суді інтересів держави, у тому числі, в особі позивачів;

- покупець як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади; відтак, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами);

- зобов`язання сторін регулюються договором; відтак, Відділ освіти за умовами договору та додаткової угоди №2 до нього (за виключенням додаткових угод №3-5, які визнані судом недійсними) повинен був здійснювати оплату із врахуванням додаткової угоди №2, якою було підвищено ціну на електричну енергію до 2,7771915068172 грн з ПДВ за 1кВт.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

27. 29.04.2024 ТОВ "Одеська ОЕК" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

28. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та, зокрема, зазначає:

- відсутні підстави для залучення Відділу освіти як позивача, оскільки останній як сторона оспорюваних додаткових угод має бути залучений до участі у справі як співвідповідач; відповідач також наголошував, що оскільки прокурор як відповідача залучив лише одну сторону оспорюваних додаткових угод, в задоволенні позову має бути відмовлено;

- суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування статей 203, 215, 216 ЦК в контексті того, що під час розгляду позовної вимоги про визнання правочину недійсним відповідачами по справі мають бути всі сторони цього правочину, які викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19, Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №670/23/18, від 18.11.2020 у справі №318/1345/17, від 26.01.2022 у справі №917/2041/20, від 26.09.2023 у справі №910/2392/22, від 30.01.2024 у справі №924/564/22, від 14.04.2021 у справі №552/3469/18;

- визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача; встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц і №372/51/16-ц);

- пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі; за результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17, від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц);

- поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17);

- належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (п.8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20);

- висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог прокурора, пред`явлених лише до однієї із сторін оспорюваного правочину, не відповідає висновкам, викладеним у пунктах 57, 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19;

- в судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси позивача саме від відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/17792/17);

- повноважень самостійно залучити осіб як співвідповідачів суд не має, такі процесуальні дії мають вчинятись у підготовчому провадженні господарському суду першої інстанції і лише за клопотанням позивача (постанови Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №917/2041/20, від 13.04.2021 у справі №925/440/18);

- прокурор не заявив клопотання про залучення Відділу освіти як співвідповідача;

- хоча прокурор подав позов в інтересах держави в особі Офісу Держаудитслужби проте жодних вимог в інтересах Держаудитслужби заявлено не було.

29. 10.06.2024 надійшов відзив прокурора, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, та зазначає, зокрема, таке:

- постанови Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, ухвалені за іншої фактично-доказової бази, а також інших умов застосування правової норми, ніж у цій справі, у зв`язку з чим підстави касаційного оскарження, передбачені п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не знайшли свого підтвердження;

- постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 задоволено позов прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та замовника за договором про постачання електричної енергії до виконавця про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів; отже, одна сторона правочину може бути позивачем у справах щодо визнання такого правочину недійсним звертаючись із таким позовом до відповідача - іншої сторони правочину;

- доводи скаржника не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях, касаційна скарга є необґрунтованою.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

30. Верховний Суд ухвалою від 20.05.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Одеська ОЕК", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 10.07.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді

31. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про визначення характеру спірних правовідносин, сторін спору та неврахування висновків Верховного Суду щодо належних позивачів та відповідачів.

32. У цій справі, з урахуванням аргументів скаржника щодо неправильного визначення прокурором сторін у справі (вважає, що Відділ освіти мав бути відповідачем у справі; позов хоч і заявлений в інтересах Офісу Держаудитслужби, проте без жодних вимог, що не задовольняє її інтереси), Верховний Суд має надати відповіді на такі питання:

1) Чи правильно прокурор визначив Відділ освіти, який є стороною оскаржуваних правочинів, як позивача, а не відповідача?

2) Чи правильно прокурор визначив Офіс Держаудитслужби як орган, що має повноваження здійснювати моніторинг закупівлі, як позивача у справі? Чи мали бути заявлені вимоги в його інтересах?

(І) Щодо визначення прокурором Відділу позивачем, а не відповідачем

33. Скаржник з посиланням на постанови Верховного Суду зазначає, що відсутні підстави для залучення Відділу освіти як позивача, оскільки останній як сторона оспорюваних додаткових угод мав бути залучений до участі у справі як співвідповідач; оскільки прокурор як відповідача залучив лише одну сторону оспорюваних додаткових угод, в задоволенні позову має бути відмовлено.

34. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.

35. Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

36. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч.3 ст.53 ГПК).

37. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 ГПК (ч.4 ст.53 ГПК).

38. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч.5 ст.53 ГПК).

39. Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у ст.23 Закону "Про прокуратуру".

40. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру").

41. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

42. Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру").

43. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

44. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

45. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

46. Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

47. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

48. Відділ освіти як структурний підрозділ органу місцевого самоврядування, який у розумінні ст.22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснюється закупівля електричної енергії за договором), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти.

49. Прокурор вказував, що зазначені у позові порушення вимог Закону "Про публічні закупівлі" завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, що унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.

50. Суди попередніх інстанцій встановили, що прокурор дотримався вимог, встановлених у ст.23 Закону "Про прокуратуру"; позивачі належним чином не здійснили захист інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах, у зв`язку з чим у прокурора були обґрунтовані підстави для представництва в суді інтересів держави, у тому числі, в особі позивачів за цим позовом.

51. Позиція Верховного Суду щодо можливості звернення прокурора в інтересах держави в особі компетентного органу як сторони правочину як позивача у справі.

52. Як правильно вказує прокурор у відзиві на касаційну скаргу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 задовольнила позов прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та замовника за договором про постачання електричної енергії до виконавця про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів. Отже, одна сторона правочину може бути позивачем у справах щодо визнання такого правочину недійсним звертаючись із таким позовом до відповідача - іншої сторони правочину.

53. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38), яку врахували суди попередніх інстанцій, зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20.

54. Крім того, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 дійшов висновку, що Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації, в інтересах якого звернувся прокурор, є належним позивачем.

55. Скаржник, вважаючи, що прокурор неправильно визначив суб`єктний склад сторін у справі, посилається на низку постанов Верховного Суду.

56. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності випадку, передбаченого п.1 ч.2 ст.287 ГПК, для касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити, що обов`язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

57. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, відповідно до яких у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

58. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

59. Перевіривши постанови Верховного Суду, на неврахування висновків із яких посилається ТОВ "Одеська ОЕК", суд касаційної інстанції погоджується з аргументами прокурора щодо того, що судові рішення, на які посилається скаржник, не є подібними предмету спору у цій справі, не відповідають змістовному критерію подібності правовідносин та не підтверджують твердження про неправильне визначення прокурором суб`єктного складу сторін у справі.

60. Так, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування статей 203, 215, 216 ЦК в контексті того, що під час розгляду позовної вимоги про визнання правочину недійсним відповідачами по справі мають бути всі сторони цього правочину, які викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19, Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №670/23/18, від 18.11.2020 у справі №318/1345/17, від 26.01.2022 у справі №917/2041/20, від 26.09.2023 у справі №910/2392/22, від 30.01.2024 у справі №924/564/22, від 14.04.2021 у справі №552/3469/18.

61. Прокурор правильно вважає посилання скаржника на ці постанови Верховного Суду необґрунтованим, оскільки вони ухвалені за неподібних правовідносин, а саме, у справі №125/2157/19 спір виник між фізичними особами - між подружжям та особами, з якими укладались договори відчуження майна подружжя; у справі №670/23/18 предметом спору було визнання недійсним договору відступлення права за договором іпотеки; у справі №318/1345/17 оскаржувалися договори купівлі-продажу квартири та земельної ділянки; у справі №917/2041/20 предметом спору було визнання недійсними договорів оренди землі та визнання договорів оренди землі поновленими; у справі №910/2392/22 спір стосувався визнання незаконним пункту рішення та визнання недійсною додаткової угоди до договору про надання в користування мисливських угідь; у справі №552/3469/18 позов заявлений заінтересованою фізичною особою до іншої фізичної особи про визнання недійсним договору дарування, при цьому не зазначивши у якості співвідповідача дарувальника.

62. Щодо висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2024 у справі №924/564/22, прокурор вказав, що вони також є нерелевантними, оскільки: 1) позивачем виступила інша заінтересована особа (не сторона правочину), за таких умов обидві сторони правочину мають бути відповідачами у справі; 2) суди попередніх інстанцій стягнули кошти на користь особи, яку виключили з учасників справи, Верховний Суд такі рішення скасував.

63. Також скаржник вказує, що визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача; встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц і №372/51/16-ц).

64. Проте, у жодній з цих справ предметом спору не було оскарження прокурором в інтересах держави правочинів, укладених відповідно до Закону "Про публічні закупівлі".

65. Скаржник звертає увагу, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі; за результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17, від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

66. Однак скаржник, будучи єдиним відповідачем у справі не обґрунтував неналежність складу відповідачів, у задоволенні вимог до яких суди попередніх інстанцій мали б відмовити, та не довів неврахування судами висновків Верховного Суду, на які посилався у касаційній скарзі.

67. ТОВ "Одеська ОЕК" зазначає, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17).

68. Втім, у жодній з цих постанов не йдеться про те, що у випадку звернення прокурора до суду для оскарження правочинів, укладених в межах публічної закупівлі, відповідачами у справі мають бути обидві сторони такого правочину.

69. Скаржник наголошує, що у п.8.10 постанови від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

70. Водночас, враховуючи, що у цій справі прокурор заявив вимогу про стягнення з ТОВ "Одеська ОЕК" на користь Відділу освіти безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів, Верховний Суд вважає, що прокурор, звертаючись із позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, у цій справі правильно визначив відповідачем саме ТОВ "Одеська ОЕК".

71. Скаржник не обґрунтував, яким саме чином суди попередніх інстанцій не врахували висновки, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20.

72. Скаржник вказує, що висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог прокурора, пред`явлених лише до однієї із сторін оспорюваного правочину, не відповідає висновкам, викладеним у пунктах 57, 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19.

73. Однак, як правильно вказує прокурор, у справі №125/2157/19 спір виник між фізичними особами - між подружжям та особами, з якими укладались договори про відчуження майна подружжя одним з подружжя без відома іншого.

74. Велика Палата Верховного Суду у п.58 згаданої скаржником постанови вказала, що якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної власності, то суд залучає до участі у справі про визнання такого правочину недійсним усіх співвласників.

75. У цій же справі предметом оскаржуваних правочинів було не майно, яке належало б декільком особам, а зміна умов договору щодо товару, закупівля якого відбулася відповідно до Закону "Про публічні закупівлі".

76. Скаржник з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/17792/17 зазначає, що в судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси позивача саме від відповідача.

77. Втім, такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у зв`язку з тим, що суд першої інстанції залучив особу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, хоча позовні вимоги фактично були спрямовані саме до неї. Спір у справі №910/17792/17 не стосувався оскарження правочинів як таких, що вчинені з порушенням вимог Закону "Про публічні закупівлі".

78. ТОВ "Одеська ОЕК" вказує, що повноважень самостійно залучити осіб як співвідповідачів суд не має, такі процесуальні дії мають вчинятись у підготовчому провадженні господарському суду першої інстанції і лише за клопотанням позивача (постанови Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №917/2041/20, від 13.04.2021 у справі №925/440/18).

79. Однак, ТОВ "Одеська ОЕК" не посилається на те, що воно чи інші учасники справи зверталися із клопотанням про залучення Відділу освіти як співвідповідача, а суд відхилив його.

80. Крім того, у постанові від 13.04.2021 у справі №925/440/18, на яку посилається скаржник, Верховний Суд у справі про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна вказав, що окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем; позов поданий лише до організаторів торгів, а покупця - переможця торгів позивач не визначив відповідачем у справі, а суд не залучив його до участі у справі як відповідача, тому суду апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні позову.

81. Враховуючи це, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо неналежності Відділу освіти як позивача, в особі якого в інтересах держави звернувся прокурор.

(ІІ) Щодо визначення прокурором Офісу Держаудитслужби як позивача

82. ТОВ "Одеська ОЕК" у касаційній скарзі наголошує, що хоча прокурор подав позов в інтересах держави в особі Офісу Держаудитслужби проте жодних вимог в інтересах Держаудитслужби заявлено не було.

83. Верховний Суд відхиляє ці доводи з огляду на таке.

84. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

85. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження (зокрема, підстави касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК) вводяться для забезпечення ефективності судочинства.

86. Скаржник у касаційній скарзі послався на підставу, передбачену п.1.ч.2 ст.287 ГПК, а, отже, він має мотивувати неправильне застосування норм матеріального права та/або недотримання вимог процесуального права судами попередніх інстанцій посиланням на відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права у подібних правовідносинах, а не наводити власні міркування.

87. Тобто, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних відносинах не враховали суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.

88. Скаржник не наводить у касаційній скарзі постанов Верховного Суду, висновки яких не врахували суди попередніх інстанцій при визначенні правомірності звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Офісу Держаудитслужби. Так само не посилається на відсутність висновку Верховного Суду чи порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

89. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.300 ГПК).

90. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

91. За таких обставин, касаційна скарга, що ґрунтується на підставі п.1 ч.2 ст.287 ГПК, задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

92. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

93. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

94. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

95. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі №916/1055/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Баранець